Рефераты. Основи організаційної діяльності у виробничій сфері






Завданням курсової роботи є вивчення ринку, тобто конкурентів, споживачів, постачальників, визначення асортименту існуючих метало-пластикових вікон, аналіз маркетингового середовища, сфери діяльності підприємства тощо.

Отже, ведення підприємницької діяльності є досить непростою справою. Щоб підприємницька діяльність була успішною справою, необхідно врахувати безліч деталей.

Основою функціонування підприємства є керування. Якщо взяти до уваги керування людьми, то є певний стиль керування. Під стилем розуміється манера поведінки керівника стосовно підлеглих, що дозволяє вплинути на них і змусити робити те, що в даний момент потрібно. Існують два основних стилі: шкала влади, шкала переваг. У першій розглядається відношення керівника до своїх підлеглих як до суб'єктів управління, в другій відбивається відношення керівника до підлеглих як до об'єктів управління.

Розділ I Оцінка маркетингового середовища майбутньої організації та конкурентоспроможності її продукції.


Народне господарство України — це багато-структурна система, в якій можна виділити три основні структури: соціально-економічну, галузеву й територіальну. Соціально-економічну структуру слід враховувати при вивченні розміщення продуктивних сил. Галузева структура відбиває співвідношення, взаємозв'язки і пропорції між складовими частинами народного господарства і реалізовується у територіальній структурі народного господарства, яка є предметом дослідження вітчизняної науки. Для вивчення економіки України велике значення має функціональна класифікація галузей. Це — первинні галузі, у тому числі видобувна промисловість і сільське господарство, та вторинні, що охоплюють обробну промисловість, до якої, в свою чергу, належить переробна. У структуру народного господарства входять транспорт, торгівля, житлове будівництво, охорона здоров'я, сервісні галузі, управління, наука й наукове обслуговування. У ході науково-технічної революції виникають нові галузі виробництва (радіо - та мікроелектроніка, атомна енергетика тощо), зростає роль науки і науко-ємних виробництв, відбувається оновлення продукції.

На основі суспільного поділу праці народне господарство ділиться на такі галузі: промисловість, сільське господарство, будівництво, транспорт, торгівля та ін. Статистика налічує понад 400 галузей. Від розвитку кожної з них і всієї їх сукупності залежать у кінцевому підсумку величина валового національного продукту, рівень життя населення. Україна, маючи лише 2,7 % території колишнього Союзу, створювала понад 17 % національного доходу, приблизно чверть промислової та третину сільськогосподарської-продукції, що вироблялася всіма республіками, які входили до СРСР.

Таблиця 1. Структура народного господарства України у % (в усіх сферах економічної діяльності)

Галузі господарства

Зайняте населення

У галузях економіки

89,4

в тому числі: промисловість

22,1

сільське та лісове господарство (включаючи особисте підсобне сільське господарство)

22,1

Будівництво

5,8

Транспорт і зв'язок

5,8

Торгівля, громадське харчування, матеріально-технічне постачання та збут, заготівлі

6,6

Житлово-комунальне господарство та невиробничі види побутового обслуговування

3,6

Охорона здоров'я, фізкультура і соціальне забезпечення

6,6

Освіта, культура, мистецтво, наука та наукове обслуговування

10,6

Інші галузі

6,2

В інших галузях економічної діяльності



Кожна галузь, що є частиною народного господарства, у свою чергу складається із сукупності окремих підприємств: державних, кооперативних, акціонерних, приватних та ін„ які випускають одну або споріднену продукцію, потрібну для задоволення певних потреб суспільства.

До останнього часу у народному господарстві переважають державні підприємства. У них зосереджується близько 90 % основних виробничих фондів і лише близько 10 %— у кооперативних підприємствах, які були, по суті, також одержавлені і давно втратили свій кооперативний характер.

Народногосподарський комплекс України охоплює всі ланки суспільного виробництва, розподілу та обміну на своїй території. Економіка України виділяється складною, досить диференційованою і диверсифікованою структурою. Для неї характерні: переважання важкої індустрії, недостатній розвиток галузей і виробництва товарів народного споживання, наявність галузей і виробництв, що забезпечують науково-технічний прогрес і розширення й поглиблення внутрішньогалузевих та міжгалузевих виробничих зв'язків.

На галузеву структуру економіки України мають вплив різні економічні та природні фактори, в тому числі наявний рівень розвитку продуктивних сил, темпи зростання або занепаду виробництва, рівень забезпечення сировинними та паливно-енергетичними ресурсами, інтенсивність реалізації досягнень науки і техніки, міжнародний поділ праці, економічна інтеграція.

