. Розпорядження "Щодо укладання суб'єктами господарської діяльності України зовнішньоекономічних договорів

(контрактів)" №13 від 7.09.1992.

Закон "Про зовнішньоекономічну діяльність" є одним з основних нормативних документів, що регулюють даний вид діяльності. Він складається з 7 розділів і 39 статей, у яких дається визначення базових термінів, таких як :

- іноземна валюта готівкою;

- платіжні документи;

- цінні папери;

- золото та інші дорогоцінні метали;

- господарська діяльність, тощо.

Також закон описує визначення суб'єктів ЗЕД, принципів ЗЕД, контрактів, що укладаються суб'єктами. Але основне призначення цього закону- це державне регулювання всих сфер зовнішньоекономічної діядьності.

Як бачимо така сфера діяльності, як зовнішньоекономічна регулюється як внутрішнім законодавством, так і підпадає під дію різного роду міжнародних угод, що також в свою чергу вкладають свій внесок в удосконалення зовнішньоекономічних відносин як між державами, так і між їх громадянами.

РОЗДІЛ 2

Концептуальні підходи щодо управління контрактною діяльністю на підприємстві

2.1 Харктеристика основних напрямків, організаційних форм та методів експортно-імпортної діяльності ВАТ "Центролит".

[pic]

У зовнішньоекономічній діяльності України експорт продукції металургійного комплексу займає перше місце і, за даними статистики, щорічно неухильно росте. (рис. 2.1) Так, у 1998 р. експорт прокату в цілому збільшився на 19%, сталевих труб - на 32%. Це зв'язано з високою ліквідністю української продукції на світовому ринку, з одного боку, і, з активізацією діяльності посередників і комерційних структур, що реалізують її за кордон, - з іншої.

Рис. 2.1 Структура експорту товарів з України в 2000р.

Слабке місце в зовнішньоекономічній діяльності металургійної галузі - проблема ціноутворення для експортованої продукції, нерозв'язаність якої приводить до постійних антидемпінгових розслідувань з боку закордонних виробників.

Поряд зі стабільністю роботи металургійного комплексу в цілому, внутрішній ринок характеризує загальне зниження рентабельності виробництва.
За 1998 р. цей показник у підприємств галузі знизився з 12,4% до 3,6%, а кількість збиткових комбінатів збільшилося вдвічі. Причинами цього є як ріст цін на сировину, підвищення залізничних тарифів, зниження світових цін на основні види металопродукції, так і гальмування реструктуризації металургійних підприємств урядом України, стримування курсу гривні, неоднозначність тлумачення деяких законів, відсутність засобів у споживача- бюджетника. Через відсутність власних оборотних коштів багато підприємств змушені працювати з використанням давальницької сировини (до 60-95% від загального обсягу). Нижче приводяться основні цінові характеристеики позицій по металу, що випускається на ВАТ "Центорлит" і вцілому по Україні.

Таблиця 2.1

Цінова кон'юнктура основних позицій по металу, що випускається підприємствами України

|Товар |Ціна |Ціна |Ціна |
| |середн. |мінім. |макс. |
|Алюміній, т |2465,90 |1876,92 |3600,00 |
|Арматура, т |484,54 |300,00 |709,23 |
|Балки, т |581,09 |440,00 |670,00 |
|Гвинти, т |3246,29 |2459,85 |4136,92 |
|Гайки, т |3175,38 |2812,31 |3481,54 |
|Жерсть, т |1862,02 |982,85 |2568,65 |
|Квадрати, т |640,88 |425,77 |824,62 |
|Листове залізо, т |6772,46 |2423,08 |17000,00 |
|Металопрокат, т |495,27 |440,77 |556,15 |
|Ніхром, кг |32,53 |28,00 |35,92 |
|Чавун ,т |750,0 |740,0 |850,00 |
|Труби, т |880,92 |496,15 |2316,92 |
|Кутникк, т |490,82 |409,23 |686,62 |
|Швелер, т |08,07 |416,92 |629,23 |

Що ж стосується ВАТ "Центролит", то попри всі проблеми підприємство намагається працювати. Крім виходу на національний ринок, завод працює з чималою кількістю закордонних партнерів. На даний момент мається досвід роботи з Німеччиною, Голландією, Італією, США, Угорщиною, країнами СНД.
Підприємство спеціалізується по виробництву виливків з алюмінію і сірого чавуна марок СЧ15-25 вагою від 100 грам до 10 тонн. Основними споживачами продукції заводу є підприємства, що випускають насосне устаткування, арматуру, компресори, а також хімічного, сільськогосподарського машинобудування.

Підприємство є не єдиним у своїй галузі, виробників на Україні нараховується близько 15. Виходячи з цієї цифри можна зробити висновок, що заводу приходиться вести деяку конкурентну боротьбу, і це тільки на внутрішньому ринку, а на зовнішньому таких виробників безліч, і підприємству, щоб вижити необхідно прикладати максимум зусиль. Ці зусилля направляються на підвищення якості продукції і зниження її собівартості, що дасть можливість знизити ціни, а значить залучити іноземних замовників.

Підприємство, у силу своїх можливостей, намагається впроваджувати нові прогресивні технології лиття. У близькому майбутньому планується перейти від використання коксу до використання індукційних електричних печей, що дадуть можливість виготовляти лиття високої якості і, у принципі, сильно не переживати за те, що підприємство не зможе виконати взяті на себе зобов'язання в контракті щодо якості.

