Аналіз умов і заходів охорони праці при кореневласному розмноженні обліпихи

Процес охорони праці послідовно проводить лінію на значне зменшення долі ручної праці в народному господарстві країни, істотне зменшення, а в перспективі і ліквідацію монотонної фізичної праці, забезпеченням здорових санітарногігієнічних умов на виробництві і в сільському господарстві; впровадженням досконалої, відповідної всім правилам гігієни праці, техніки безпеки, зменшуючи виробничий травматизм і професійні захворювання.

Основні положення з охорони праці в Україні встановлені й регламентуються Конституцією України, Кодексом законів про працю, Законом “Про охорону праці” та розробленими на їх основі і відповідно до них нормативно-правовими актами.

Основа політики України в галузі охорони праці відображена в Законі “Про охорону праці”, прийнятому Верховною Радою 14 жовтня 1992 р.

Для запобігання нещасних випадків при різних працях важливо провести відповідні інструктажі, а саме: вступний, первинний, вторинний, позаплановий і цільовий. Здійснювати контроль за дотриманням вимог техніки безпеки. Необхідно забезпечувати справність ручних знарядь праці.

Саме важливе місце при розмноженні рослин живцями, в особливості обліпихи, займає нарізування та заготівля живців. Пагони з маточних рослин нарізають секаторами; нарізування живців, підготовка їх до посадки проводиться садовим ножем.

Перед виконанням цієї роботи проводиться інструктаж на робочому місці, про що робиться запис в “Журналі реєстрації інструктажа по техніці безпеки”.

Основні правила техніки безпеки при виконанні даних робіт слідуючі: одяг повинен бути зручним, акуратно заправлений, робочий інвентар повинен знаходитись в справному стані, необхідно мати рукавиці, так як у деяких сортів обліпихи є колючки. Особливу увагу слід надавати при роботі з ріжучими інструментами. Секатор повинен мати обмежувач, пружина повинна розводоти кінчики ножа без заїдання, рукоятка не повинна мати заусениць. Під час перерви в роботі інструмент повинен бути закритим.

Для заточення ножів, секатора забороняється користуватися брусками довжиною меншою 10 см, а також проводити перевірку гостроти леза ножа пальцями.

Виробничий травматизм при виконанні нарізання живців обліпихи пов'язаний з такими недоліками в охороні праці як: недосконалий технологічний процес, відсутність спеціальних захисних засобів, недоліки при навчанні робітників безпечним методам праці, невикористання засобів індивідуального захисту, робота із несправним обладнанням або на обладнанні без засобів захисту.

Для підвищення рівня безпеки і охорони праці при нарізанні та заготівлі живців обліпихи необхідно впровадити такі заходи:

1. Підвищення якості проведення інструктажів і навчання з питань охорони праці;

2. Вести контроль за дотриманням інструкцій з охорони праці і правил виробничої санітарії, трудової дисципліни;

3. Контроль за технічним станом техніки, що використовується за наявністю захисних пристроїв;

4. Обладнання спеціальних приміщень для короткочасного відпочинку бригади і підтримання його санітарно-гігієнічного стану;

5. Забезпечення контролю з боку спеціалістів за дотриманням певних правил техніки безпеки.

Висновки

У магістерській роботі наведено теоретичне узагальнення і нове технологічне вирішення наукової проблеми щодо удосконалення агротехнічних заходів вирощування садивного матеріалу районованого в Україні сорту обліпихи Чуйська із зелених живців.

1. Аналіз літератури свідчить, що дослідження з вирощування садивного матеріалу обліпихи сорту Чуйська із зелених живців не охоплюють всього циклу вирощування, а окремі агрозаходи в технології їх вирощування недостатньо розроблені.

2. Зелені живці досліджуваного сорту обліпихи мають неоднакову регенераційну здатність, що обумовлено їхніми біологічними особливостями. Живці заготовлені з апікальної частини пагона належать до легковкорінюваних, а з медіальної і базальної - до середньовкорінюваних.

2. Зелені живці обліпихи крушиновидної сорту Чуйська характеризуються високою здатністю до адвентивного коренеутворення при живцюванні у фазу інтенсивного росту пагонів (червень - перша половина липня), а слабкою - у фазу його затухання.

3. Біологічні особливості досліджуваного сорту та агрокліматичні умови Правобережного Лісостепу України дозволяють проводити живцювання з початку червня до середини липня. Ранньолітнє живцювання значно сприяє підвищенню укорінюваності стеблових живців, та виходу кореневласних рослин в кінці вегетаційного періоду, які відповідають товарним ґатункам. При пізньолітньому живцюванні (серпень) кореневласні рослини необхідно дорощувати до певних розмірів протягом ще одного вегетаційного періоду.

4. Рівень регенераційної здатності живців вивченого сорту обліпихи крушиновидної визначається типом живця. Живці заготовлені з апікальної частини пагона найкраще формують адвентивні корені, мають високу здатність до ризогенезу з прискореним ростом та розвитком, однак, при дефіциті садивного матеріалу, можуть бути використані живці із медіальної та базальної частини пагона.

5. Аналіз економічної ефективності вирощування обліпихи крушиновидної сорту Чуйська свідчить про отримування товарного садивного матеріалу за короткий проміжок часу, тобто в рік живцювання. При цьому істотно збільшується вихід кореневласних саджанців, зменшується собівартість садивного матеріалу та затрати праці на його вирощування, зростає чистий прибуток і рівень рентабельності.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Результати проведених досліджень дозволяють рекомендувати виробництву наступне:

- для покращення укорінювання живці обліпихи сорту Чуйська необхідно заготовляти з апікальної частини пагона у фазу інтенсивного росту;

- дорощувати укорінені живці в контейнерах з літнім і весняним строками пересаджування, або весною у полі дорощування.