Функціонування та удосконалення народногосподарського комплексу України пов'язані з раціональним використанням природних, матеріальних і трудових ресурсів, забезпеченням відповідних пропорцій у межах галузей, регіонів, всього народного господарства, переведенням економіки на інтенсивний шлях розвитку, підвищенням суспільного виробництва, охороною навколишнього середовища.

У галузевій структурі економіки України виділяється машинобудування, на яке припадало 38,7 % вартості продукції деяких галузей, з них харчової - 15,3 % і легкої промисловості - 12,0 %.

Спеціалізуються галузі на основі ознаки однорідності, тобто подібності між собою за призначенням продукції, що виробляється (наприклад, галузі паливної промисловості), спільності використовуваної сировини (наприклад, галузі машинобудування) або за характером технології. Вони групуються у так звані комплексні галузі. Тому галузі можна групувати в паливно-енергетичний комплекс, куди належать паливна промисловість і електроенергетика; металургійний, машинобудівний комплекси, хіміко-лісовий, у тому числі хімічна і нафтохімічна, лісова, деревообробна та целюлозно-паперова промисловість.

Науково-технічний прогрес посилює динамічність зрушень у структурі промисловості. Міжгалузеві пропорції в сучасних умовах виявляють залежність від соціальних аспектів, пов'язаних з підвищенням добробуту населення, тому виробництво товарів народного споживання повинно розвиватися як пріоритетне.

Агропромисловий комплекс України - складна виробничо-економічна система, яка становить групу технологічно і економічно взаємопов'язаних галузей народного господарства, промисловості, інфраструктури. В його складі є три основні сфери. Перша забезпечує сільське господарство різним устаткуванням і засобами виробництва; друга - власне сільське господарство; до третьої належить заготівля, збереження і переробка сільськогосподарської продукції. Центральна ланка агропромислового комплексу - сільське Господарство.

Для вивчення економіки України велике значення має функціональна класифікація галузей. Це - первинні галузі, у тому числі видобувна промисловість і сільське господарство, та вторинні, що охоплюють обробну промисловість, до якої, в свою чергу, належить переробна. У структуру народного господарства входять транспорт, торгівля, житлове будівництво, охорона здоров'я, сервісні галузі, управління, наука й наукове обслуговування.

Ефективність реконструкції, темпи економічного зростання значною мірою залежать від розвитку машинобудування, оскільки в ньому матеріалізуються основні науково-технічні ідеї що визначають прогрес в інших галузях народного господарства, закладаються основи широкого виходу на принципово нові ресурсозберігаючі технології, зростання продуктивності праці та поліпшення якості продукції.

Важливим є розв'язання проблем конкуренції у всіх сферах народного господарства. Це конкуренція між підприємствами різних секторів економіки - державним і кооперативним; у науково-технічній сфері (конкурсні проекти, паралельні дослідження і розробки); конкурси на одержання державних ресурсів; раціональне розміщення підприємств; виявлення резервів виробництва, соціальна орієнтація окремих галузей економіки.Потрібна система противаги монополізації, надання підприємствам прав вступу до міжгалузевих об'єднань, створення великих господарських утворень типу концернів або комбінатів.

Удосконалення галузевої структури економіки України потребує значного збалансування розвитку видобувних і оборонних галузей, а також галузей, які виробляють і споживають знаряддя праці, "Необхідні пропорції можна забезпечити на основі удосконалення інвестиційної політики, управління, економії сировини та енергії значною мірою завдяки випуску ресурсозберігаючої техніки.

Зрушення у галузевій структурі економіки України повинні відображати процес інтенсифікації виробництва та зумовлюватися насамперед розвитком галузей, що визначають науково-технічний прогрес і зростання виробництва предметів споживання.


Таблиця 2. Основні показники розвитку промисловості


2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

Обсяг реалізованої продукції промисловості (у фактичних цінах), млн. грн.

182718,3

210842,7

229634,4

289117,3

400757,1

468562,6

551729,0

717076,7

916618,31

Основні засоби промисловості (у фактичних цінах, на кінець року), млн. грн.

285328

311089

339259

362598

420080

456738

525222

660369

8237962

Рентабельність операційної діяльності промислових підприємств, відсотків

4,8

3,7

2,6

3,3

4,7

5,5

5,8

5,8

5,01

Частка збиткових підприємств, відсотків

42

41

42

40

38

37

35

33

391

Середньорічна кількість найманих працівників у промисловості, тис.

4461,8

4267,2

4063,5

3943,6

3941,2

3913,3

3851,9

3690,0

3530,8

Середньомісячна номінальна заробітна плата найманих працівників у промисловості, грн.

291,16

375,16

455,85

553,59

697,42

912,83

1144,59

1481,96

1933,92

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.