Рефераты. Ремонт задньої підвіски автомобіля Ланос








7.... і витягуємо його з протилежного боку.



8. Встановлюємо деталі в порядку, зворотному зняттю.


2.6 Перелік інструменту, приладів та засобів що використовувались


Навіть якщо проводяться нескладні ремонтні роботи, нам потрібно набір мінімальної кількості інструментів. У цей комплект входять наступні ключі й пристосування:


Набір ключів TORX типів T і E. На автомобілі Lanos частина кріпильних деталей виконана під інструмент TORX;


Набір викруток з плоским і хрестоподібним лезами різних розмірів, із зручними ручками.


Набір ріжкових і накидних ключів. Бажано мати ключі розміром від 5 до 27 мм, причому при ремонті автомобілів імпортного виробництва можуть знадобитися ключі будь-якого розміру з зазначеного діапазону, наприклад «на 15» або «на 18»;


Набір ключів-шестигранників різних розмірів (частіше за все необхідні розміри від 2 до 10 мм з кроком 1 мм).


Пасатижі, бокорізи і пасатижі із змінним захопленням.



Молотки різних розмірів з металевими і гумовим бойками.


При проведенні робіт з системою електрообладнання необхідні спеціальні пасатижі для обжимання.


При роботах з важкодоступними вузлами і агрегатами необхідний набір торцевих ключів з воротком-тріскачкою і карданним шарніром.


Набір універсальних знімачів різних розмірів для випресовки підшипників та інших деталей.


2.7 Після ремонтна діагностика, перевірка, обкатка


Після збірки кожна коробка передач має бути випробувана на спеціальному стенді, що дозволяє створювати навантаження на веденому валу. Число зворотів провідного валу має бути в межах 1000-1500 об/хв.

Перед випробуванням коробки передач має бути заправлена чистим трансмісійним маслом до рівня маслозаливного отвору. Випробовувати коробку передач слід протягом часу, необхідного для прослухування роботи коробки передач на всіх передачах.

При перевірці роботи коробки передач в процесі випробування не допускаються:

- заїдання при перемиканні передач;

- шуми і стуки;

- мимовільне включення і виключення шестерень; підтікання масла через з'єднання.

Виявлені при випробуванні коробки передач дефекти мають бути усунені. Після цієї коробки передач має бути випробувана повторно.


2.8 Перелік робіт, що необхідно проводити при ЩТО, ТО-, ТО-2, СТО після ремонту задньої підвіски Деу Ланос


Рекомендуються наступні види технічного обслуговування автомобілів:

- щоденне обслуговування (ЩО);

- перше технічне обслуговування (ТО-1);

- друге технічне обслуговування (ТО-2).

Основним призначенням щоденного обслуговування є: загально-зовнішній контроль, направлений на забезпечення безпеки руху, підтримка гарного зовнішнього вигляду, заправка паливом, маслом, водою.

Основним призначенням першого і другого технічних обслуговуванні є зниження інтенсивності зношування деталей, виявлення і попередження несправностей шляхом своєчасного виконання контрольних, змащувальних і регулювальних робіт.

Щоденне обслуговування (ЩО) включає:

- Перевірку коліс;

- Перевірку рівня і долівка масла в систему змащення;

- Перевірку рівня і долівка охолоджуючої рідини;

- Перевірку рівня і долівка гальмівної рідини в бачок гідроприводу гальмівної системи;

- Перевірку рівня і долівка робочої рідини в бачок гідропідсилювача рульового управління;

- Перевірку рівня і долівка рідини в бачок омивача;

- Перевірку зовнішніх освітлювальних приладів;

Перше технічне обслуговування (ТО-1)

Всі перевірки та роботи проводяться знизу автомобіля, встановленого на підйомнику або оглядового канаві (з вивішеними задніми колесами).

З'ясовуємо, чи немає на деталях підвіски тріщин або слідів зачіпання дорожніх перешкод або кузов, деформації важелів, штанги стабілізатора, деталей задка кузова в місцях кріплення вузлів і деталей підвіски.

