Лояльно-державний. Тривав з грудня 1991 р. до початку 1993 р. Це період першої структуризації партій, прийняття Закону України "Про об'єднання громадян".
Етап передвиборчий - 1 (1993-1994 рр.). Характеризується наданням партіям можливості висувати своїх представників кандидатами у депутати при збереженні мажоритарної виборчої системи.
Етап партійної трансформації. Це період об'єднання мало чисельних партій та появи нових, який тривав близько двох років і завершився прийняттям 28 червня 1996 р. Конституції України.
Етап партійної реструктуризації (середина 1996 - середина 1997 рр.). Характеризується значним зростанням кількості партій, партійною реорганізацією парламенту, підготовкою законопроектів про партії та вибори.
Етап передвиборчий-2 (осінь 1997 - весна 1998 рр). Формуються виборчі блоки партій, визначається ідеологія більшості партій, формуються партійні списки, партійні представники впливають на зміни у виборчому законі.
Етап політичних компромісів (весна - осінь 1998 р.). Визначають сфери впливу в парламенті, боротьба за лідерство в комітетах Верховної Ради України, парламентські розколи.
Етап передвиборчий-3 (осінь 1998 - осінь 1999 рр.). Підготовка до виборів Президента України і пов'язаний із нею розкол партій на три умовні групи: блок 1 - "Наш вибір - Леонід Кучма" з гаслами за демократичний розвиток одночасно з політичною стабільністю; блок 2 - об'єднання КПУ, СПУ, СелПУ, ПСПУ та ін. під гаслами повернення до минулого; блок 3 - партії, які відстоювали насамперед власні політичні інтереси, проголошували "шляхи спасіння держави", займалися політичною саморекламою [5, c. 56].
Етап реалізації політичних угод (зима 1999 - осінь 2000 рр.) Проявився у реструктуризації парламенту, створенні парламентської більшості, нового уряду, підготовці та проведенні референдуму.
Етап передвиборчий - 4. Характеризується запровадження пропорційної виборчої системи, прийняттям Закону України "Про політичні партії", розмежуванням партій у їх ставленні до "касетного скандалу", порушень громадянських прав людини в Україні, парламентські вибори - 2002.
Етап президентських виборів. Всі політичні партії поділилися на провладні і опозиційні до влади, ті партії, які відкрито не відносяться до опозиції, більше чи менше підтримують нині існуючу владу [6, c. 96].
Характеризується широкомасштабним порушенням прав людини, активним використанням брудних технологій, відсутністю незалежних ЗМІ. Політичних партій. Особливо цей процес прискорився після 1994 р.; у 1995 р. - офіційно зареєстровано 36 партій, у 1999 р. - 50, 2002 - 70, 2003 - 90, 2005 - 110, на початку 2006 р. - 126, у жовтні 2007 р. - 147. На сьогодні налічується близько 160 зареєстрованих політичних партій [10, c. 115].
Висновок
Взагалі у становищі українських партій чимало спільного:
у багатьох з них відсутній свій електорат;
спостерігається втрата інтересу громадян до всіх партій;
вкрай слабкі ідеологічні засади;
переживають розколи, скорочення лав, втрату впливу і авторитету;
відірваність програмних гасел партій від повсякденних інтересів населення;
спостерігається активне зрощення партій та їхнього апарату з бізнесом, часто з тіньовим;
відсутність сталого співробітництва партій в головному – побудові незалежної процвітаючої України [11, c. 182].
Висновки
Отже здійснюючи взаємозв'язок між громадянами і державою, партії вступають у контакт не тільки з органами влади, але й одна з одною. Для позначення способу цього взаємозв'язку партій використовується термін "партійна система”. У найбільш загальному вигляді партійна система - це сукупність зв'язків і відносин між: партіями, які претендують на володіння владою в країні. Для визначення типу партійної системи нерідко використовується кількісний критерій (одно-, дво- і багатопартійні системи). До кількісного критерію часто додають такі показники, як наявність або відсутність домінуючої партії або здатність до укладення союзів, рівень загальності між партіями [22, c. 69].
