Блоки СПТС, які розташовані на АТС, живляться від мережі електроживлення АТС. Вказані блоки повинні мати джерело резервного електроживлення (акумуляторні батареї), які забезпечують їх безперебійну роботу впродовж часу вибраного з ряду 4, 8, 12, 24, 36, 48, 72 год згідно з ГОСТ 26342. Перехід на резервне електроживлення і зворотно на основне електроживлення повинен здійснюватись автоматично.
Електропостачання ССОП на об’єктах здійснюється від вільної групи електрощита чергового освітлення. Підключення до мережі змінного струму здійснюють від двох або групи відокремлених вимикачів-запобіжників. Вимикачі-запобіжники, через які здійснено підключення ССОП до мережі змінного струму, повинні бути захищені від помилкових відключень та позначені застережливим написом: “Система охоронної сигналізації. Не вимикати”. У разі неможливості захисту вимикачів-запобіжників від помилкових виключень, підключення силових проводів здійснюється від увідних клем (до вимикачів), але після загального вимикача. У цьому разі вимикачі-запобіжники встановлюються безпосередньо біля обладнання ССОП на окремих щитах.
За умови відсутності на об'єкті щита чергового освітлення або чергової групи вимикачів-запобіжників на ньому, замовник встановлює самостійний щит електроживлення на відповідну кількість груп вимикачів-запобіжників.
Щит електроживлення, встановлений поза підохоронним об’єктом категорії “А” за ГСТУ 78.11.001, слід розташовувати в металевій шафі, що замикається і блокується сповіщувачем на відкриття з підключенням його до шлейфа цілодобової охорони (без права відключення).
Прилади приймально-контрольні (ППК) систем ОС повинні мати джерело резервного електроживлення (акумуляторні батареї), які забезпечують їх безперебійну роботу впродовж часу, вибраного з ряду 4, 8, 12, 24, 36, 48, 72 год за ГОСТ 26342, або мати можливість працювати при знеструмленні від телефонної мережі (48В та/або 60В). Перехід на резервне електроживлення має здійснюватись автоматично.
3. Види потоків документів. Робота з документами
Основне завдання організації руху документів (даних) в обліковому процесі — це оптимізація каналів передавання та зв’язку облікових осередків—виконавців. Ці канали зв’язку можуть бути представлені з різним ступенем агрегування — від фіксації кожного окремого носія облікової інформації (тобто документа) до узагальненої характеристики потоків інформації. Річ у тім, що в обліковому процесі бухгалтерські документи нерідко передають з однієї операції на іншу не окремо, а цілими пакунками. Особливо це стосується роботи в умовах застосування ЕОМ.
Документопотік (або потік первинних даних) — це сукупність операцій передавання з одного робочого місця на інше даних, зафіксованих на кількох носіях облікової інформації.
Формування документопотоків залежить від організаційної побудови і структури господарства, форми організації обліку, типів, виду та характеру технічних та організаційних засобів, обчислювальних машин, які використовуються в обліковому процесі. Вони бувають різної інтенсивності, що потребує особливої уваги при організації облікового процесу.
Об’єктом організації є рух не тільки документів, а й цілих масивів. Крім того, слід мати на увазі, що в окремих випадках переміщуються і самі облікові реєстри і форми звітності (масиви облікової інформації) у процесі їх складання. Таким чином, організації підлягає рух усіх видів облікової інформації.
Організацією мають бути охоплені всі операції — від першого запису до здачі документа в архів.