Перевіряємо стан гумових шарнірів, гумових подушок, а також стан (осідання) пружин підвіски.

Резинометалеві шарніри і гумові подушки підлягають заміні при розривах та односторонньому випинанні гуми, а також при підрізанні їх торцевих поверхонь.



Рисунок 2.7. Розташування елементів задньої підвіски на автомобілі:

1 - верхня прокладка пружини, 2 - пружина задньої підвіски, 3 - амортизатор; 4 - нижня прокладка пружини; 5 - важіль задньої підвіски, 6 - балка задньої підвіски


Розташування елементів задньої підвіски на автомобілі показано на рис. 2.7.

На гумових шарнірах не допускаються:

- Ознаки старіння, тріщини;

- Одностороннє випинання гумового масиву.

Дефектні деталі замінити.

Перевіряємо відсутність механічних пошкоджень (деформацій, тріщин і т.п.) елементів підвіски.

1. При перевірці уважно оглядаємо...

2.... Гумові втулки нижніх шарнірів...

3.... І подушки верхніх шарнірів амортизаторів.

5. Перевіряємо резинометалеві шарніри (сайлентблоки) кріплення балки задньої підвіски до кронштейнів кузова.

6. Перевіряємо підшипники маточин задніх коліс, пружини і буфери стиснення.

Друге технічне обслуговування (ТО-2) включає:

- Заміна ременя приводу генератора і насоса гідропідсилювача рульового управління;

- Заміна ременя приводу компресора кондиціонера;

- Заміна і регулювання натягу ременя рівода газорозподільного механізму і заміна його натяжного ролика;

- Заміна гальмівної рідини в гідроприводах гальм і виключення зчеплення;

- Заміна охолоджуючої рідини.


2.9 Пропозиції, що до уникнення подібних дефектів та полегшення проведення подібного ремонту


Довговічність роботи відремонтованого механізму характеризується його здатністю працювати до появи граничного стану з необхідними перервами для технічного обслуговування чи ремонту і оцінюється його ресурсом та строком служби. Вона залежить від конструктивних особливостей деталей і формується в процесі ремонту. Довговічність визначається технічними, технологічними і економічними показниками.

До технологічних показників належать способи відновлення і зміцнення поверхонь, точність механічної обробки, способи захисту від корозії, якість складання, регулювання та припрацювання деталей.

Економічні показники характеризують витрату матеріалів і запасних частин, трудомісткість і собівартість ремонту.

Основні шляхи підвищення довговічності роботи:

-                     розробка науково обґрунтованих технічних вимог на ремонт;

-                     застосування науково обґрунтованих типових і групових технологічних процесів ремонту;

-                     раціональний вибір способів відновлення деталей, що забезпечують підвищену зносостійкість;

-                     застосування високоефективних матеріалів та якісних запасних частин;

-                     застосування прогресивних процесів обкатування, припрацювання та випробування відремонтованого механізму;

-                     організація виробничого процесу, що забезпечує якісне виконання всіх операцій, починаючи з прийняття в ремонт і закінчуючи здачею відремонтованого механізму;



3. Техніка безпеки при виконанні ремонтних робіт


Основною і обов’язковою умовою запобігання нещасним випадкам є добре знання правил техніки безпеки і будови автомобіля та іншого обладнання.

Персонал, який виконує технічне обслуговування із застосуванням пересувних агрегатів, повинен добре знати будову пристроїв, мати відповідний спецодяг, спецвзуття і необхідні захисні пристрої відповідно до діючих норм.

До роботи на пересувних агрегатах технічного обслуговування допускають працівників, які мають кваліфікацію майстра-наладчика, свідоцтво на право керування автомобілем, проінструктованих з техніки безпеки і протипожежених заходів. Для проведення технічного обслуговування і ремонту вибирають найбільш безпечне і зручне місце. При встановленні агрегату його треба загальмувати.