Залежно від кількості партій, що реально претендують на владу, виділяють такі типи партійних систем.
Однопартійні системи виключають можливість існування якихось інших партій і передбачають злиття партійного і державного керівництва. Подібна модель характерна для тоталітарних і частково авторитарних режимів.
"Уявна" багатопартійність (квазібагатопартійність). Це означає, що реальна влада зосереджена в руках однієї партії при формальному дозволі діяльності інших партій. Так, не дивлячись на те, що в Китаї, крім комуністичної партії, існує ще вісім партій, всі вони визнають керівну роль КПК. Інша назва цієї системи - "система з партією-гегемоном".
Біпартизм або двопартійна система (США, Великобританія). Для неї характерна наявність двох партій, постійних лідерів виборчих кампаній, з якими не в стані конкурувати інші партії. Партія, що перемогла на виборах (наприклад, президентських у США і парламентських у Британії), отримує право формувати свій кабінет міністрів. При цьому можливе виникнення ситуації (таке часто спостерігається у США), коли виконавчу владу виражає одна партія, а парламентську більшість виражено іншою партією. Самі американці розглядають цю ситуацію як додатковий поділ влади.
Система "двох з половиною партій". Від попередньої вона відрізняється тим, що одна з двох провідних партій країни, перемігши на виборах, може сформувати уряд, лише блокуючись з третьою, менш сильною партією. Така модель існує в Німеччині. Головними конкурентами на виборах є Християнсько-демократичний союз і соціалісти (СДПГ). Довгий час у ролі третьої партії виступали вільні демократи, які об'єднувалися то з СДПГ (1969-1982), то з ХДС (1982-1998). Після 1998 р. Соціалісти стали правлячою партією, вступивши в коаліцію з "зеленими" ("Союз до зелені").
Додатки
Згідно з інформацією Міністерства юстиції України на 14 січня 2009 року в Україні офіціально зареєстровані 162 політичні партії.
№
Дата реєстрації
Назва партії
1
5 листопада 1990
Українська республіканська партія «Собор»
2
15 січня 1991
Українська селянська демократична партія
3
24 травня 1991
Партія зелених України
4
28 червня 1991
Демократична партія України
5
10 жовтня 1991
Ліберальна партія України
6
25 листопада 1991
Соціалістична партія України
7
3 березня 1992
Селянська партія України
8
17 липня 1992
Ліберально-демократична партія України
9
30 жовтня 1992
Українська національна консервативна партія
10
23 листопада 1992
Християнсько-демократична партія України
11
26 січня 1993
Конґрес українських націоналістів
12
1 лютого 1993
Народний рух України
13
4 березня 1993
Соціал-демократична партія України
14
14 травня 1993
Партія «Віче»
15
21 травня 1993
Партія відродження села
16
10 червня 1993
Слов'янська партія
17
5 жовтня 1993
Комуністична партія України
18
17 листопада 1993
Політична партія «Орґанізація українських націоналістів»
19
22 березня 1994
Політична партія «Всеукраїнське об'єднання "Громада"»
20
22 грудня 1994
Народно-демократична партія патріотів України
21
2 серпня 1995
Християнсько-ліберальна партія України
22
16 жовтня 1995
Всеукраїнське об'єднання «Свобода»
23
25 січня 1996
Партія національно-економічного розвитку України
24
30 травня 1996
Народно-демократична партія
25
1 липня 1996
Соціал-демократична партія України (об'єднана)
26
9 липня 1996
Прогресивна соціалістична партія України
27
30 грудня 1996
Народна партія
28
21 березня 1997
Партія «Жінки України»
29
27 березня 1997
Партія «Християнсько-демократичний союз»
30
11 червня 1997
Партія «Союз»
31
Всеукраїнська партія трудящих
32
7 липня 1997
Партія захисників вітчизни
33
24 липня 1997
Республіканська християнська партія
34
29 вересня 1997
Українська національна асамблея
35
24 жовтня 1997
Партія «Реформи і порядок»
36
6 листопада 1997
Партія регіонів
37
25 листопада 1997
Партія мусульман України
38
16 січня 1998
Партія радикального прориву
39
19 січня 1998
Партія захисту пенсіонерів України
40
20 січня 1998
Партія «За права людини»
41
30 вересня 1998
Партія «Русько-український союз»
42
20 жовтня 1998
Всеукраїнська чорнобильська народна партія «За добробут та соціальний захист народу»
43
26 жовтня 1998
Партія «Єдина Україна»
44
12 грудня 1998
Українська соціал-демократична партія
45
31 грудня 1998
Патріотична партія України
46
4 січня 1999
Політична партія малого і середнього бізнесу України
47
11 січня 1999
Політична партія «Держава»
48
26 січня 1999
Комуністична партія трудячих
49
30 березня 1999
Партія «Соціал-демократичний союз»
50
30 квітня 1999
Всеукраїнське політичне об'єднання «Єдина родина»
51
13 травня 1999
Політична партія «Вперед, Україно!»
