Порівнявши техніко-експлуатаційні показники трьох автомобілів, приходимо до висновку, що найкраще використати для перевезення глини в визначених об’ємах автомобіль-самоскид КрАЗ-65032, виходячи з таких параметрів як дорожні просвіти, радіуси повороту, вантажопідйомність [3, 9, 10, 11].
5. Визначення необхідної кількості автомобілів та термінів виконання робіт
5.1 Визначення об’ємів перевезень вантажу
Визначаємо скільки глини необхідно перевозити за один день, щоб вкластися в термін (згідно з завданням). Для цього потрібно об'єм вантажу розділити на тривалість перевезень:
,(5.1)
де: KВ - об'єм вантажу, який перевозиться за 1 день, т;
В - загальний об'єм вантажу, т; Д - тривалість перевезень, днів.
Тоді:
КВ=2000/10=200 т.
Отже, кожного дня необхідно перевозити 200000 кг глини. Вантажопідйомність автомобіля КрАЗ-65032 рівна 15 000 кг (конструктивно допустима 17 000 кг), об’єм платформи – 10,5 м3. Коефіцієнт використання габаритної площі автомобіля [6]:
,(5.2)
де: а - внутрішня ширина кузова, м;
b - внутрішня довжина кузова, м;
Α - ширина автомобіля, м;
В - довжина автомобіля, м.
.
Визначаємо об'єм вантажу, який можна перевезти автомобілем:
VB = VP+VШ,(5.3)
де: Vp - робочий об'єм кузова, м3;
VШ - об'єм шапки вантажу, м3.
Рис. 5.1. Схема завантаження кузова автомобіля
h1 = 0,36м.
VP = S∙(h – h1),(5.4)
де: S - корисна внутрішня площа кузова.
VP=2,4∙5,21∙(1,2 - 0,36) = 10,5 м3.
,(5.5)
де:φ - кут природного укосу, град;
b - внутрішня ширина кузова, м.
м.
,(5.6)
м3.
VВ = 10,5 + 1,33 = 11,83 м3.
Номінальний об'єм рівний відношенню номінальної вантажопідйомності до щільності глини. Звідси: 15 т/1,95 т/м3 = 7,7м3.
Номінальна маса вантажу рівна: 1,95·11,83 = 23,06т.
При завантаженні кузова автомобіля-самоскида з "шапкою" маса перевищить номінальну вантажопідйомність на 8,06 тонн, що є недопустимим. Тому, завантаження буде проводитись до номінальної вантажопідйомності, об’єм вантажу 7,7 м3.
В день повинно відбуватися (200т/15т = 13,3) близько 14 їздок з кар’єра до об’єкта будівництва. Будемо використовувати 2 автомобіля-самоскида КрАЗ-65032, які в день будуть робити по сім їздок.
В цьому випадку коефіцієнт використання об'єму кузова буде рівний:
KB = VB/VK,(5.7)
де:VB - об'єм вантажу, м3;
VK - об'єм кузова, м3.
VB = Μ/γ,(5.8)
VB = 15/1,95 = 7,69м3;
KB =7,69/10,5 = 0,73.
Коефіцієнт використання вантажопідйомності автомобіля для машин, які будуть перевозити 15 т глини буде рівний:
Кq = М/qн,(5.9)
де: qн - номінальна вантажопідйомність автомобіля, т.
Кq = 15/15 = 1,0.
Навантажувач в кар’єрі буде щоденно завантажувати 14 разів автомобіль-самоскид 15 тонн глини. 3авантаження автомобіля триває 8 хвилин. Відстань перевезення рівна 20км. При швидкості автомобіля 50км/год він буде долати цю відстань за 24хв. Саморозвантаження автомобіля-самоскида триває 4хв. При цьому враховуємо, що час на під’їзд автомобіля під навантаження складає 5 хвилин, та під’їзд автомобіля до місця розвантаження складає 5 хвилин.
