В таблиці 3.1.5 відображено рух корів по місяцях лактації. На другому місяці лактації буде поголів'я, яке в минулому місяці знаходилося на першому місяці лактаційного періоду, а на третьому - те, що було на другому місяці лактації і т. д. до дев'ятого місяця лактації включно. Тобто одне й те ж поголів'я у кожному з наступних місяців переходить на наступний місяць лактаційного періоду.
Вибракувані корови при плануванні помісячного надою молока виключають із розрахунків по місяцях їх вибуття після закінчення шостого місяця лактації. Вони перебуватимуть на відгодівлі ще два місяці, а після цього вибуватимуть, тобто через вісім місяців після отелення.
Далі обчислюється валовий надій молока по місяцях року множенням кількості корів кожного року на середній надій від корови у відповідному місяці лактації.
Вкінці підсумовуються валові надої по кожному місяці календарного року для розрахунку плану виробництва і реалізації молока. Для розрахунку цього плану також потрібні дані про товарність молока, середній вміст жиру в молоці та середні ціни реалізації молока.
Вважаємо, що рівень товарності молока у стійловий період - 90%, а в пасовищний - 85%.
Продаж молока розраховують в перерахунку на базисний вміст жиру. Тобто множимо кількість реалізованого молока в натурі на вміст жиру ділимо на базисний вміст жиру в молоці. Вважається, що плановий вміст жиру в молоці в стійловий період - 3,8%, в пасовищний - 3,5%. Базисна жирність молока - 3,4%.
Після проведених розрахунків стає очевидним той факт, що на протязі планового року середня жирність молока буде вища за базисну, що штучно збільшить виробництво молока. Середня ціна реалізації 1 ц. молока, за даними маркетингового відділу ЗАТ «Богуславського маслозаводу», вищого та першого ґатунку знаходиться на рівні 200 грн., що загалом задовольнить планові потреби.
Таблиця 3.1.5
План виробництва і реалізації молока та одержання грошових надходжень по місяцях і кварталах 2009 року
Місяці та квартали
Надій молока, ц
Реалізація молока, ц
Середня ціна реалізації 1 ц, грн.
Сума грошових надходжень, тис. грн.
в натурі
в перерахунку на базисну жирність
1
2
3
4
5
6
Січень
40
34
38
210
7
Лютий
41
35
39
209
8
Березень
47
45
205
9
Разом за перший квартал
129
109
122
x
24
Квітень
55
52
195
Травень
64
54
56
186
10
Червень
58
49
51
169
Разом за другий квартал
177
151
159
26
Липень
62
178
Серпень
185
Вересень
60
187
Разом за третій квартал
183
156
160
25
Жовтень
218
207
190
37
Листопад
401
341
381
203
69
Грудень
576
489
547
213
103
Разом за четвертий квартал
1194
1015
1135
х
Всього за рік
1684
1431
1577
285
3.2 Організація і планування кормової бази та трудових ресурсів на 2009 рік
В загальній системі господарства кормова база - це сполучна ланка між рослинництвом і тваринництвом, що зумовлено специфічною двобічністю їх взаємопов'язаних завдань - організації виробництва і використання кормів.
Молочна продуктивність корів залежить від спадковості, породи, фізіологічного стану, умов годівлі, утримання і використання корів. Спадковістю визначається потенційна молочна продуктивність. Спадкові можливості тварин не можуть бути реалізовані без повноцінної годівлі та відповідних зоогігієнічних умов утримання. Породні особливості також, є одним з важливих факторів, що визначають молочну продуктивність. Неповноцінна і недостатня годівля зумовлює зниження надоїв на 25-50%.
Основними принципами раціональної організації кормової бази є:
· кормова база повинна відповідати напряму і спеціалізації тваринництва в даному господарстві;
· загальний обсяг кормових ресурсів повинен випереджати ріст поголів'я та його продуктивність;
· ефективне використання землі на основі оптимального поєднання польового і культурного лукопасовищного кормовиробництва з природним кормодобуванням;
· рівномірне і безперебійне забезпечення біологічно повноцінними і високоякісними кормами протягом року;
· оптимальне задоволення потреби худоби в повноцінних кормах при мінімальних затратах праці і засобів на одиницю корму.
Кормова база формується з різних видів кормів залежно від галузі тваринництва і з урахуванням природно-економічних умов господарства. Загальну кількість кормів і окремих груп їх обчислюють у кормових одиницях. В Україні за одиницю загальної поживності кормів прийнята поживність 1 кг. вівса середньої якості.
Співвідношення всіх видів кормів за їх загальною поживністю характеризує структуру кормової бази господарства.
У багатьох сільськогосподарських підприємствах раціональна організація кормозабезпечення тварин передбачає оптимальне поєднання двох основних джерел надходження кормів:
· внутрішньогосподарських - польове і лукопасовищне кормовиробництво, кормодобування;
· негосподарських - поставки в межах міжгосподарської кооперації, обмін, купівля мінеральних добавок, преміксів і т. д.
За будь-якої схеми організації кормових джерел мета одна - ефективне забезпечення тваринництва різноманітними кормами.
У сільськогосподарських підприємствах річну потребу в кормах планують на календарний (з 1 січня по 31 грудня) та господарський (від урожаю планового до врожаю майбутнього) роки. У першому випадку, крім потреби, обчислюють вартість кормів, яку використовують для планової калькуляції собівартості продукції тваринництва. Потреба в кормах на господарський рік розраховується від урожаю планового до урожаю наступного року та включає кількість їх для тваринництва підприємства, страховий фонд та продаж іншим підприємствам згідно з договорами. Це основа для планування виробництва та придбання кормів.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24