52
20 травня 1999
Політична партія «Ліберальна Україна»
53
11 червня 1999
Партія «Демократичний союз»
54
9 липня 1999
Політична партія «Молода Україна»
55
30 серпня 1999
Трудова партія України
56
3 вересня 1999
Молодіжна партія України
57
16 вересня 1999
Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»
58
24 вересня 1999
Партія приватної власності
59
2 листопада 1999
Партія вільних демократів
60
11 листопада 1999
Партія пенсіонерів України
61
3 грудня 1999
Політична партія «Всеукраїнське об'єднання "Центр"»
62
13 грудня 1999
Прогресивно-демократична партія України
63
16 грудня 1999
Всеукраїнська партія «Нова сила»
64
23 грудня 1999
Партія «Солідарність жінок України»
65
31 грудня 1999
Українська народна партія
66
1 лютого 2000
Народна партія вкладників та соціального захисту
67
4 лютого 2000
Українська партія «Єдність»
68
14 березня 2000
Зелена партія України
69
20 квітня 2000
Партія промисловців та підприємців України
70
4 травня 2000
Партія соціального захисту
71
5 травня 2000
Всеукраїнська партія миру і єдності
72
18 травня 2000
Партія «Справедливість»
73
21 червня 2000
Політична партія «Трудова Україна»
74
6 липня 2000
Партія «Прагматичний вибір»
75
23 серпня 2000
Всеукраїнська партія народної довіри
76
1 вересня 2000
Партія «Націонал-демократичне об'єднання "Україна"»
77
9 листопада 2000
Комуністична партія України (оновлена)
78
22 грудня 2000
Народний рух України за єдність
79
29 грудня 2000
Українська політична партія «Християнський рух»
80
14 лютого 2001
Політична партія «Нова політика»
81
20 березня 2001
Зелена екологічна партія України «Райдуга»
82
22 березня 2001
Партія «Солідарність»
83
27 березня 2001
Українська морська партія
84
30 березня 2001
Всеукраїнська партія духовності і патріотизму
85
Всеукраїнське політичне об'єднання «Жінки за майбутнє»
86
Комуністична партія робітників і селян
87
Партія «Руський блок»
88
8 червня 2001
Партія розбудови, правозахисту недержавних організацій України — «Партія правозахисту»
89
1 серпня 2001
Політична партія «Вітчизна»
90
29 листопада 2001
Політична партія «Партія екологічного порятунку "ЕКО 25%"»
91
11 грудня 2002
Соціально-екологічна партія «Союз. Чорнобиль. Україна.»
