Рефераты. Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою свиней в умовах ППВКО "Еталон"






Вміст води у м'язах коливається від віку тварин: чим вони молодші, тим більше вологи у м'язах. Крім того вміст вологи зменшується по мірі збільшення вмісту жиру.

Вода, яка входить до складу м'язевої ткнини, не однорідна за своїми фізико-хімічними властивостями, тому роль її неоднакова. Розрізняють дві форми води - вільну та зв'язану. Остання активно утримується головним чином білковими речовинами, вуглеводами та ліпідами, такий стан обумовлений наявністю хімічного або фізико-хімічного зв'язку між водою та речовиною. Близко 70% води тканини асоційовано з білками міофібрил [ 9].

Після висушування м'язевої тканини сухий залишок складає 30% у тому числі і органічні речовини 23-28%.

Так як м'язова тканина є основним джерелом білку, її поживна цінність залежить від вмісту та повноцінності останніх. Білки м'язової тканини повноцінні, вони містять майже всі незамінні амінокислоти, які необхідні для життєдіяльності людини (табл. №7) [ 11].

Таблиця №7 - Вміст амінокислот у м'ясі свиней (% до загального білка)

Амінокислоти

М'ясо- свинина

Незамінні: Аргінін

6,4

Валін

5,0

Гістидин

3,2

Ізолейцин

4,9

Лейцин

7,5

Лізин

7,8

Метіонін

2,5

Треонін

5,1

Фенілаланін

4,1

Триптофан

1,4

Замінні: Аланін

6,3

Аспаргілова кислота

8,9

Гліцин

6,1

Глютамінова кислота

14.5

Пролін

4,6

Серин

4,0

Тирозин

3,0

Цистин

1,3

Найбільшою біологічною цінністю відзначаються міозин 40% ( відноситься до глобулінів, має оптимальний кислотний склад та високу засвоюваність) та міоген 20 % білків м'язів. Колаген та еластин входять до складу оболонок м'язевих волокон і є неповноцінними, вони обумовлюють ступінь жорсткості м'яса [ 15].

Ще однією незамінною складовою м'яса є жири, кількість яких залежить від багатьох факторів і коливається від 0,5%-40%. У хімічному відношенні жири савців є сумішшю складних ефірів та жирних кислот (пальмітинової, стеаринової, олеїнової). Чим більше в жирі олеїнової кислоти, тим він м'якший і точка плавлення його нижча, а при збільшенні вмісту стеаринової кислоти жир стає твердішим і точка плалення його підвищується. Свинячий жир має темпертуру плавлення 30-40оС, а чим нижча температура плавлення жиру тим вища його засвоюваність. До складу жиру входять також фосфатиди, стериди, ферменти і вітаміни.

Жир обумовлює високу калорійність м'яса: чим більше в м'ясі жиру тим вища калорійність. Крім того наявність в м'ясі жиру значно поліпшує його смакові якості: м'ясо з недостатньою кількістю жиру більш жорстке і менш смачне, проте надлишок жиру знижує засвоюваність його організмом. Для засвоюваності краще м'ясо у сухій речовині якого є однакова кількість білка й жиру (табл. №8) [ 5].

Таблиця №8 - Вміст ненасичених жирних кислот у свинному жирі, %

Вид жиру

Ненасичені жирні кислоти

олеїнова

лінолева

Ліноленова

Арахідо-нова

Пантоте-нова

Внутріш-ній

45,2

4,2

0,4

0,4

0,1

Міжм'язовий

44,9

6,8

0,4

0,4

------

Поверхневий

43,3

7,4

0,4

0,2

0,1

До складу м'яса тварин входять екстрактивні речовини, які надають йому специфічного смаку і аромату, а також беруть участь у процесах дозрівання м'яса, їх кількість становить 1-3% в залежності від віду тварини, віку, статі, вгодованості. Екстрактивні речовини поділяються на азотисті- різні сполуки що містять азот, але не є білками 0,3-0,7%; та безазотисті 0.4-0,9% [ 12].

Наявність азотистих екстрактивних речовин зумовлює утворення специфічного смаку та аромату м'яса, та беруть участь у процесах травлення (карнозин, таурин.ансерин, креатин, креатинін). Безазотисті екстрактивні речовини (глікоген, глюкоза, мальтоза та продукти їх розпаду) беруть участь у процесах дозрівання м'яса, їх кількість залежить від вгодованості тварини, виду годівлі, передзабійного стану і пори року.

М'ясо дорослих тварин містить більшу кількість азотистих екстрактивних речовин і меншу кількість безазатистих екстрактивних речовин, ніж м'ясо молодняку і навпаки.

Вміст мінеральних речовин у м'ясі тварин відносно сталий і складає 1%, серед них 40% складають фосфорні сполуки. Мінеральні речовини поділяються на макроелементи і мікроелементи, вміст останніх залежить від навності їх у грунті , воді та кормах уданій географічній зоні (табл. №9, та табл. №10).

М'ясо є добрим джерелом вітамінів, у ньому містяться вітаміни А,С,D,E,B. Однак вітаміни А,С,D,E у м'ясі містяться у незначних кількостях і не мають практичного значення. Вміст вітамінів у свинині залежить від якості годівлі та жирності м'яса. Чим більше у раціоні свиней вітамінів групи В, тим більше їх у сирій свинині. Чим жирніша свинина, тим менше у ній вітамінів (у % відношенні) [7 ].

Таблиця №9 - Вміст макроелементів у свинині, мг%

Макроелементи

Мг%

Фосфор

180-220

Калій

270-300

Натрій

40-70

Кальцій

8-12

Магній

20-24

Залізо

1,7-2,5

Цинк

1,4-1,5

Хлор

60

Сірка

215

Таблиця № 10 - Вміст мікроелементів у свинині мг%

Мікроелементи

Мг%

Мідь

0,03-0,17

Марганець

0,01-0,04

Кобальт

0,004-0,005

Молібден

0,007-0,012

Нікель

0,006-0,007

Олово

0,004

Алюміній

0,44

Свинець

0,008

Хром

0,002-0,02

Барій

0,04

Ванадій

0,007

Фтор

-

Йод

0,013

М'ясо свиней є дуже цінним продуктом харчування, як джерело вітамінів групи В (табл.№11).

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.