Експериментальне вивчення ефективності парафармацевтичної корекції гіперхолестеринемії. Завданням даного фрагменту досліджень був вибір БАД, що виявляє спрямовану протекторну дію при провідному ризик-факторі ІМ - гіперхолестеринемії. Внаслідок вивчення механізму і інтенсивності гіперхолестеринемічної дії різноманітних БАД, з врахуванням матеріалів проведеного експерименту, для апробації в умовах кардіологічного санаторного відділення нами був відібраний парафармацевтик “Пента концентрат” (чистий препарат (99% і більше) рослини Gunostemma Pentaphyllum сім'ї Curcurbitacea) фірми “Тeam Up”. У ході 24-денного експериментального дослідження на 75 білих інбредних щурах-самцях масою 260-290 г з відтвореною моделлю аліментарної гіперліпопротеїдемії (інтрагастральне введення холестерину, розчиненого в рафінованій соняшниковій олії, з розрахунку, відповідно, 4% і 25% дієти) установлено, що додатковий прийом тваринами 1 капсули БАД на добу дозволив значно нівелювати біохімічні прояви надлишкового споживання ХС. Констатовані процеси нормалізації гематологічного рівня ХС і суми ЛПНЩ і ХС ЛПДНЩ (регрес по відношенню до контролю склав 0,74 ммоль/л і 0,71 ммоль/л або - 23,6% і - 28,6%), часткове поновлення зниженої АОА, підвищеного ПОЛ у серцевому м'язі (відповідно +9,8% і -34,6% по МДА, -14,3% по ПК) і корелюючого з ними ПГЕ (зрушення - 7,4%).
Парафармацевтична оптимізація протиатеросклеротичної ефектив-ності дієтотерапії. Основними точками прикладання дії парафармацевтиків в біохімічному акспекті є оптимізація ліпідного статусу, в т.ч. стану ПОЛ, показників системи згортання крові, клітинного і гуморального імунітету, а також енергетичних і окислювальних процесів, зменшення гіпоксії і деструктивних явищ в міокарді. Скринінг дозволених МОЗ України до практичного використання БАД з урахуванням даних експериментального дослідження зумовив вибір у вигляді апробованих добавок “Пента концентрат” (“ПК”) і “Кофермент Ку 10” (основа - чистий препарат (99% і більше) кофермента Ку 10, що є складником мітохондрій) виробництва фірми “Bioenergy Nutrients”, США. Прийом БАД здійснювався по такій схемі: “ПК” - 3 рази на день по 3 капсули (2-а група); “ПК” по схемі 2-ї групи і “Ку 10” - 3 рази на день по 120 мг (3-я група). Перша група слугувала контролем. Необхідно відзначити, що як в даному, так і в попередніх дослідженнях, фармакологічна корекція метаболічних процесів і біохімічних показників біосередовищ не проводилася. Одержані такі результати. Додавання до рекомендованої дієтотерапії “ПК” інтенсифікувало її антиатерогенну дію: рівень ХС, ХС ЛПНЩ і ТГ по відношенню до передінфарктних показників знизився на 20,3%, 23,0% і 26,7% (p<0,05). Причому по ХС інтенсивність корекції була настільки значною, що властиве ІМ зниження концентрації до 15% за період 2-90 діб після появи вогнища некрозу не нівелювало вірогідність обумовлених “ПК” зрушень. В контролі і в 3-й групі інтенсивність зрушень була, відповідно, на 47% менш виражена і адекватна ніж в 2-й групі. Персональний аналіз даних показав, що прийом “ПК” забезпечив 1,2 - 1,4-х кратне зростання кількості осіб з оптимальними показниками ХС (<5,2 ммоль/л), ХС ЛПНЩ (<3,4 ммоль/л) і ТГ (<3,3 ммоль/л) при паралельному переході їх значень з підвищеного на межі норми додатково у 15% хворих. Вміст ХС ЛПВЩ зріс майже у 50% осіб, що обстежувалися (проти 40% в контролі). Найбільш ймовірними механізмами гіполіпідемічної дії “ПК” є: пригнічення синтезу ЛПНЩ за рахунок гальмування активності фермента ацетил-СОА-холестеролацетилтрансферази, поліпшення їх кліренсу, зменшен-ня абсорбції екзогенного ХС, трансформація розподілу ХС між тканинами і кров'ю при потенціюванні катаболізму пре--ліпопротеїдів. Оптимізуюча ліпідний статус біологічна дія БАД забезпечила подальші позитивні зміни ПОЛ. Показник гемолізу еритроцитів внаслідок лізису їх мембран, викликаного ПОЛ, знизився на 24,3%-25,6% в групах 2 і 3 у порівнянні з 17,6% в контролі. В основі приведеної закономірності лежить зменшення жорсткості, збільшення стабільності еритроцитарних мембран внаслідок зниження вмісту в них ХС.
