Отже, як бачимо з таблиці 2 у кадровому складі підприємства «Чиста криниця» Машівського району Полтавської області працівники з вищою освітою і досить великим досвідом роботи, що дозволяє ще ефективніше вести виробничу діяльність на підприємстві.

Таблиця 3

Чисельність працівників і річний фонд оплати праці в ТОВ «Чиста криниця» (2008р.)

Аналізуючи таблицю 3 бачимо, що загальна чисельність працівників у 2008р. в ТОВ «Чиста криниця» становила 186 чол. З них працівники зайняті в с.-г. виробництві – 151 чол. , службовці – 35 чол., з них : керівників – 11 чол., спеціалістів – 24 чол. Середньомісячна оплата праці по підприємству - 845 грн., працівників зайнятих в с.-г. виробництві – 720 грн., службовців – 1465,7 грн.

Якщо характеризувати тип лідерства на підприємстві залежно від переважаючих функцій, то тип - лідера-організатора, залежно від того, як їх сприймає група: «кращий з нас» — виділяється з членів групи по багатьом (діловим, етичним, комунікаційним і ін.) якостям і в цілому є зразком для наслідування; за ставленням до перспектив суспільного розвитку - реформатор прагне змінити суспільні структури, норми, що віджили, надати суспільному розвиткові динамізм, скерувати його у прогресивне русло.

Розділ 3 Лідерство в Україні та шляхи його удосконалення

3.1 Лідерство в Україні

Ще зовсім недавно нам постійно твердили: «Як годиться, так і роби, ніякої самодіяльності». Від людей вимагали не просто слухняності, а мало не підпорядкування. У всьому строгий контроль і регламентація. Ніяких нововведень без дозволу вищестоящих на те осіб. Всяка ініціатива відкидалася. Дітей виховували перш за все як «послушників», а не як яскравих осіб, здатних принести в цей світ щось кардинально нове, своє. Наприклад, на уроках літератури в школі, часто нас не просили висловлювати свою думку в творі, а потрібно було лише перефразовувати відомих і «дозволених» критиків, відобразити їх думки в своєму зошиті, після чого вже гарантувалося, що оцінка твого твору буде позитивною. Нас не учили роздумувати, докопуватися до суті. Що тобі скажуть, то і роби. У цього, звичайно, були і свої плюси, наприклад, ніякій відповідальності, вся вона ляже на плечі вищестоящих осіб. Але більше мінусів. І найголовніше – людина перестає бути особою, перестає бути людиною зі своїми, а не наказаними, ідеалами і принципами. У нього немає мети, куди направлять – туди і піде, що скажуть – те і зробить. І це повелося ще здавна, пригадаємо російських молодців, які ходили «туди, – не знаючи куди», несли «те – не знаючи, що». Так, це ще одна проблема українського народу. Ми дуже мало знаємо про свої права, таке враження, що у нас є тільки обов'язки.

Тепер же «прийшла біда, звідки не звали» всі твердять: «Все в наших руках» або «А голова тобі на що? Адже це твій вибір!». Пригадали! Опісля стільки років! Виявляється, ми повинні уміти вибирати! Як швидко змінялися фрази, але ж образ думки так само швидко не зміниш. Не можна забути і відкинути як непотрібний елемент все те, що забивалося в нас силою протягом довгих років. Це може виправити лише час: прийдуть нові люди, виховані вже в іншому середовищі, на інших принципах та ідеалах.

Зараз на багатьох підприємствах ще збереглися представники «старого гарту», найчастіше прихильники автократичного стилю лідерства. Приходять і молоді фахівці, з прогресивнішими, гнучкішими підходами до управління. Лідерство в Україні, на мій погляд, зараз переживає важкий момент. Старі підходи застаріли, нові ще не вироблені до кінця.

Лідерство дуже тісно пов'язане з людьми, їх інтересами, традиціями, менталітетом. Людина постійно змінюється в кращу або гіршу сторону разом з навколишнім його середовищем, обстановкою. Відповідно міняються і принципи і цінності цих людей. Отже, необхідно міняти і стиль керівництва цими людьми. От чому учені багатьох країн впродовж багатьох років намагаються знайти все нові і нові підходи до теорії лідерства. Зараз Україна якраз переживає один з найскладніших періодів, період перебудови на новий лад, перебудови цінностей, цілей, бажань, прагнень. У людей в наший країні з'являються нові стимули – все це наносить свій відбиток на теорію лідерства.

