Формуються нові канали збуту. Якщо у 1990 р. сільськогосподарські виробники реалізували продукцію за традиційними каналами збуту: заготівельним організаціям, включаючи продаж за прямими зв'язками та споживчій кооперації; населенню в рахунок оплати праці й через систему громадського харчування; на ринку через власні магазини та ятки, то починаючи з 1996 р. значно розширилася їх видова структура. Тепер поряд із традиційними каналами збуту сільськогосподарську продукцію реалізують через біржі, аукціони; видають пайовикам у рахунок орендної плати за землю та майнові паї; за іншими каналами (комерційним структурам, підприємствам, на експорт та ін.) Із появою великої кількості різноманітних каналів збуту сталися значні структурні зміни в реалізації сільськогосподарської продукції.
Незважаючи на збільшення обсягів реалізації виготовленої продукції, аналіз постачальницько-збутових витрат сільськогосподарських підприємств Львівської області засвідчив низьку їх ефективність. Це, зокрема, підтверджує показник доцільності зміни постачальницько-збутових витрат. Від'ємне значення показника свідчить про те, що усі зміни постачальницько-збутових витрат протягом періоду 2000-2006 рр. були неефективними, оскільки в цей період мало місце зменшення прибутковості сільськогосподарського виробництва (табл. 3).
Рік
%
зміни постач.-збутових процесів
2000
80,7
1,18
0,3
3,21
31,2
15,9
- 1,33
2001
82,1
0,98
-0,2
-4,72
2002
82,5
0,94
-0,4
-2,50
2003
84,7
1,03
3,85
2004
85,1
1,05
0,2
5,04
2005
83,2
1,11
3,97
2006
85,0
0,92
6,30
Одним із способів виведення постачальницько-збутової діяльності на якісно новий рівень є застосування нових форм організації процесів постачання та збуту. В умовах переходу до ринку та гострого дефіциту сільськогосподарської техніки однією з перс пективних форм організації виконання механізованих технологічних робіт в аграрній сфері є створення державних, кооперативних і змішаних за формами власності машинно-технологічних станцій, які, використовуючи досвід колишніх МТС, на договірних засадах можуть обслуговувати сільськогосподарські виробничі структури. Вагомий досвід кооперативних форм експлуатації технічних засобів у сільському господарстві нагромаджено у багатьох розвинутих країнах світу. Такі кооперативні формування здійснюють різнофункціональний технічний сервіс для фермерських господарств, вони відіграють суттєву роль у підвищенні рівня механізації сільськогосподарського виробництва, поліпшення організації використання техніки. У країнах із розвинутими ринковими відносинами держава створює сприятливі умови для розвитку кооперації у спільному використанні техніки, наданні їм низки пільг, зокрема в оподаткуванні та кредитуванні для придбання технічних засобів.
Дедалі ширшого розвитку набуває забезпечення сільськогосподарського виробництва технічними засобами на лізинговій основі. Лізинг як соціально-економічне явище, спрямоване на забезпечення господарських структур із низькими економічними можливостями придбання техніки через передачу їм у використання необхідних основних засобів, що належать іншим власникам, з обумовленням терміну та плати за користування, а також з наданням права викупу цих засобів.
Окремі форми організації повинні застосовуватись для здійснення збутової діяльності, яка значною мірою залежить від наявності інформації про стан і перспективи розвитку ринку, і від вміння користуватись нею. Об'єктивно існує необхідність створення такої системи, яка б забезпечувала ефективну ринкову діяльність сільськогосподарських підприємств. Найпростіший алгоритм вирішення завдання дослідження ринку може бути представлений у вигляді структури його інформаційного забезпечення, переліку типів ринку і постановки питань щодо його структури і динаміки (рис. 1).
Ефективна збутова діяльність сільськогосподарських підприємств можлива за умов створення системи маркетингу сільськогосподарських продуктів, яка повинна функціонувати на засадах економічної зацікавленості суб'єктів агропромислової діяльності і самофінансування. Маркетинг як система організації виробництва і збуту продукції спрямований на задоволення потреб конкретних споживачів і на одержання прибутку на основі дослідження і прогнозування ринку. Саме це необхідно зараз усім сільськогосподарським підприємствам, які, залишившись без централізованого матеріально-технічного постачання та збуту продукції, не в змозі самостійно в достатній мірі, зміцнити свою матеріально-технічну базу і забезпечити ефективне функціонування.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5