При запропонованій інтенсивній технології операції проводяться наступним чином: Лущення стерні на 6-8 см в два сліди проводиться Т-150К та ЛДГ-15, безвідвальний обробіток грунту - Т-74, КПГ-2,2+БІГ-3+ЗККШ-6. Транспортуються і вносяться мінеральні добрива ЮМЗ-6 та ІРМГ-4. Культивується грунт на 5-6 см ЮМЗ-6Л та КПС-4. Сівба з внесенням мінеральних добрив проводиться Т-74 та ЗСЗ-3,6. Прикочуються посівип Т-74 та ЗККШ-6А. Підкормка проводиться Т-70С та СЗ-3,6.
Скошується озима пшениця у валки ЮМЗ-6Л та ЖРС-4,9Л. Підбираються і обмолочуються валки комбайном “Дон -1500”. Відвезення зерна від комбайна відбувається автомобілями ГАЗ-САЗ та БЗБ. Солома перевозиться ЮМЗ-6Л та 2ПТС-4М. Скиртується солома МТЗ-80, ПФ-0,5. Первинна очистка зерна проводиться електричним двигуном ОВП-20А. Очищається і сортується насіння електричним двигуном ОС-4,5А.
Отже, за інтенсивної технології відносно існуючої в господарстві збільшились затрати праці на 1 га на 14%, оплата праці зросда на 26,2%, витрати на добрива - на 28,3%. Знизились витрати на мінеральні добрива та амортизацію відповідно на 13,1% та 32,4%.
При існуючій технології урожайність з 1 га становила 35 ц/га, а при інтенсивній - 47 ц/га основної продукції.
Сучасні технології вирощування зернових культур передбачають застосування цілого комплексу агрохімікатів, до яких входять мінеральні добрива, пестициди, фізіологічно активні речовини.
У цих умовах гігієнічна оцінка якості продукції рослинництва набуває все більшої актуальності, особливо, при використанні нових видів добрив та нових пестицидів. Особливо важлива -- комплексна оцінка можливого негативного впливу сумісного застосування добрив та пестицидів на якість продукції рослинництва.
При формуванні високих врожаїв сільськогосподарських рослин та гігієнічно якісної продукції фосфорне живлення є одним із визначальних показників у агроекологічному виробництві. Фосфор відіграє важливу роль у мінеральному живленні рослин, має велике фізіологічне значення в процесах дихання і фотосинтезу, є необхідним для обміну вуглеводів і азотних речовин. Тобто оптимальне забезпечення фосфором ґрунтів позитивно впливає як на продуктивність культур, так і на якість рослинницької продукції [11].
Висока біологічна роль фосфору сприяє посиленню метаболічних процесів, підвищенню швидкості розпаду пестицидів у рослинах. Визначення цих процесів має екотоксикологічне та гігієнічне значення і дає можливість шляхом науково обґрунтованого раціонального застосування добрив впливати на швидкість детоксикації пестицидів, підвищувати їх ефективність і знижувати ризик надходження у генеративні органи рослин, а далі -- в продукти харчування у вигляді залишків.
Традиційні види фосфорних добрив мають високу кошторисну вартість, а часом -- важкодоступні споживачу. В останні роки проводяться різносторонні дослідження з пошуку резервів фосфорної сировини, мобілізації ґрунтових запасів, підвищення коефіцієнта використання фосфору рослинами, а також вивчення та оцінка нових видів фосфорних добрив.
Агрофоска -- новий вид фосфорних добрив, виробляється на основі вітчизняної сировини -- зернистих фосфоритів, поклади яких розташовані в Амвросієвському районі Донецької області. Загальні запаси фосфоритової руди в надрах складають 27,0 млн.т (Р2О5 -- 1,6 млн.т), при середньому вмісті Р2О5 у руді -- 6,0%.
Агрофоска за своїми властивостями наближається до суперфосфату і має наступний склад макроелементів: Р2О5 -- 14%, К2О -- 3,6-4,2%, СаО -- 28%, МgО -- 2,4%.
Для вивчення впливу агрофоски на продуктивність сільськогосподарськиx культур на ВАТ “Западинське”, швидкості розпаду гліфосату та гігієнічних показників якостей продукції рослинництва були закладені польові досліди в чотириразовій повторності, відповідно до загальноприйнятих методик [12].
