Наявність тракторів, комбайнів та сільськогосподарських машин в господарстві представлена в таблиці 1.3.
Таблиця 1.3 Наявність тракторів, вантажних автомобілів, комбайнів та сільськогосподарських машин в СВК "Світанок"
Маркатехніки
Одиниць,шт.
Роки
2008р. до 2006р., відсотки.
2006
2007
2008
1
2
3
4
5
6
Трактори:
шт.
42
41
98
Вантажн
автомобілі:
40
100
Комбайни:зернозбиральні
8
кормозбиральні
83
Плуги:
30
28
25
Лущильники:
12
Культиватори:
18
15
14
78
Борони:
165
155
150
91
Котки:
11
92
Зчіпки:
22
19
86
Сівалки:
17
16
84
Оприскувачі:
Косарки:
Прес-підбирачі:
Жатки:
7
Розкидачі добрив:
9
89
Навантажувачі:
Дані таблиці 1.3 свідчать про те що господарство достатньо забезпечене тракторами, комбайнами і сільськогосподарськими машинами, для виконання всіх операцій пов'язаних з вирощування сільськогосподарських культур. Але техніка матеріально і морально зношена, про це свідчить зменшення її численності із року в рік, і не поновлення існуючої бази.
2. Огляд сучасних технологій і технічних засобів теплового обробітку концентрованих кормів
2.1 Необхідність обробітку концентрованих кормів
Фуражне зерно є головним компонентом при виробництві комбікормів для тварин і птиці. Однак при згодовуванні зерна у звичайному вигляді засвоюваність його живильних компонентів харчовими системами тварин складає не більше 40-60%. Зерно злакових культур на рівні з іншими видами живильних речовин містить багато крохмалю, засвоєння якого при згодовуванні тваринам і птиці проходе повільно і при цьому продуктивно використовується тільки певні його форми і то в невеликій кількості. За даними ряду дослідів засвоюваність живильного потенціалу крохмалю в природній формі не перевищує 20-25%, в залежності від виду культури. Тому завдання нових технологій переробки зерна полягає у впровадженні таких способів обробітку вихідної сировини, які дозволили перевести крохмаль в зручну для засвоювання організмом тварин форму. Це можливо при руйнуванні зернистої структури крохмалю на клітинному рівні, що сприяє розриву природних зв'язків між окремими складовими частинами і переводу його в більш прості вуглеводи у вигляді декстринів і сахарів, тобто відбувається же латинізація крохмалю або декстринізація його на більш прості складові.
Без спеціального обробітку важко засвоюваною є також і клітковина, яка міститься у великій кількості в зерні і бобах, особливо в їхніх верхніх захисних шарах і оболонках. Тому розроблювальні способи поглибленої переробки вихідної зернової сировини повинні сприяти деструкції частини целюлозно-лігнінових утворень клітковини в природних формах в більш прості види моносахарів та амінокислот.
Багаточисленими науковими дослідами, а також широкою виробничою перевіркою встановлено, що негативна дія цих бар'єрів, передбачених природою для захисту, передусім насіння, як біологічного джерела постійного виробництва самих злакових і бобових культур, може бути знищено повністю або в значній ступені подавлено. За рахунок статичних і динамічних дій зовнішнього і внутрішнього тиску на клітинному та молекулярному рівні на захисні мембрани, температури, осмосу та інших факторів спостерігається денатурація білка, знищення анти живильних речовин, декстринізація крохмалю, деструкція целюлозно-лігнінових утворень, практично повна стерилізація кінцевої продукції від мікроорганізмів і бактерій, утворення мікропористої структури в готовому продукті, найбільш благоприємній для дії шлункового соку, внаслідок чого більш повне засвоєння живильних речовин організмом тварин.
2.2 Теорія і практика процесів теплової обробки зернової сировини
В світовій практиці комбікормового виробництва існує багато методів і технологій обробітку зернової сировини з ціллю підвищення його поживності.
На рисунку 1.1 представлена класифікація технологій і методів обробітку кормів. Але серед перерахованих найбільш використовуваними і ефективними методами є слідуючі варіанти:
- пропарювання і плющення зерна;
- піджарювання ячменю ( зі зволожуванням, пропарюванням або без нього);
- вибух в кип'ячому шарі або пневмотрубі - отримання «вибухнувших» пластівців;
- мікронізація - обробіток інфрачервоними променями зернових і зернобобових компонентів з послідуючим плющенням рифленими вальцями;
- екструдування зернових, зернобобових, зерна і висівок разом;
- сухе екструдування - одноразове або дворазове гранулювання очищеного цілого зерна з послідуючим подрібненням гранул;
- експандування - кондиціювання під тиском.
Кожен із перерахованих способів теплового обробітку потребує спеціальних апаратів, машин, допоміжного обладнання.
Рисунок 2.1. Класифікація технологій обробітку зерна злакових і бобових культур
Піджарювання
Зерно піджарюють головним чином для поросят-сосунів з ціллю привчити їх до поїдання корму в ранньому віці, стимуляція секреторної діяльності тина крохмалю розчіплюється до моносахарів, що робе зерно солодкуватим на смак, та при цьому внаслідок денатурації білка трохи знижується перетравлюваність протеїну і доступність амінокислот. Крім того, висока температура згубно діє на бактеріальну обсемененість і різні види грибів зерна, що дозволяє в значному ступеню запобігти можливих хвороб шлунково-кишкового тракту поросят.
Піджарюють зазвичай зерно, широко використовуване в годуванні свиней, ячмінь, пшеницю, кукурудзу, горох. Попередньо зволоживши до стадії набухання, зерно тонким шаром насипають на залізні листи або металеві кювети і рівномірно помішуючи на протязі 10-12 хвилин, підсмажуючи при температурі 100-180 оС до появи світло-коричневого або коричневого кольору. При досягненні такого забарвлення зерно швидко охолоджують. Для виконання даної операції використовують обжарювальні агрегати А9-КЖА.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14