Якщо в агрегаті є система підігрівання нафтопродуктів і води, то під час його експлуатації забороняється: застосовувати як паливо для підігрівання відпрацьовані масла з домішкою бензину; перебувати напроти отвору у кришці підігрівника; провадити тривалу подачу палива у підігрівник при відсутності спалаху після дво-, триразової спроби запалювання без попереднього продування, а також нагрівати воду до кипіння.

Треба дотримуватись правил техніки безпеки при роботі з нафтопродуктами. Не можна засмоктувати паливо у шланг ротом, оскільки певна його кількість може попасти у шлунок людини, що спричиняє гострі отруєння. Слід уникати тривалого впливу бензину, дизельного, палива і масел на шкіру.

Працюючи з маслами, необхідно користуватися спецодягом. Після закінчення роботи слід мити руки теплою водою з милом.

При виконанні технічного обслуговування на стаціонарному посту треба заглушити двигун, установити важіль переключення передач у нейтральне положення, затягнути стоянкове гальмо. Заборонено користуватися відкритим вогнем при перевірці рівня масла і заправці паливом.

Під час зливання гарячої води з радіатора і масла з картерів двигуна, підсилювача крупного моменту, коробки передач, заднього моста, кінцевих передач і ВВП, треба уникати опіків.

Відкриваючи кришку водяного радіатора, попередньо треба дочекатися деякого охолодження рідини, а знімаючи кришку, обличчя треба відвернути від заливної горловини. При обслуговуванні акумуляторних батарей слід пам’ятати, що лити воду в кислоту категорично забороняється. Не можна користуватися також відкритим вогнем при перевірці рівня електроліту в акумуляторних батареях. Треба уникати дотику навантажувальною вилкою при перевірці забрудненості акумуляторної батареї, опору, що нагрівається, скільки це може призвести до опіку.

При натягуванні паса вентилятора працюючий двигун треба зупинити. Не можна застосовувати відкритий вогонь для підігрівання двигуна, паливного бака і паливопроводів. Запускаючи пусковий двигун шнуром, не можна намотувати шнур на руку і стояти проти маховика пускача.

При виконанні діагностичних операцій треба переконатися, що важіль коробки передач і рукоятки розподільника гідросистеми перебувають у нейтральному положенні.

Під час контрольної діагностики і регулювання за допомогою пересувних або стаціонарних діагностичних установок, треба дотримувати таких заходів безпеки: забезпечувати електробезпеку під час роботи з електричними і електронними приладами, що живляться від електромережі; при ручному прокручуванні знімати із свічки пускового двигуна провід високої напруги; знімати і установлювати форсунки слід при непрацюючому двигуні; перевіряти форсунки на тиск впорскування після надійного їх закріплення на приладі і не допускати при цьому розпилення палива в атмосферу, потрапляння його на відкриті частини тіла; не перебувати і не провадити будь-яких робіт всередині або поблизу пересувної діагностичної установки при працюючому її двигуні; треба забезпечити повну узгодженість дій між трактористом-машиністом і майстром-діагностом при виконанні ними перевірно-діагностичних операцій; силовий рукав приладу при перевірці усіх видів насосів гідросистеми опускають у заливну горловину бака гідросистеми нижче від рівня масла, щоб уникнути його спінювання і розбризкування; установлюючи суворо по осі вала приставний тахометр для вимірювання швидкості обертання вала, треба уникати дотику до незахищених обертових деталей.

Випробувати машину після технічного обслуговування треба після її уважного огляду і перевірки положення важелів і педалей.