6. Техніко-економічна оцінка варіанта механізації навантажувально-розвантажувальних робіт
Собівартість перевезення для конкретного варіанта механізації.
Пропускна здатність пункту, Ма і Мт - це відповідно кількість автомобілів або кількість вантажу в тоннах, яку можна завантажити або розвантажити в пункті за одиницю часу:
, авт./год.,(6.1)
, т/год.,(6.2)
де:tн - час навантаження і розвантаження 1 т вантажу, год.;
ηн - коефіцієнт нерівномірності прибуття автомобілів на пост, ηн = 1...2;
g - вантажопідйомність автомобіля, т;
γ - коефіцієнт використання вантажопідйомності автомобіля.
Продуктивність.
П = N·Ma, (6.3)
Π = Ν·ΜΤ, (6.4)
де: N - кількість постів навантаження.
Якщо пости не однакові, тоді:
П=ПІ+П2+П3+...+Пп,(6.5)
Кількість постів:
, або (6.6)
де: Q - об'єм перевезень за добу, т;
- продуктивність поста, т;
- продуктивність поста, авт.
(6.7)
(6.8)
де: Т - час роботи поста за добу, год.
Т = tзміни·Nзмін,(6.9)
де: tзміни - тривалість зміни, год.;
Nзмін – кількість змін.
Загальна сума витрат, віднесена на 1 зміну роботи автомобіля.
Sм = (0,1·М·(Ав + Ак) + k·З + Е + С + Р + Т + Ш + Н + П)/n ,(6.10)
де:k - коефіцієнт, який враховує додаткову зарплату і відрахування на соціальне страхування (складає ≈1,25-1,3);
n - число змін роботи машини в році;
Т - витрати на ТО, грн.;
Р - витрати на експлуатаційні ремонти, грн.;
Ш - витрати на відновлення і ремонт шин, грн.;
Η - накладні витрати, грн.;
П - інші витрати, грн.;
М - вартість машини, грн.;
Ав - амортизація на відновлення, грн.;
Ак - амортизація на капітальний ремонт, грн.;
З - витрати на зарплату, грн.;
Ε - витрати на паливо та електроенергію, грн.;
С - витрати на мастильні матеріали, грн.
Собівартість 1 машинозміни.
Sм = Пр + Зр∙γм + Ер, (6.11)
де: Пр - постійні витрати, грн.;
Зр - змінні або експлуатаційні витрати, грн.;
Ер - витрати на монтаж, на обладнання площадки, грн.;
γм - коефіцієнт інтенсивності експлуатації машини протягом зміни.
Собівартість 1 тоннооперації:
SТО = SМ/Q,(6.12)
Визначення ефективності.
Зведені витрати визначаються за формулою:
Π3 = Ε+ε·Κ,(6.13)
де: Ε - експлуатаційні витрати, грн.;
ε - нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень;
К - капіталовкладення, грн.
Оскільки в перевезенні вантажів з використанням навантажувально-розвантажувальних засобів приймають участь різні технічні засоби, то для виявлення ефективності варіанта механізації навантажувально-розвантажувальних робіт, який порівнюється потрібно враховувати сумарні експлуатаційні витрати і сумарні капітальні вкладення до і після впровадження цього варіанта механізації. Сумарні капіталовкладення (ΣΚ), які потрібні для забезпечення транспортного процесу, складаються із капіталовкладень на рухомий склад (Кт), на засоби механізації навантажувально-розвантажувальних робіт (Км) і інші капіталовкладення (Кп):
ΣΚ = ΚΤ + ΚΜ + ΚΠ.(6.14)
Звідси:
Π3 = ΣΕ+ε·ΣΚ.
Аналогічно визначають і сумарні експлуатаційні витрати (ΣΕ).
