Рис.4.5 Схема формування господарчого поїзда з машиною ВПО-3000
Сформувавши таким чином господарчий поїзд з машиною ВПО, можна розрахувати його довжину
де - довжина локомотива, м;
- довжина машини ВПО, м;
- довжина пасажирського вагона, м.
При довжині машини ВПО-3000 - 27,7 м:
.
В технологічний ланцюг останнім господарчим поїздом включають машину для рихтування колії. Довжина господарчого поїзда для рихтовки залежить від типу машини, яку використовують. Оскільки машина ВПР-1200 самохідна, то довжина машини приймається з паспортних даних і дорівнює 27 м.
Технічна норма часу враховує працю кваліфікованого робітника, яка необхідна для виконання самої операції в умовах досягнутого рівня техніки, передової організації виробництва, без врахування часу на переходи в робочій зоні, відпочинок і пропуск поїздів. Для врахування відмічених факторів визначається поправочний коефіцієнт α до технічних норм часу на виконання ремонтно-колійних робіт. Поправочний коефіцієнт визначається за формулою
,
де Тзм - тривалість робочої зміни, яка при 8-ми годинному робочому дні складає 492 хвилини;
∑t - витрати робочого часу в хвилинах на переходи в робочій зоні, відпочинок і пропуск поїздів, які визначаються за формулою
∑t = t1+t2+t3+t4,
де t1 - витрати часу на пропуск поїздів по колії, на якій виконуються роботи;
t2 - витрати часу на пропуск поїздів по другій діючій колії на двоколійних ділянках;
t3 - витрати часу на переходи робочих всередині ділянки виконання робіт, на які передбачається 15 хвилин;
t4 - витрати часу на фізіологічний відпочинок робочих - передбачається до 5 хвилин на кожну годину робочого часу, крім передобідньої та останньої години робочої зміни, тобто 30 хвилин на робочу зміну.
В табл.4.1 приведені нормативи часу на пропуск поїздів в залежності від способу огородження місця робіт і виду поїздів.
Витрати часу на пропуск поїздів по колії, на якій виконуються роботи, розраховуються за формулою
де nB, nП, nМ, nЛ - число відповідно вантажних, пасажирських, моторвагонних поїздів і одиночних локомотивів, що проходять по ділянці робіт на протязі робочої зміни;
tB, tП, tМ, tЛ - нормативний час на пропуск на одноколійній ділянці вантажних, пасажирських, моторвагонних поїздів і одиночних локомотивів, що проходять по ділянці робіт на протязі робочої зміни, визначається з табл.4.1.
Таблиця 4.1 - Нормативи часу на пропуск поїздів
Спосіб огородження місця робіт
Нормативи часу, хвилини на пропуск поїзда
Вантаж-ного
Пасажир-ського
Моторва-гонного
Локомо-тива
Сигнали зупинки з пропуском поїздів по місцю робіт зі зниженням швидкості
5,0
3,0
2,5
1,5
Сигнали зупинки з пропуском поїздів по місцю робіт без зниження швидкості
1,3
1,0
Сигнали зменшення швидкості
2,0
1,6
1,2
Сигнальні знаки “Свисток”
1,8
0,7
Пропуск поїздів по колії, сусідній з тією, на якій виконуються роботи, при всіх способах огородження
0,5
Витрати часу на пропуск поїздів по другій діючій колії на двоколійних ділянках розраховуються за формулою
де - аналогічний попередній формулі нормативний час, але для двоколійної ділянки, визначається з відповідної графи табл.4.1
Число відповідно вантажних, пасажирських, моторвагонних поїздів і одиночних локомотивів визначається з формул
де NВ, NП, NЛ - добові розміри руху відповідно вантажних, пасажирських поїздів і одиночних локомотивів.
Поправочний коефіцієнт розраховується окремо для виконання робіт у “вікно” -, та виконання інших робіт комплексу (підготовчих, основних робіт після “вікна”, опоряджувальних) - , що ведуться в умовах руху поїздів.
Виконаємо розрахунки у відповідності до заданих розмірів руху поїздів:
Витрати часу на пропуск поїздів:
Поправочний коефіцієнт для виконання робіт у “вікно”:
Поправочний коефіцієнт для виконання виконання інших робіт комплексу (підготовчих, основних робіт після “вікна”, опоряджувальних):
Тривалість "вікна" для виконання модернізації (капітального ремонту) колії розраховується за формулою
де - час, необхідний для розгортання робіт, хв;
- час, необхідний для укладання рейко-шпальної решітки, хв;
- час, необхідний для приведення ремонтованої колії в справне положення (згортання робіт), хв.