На закінчення приведемо деякі характеристики нових українських лідерів. Хто вони? Звідки пришли? У дослідженні Інституту соціології аналізувалося походження нової української бізнес-еліти. Соціально-економічна ситуація в країні сприяла виділенню людських груп лідерів:

1.                Група «комсомольців» і «фізиків» (близько 33% нових бізнесменів). Ця група має 2 джерела:

·                           Центри науково технічної творчості молоді – НТТМ (17%), середній вік представників даної групи приблизно 30 років;

·                           Науково-дослідні інститути (15%). Середній вік – 36 років.

2.                Більш традиційні джерела поповнення бізнес-еліти – банки і промислові підприємства. Вихідці з банківської сфери складають 14% еліт, а з промисловості – 23%.

3.                Специфічна група – «природні таланти» (5%). Середній вік цієї групи складає 52 року. Це ті лідери, які з'явилися тільки завдяки соціально-економічній ситуації, що склалася .

4.Поповнення армії українських бізнесменів представниками елітних сімей склало 8% їх загального числа. Середній вік цієї категорії – 26 років.[9,c.245]

3.2 Рекомендації щодо здійснення ефективного лідерства

лідерство менеджмент

Матеріали дослідження дають змогу конкретизувати специфічні вимоги до сучасного керівника підприємства з урахуванням виконуваних ним рольових функцій. Деякі якості у частини керівників розвинуті гірше, ніж потрібно для ефективного співробітництва з підлеглими. На думку опитуваних підлеглих, у керівників підприємств особливо не вистачає таких якостей, як ввічливість і тактовність, обґрунтована сміливість при прийнятті рішень, справедливість при розгляді конфліктних ситуацій, уміння враховувати можливості виконавців.

Важливою характеристикою є діловитість лідера, яка проявляється у плановості, чіткій регламентації діяльності, високій організованості, підприємливості, конкретності і оперативності в роботі, продуманому розпорядництві і гнучкості у розв'язанні поточних питань, умінні правильно маневрувати виробничими ресурсами і швидко перебудовуватися, якщо цього вимагають інтереси справи.

Діловитість означає деяку практичність, уміння одержувати максимум користі для загальної справи при наявних ресурсах, здатність твердо оцінювати виробничу ситуацію і прогнозувати результати намічених дій. Діловий лідер ставить завдання для підлеглих з чіткими цілями, вміло підбирає виконавців, чітко розмежовує їх обов'язки, права і відповідальність, здійснює систематичний контроль, ефективно стимулює за хорошу роботу.

Рисою ділового стилю лідерства є професійне здійснення розпорядчої діяльності, наукова обґрунтованість рішень, що базується на високому рівні знань і розвинутому інтелекті керівника. Високий демократизм управлінського процесу за ринкової економіки не може супроводжуватися створенням чисельних рад, комісій та засідательською метушнею, що нерідко веде до бюрократизму в роботі і втрати відповідальності посадових осіб за доручену ділянку.

За свідченням Лі Якокки, всім підручникам наперекір «... у корпораціях основну частину важливих рішень приймають окремі особи, а не комісії і комітети. Комісії необхідні – в них люди діляться один з одним своїми знаннями і намірами. Але коли комісії підмінюють індивідуальності — продуктивність значно знижується" [17,c.182]

Діловий керівник вміло користується різноманітними методами і прийомами стимулювання за високоякісну роботу і скупий на стягнення. До того ж пам'ятає, що, накладаючи стягнення на людину, не можна її принижувати. Відомий такий приклад з історії Французької революції, що проголосила свободу особистості і коли на повний голос заговорили про людську гідність. Шарлота Корде, що вбила одного із вождів революції — Марата, була заарештована і страчена на гільйотині. Коли її відрублена голова впала в корзину, кат Сансон підняв її і дав декілька ляпасів за вбивство Марата. За це кат був звільнений з посади, оскільки порушив закон: "Караючи, не принижувати".

Ефективність лідерства залежить і від поведінки лідера, специфічні риси поведінки роблять поведінку одних лідерів більш ефективною, ніж інших. Оскільки певні риси характеру важко змінювати, то мабуть легше знайти ефективною поведінку, навички, засвоїти певні правила, перевірені багаторічною практикою.

Нині в засобах масової інформації багато пишуть про корумпованість владних структур і окремих керівників. У цьому зв'язку слушні зауваження про Макнамару (колишнього міністра оборони США) висловив відомий американський менеджер Лі Якокка: "Макнамара постійно стверджував, що босу слід бути більшим католиком, ніж сам Папа Римський, і кришталево чистим". На час відпустки він категорично відмовляється використати службовий автомобіль, хоча кожен уїк-енд надавались сотні прогулянкових машин іншим високопоставленим особам [16,c.68]

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8