Прийом “ПК” ініціював по відношенню до контролю зниження гіперфібриногенемії і протромбінової активності, міра інтенсивності якого, відповідно, склала - 4,2% і - 2,5% (p<0,05). Додаткове призначення “Ку 10” не вплинуло на зміну показників гемореології, що зберегли розмірність групи 2. Сильний вплив “ПК” на тромбогенні властивості крові оснований на взаємозв'язку гіпертригліцеридемії з гіперкоагуляцією, а також агрегаційної здатності тромбоцитів з рівнем в них ХС, концентрацією С20:5 ПНЖК в біосередовищах.
Включення БАД в схему санаторної реабілітації потенціювало позитивні зміни в імунному статусі, основні прояви яких були зареєстровані при прийомі “ПК” і “Ку 10” і укладалися в таких нормалізуючих тенденціях у клітинному і гуморальному імунітеті: зменшення ЕАС-РОК, JgG на 19,7% і 24,3% при паралельному зростанні значень РБТЛ, JgA і лізоцима на 24,3%, 44,8% і 54,5%. Необхідно відзначити, що крім біохімічних зрушень в гомеостазі організму, прийом “Ку 10” забезпечив 5-10% додаткове поліпшення показників центральної гемодинаміки, фізичної працездатності, інформація про які буде представлена нижче. Завершуючи розділ про роль БАД в санаторній реабілітації хворих на ІМ, хотілось би підкреслити, що своїм завданням ми, в першу чергу, ставили опрацювання схеми їх практичного застосування, в т.ч. регламентування спектру і розмірності індикаторних біохімічних показників для оцінки його медичної ефективності. Паралельно був розроблений викладений вище базисний варіант робочої програми призначення БАД. Вони, по-перше, можуть призначатися в повному або фрагментарному обсязі, залежно від конкрентної ситуації; по-друге можлива заміна зазначених БАД на їх аналоги за спрямованістю і ефективністю медико-біологічної дії після відповідної консультації з лікарем-дієтологом.
Медична ефективність (натурна апробація) розроблених дієтологічних рекомендацій (загальноклінічні, загальноадаптаційні, функціональні і психопатологічні аспекти). У ході комплексного натурного випробування встановлено, що на фоні дієтотерапії, яку рекомендовано, маса тіла обстежуваних протягом всього контрольного періоду коливались у добовому розрізі в межах 500 г. Ознак анаболічного або катаболічного характеру змін її підсумкових показників у жодного волонтера виявлено не було. Після закінчення реабілітації зареєстровано збільшення УО, ХО і ФВ, більш виражена (p<0,05) при оптимізованому харчуванні, що включає БАД - основна група - і складає, відповідно, 9,8%, 6,4% і 16,0% проти 5,9%, 3,4% і 12,0% в контролі (фактичне харчування), при рості відносної розмірності позитивного зрушення в напрямку контрольнадослідна групи на 66,1%-88,2%-33,3%. Зазначений ефект пов'язаний з оптимізацією енергетики, контрактильного статусу серця, перфузії міокарда, активацією окислювально-відновлювальних процесів.