Для виконання розрахунків на рис.1.6 наведена технологічна схема виконання колійних робіт у “вікно", з якої можна визначити усі складові необхідної тривалості “вікна”. Час на розгортання робіт у “вікно” є не що інше, як
де - інтервали часу між розпочинанням колійних робіт, хв.
До розгортання колійних робіт у "вікно" входять такі інтервали:
де - час на оформлення наказу про закриття перегону для виконання робіт, пробіг господарчих поїздів до місця робіт і зняття електричної напруги; цей інтервал розраховується як
тут - час на оформлення наказу про закриття перегону (приймається 5÷7 хв);
- час на зняття електричної напруги з контактної мережі перегону (приймається 5÷7 хв);
- час, необхідний для пробігу господарчих поїздів до місця робіт:
- відстань від станції, на якій знаходяться господарчі поїзди перед "вікном", до місця робіт, км;
- середня швидкість прямування господарчих поїздів до місця робіт, км/год; з урахуванням часу на розгін та сповільнення можна прийняти км/год.
Отримаємо:
= 0 хв.,
= 5+5 = 10 хв.
Інтервал часу між початком робіт по зняттю рейкових з'єднань та початком робіт по зняттю старої рейкошпальної решітки визначається часом, необхідним для розбирання стиків (розрізання плітей на ланки) на довжині l1.
де - швидкість роботи бригади по розбиранню стиків до початку роботи колієрозбирального поїзда, можна прийняти км/год;
- довжина ділянки колії, підготовленої до її зняття краном, м. Ця довжина знаходиться як
де - довжина ділянки, на якій одночасно працює бригада по розбиранню стиків, можна прийняти 50 м;
- довжина інтервалу безпеки між суміжними роботами;
- довжина головної частини колієрозбирального поїзда;
- довжина першої ланки, яка знаходиться під стрілою колієрозбирального крана, м.
Підставляючи усі відомі величини отримаємо:
Інтервал часу між початком розбирання ланок колієрозбиральним поїздом та початком роботи колієукладального поїзда, хв.
де - швидкість роботи колієрозбирального поїзда, км/год;
- довжина ділянки між розбиральним та укладальним кранами:
Рис. 4.6 Технологічна схема виконання колійних робіт у “вікно”.
На рисунку 4.6 позначено:
1 - оформлення закриття перегону, пробіг машин до місця робіт, зняття напруги з контактної мережі; 2 - розболчування стиків; 3 - знімання ланок старої рейкошпальної решітки колієрозбиральним краном; 4 - планування баласту після розбирання колії; 5 - укладання ланок нової колії колієукладальним краном; 6 - переміщення постачальної частини колієукладального поїзда, приварювання рейкових з’єднувачів; 7 - очищення забрудненого баласту машиною ЩОМ-4м; 8 - рихтовка колії з постановкою на проектну вісь, поправка шпал по мітках; 9 - вивантаження баласту з хопер-дозаторного состава; 10 - виправка колії з суцільним підбиванням шпал машиною ВПО-3000; 11 - вивантаження баласту на торці шпал; 12 - часткова виправка, підбивка і рихтовка колії машиною ВПР-1200.
- довжина ділянки, необхідна для нормальної роботи планувальних машин, приймається м;
- норма машинного часу на зняття однієї ланки.
Приймаючи з типових технологічних процесів , отримаємо:
Після цього знаходимо загальний час на розгортання робіт
Час роботи ведучої машини, тобто час, необхідний для укладання ланок рейкошпальної решітки, хв, знаходиться як
де - технічна норма часу на зняття однієї колійної ланки, (якщо колія розбирається та укладається із залізобетонними шпалами - норму машинного часу на розбирання та укладання однієї колійної ланки можна прийняти: маш. - хв);
- темп роботи ведучої машини.
Розрахуємо темп роботи ведучої машини:
Тоді
Час, потрібний на згортання колійних робіт у “вікно", хв.
Або
Інтервали часу між закінченнями суміжних робіт при згортанні колійних робіт знаходяться наступним чином.
Оскільки робота по збиранню стиків ведеться в темпі роботи колієукладального крана, інтервал часу між закінченням укладання ланок нової рейкошпальної решітки та закінченням збирання стиків:
де - швидкість роботи колієукладального крана, км/год;
- довжина ділянки колії в кінці фронту робіт, на якій повинне бути закінчене укладання колії для можливості завершення роботи по збиранню стиків:
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6
