Рефераты. Організація вантажних робіт при перевезенні глини







Порівнявши техніко-експлуатаційні показники трьох автомобілів, приходимо до висновку, що найкраще використати для перевезення глини в визначених об’ємах автомобіль-самоскид КрАЗ-65032, виходячи з таких параметрів як дорожні просвіти, радіуси повороту, вантажопідйомність [3, 9, 10, 11].


5. Визначення необхідної кількості автомобілів та термінів виконання робіт


5.1 Визначення об’ємів перевезень вантажу


Визначаємо скільки глини необхідно перевозити за один день, щоб вкластися в термін (згідно з завданням). Для цього потрібно об'єм вантажу розділити на тривалість перевезень:


,(5.1)


де: KВ - об'єм вантажу, який перевозиться за 1 день, т;

В - загальний об'єм вантажу, т; Д - тривалість перевезень, днів.

Тоді:


КВ=2000/10=200 т.


Отже, кожного дня необхідно перевозити 200000 кг глини. Вантажопідйомність автомобіля КрАЗ-65032 рівна 15 000 кг (конструктивно допустима 17 000 кг), об’єм платформи – 10,5 м3. Коефіцієнт використання габаритної площі автомобіля [6]:


,(5.2)


де: а - внутрішня ширина кузова, м;

b - внутрішня довжина кузова, м;

Α - ширина автомобіля, м;

В - довжина автомобіля, м.


.


Визначаємо об'єм вантажу, який можна перевезти автомобілем:


VB = VP+VШ,(5.3)


де: Vp - робочий об'єм кузова, м3;

VШ - об'єм шапки вантажу, м3.


Рис. 5.1. Схема завантаження кузова автомобіля


h1 = 0,36м.

VP = S∙(h – h1),(5.4)


де: S - корисна внутрішня площа кузова.


VP=2,4∙5,21∙(1,2 - 0,36) = 10,5 м3.

,(5.5)


де:φ - кут природного укосу, град;

b - внутрішня ширина кузова, м.


 м.

,(5.6)

м3.

VВ = 10,5 + 1,33 = 11,83 м3.


Номінальний об'єм рівний відношенню номінальної вантажопідйомності до щільності глини. Звідси: 15 т/1,95 т/м3 = 7,7м3.

Номінальна маса вантажу рівна: 1,95·11,83 = 23,06т.

При завантаженні кузова автомобіля-самоскида з "шапкою" маса перевищить номінальну вантажопідйомність на 8,06 тонн, що є недопустимим. Тому, завантаження буде проводитись до номінальної вантажопідйомності, об’єм вантажу 7,7 м3.

В день повинно відбуватися (200т/15т = 13,3) близько 14 їздок з кар’єра до об’єкта будівництва. Будемо використовувати 2 автомобіля-самоскида КрАЗ-65032, які в день будуть робити по сім їздок.

В цьому випадку коефіцієнт використання об'єму кузова буде рівний:


KB = VB/VK,(5.7)


де:VB - об'єм вантажу, м3;

VK - об'єм кузова, м3.


VB = Μ/γ,(5.8)

VB = 15/1,95 = 7,69м3;

KB =7,69/10,5 = 0,73.


Коефіцієнт використання вантажопідйомності автомобіля для машин, які будуть перевозити 15 т глини буде рівний:


Кq = М/qн,(5.9)


де: qн - номінальна вантажопідйомність автомобіля, т.


Кq = 15/15 = 1,0.


Навантажувач в кар’єрі буде щоденно завантажувати 14 разів автомобіль-самоскид 15 тонн глини. 3авантаження автомобіля триває 8 хвилин. Відстань перевезення рівна 20км. При швидкості автомобіля 50км/год він буде долати цю відстань за 24хв. Саморозвантаження автомобіля-самоскида триває 4хв. При цьому враховуємо, що час на під’їзд автомобіля під навантаження складає 5 хвилин, та під’їзд автомобіля до місця розвантаження складає 5 хвилин.