Під час виконання ремонтних робіт розбирати і складати дрібні деталі треба на верстаках, а великогабаритні на спеціальних стендах. Працюючи з ручним інструментом, треба стежити за мірою його спрацювання і не користуватися спрацьованим інструментом. Верстак повинен бути обладнаний захисними екранами висотою 500—600 мм (від попадання стружки, що відлітає, та інших предметів) і розміщений так, щоб вдень світло падало на нього з лівого боку. Працюючи із зубилом, треба стежити, щоб його головка була випуклою і з гладкими краями. Щоб уникнути зісковзування ключа, треба використовувати тільки ті гайкові ключі, розміри яких відповідають розмірам гайок і головок болтів. Не слід користуватися пальцями рук при перевірці збігу отворів, а застосовувати для цього спеціальні оправки чи ломики.

При очищенні напилків від ошурків треба користуватися спеціальною щіткою. Деталі, що обробляються на сверлильних верстатах, треба надійно установлювати і закріпляти у лещатах, кондукторах та інших пристроях, укріплених на столі або плиті свердлильного верстата. Робітники, які працюють на верстаті, повинні одягати головний убір, який щільно прикриває волосся. Жінкам треба прибирать кінці косинок. Щоб свердло не захопило волосся, не слід нахиляти голову до верстата.

Якщо свердло, розвертка або шабер мають неправильне загострення, користуватися ними не дозволяється. Знімати стружку із свердла треба спеціальними пристроями після зупинки верстата. Не можна працювати за свердлильним верстатом у рукавицях.

Ручні електричні машини повинні бути обов’язково заземлені. Працювати з ними можна тільки в діелектричних рукавичках, калошах або стоячи на гумовому килимку. Треба уникати натягу струмоведучого проводу, утворення петель, перекручування, технічних пошкоджень ізоляції. Не слід працювати на відкритому майданчику під час сирої погоди.

З метою забезпечення протипожежного стану на місцях технічного обслуговування і ремонту не повинно бути легкозаймистих матеріалів і займистих рідин. Повинні бути справними глушники і вихлопні труби двигунів. Зварювальні роботи не слід виконувати в оглядових ямах, а також у місцях, де є паливо чи масла. На пунктах технічного обслуговування не можна мити деталі бензином, зберігати тару з-під масел і мастил, замасляне ганчір’я, балони з киснем і займистими газами. Для куріння повинні бути відведені спеціально обладнані місця. Не можна захаращувати проходи і проїзди. Пролите масло треба засипати піском, а ганчір’я і обтиральні матеріали зберігати у металевих ящиках з кришками або у безпечних у пожежному відношенні місцях. Приміщення, де зберігаються акумулятори, вулканізують гуму і регулюють паливну апаратуру, повинні вентилюватися, мати справну електропроводку і спеціальні ковпаки на електролампах освітлення.



Використані джерела


1. DAEWOO LANOS: Руководство по эксплуатации, техническому обслуживанию и ремонту и каталог запасных частей – М.: Издательский дом Третий Рим, 2005 – 304 с.

2.       Автомобиль DAEWOO LANOS: Конструктивные особенности, техническое обслуживание и текущий ремонт – М.: Транспорт, 1993 – 303 с.

3.       Рютман Х.Я. Ремонт легковых автомобилей – М.: Патриот, 1992 – 320 с.

4. Банников С.П. Оборудование автомобилей. М.: Транспорт, 1970.-134с.

5. Дитер Корп., Руководство по эксплуатации, техническому ремонту автомобилей DAEWOO LANOS, Издательство Аст. – М.: 2003.-228-256с.

6.       Журнал "Автомир" №22 (май) 2008

7.       Охорона праці в машинобудуванні. Під ред.. доктора тех. Наук Е.Я.

8.       Руководство по эксплуатации «Схемы электрооборудования автомобилей DAEWOO LANOS»

9.       Руководство по ремонту DAEWOO LANOS. Асоциация Независимых Издательств. М.: 1998. – 121-170 с.

10.  Ю. Т. Чумаченко А. А. Федорченко «Автомобильный электрик» 2000р. – с 48.

11.  Ютт В. Е. Электрооборудование автомобилей. – М.: Транспорт, 1989. – 163с.



Додаток


Будова амортизатора підвіски автомобіля


Страницы: 1, 2, 3



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.