Для ворушіння зеленої маси та обробітку валків у процесі сушіння люцерни на сіно використовували багатоцільову кормозбиральну машину БКМ-Ф2 з еластичними робочими органами.

Слід зазначити, що заготівлю сіна в обох дослідах проводили за ідентичною технологією, але за різних погодних умов. Так, у першому досліді під час заготівлі сіна кількість опадів становила 25-50 мм (норма -- 22-29 мм), відносна вологість повітря -- 74-82%. Грунт був насичений вологою, що певною мірою гальмувало процес випаровування води зі скошеної маси з огляду на її гігроскопічність. Температура повітря коливалася в межах 14-29°С.

Другий дослід було проведено за сухої й жаркої погоди. Середньодобова температура повітря коливалася в межах 27-34°С, а відносна вологість повітря становила 49-56%.

Скошували люцерну в обох дослідах косаркою Є-302 у валок без плющення.

Вихідна маса люцерни у першому досліді характеризувалася середньою врожайністю 544 ц/га, у другому -- 327 ц/га (другий укіс).

Втрати сухої речовини в результаті оббивання вегетативних частин рослин обчислювали на основі визначення облистяності їх до і після виконання операції, а також частки сухої речовини оббитих частин, які залишалися у траві після її обробки.

Сумарні втрати сухої речовини встановлювали за масою погонного метра валка до пров'ялювання (з визначенням вологості) і за вмістом сухої речовини перед підбиранням готового сіна.

Результати проведених досліджень свідчать, що розмір втрат сухої речовини сіна за одноразової обробки валка за несприятливої погоди зменшується, порівняно з контролем, на 4,5%, а за дворазового -- на 1,7%, тоді як за сухої погоди, -- відповідно, на 2,6 та 1,3%. Значну частину цих втрат становлять механічні, які зростають, порівняно з контрольним варіантом, за дворазової обробки валка за несприятливої погоди на 1,5%, а за сухої -- на 0,9%, а, порівняно з витратами сухої речовини за одноразової обробки валка, -- відповідно, на 2,4 та 1,5%.

Більшу частину цих втрат становлять механічні, що зростають за дворазової обробки валка, порівняно з контролем, на 0,9-1,5%, а, порівняно з одноразовою обробкою, -- відповідно, на 1,5-2,4%. Механічні втрати відбуваються в результаті оббивання листя в процесі обробки валків. Про це свідчить зменшення облистяності сіна за дворазової обробки валка, порівняно з контролем, на 0,9-1,6, а, порівняно з одноразовою, -- на 1,7-3,1%.

Різна кратність обробки валка істотно позначилася на тривалості висушування, проте в основному це залежало від погодних умов. Так, у першому досліді, коли повітря і грунт були насичені вологою, висушування трави тривало на 25 годин більше, ніж у другому. Характерно, що за цих умов одноразова обробка валка сприяла скороченню часу сушіння на 32 години, дворазова -- тільки на 11, тоді як за сухої погоди висушування трави в обох варіантах скорочувалося на 24 години. Це пояснюється тим, що за додаткового зволожування маси (знизу -- грунтовою вологою, а зверху -- росою), дворазова обробка валків не дає бажаного результату, оскільки в процесі цієї обробки трава збивається, через що погіршується рівномірність її розподілу за довжиною та шириною валка.

Наведену технологію заготівлі люцернового сіна впроваджено в низці господарств Вінницької області. [17]

На підставі проведеного мною аналізу мною була запропонована технологія яка наведена в таблиці 4.1

Основним критерієм енергетичного аналізу є коефіцієнт енергетичної ефективності (Ке), який розраховують як відношення енергії що міститься в урожаї (Еу) до енергії (непоновлюваної), витраченого на його виробництво (Енп). Технологію вважаємо енергозберігаючою, якщо:

де - енергоємність урожаю МДж/га; [13]

ек - 21,83 МДж/кг - енергоємність 1кг сухої речовини люцерни на сіно;

U-3000 кг/га - урожай люцерни;

КСР - 0,25 - середній вміст сухої речовини

Витрата не поновлюваної енергії при виробництві культури з розрахунку на 1га:

Енп= Еп+ Еее+ Ен+ Емд+ Еод+ Епц+ Евод+ Епл+ Емех

де Еп - витрата енергії на паливо;

ВП=115 кг/га - витрата палива;

еП=42,7 МДж/кг - енергетичний еквівалент дизельного палива.