92
28 грудня 2002
Політична партія «Союз анархістів України»
93
5 червня 2003
Політична партія України «Партія політики ПУТІНА»
94
7 листопада 2003
Всеукраїнська Політична партія — Екологія та Соціальний захист
95
15 червня 2004
Партія «Відродження»
96
7 липня 2004
Соціально-Християнська Партія
97
5 серпня 2004
Всеукраїнська політична партія «БРАТСТВО»
98
1 вересня 2004
Партія «Народна влада»
99
13 жовтня 2004
Партія державного нейтралітету України
100
23 грудня 2004
Партія «Соціалістична Україна»
101
29 грудня 2004
Партія Свободи
102
18 січня 2005
Політична Партія «Всеукраїнський патріотичний союз»
103
30 січня 2005
Політична партія «Третя Сила»
104
16 лютого 2005
Партія «НАШ ДІМ УКРАЇНА»
105
17 лютого 2005
Політична партія «"КМКС" Партія угорців України»
106
Українська партія честі, боротьби з корупцією та організованою злочинністю
107
25 лютого 2005
Народна Екологічна партія
108
11 березня 2005
Республіканська партія України
109
14 березня 2005
Політична партія «Європейська столиця»
110
Політична партія «Нова демократія»
111
18 березня 2005
Політична партія «Партія Здоров'я»
112
22 березня 2005
Народний союз «Наша Україна»
113
23 березня 2005
Громадянська партія «ПОРА»
114
24 березня 2005
Демократична партія угорців України
115
Політична партія «Могутня Україна»
116
Політична партія «Україна соборна»
117
Українська партія «Зелена планета»
118
25 березня 2005
Партія патріотичних сил України
119
Партія Труда
120
Політична партія «Європейська платформа»
121
Політична партія «Інформаційна Україна»
122
Політична партія «Совість України»
123
Політична партія «Справедлива Україна»
124
Українська Консервативна партія
125
20 липня 2005
Партія «СЕЛЯНСЬКИЙ БЛОК "АГРАРНА УКРАЇНА"»
126
14 лютого 2006
Політична партія «Соціал-Патріотична Асамблея Слов’ян»
127
11 квітня 2006
Політична партія «Народно-трудовий союз України»
128
10 липня 2006
Політична партія «СПІЛЬНА ДІЯ»
129
3 серпня 2006
Політична партія «Європейська партія України»
130
15 вересня 2006
Політична партія «Велика Україна»
131
Політична партія «Партія гуманістів України»
132
14 листопада 2006
Аграрна партія України
133
29 листопада 2006
Політична партія «ЄВРОТУРБОТА»
134
13 грудня 2006
Політична партія «Політичне об’єднання "Пряма дія"»
135
21 грудня 2006
Українська республіканська партія Лук'яненка
136
27 грудня 2006
Українська партія
137
20 січня 2007
Політична партія «Українські соціал-демократи»
138
6 березня 2007
Партія «Відродження українського села»
139
13 квітня 2007
Партія «Київська Русь»
140
26 червня 2007
Політична партія «Народна трудова партія»
141
14 січня 2008
Політична партія «Права воля України»
142
28 січня 2008
Політична партія «Союз Лівих Сил»
143
1 лютого 2008
Політична партія «Партія нового покоління України»
144
5 травня 2008
Всеукраїнська козацька партія
145
7 травня 2008
Політична партія «РУСИЧИ»
146
10 червня 2008
Політична партія «Партія Козаків України»
147
Політична партія «Козацька Українська Партія»
148
18 липня 2008
Політична партія «Україна майбутнього»
149
6 серпня 2008
Політична партія «Захист місцевих інтересів народу»
150
4 вересня 2008
Політична партія «Пробудження»
151
2 жовтня 2008
Політична партія «Народна воля»
152
Політична партія «САМОВРЯДНА УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА»
153
Політична партія «Партія захисту прав людини»
154
16 жовтня 2008
Політична партія «ВОЛЯ»
155
23 жовтня 2008
Громадянська партія України
156
24 жовтня 2008
Політична партія «Єдина Країна»
157
28 жовтня 2008
Політична партія «Громадянський рух України»
158
Політична партія «Авангард»
159
18 листопада 2008
Прогресивно-Демократична Партія України
160
17 грудня 2008
Політична партія «Правда»
161
12 січня 2009
Політична партія «ПРАВО І СПРАВЕДЛИВІСТЬ»
162
14 січня 2009
Політична партія «Аграрно-Промисловий Союз»
Список використаної літератури
1. А. Лейпхард про протиріччя та конфлікти партійних систем // Укр. варіанти. - 1998. - №2(4).
