У зернах, покритих плівками (овес і ячмінь), зміст клітковини значно вище, ніж в зернах без плівок (голозерні культури). Голозерні сорти вівса поки широко не упроваджуються у виробництво через, порівняно невисокої врожайності. Підвищеним вмістом клітковини відрізняється також зерно проса.
Загальний вміст мінеральних речовин в зернах злаків коливається від 1,5 до 5 %; у золі переважають солі фосфорної кислоти і калій, а кальцію дуже мало (табл. 1.2.3).
Таблиця 1.2.3
Вміст макроелементів в зерні злакових, г/кг корму
Зерно
Ca
P
Mg
K
Na
S
Cl
Кукурудза
0.5
5.2
1.4
1.3
1.0
Овес
1.5
3.4
1.2
5.4
1.8
Ячмінь
2.0
3.9
5.0
0.8
2.4
Жито
0.9
2.8
1.1
4.8
0.1
0.7
Пшениця
3.6
0.4
Сорго
3.0
3.5
Просо
5.1
4.4
По складу мікроелементів зернові корми також неоднакові (табл. 1.2.4).
Таблиця 1.2.4
Вміст мікроелементів в зерні злакових, мг/кг
Fe
Co
Cu
I
Mn
Zn
303
0.02
2.19
0.11
11.1
19.5
41
0.07
4.86
56.5
22.5
50
0.25
3.42
0.22
22.3
21.4
63
0.08
6.86
0.09
35.4
20.0
40
0.03
4.87
0.06
37.5
19.0
0.21
2.96
28.4
2.6
16.56
17.9
35.0
У більшості зерен злаків дуже мало каротину; помітні кількості (до 5 міліграм в 1 кг) виявляються лише в жовтих сортах кукурудзи. Значно багатше зернові корми токоферолами (135 мг/кг), тіаміном (2,5--5 мг/кг), рибофлавіном (0,5-- 0,8 мг/кг), нікотиновою (8--60 мг/кг) і пантотеновою (7--11 мг/кг) кислотами; у зерні відносно багато холіну (0,4--1 мг/кг); у зернах вівса і ячменю виявлені кобаломіни (2,6 мкг в 1 кг), які по своїй фізіологічній дії на організм тварини є аналогами вітаміну В12.
По енергетичній цінності провідне місце належить зерну кукурудзи; у 1 кг сухого зерна міститься 1,3 корм. од., перетравність органічної речовини досягає 90 %. Проте зерно кукурудзи бідно протеїном, лізином, окремими макро- і мікроелементами, а також деякими чинниками вітамінного живлення. Тому чергове завдання подальшого розвитку зернового господарства в нашій країні -- розширення виробництва зерна бобових культур, сої, гороху.
При сумісному згодовуванні зерен злаків і бобів, мають різний хімічний склад, вони проявляють в живленні тварини взаємодоповнюючу дію. При годуванні такими сумішами знижуються витрати корму на формування в організмі тварини одиниці продукції; економіка виробництва продуктів тваринництва помітно поліпшується.
Зерна бобів відрізняються високим вмістом протеїну, але, за винятком сої, бідні жиром (табл. 1.2.5).
Зерна бобових культур містять більше амінокислот, ніж зерна злакових Перетравлюється протеїн бобів тваринами значно гірше за протеїн злаків.
При згодовуванні у великій кількості зерна бобових культур у тварин в шлунково-кишковому тракті спостерігається зайве газоутворення. Пояснюється це наявністю в зернах бобових специфічних речовин, що ускладнюють перетравлення білків. У сої інгібіторами травних протеолітичних ферментів є гемаглютиніни, уреаза, ліпоксидаза, сапоніни і естроген.
Таблиця 1.2.5
Хімічний склад та поживна цінність зерен бобових
Зміст %
У 1 кг корму
Води
Протеїну
Жиру
Клітковини
БЕР
Золи
Кормових одиниць
Перетравного протеїну
Горох
13
22,2
1,9
6,4
54,1
2,8
1,17
195
Бобі
12
27,3
1,6
7,7
48,2
3,2
1,15
237
Соя
11
34,5
17,4
5,7
26,8
4,6
1,38
290
Люпин
15
33,4
4,8
14,3
29,0
3,7
1,07
230
Віка
14
25,8
1,3
5,3
50,6
3,0
1,16
200
Чину
26,9
1,2
50,8
1,06
220
Чечевіця
24,6
4,3
53,6
3,1
1,18
212
Страницы: 1, 2, 3, 4