Еее - витрати на електроенергію, Еее=0;

Ен - витрата енергії на насіння,

Ен=Нн•ен=20•20,2= 404 МДж/кг

Нн - 20 кг/га - норма висіву люцерни.

ен - 20,2 МДж/кг - енергетичний еквівалент насіння люцерни.

Емд - витрата енергії на мінеральні добрива,

Емд= Нмд•емд=100•13,6=1360 МДж/кг

Нмд=100 кг/га - норма внесення мінерального добрива (кальцієва селітра).

емд=13,6 МДж/га - енергетичний еквівалент кальцієвої селітри.

Еод - витрата енергії на органічні добрива, Еод=0 МДж/га.

Епц - витрата енергії на пестецеди, Епц=0 МДж/га

Евод - витрата енергії на воду, Евод=0МДж/га

Епл - витрата енергії на людей,

Епл=Зпр•епр

Зпр=10,2 люд•год/га - затрати праці,

епр=60,8 МДж/люд•год - енергетичний еквівалент.

Епл=60,8•10,2=620,16 МДж/га

Емех - витрата енергії на використання техніки розраховується в залежності від продуктивності МТА,

Етр - енергоємність трактора:

Етр-МТЗ-80 = 76,8 МДж/год,

Етр-Т-150К = 183,1 МДж/год,

Етр-ЮМЗ-6Л = 76,5 МДж/год.

Езч - енергоємність зчіпки:

Езч СГ-21=6,4 МДж/год

Есгм - енергоємність сільськогосподарських машин:

ЕБД-10 =296 МДж/год,

ЕМВУ-0,5= 144,1 МДж/год,

ЕПЛН-5-35 = 28,8 МДж/год,

ЕБЗСС-1= 3,6 МДж/год,

ЕЄвропак= 66,4 МДж/год,

ЕСЗУ-3,6 = 158,4 МДж/год,

ЕКРН-2,1М = 22,2 МДж/год,

ЕВР-7,4 =4,4 МДж/год,

ЕГРП-3,6 = 35,4 МДж/год,

ЕПРП-1,6 = 134,3 МДж/год. [12]

n - кількість машин в агрегаті,

W2 - годинна продуктивність МТА (з технологічної карти).

Витрата енергії на проведення сільськогосподарської операції:

Так як для деяких операцій продуктивність дана в тоннах і витрата матеріалу т/га то

Нга - норма витрати матеріалу в тоннах на 1гектар

ЕУЗСА-40 = 66,4 МДж/год,

ЕПЭ-0,8Б = 60,0 МДж/год,

Е2ПТС-4=75,3 МДж/год,

ЕПФ-0,5 = 3,3 МДж/год,

ЕГАЗ-53Б = 53,6 МДж/год. [12]

Витрати не поновлюваної енергії будуть становити:

ЕНП = 4910,5 + 404 + 1360 + 620,16 + (67,78 + 35,6 + 192,6 + 25,73 +67,4 + 106,9 + 50,25 + +10,2 +32,5 + 351,8 + 12 + 4,5 + 152,2 + 59,85) = 8147,42 МДж/кг

Тоді коефіцієнт енергетичної ефективності буде дорівнювати:

Так як Ке?2 то дана технологія вважається енергозберігаючою.

Важливим показником сільськогосподарського виробництва є коефіцієнт екологічної ефективності:

де П=167364 МДж/га - екологічний поріг.

Так як коефіцієнт Ке.е.=20,54?5 то дану технологію можна вважати екологічнобезпечною і можна її рекомендувати для впровадження в виробництво в СТОВ «Глуховецьке» Козятинського району Вінницької області. Але для більш детального дослідження необхідно досліди ще хоча б одну технологію. Данна технологія наведена в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 Енергетична оцінка технології вирощування люцерни на сіно, урожайність 23,5 ц/га

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20