Порівняння агрофоски проводили із суперфосфатом. Як тест -- культура була використана озима пшениця. У польових дослідах з озимою пшеницею встановлено, що позитивна дія агрофоски на біологічну продуктивність даної культури проявилась у збільшенні кущистості, довжини колосу і маси зернин (таблиця 4.2).
Варіанти
Урожайність, ц/га
Маса 1000 зернин, г
Довжина колосу, см
Кількість зернин у колосі, шт
1. Контроль
24,9
42,6
8,1
27,0
2. Фон-N60K90
28,9
40,8
9,0
35,0
3. Фон+Рсуперфосфат60
35,1
42,3
9,4
37,0
4. Фон+Рагрофоска60
36,7
43,0
5. Фон+Рсуперфосфат180
45,0
9,5
39,0
6. Фон+Рагрофоска180
45,6
46,0
9,6
НСР05
0,74
1,97
0,16
Так, урожайність озимої пшениці на варіантах з агрофоскою зросла відносно контролю на 47% при нормі внесення Р60 та на 83% при нормі внесення Р180. Довжина колосу збільшилась на 16 та 18 %, кількість зернин у колосі на 37 та 44 % відповідно. Маса тисячі зерен мала істотну різницю з контролем лише при нормі внесення агрофоски Р180, така залежність зберігається і для суперфосфату.
На гігієнічні показники якості зерна впливає наявність залишкових кількостей пестицидів, а особливо десикантів, які застосовуються за 10--14 днів до збору врожаю зернових для підсушування сільськогосподарських рослин на корені та прискорення дозрівання культур і тим самим створення оптимальних умов для збору врожаю в стислий період із мінімальними затратами.
Фосфору належить центральне місце в процесі дихання та фотосинтезу. Його роль у цих процесах визначається тим, що фосфорна кислота приймає участь у будові аденозинтри- і аденозиндифосфатів (АТФ і АДФ), які є акумуляторами великої кількості енергії та джерелом процесів біологічного окислення.
Біологічне окислення -- сукупність реакцій окислення в клітині, основна функція -- забезпечення організму енергією. Реакції біологічного окислення каталізуються ферментами класу оксидоредуктаз. Біологічне окислення пов'язано з передачею відновлюваних еквівалентів -- атомів водню або електронів від донора до акцептора. Кінцевий акцептор -- кисень, поставниками якого можуть бути як органічні, так і неорганічні речовини. Основний шлях використання енергії, що вивільняється при біологічному окисленні, це -- накопичення її в молекулах АТФ.
У процесі біологічного окислення відбувається знешкодження чужорідних і шкідливих для організму речовин, у тому числі і пестицидів [16, 17].
Тому на варіантах із фосфорними добривами, де культури достатньо забезпечені фосфором, рослини мають більший запас енергії, яка і направляється на активніший процес розпаду гліфосату.
Отже, застосування певної системи удобрення є важливим засобом управління резистентності агроценозу, забезпечення умов внутрішньої динамічної рівноваги екосистем, протидії різним антропогенним факторам, особливо хімічної природи, до яких і відноситься застосування пестицидів. Науково обґрунтовані та гігієнічно безпечні технології вирощування зернових культур забезпечують високу якість сільськогосподарської продукції. Тому важливим є проведення санітарно-гігієнічної експертизи не тільки засобів хімізації, а й технологій їх застосування.
Якість зерна озимої пшениці під дією агрофоски також підвищувалась, особливо вміст клейковини (на 15%) та натури зерна (на 6%) відносно до контролю (табл. 4.3).
Таблиця 4.3
Якість врожаю зерна озимої пшениці за варіантами польового досліду
Показники якості зерна
Натура, г/літр
Клейковина, %
Білок, %
Скловидність, %
Залишкові кількості гліфосату, мг/кг
730,0
26,0
10,9
72,0
--
740,0
11,1
66,0
762,0
29,0
12,0
84,0
Не знайдено
770,0
29,4
12,2
--"--
30,0
12,5
86,0
772,0
30,2
12,7
89,0
19,95
0,94
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8