Як відзначалося вище ОАО «Центролит» має досвід роботи з іноземними партнерами, і в даний момент часу ведеться інтенсивна робота з налагодження нових каналів збуту продукції, заключення нових договорів на виготовлення різного роду лиття.

Питаннями інтенсифікації зовнішньоекономічної діяльності й одержання додаткового прибутку в результаті роботи з іноземними замовниками, займається зовнішньоторговельна фірма. Вона ставить перед собою задачі просування продукції підприємства на закордонні ринки, пошук нових замовників, заключення нових договорів.

В зовнішньоторговельній фірмі ОАО «Центролит» працюють 8 чоловік. Її особливістю є те , що фірма є елементом організаційної структури підприємства. Вона не має права юридичної особи, усю майнову відповідальність по зобов'язаннях фірми несе підприємство.

Не дивлячись на те, що фірма є складовою частиною підприємства, вона має власну організаційну структуру.
[pic]

Рис. 2.2 Організаційна структура зовнішньоторговельної фірми ВАТ
"Центролит"

Координують роботу усієї фірми начальник і його заступник. У веденні експортно-імпортного бюро знаходяться питання експорту й імпорту товарів, сировини і послуг підприємства. Також бюро займається безпосередньою розробкою контрактів на експорт продукції за кордон.

Бюро маркетингу досліджує потреби споживачів, готує матеріали для участі в міжнародних виставках, здійснює моніторинг конкурентного середовища.

Фінансист зовнішньоторговельної фірми аналізує результати діяльності фірми, прогнозує і прораховує різні показники, зокрема, прибуток від виконання того чи іншого контракту.

Інженер-оператор в основному працює з комп'ютером. У його обов'язку входить підготовка документів, здійснення зв'язку з клієнтами, робота в
Internet.

Хотілося б відзначити що ВАТ "Центролит" працює на зовнішньому ринку вже близько 10 років і прекрасно зарекомендувало себе серед іноземних партнерів. У даний момент часу пріоритетним напрямком експортної діяльності підприємства є Німеччина, зокрема фірми "Gisbert Brinkschulte" і "Schneider
Мaschinenbau". Підприємство займається постачаннями виливків для сільськогосподарської техніки, тому що обидві фірми є її виробниками.

За минулі 6 місяців цього року обсяги експорту по даному напрямку склали близько 703 тонн чавунного лиття, що в грошовому вираженні складає
211000 DM.

Окрім роботи з вищезгаданими фірмами мається досвід спілкування ще з деяким числом німецьких компаній. Серед них :

. Acla

. Jungheinrich

. Steinbock

. Meta Prod

. HMG

. Fricke

За останні 8 місяців об'єм торгівлі ВАТ"Центролит" по цьому напрямку склав 405900 DM. Що говорить про неабияку заінтересованість іноземних партнерів у роботі з нашим підприємством.

Підсумовуючи усе вищесказане, можна помітити, що ОАО "Центорлит" є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України й активно діє в напрямку пошуку іноземних замовників на виготовлення лиття, також розвитку й удосконалення як , власне, методів виробництва, так і методів просування своєї продукції на зовнішні ринки.

2.2 Організаційні підходи щодо знаходження та оцінки партнерів для здійснення зовнішньоекономічних угод

Одна з основних умов для успішного здійснення зовнішньоторговельних операцій — вибір придатного партнера (контрагента). Контрагентами в міжнародній торгівлі називаються сторони, що знаходяться в договірних відносинах по купівлі-продажу товарів чи наданню різного роду послуг.
Іноземними контрагентами українських організацій виступають фірми й організації, що представляють протилежну сторону в комерційній угоді.
Контрагентом продавця (експортера) є покупець (імпортер).Серед контрагентів можна виділити в залежності від цілей і характеру діяльності: фірми і державні органи та організації. Найчастіше при здійсненні конкретних зовнішньоторговельних операцій контрагентами виступають фірми.

Фірми, що виступають на світовому ринку, розрізняються по виду господарської діяльності і характеру здійснюваних операцій, по правовому положенню, по характері власності, по приналежності капіталу та контролю, по обсягу операцій.

По виду господарської діяльності і характеру здійснюваних операцій фірми-контрагенти можуть бути промисловими, торговими, транспортними, страховими, інжиніринговими, туристичними й ін.

По правовому положенню велика частина фірм є акціонерними компаніями чи товариствами з обмеженою відповідальністю.

По характеру власності розрізняють приватні, державні та кооперативні фірми, а по приналежності капіталу і контролю — національні, іноземні і змішані фірми.

По обсягу операцій виділяють великі, середні і дрібні компанії, причому в різних країнах ці поняття не є однаковими.

Установленню ділових відносин з якою-небудь конкретною фірмою на ВАТ
"Центролит" звичайно передує пошук фірми-партнера, що включає:
- дослідження структури фірм відповідної чи галузі ринку;
- виявлення ведучих фірм у галузі;
- вивчення окремих фірм і визначення кола потенційних контрагентів.

Досліджуючи процес знаходження фірм-партнерів на зовнішньому ринку, який проводить ВАТ "Центролит" було виявлено, що існує багато специфічних факторів, що визначають вибір торгового партнера, але в той же час є деякі загальні положення, якими керуються всі комерсанти при здійсненні експортних й імпортних операцій.

Вибір контрагента у великому ступені залежить від характеру зовнішньоторговельної операції (експортна, імпортна), а також від предмета угоди. При цьому виникають два питання: у якій країні й у якого іноземного контрагента краще купити (продати) необхідний товар?

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7