Якщо до механізації сумарні експлуатаційні витрати в рік на транспортування вантажу складають ΣΕ’Γ, сумарні капітальні вкладення ΣΚ’Γ, а після механізації сумарні експлуатаційні витрати в рік на транспортування вантажу складають ΣΕ"Γ, сумарні капітальні вкладення ΣΚ"Γ, то річна економія Ег в результаті впровадження механізації складає:
ΕΓ = (ΣΕΓ' + ε·ΣΚΓ' ) - (ΣΕΓ"+ε·ΣΚΓ"),(6.15)
ΣΕ включають витрати на перевезення вантажу рухомим складом та виконання навантажувально-розвантажувальних робіт. Ці витрати включають і втрату вантажів при транспортуванні.
Ці витрати рівні, грн: собівартість 1т вантажу×собівартість 1 тоннооперації×втрати на 1т вантажу×обсяг перевезень.
Якщо механізоване не лише навантаження, але й розвантаження, то на річний об'єм перевезень множать собівартість навантаження і розвантаження 1т вантажу.
ΕΓ = QΓ·(ΔSП + ΔSТ + ΔΠ) + (ΣΚ' - ΣΚ"), (6.16)
де: ΔSП - економія на перевезення 1т вантажу, грн.;
ΔSТ - економія на навантаження (розвантаження) 1т вантажу, грн.;
ΔΠ- економія за рахунок збереження якості вантажу, усунення втрат на 1т вантажу, грн.
При зменшенні простоїв автомобілів під навантаженням і розвантаженням за рахунок механізації навантажувально-розвантажувальних робіт збільшується виробіток автомобілів, що призводить до їх звільнення, а відповідно, до зменшення капіталовкладень на рухомий склад.
Впровадження механізації пов'язане з допоміжними капіталовкладеннями на навантажувально-розвантажувальні засоби, а сумарні капіталовкладення при навантажувально-розвантажувальних роботах зростають [6]. Загальна ефективність капіталовкладень при механізації навантажувально-розвантажувальних робіт для спеціалізованих підприємств визначається за формулою:
Р = (Д - Е)/К, (6.17)
де: Д - об'єм доходів підприємства по механізації, грн.
При виборі оптимального варіанту механізації навантажувально-розвантажувальних робіт в конкретних умовах необхідно по кожному варіанту враховувати наступні показники:
- капіталовкладення;
- строк окупності капіталовкладень;
- собівартість 1 тоннооперації;
- простій автомобілів під навантажувально-розвантажувальними роботами;
- якісну і кількісну схоронність вантажів;
- забезпечення комплексної механізації навантажувально-розвантажувальних робіт;
- підвищення продуктивності і покращення умов праці;
- витрати енергії, палива;
- витрати дефіцитних матеріалів та інші показники.
Література
1. Курс месторождений неметаллических полезных ископаемых, под ред. П. М. Татаринова, М., 1969
2. Глины, их минералогия, свойства и практическое значение, М., 1970.
3. Краткий автомобильный справочник. 10-е изд., перераб. и доп. - М.: Транспорт, 1983. – 220 с., ил., табл. – (Гос. науч.-исслед. ин-т автомоб. трансп.)
4. Іванченко Ф.К. Підйомно-транспортні машини. - К.: Вища школа, 1993.-413с.
5. Додонов Б.П., Лифанов В.А. Грузоподъемные и транспортные средства. - М.: Машиностроение, 1990. -247с.
6. Ходош М.С. Грузовые автомобильные перевозки. - М.: Транспорт, 1975.-238с.
7. Батищев И.И. Организация и механизация погрузочно-разгрузочных работ на автомобильном транспорте М.: Транспорт, 1983.-264с.
8. НАКАЗ N363 від 14.10.97 "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні"
9. http://www.autokraz.com.ua АВТОКРАЗ Холдинговая Компания.htm
10. http://www.maz.com МИНСКИЙ АВТОМОБИЛЬНЫЙ ЗАВОД
11. http://www.kamaz.biz Cамосвал КАМАЗ-65115 (6x4).htm
Страницы: 1, 2, 3, 4