Список використаних джерел

1. Агафонов Н.В. Регенерация корневой системы у привитых и корнесобственных растений при механических повреждениях.- М.: Докл. ТСХА, 1967. - Вып. 132.- С. 67-72.

2. Андрієнко М.В., Ануфрієва В.Г. Зелене живцювання калини й кизилу // Садівництво: Міжвід. темат. наук. зб. - К.: Інт сад-ва УААН, 1995. - Вип. 44. - С. 68-71.

3. Андрієнко М.В., Роман І.С. Малопоширені плодові і ягідні рослини. - К.: Урожай, 1991 - 168 с.

4. Бабаев В.И. Интенсивная технология выращивания посадочного материала на основе зелёного черенкования и эффективность различных типов культуры косточковых пород. Автореферат диссертации докт. с.-х. наук. - М.: 1988. - 38 с.

5. Бабаев В.И., Джамбулатова З.М. Метамерная изменчивость зелёных черенков в зависимости от строка черенкования. Сб. наук. трудов ДСИИ. - Кировоград. - 1980. - С. 86-91.

6. Бабаев В.И. Размножение плодовых и декоративных растений зелёными черенками в Дагестане. - Махачкала: Дагестанское книжное изд-во, 1983. - 108 с.

7. Балабак А.Ф. Кореневласне розмноження малопоширених плодових і ягідних культур. - Умань: Оперативна поліграфія, 2003. - 109 с.

8. Балабак А.Ф., Варлащенко Л.Г., Балабак О.А., Опалко О.А., Тисячний О.П. Ефективність ростових речовин для укорінення стеблових живців малопоширених плодових рослин // Зб. наук. пр. Уманської ДАА. - 2001.- Вип.51.- С. 151-154.

9. Гартман Х.Т., Кестер Д.Е. Размножение садовых растений. - М.: Сельхозгиз, 1963. - 471с.

10. Гатин Ж.И., Мишарина Е.И. Размножение облепихи зелёными черенками // Новое в размножении плодово-ягодных растений. - Барнаул.: Алтайское книжное изд-во, 1964. - С. 35-42.

11.Доспехов Б.А., Доспехова Р.М. Методика отбора растительных проб в полевом опыте и статистическая обработка данных. - Сельскохозяйственная биология. - М.: 1970. - № 5. - С. 775-780.

12. Ермаков Б.С. Размножение древесных и кустарниковых растений зелёным черенкованием. - Кишинев: Штиинца, 1981. - 226 с.

13. Ермаков Б.С. Выращивание саженцев методом черенкования. - М.: Лесная промышленность, 1985. - С. 152.

14. Иванова З.Я. Биологические основы и приёмы вегетативного размножения древесных растений стеблевыми черенками. - К.: Наукова думка, 1982. - 288 с.

15. Комиссаров Д.А. Биологические основы размножения древесных растений черенками. - М.: Лесн. пром.-сть, 1964. - 289 с.

16. Кренке Н.П. Регенерация растений. - М.: Изд. АН СССР, 1950. - 682с.

17. Любинский Н.А. Физиологические основы вегетативного размножения растений. - Киев: Изд.-во АН УССР, 1958. - 223с.

18. Осипов Ю.В., Морозова Г.М. Размножение облепихи черенками // Садоводство. - 1983. - № 12. - С. 20-21.

19. Поликарпова Ф.Я. Размножение плодовых и ягодных культур зелёными черенками. - М.: Колос, 1981. - 95с.

20. Правдин Л.Ф. Вегетативное размножение растений. - Л.: Сельхозиздат, 1938. - 232с.

21. Прохорова З.А. Размножение садовых растений зелёными черенками в связи с факторами внешней среды. - М.: Изд. ГСХ, 1967. - Вып.3. - С. 183-188.

22. Прохорова З.А. Размножение облепихи зелёными черенками. - М.: Докл. ТСХА. - 1968. - Вып.143. - С. 45-48.

23. Роу-Даттон П. Укоренение черенков в искусственном тумане. - М.: Сельхозиздат, 1962. - 214 с.

24. Рункова Л.В. Влияние условий среды на эффективность действия гетероауксина при укоренении черенков // Учен. зап. Моск. пед. ин.-та. - М.: 1960. - Вип.4. - № 142. - С. 130-152.

25. Тарасенко М.Т. Размножение растений зелёными черенками. - М.: Колос, 1967. - 252 с.

26. Тарасенко М.Т. Новая технология зелёного черенкования. - М.: Изд. ГСХ, 1971. - Вып.4. - С. 119-136.

27. Тарасенко М.Т. Разработка научных основ вегетативного размножения садовых культур и промышленной технологии выращивания посадочного материала. - М.: Изв. ТСХА, 1982. - Вып.6. - С. 120-131.

28. Тарасенко М.Т. Зелёное черенкование садовых и лесных культур. - М. Изд-во МСХА, 1991. - 272 с.

29. Тисячний О.П. Особливості дорощування укорінених живців калини звичайної (Viburnum opulus L.) в умовах правобережного Лісостепу України // Зб.наук.пр. Уманської ДАА. - 2002. - Вип.54. - С. 146-151.

30. Турецкая Р.Х. Физиология корнеоборазования у черенков и стимуляторы роста. - М.: Изд.-во АНССР, 1961. - 280с.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11