6. Техніко-економічна оцінка варіанта механізації навантажувально-розвантажувальних робіт


Собівартість перевезення для конкретного варіанта механізації.

Пропускна здатність пункту, Ма і Мт - це відповідно кількість автомобілів або кількість вантажу в тоннах, яку можна завантажити або розвантажити в пункті за одиницю часу:


, авт./год.,(6.1)

, т/год.,(6.2)


де:tн - час навантаження і розвантаження 1 т вантажу, год.;

ηн - коефіцієнт нерівномірності прибуття автомобілів на пост, ηн = 1...2;

g - вантажопідйомність автомобіля, т;

γ - коефіцієнт використання вантажопідйомності автомобіля.

Продуктивність.


П = N·Ma, (6.3)

Π = Ν·ΜΤ, (6.4)


де: N - кількість постів навантаження.

Якщо пости не однакові, тоді:


П=ПІ+П2+П3+...+Пп,(6.5)


Кількість постів:


,  або (6.6)


де: Q - об'єм перевезень за добу, т;

 - продуктивність поста, т;

 - продуктивність поста, авт.


(6.7)

(6.8)


де: Т - час роботи поста за добу, год.


Т = tзміни·Nзмін,(6.9)


де: tзміни - тривалість зміни, год.;

Nзмін – кількість змін.

Загальна сума витрат, віднесена на 1 зміну роботи автомобіля.


Sм = (0,1·М·(Ав + Ак) + k·З + Е + С + Р + Т + Ш + Н + П)/n ,(6.10)


де:k - коефіцієнт, який враховує додаткову зарплату і відрахування на соціальне страхування (складає ≈1,25-1,3);

n - число змін роботи машини в році;

Т - витрати на ТО, грн.;

Р - витрати на експлуатаційні ремонти, грн.;

Ш - витрати на відновлення і ремонт шин, грн.;

Η - накладні витрати, грн.;

П - інші витрати, грн.;

М - вартість машини, грн.;

Ав - амортизація на відновлення, грн.;

Ак - амортизація на капітальний ремонт, грн.;

З - витрати на зарплату, грн.;

Ε - витрати на паливо та електроенергію, грн.;

С - витрати на мастильні матеріали, грн.

Собівартість 1 машинозміни.


Sм = Пр + Зр∙γм + Ер, (6.11)


де: Пр - постійні витрати, грн.;

Зр - змінні або експлуатаційні витрати, грн.;

Ер - витрати на монтаж, на обладнання площадки, грн.;

γм - коефіцієнт інтенсивності експлуатації машини протягом зміни.

Собівартість 1 тоннооперації:


SТО = SМ/Q,(6.12)


Визначення ефективності.

Зведені витрати визначаються за формулою:


Π3 = Ε+ε·Κ,(6.13)


де: Ε - експлуатаційні витрати, грн.;

ε - нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень;

К - капіталовкладення, грн.

Оскільки в перевезенні вантажів з використанням навантажувально-розвантажувальних засобів приймають участь різні технічні засоби, то для виявлення ефективності варіанта механізації навантажувально-розвантажувальних робіт, який порівнюється потрібно враховувати сумарні експлуатаційні витрати і сумарні капітальні вкладення до і після впровадження цього варіанта механізації. Сумарні капіталовкладення (ΣΚ), які потрібні для забезпечення транспортного процесу, складаються із капіталовкладень на рухомий склад (Кт), на засоби механізації навантажувально-розвантажувальних робіт (Км) і інші капіталовкладення (Кп):


ΣΚ = ΚΤ + ΚΜ + ΚΠ.(6.14)


Звідси:


Π3 = ΣΕ+ε·ΣΚ.


Аналогічно визначають і сумарні експлуатаційні витрати (ΣΕ).