Пропонуємо документологією називати саме цикл наук про документ, а не окрему наукову дисципліну. Можливо, в межах цього циклу ще повинна сформуватися "загальна теорія документології".[4, c.26]
Безпосередньо документознавство пропонується поділяти на загальне (що стосується будь-яких документів) і спеціальне (що присвячується певним видам чи типам документів). У межах загального документознавства можна виділити такі часткові дисципліни: теорія документа (у тому числі його типологія та історія), теорія документних ресурсів, документна лінгвістика, документальні автоматизовані інформаційно-пошукові системи (у тому числі документографічні і повнотекстові), технологія збереження документів. У межах спеціального документознавства виділити: теорію документних потоків (що стосується опублікованих документів), управлінське документознавство, кінофотофонодокументознавство, електронне документознавство, картознавство, вчення про науково-технічну документацію, вчення про спецвиди документів. Цей перелік можуть доповнити музичне документознавство, образотворче документознавство, інші дисципліни, присвячені конкретним видам або типам документів.
Документознавство у представленому тут вигляді аж ніяк не зазіхає на поглинання ним сфери наукових досліджень і навчальних дисциплін, які належать до теорії журналістики, архівознавства та бібліології, хоча, безумовно, спирається на їх дослідження і акумулює те, що відноситься безпосередньо до документознавства.
У сфері навчальної діяльності, під час підготовки фахівців з архівознавства, бібліотекознавства, видавничої справи, книжкової торгівлі тощо зміст документознавчих навчальних дисциплін може і повинен спеціалізуватися. Отже, навчальна дисципліна "Документознавство" (або комплекс навчальних дисциплін) повинна бути спеціалізованою відповідно до того, яким майбутнім спеціалістам вона викладається.
Такими є наші погляди на структуру документознавства і його місце серед суміжних наукових дисциплін. Сподіваємося, що нам вдалося інтегрувати позитивні моменти різних концепцій і, частково або повністю, зняти їхні негативні риси, що викликали зауваження.
1. 1 етап - Визначення життєвих цінностей: влада.
2. 2 етап - Мета – стати управляючим директором фірми з продажу комп”ютерної техніки “Інком”.
3. 3 етап - Генеральний план:
Отримати вищу освіту
Отримати належний рівень кваліфікації.
Влаштуватися на роботу менеджером.
Стати головним менеджером фірми.
Проводити навчальні семінари для программістів.
Стати генеральним директором фірми “Інком”.
4. Довгостроковий та середньостроковий плани.
4 етап - Довгостроковий план
5 етап - Середньостроковий план
Пункт в гене-рально-му плані
Терміни
Цілі
п.3.1
5 років (2001-2006рр.)
Закінчити університет за фахом "Менеджмент організацій"
3 тижні квітня 2001р.
1. Зібрати та подати документи для вступу в університет.
2. Підготуватися до складання іспитів, скласти успішно іспити
п.3.2
травень-серпень 2005р.
Участь у семінарах з питань менеджменту якості і продажів
2 тижні травня 2001р.
Дізнатися про семінари, які будуть проводитися найближчим часом
п.3.3
вересень-грудень 2005р.
Отримати роботу менеджера з продажів на ТОВ "Інком".
Здійснювати пошук тендерів, брати в них участь
Здійснити пошук в мережі Інтернет про новітні технології в області комп”ютерної техніки, продукцію, яку продає фірма "Інком"
п.3.4
січень-квітень 2006р.
Вивчати сучасні технології розвитку
Подати свою кандидатуру на головного менеджера фірми
Познайомитися з працівниками, менеджерами фірми
п.3.5
травень-вересень 2006р.
Поглиблювати базу знань в специфічних областях і розвиток навиків, необхідних в повсякденній діяльності керівників
Проводити семінари з по розвитку програмного забезпечення
2 тижні червня 2001р.
Взяти участь у семінарі на тему “Інформаційні технології”
п.3.6
жовтень 2006р.-квітень 2007р.
1. Познайомитися з керівниками крупних компаній
2. Продемонструвати керівництву лідерські якості
3. Отримати пропозицію від керівництва на зайняття посади генерального директора фірми
Вивчати літературу з керівництва і лідерства
5. План на жовтень 2005 року:
1-й тиждень: підготувати комерційні пропозиції для нових клієнтів;
2-й тиждень: взяти участь у участі у тендері на закупівлю серверів, укласти договір з замовником;
Страницы: 1, 2, 3, 4