2. Базовкін В.Г., Кремень В.Г. Політичні партії України: порівняльний аналіз програмних документів- К., 1994.
3. Базовкін С, Кремень В. Партії та громадські об'єднання України - К., 1994.
4. Білоус А.О. Політичні об'єднання України.- К., 1993.
5. Ворошилов О., Костильова С. Нові тенденції у розвитку політичних партій України // Нова політика- 1996.-№ 6.
6. Гарань О.В. Убити дракона / 3 історії Руху та нових партій України.- К.: Либідь, 1993.
7. Коломейцев В.Ф. Партии в зеркале западной политологии // Государство и право- 1995-№ 10.
8. Костицький В. Політичні партії в політичній системі "Громадянське суспільство і держава // Право України.- 1995.-№12.
9. Кочетков А.П. Политические партии и партийные системы // Вест. Моск. ун-та-Серия 12- 1999.-№ 6.
10. Кузьо Т. Багатопартійна система в Україні: проблеми і конфлікти// Політологічні читання.- 1993.- № 3.
11. Литвин В. Центризм. Місце злагоди змінити не можна // Віче.-1994.-№1.
12. Литвин В.М. Політична арена України: дійові особи та виконавці.-К.: Абрис, 1994.-495 с.
13. Малярчук В. Партії та електорат в Україні і західних демократіях // Нова політика.- 1996.- № 6.
14. Мартинюк Р.С. Конституційне право зарубіжних країн – особлива частина // Острог, «Національний університет «Острозька академія», 2008, с. 404.
15. Мельниченко В. Політичні партії на правовій орбіті // Віче.-1996.-№ 12.
16. Михельс Р. Социология политической партии в условиях демократии //Диалог.- 1990.- №№3,5,7,9, 11, 13, 15, 18.
17. Міщенко М. "Партійна держава" чи "державна партія"? (З практики політичних партій ФРН) // Голос України- 1997-10 черв.-С. 4.
18. Назаренко Б. Сучасні політичні партії України: деякі проблеми та перспективи розвитку // Нова політика.- 1996.- №.4.- С 4.
19. Оксак О. Платформи політичних партій: зміст та критерії порівняльного аналізу //Нова політика.- 2000-№ 2.
20. Острогородський М.Я. Демократия и политические партии.- М., 1997.
21. Піча В. М., Стеблич Б.А. Політичні партії у політичні системі суспільства.- Л., 1994.
22. Політичні партії України / За ред. В.М. Якушика.- К., 1996.
23. Право вибору: політичні партії та виборчі блоки.- К.: Преса України, 1998.- 128 с.
24. Примут М. Політичні партії: взаємодія з інститутами політичної системи //Віче-2000-№ 4.
25. Прозорова Ю. Партии в переходных обществах (латиноамериканский опыт) // Полис- 1994.- № 4.
26. Розумний М. Партійний вибір України //Сучасність.- 1998.-№ 6.
27. Рябов С. Багатопартійність // Політика і час- 1991.- № 8.
28. Стегній О. Українські "зелені" на тлі сучасних реалій // Віче.-1996.-№10.
29. Суфлер Е. Партійна система незалежної України: особливості формування, тенденції подальшої трансформації // Нова політика.- 1997.-№ 1.
30. Томенко М.В. Українська перспектива: історико-політологічні підстави сучасної державної стратегії- К., 1995.
31. Шведа Ю. Соціологія партійних систем Моріса Дюварже / Нова політика.- 1996.-№ 4.
32. Шведа Ю.Р. Теорія політичних партій і партійних систем: Навч. посібник.- Л.: Тріада плюс, 2004.- 528 с.
33. ШмачковаТ. Мир политических партий //Полис- 1992-№ 1-2.
34. Політичні партії та блоки України http://uk.wikipedia.org/wiki.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6