Якщо до механізації сумарні експлуатаційні витрати в рік на транспортування вантажу складають ΣΕ’Γ, сумарні капітальні вкладення ΣΚ’Γ, а після механізації сумарні експлуатаційні витрати в рік на транспортування вантажу складають ΣΕ"Γ, сумарні капітальні вкладення ΣΚ"Γ, то річна економія Ег в результаті впровадження механізації складає:


ΕΓ = (ΣΕΓ' + ε·ΣΚΓ' ) - (ΣΕΓ"+ε·ΣΚΓ"),(6.15)


ΣΕ включають витрати на перевезення вантажу рухомим складом та виконання навантажувально-розвантажувальних робіт. Ці витрати включають і втрату вантажів при транспортуванні.

Ці витрати рівні, грн: собівартість 1т вантажу×собівартість 1 тоннооперації×втрати на 1т вантажу×обсяг перевезень.

Якщо механізоване не лише навантаження, але й розвантаження, то на річний об'єм перевезень множать собівартість навантаження і розвантаження 1т вантажу.

ΕΓ = QΓ·(ΔSП + ΔSТ + ΔΠ) + (ΣΚ' - ΣΚ"), (6.16)


де: ΔSП - економія на перевезення 1т вантажу, грн.;

ΔSТ - економія на навантаження (розвантаження) 1т вантажу, грн.;

ΔΠ- економія за рахунок збереження якості вантажу, усунення втрат на 1т вантажу, грн.

При зменшенні простоїв автомобілів під навантаженням і розвантаженням за рахунок механізації навантажувально-розвантажувальних робіт збільшується виробіток автомобілів, що призводить до їх звільнення, а відповідно, до зменшення капіталовкладень на рухомий склад.

Впровадження механізації пов'язане з допоміжними капіталовкладеннями на навантажувально-розвантажувальні засоби, а сумарні капіталовкладення при навантажувально-розвантажувальних роботах зростають [6]. Загальна ефективність капіталовкладень при механізації навантажувально-розвантажувальних робіт для спеціалізованих підприємств визначається за формулою:


Р = (Д - Е)/К, (6.17)


де: Д - об'єм доходів підприємства по механізації, грн.

При виборі оптимального варіанту механізації навантажувально-розвантажувальних робіт в конкретних умовах необхідно по кожному варіанту враховувати наступні показники:

- капіталовкладення;

- строк окупності капіталовкладень;

- собівартість 1 тоннооперації;

- простій автомобілів під навантажувально-розвантажувальними роботами;

- якісну і кількісну схоронність вантажів;

- забезпечення комплексної механізації навантажувально-розвантажувальних робіт;

- підвищення продуктивності і покращення умов праці;

- витрати енергії, палива;

- витрати дефіцитних матеріалів та інші показники.


Література


1.            Курс месторождений неметаллических полезных ископаемых, под ред. П. М. Татаринова, М., 1969

2.            Глины, их минералогия, свойства и практическое значение, М., 1970.

3.            Краткий автомобильный справочник. 10-е изд., перераб. и доп. - М.: Транспорт, 1983. – 220 с., ил., табл. – (Гос. науч.-исслед. ин-т автомоб. трансп.)

4.            Іванченко Ф.К. Підйомно-транспортні машини. - К.: Вища школа, 1993.-413с.

5.            Додонов Б.П., Лифанов В.А. Грузоподъемные и транспортные средства. - М.: Машиностроение, 1990. -247с.

6.            Ходош М.С. Грузовые автомобильные перевозки. - М.: Транспорт, 1975.-238с.

7.            Батищев И.И. Организация и механизация погрузочно-разгрузочных работ на автомобильном транспорте М.: Транспорт, 1983.-264с.

8.            НАКАЗ N363 від 14.10.97 "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні"

9.            http://www.autokraz.com.ua АВТОКРАЗ Холдинговая Компания.htm

10.       http://www.maz.com МИНСКИЙ АВТОМОБИЛЬНЫЙ ЗАВОД

11.       http://www.kamaz.biz Cамосвал КАМАЗ-65115 (6x4).htm


Страницы: 1, 2, 3, 4



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.