При проведенні проби PWC встановлено, що з корегуванням дієтотерапії число метаболічних одиниць на останньому рівні навантаження збільшилось на 32,0% (p<0,05), що на 12,7% (p<0,05) перевищує аналогічний показник у контролі. Інтенсифікація засвоєння кисню тканинами обумовила зростання порогової потужності навантаження, набувши репрезентативного значення у порівнянні як з фоном (+14,4%), так і з контрольною групою (+5,7%). З метою об'єктивізації наведених даних проведено визначення величини подвійного утворювання (ЧССсистолічний АТ) на висоті навантаження. У середньому її значення в групах спостереження зазнало ідентичних змін (зростання на 5,6-6,2%). Разом з тим, відсутність істотної негативної динаміки частоти пульсу і АТ в основній групі, що зросла до 103 Вт останнього рівня навантаження, можна розцінювати як показник збільшення функціональних можливостей організму. Втілення розроблених рекомендацій обумовило зростання тривалості виконання стаціонарної роботи на велоергометрі. Час досягнення рівня 14-15 балів за шкалою Борга збільшився на 60%, що за рівнем зрушення на 23,6% перевищує аналогічний показник у контролі. Дані проби PWC корелювали з результатами динамометричного визначення фізичної працездатності: відзначались “надлишкові” позитивні зміни за показниками сили м'язів кисті і м'язової витривалості, що становили, в середньому, 1,4 кг і 1,7 с або 3,4% і 5,0%. Сприятлива тенденція реєструвалась і при вивченні розумової працездатності. Зросли обсяг уваги і її стійкість: час на вирішення індикаторних тестів зменшився, відповідно на 7,1% і 10,3% (контроль - 5,4% і 6,5%).
Під впливом реабілітаційних заходів значно покращилося самопочуття хворих. До кінця санаторного лікування в основній групі реєструвалося зменшення чи припинення приступів стенокардії, що виникають при фізичній чи емоційній напрузі у 96% випадків, перебоїв в роботі серця- у 93%, задишки - у 90%, серцебиття - у 95%, головного болю - у 79%, порушення сну - у 90% і підвищеної дратівливості - у 92%. Зазначена тенденція є результуючим елементом комплексної реабілітації. Про значення в її підсумковому ефекті оптимізованої дієтотерапії говорить той факт, що в групі контролю регрес суб'єктивних симптомів ІХС був на 3-11% менш виражений. Адекватна фізіологічним потребам корекція харчування сприяла значному (з 45,7% до 20,3%) зменшенню числа осіб з мікросимптомами вітамінного дефіциту, підтверджуючи, тим самим, репрезентативність встановлених аналітичним шляхом закономірностей.
Додаткові позитивні зрушення в функціональному стані обстежуваних осіб основної групи по відношенню до контролю, мали істотний опосередкований вплив на їх психопатологічний профіль. Згідно одержаних даних, якщо до санаторної реабілітації середньозважена вираженість психічних змін в основній і контрольній групах оцінювалася, відповідно, в 2,2 і 2,0 бали, то після оздоровлення вона становила 0,7 і 1,0 бали, що свідчить про 1,4-кратну інтенсифікацію позитивних клінічних змін при модифікації дієтологічної програми. Серед валового спектру вивчених психопатологічних синдромів найбільшої уваги заслуговує переведення таких показників, як почуття тривоги, іпохондрії і астенії, з вираженої міри прояву (3 бали) до стану з періодичним, нерізко вираженим характером (1 бал).
Для інтегральної оцінки реабілітаційного ефекту санаторно-курортного етапу, вивчено стан індивідуальної адаптації у контрольного контингенту на момент виписки. Ми виходили з того, що контрольовані нами механізми адаптогенезу є квінтесенцією діяльності організму в цілому, передусім, за двома параметрами: метаболічним і гомеостатичним, суттєве місце в реалізації яких займає чинник харчування. Аналіз ЕСК і СПІ в контексті формування системного структурного “сліду” адаптації показав, що в основній групі тільки у 8% обстежуваних реєструвався 4-й рівень напруги, для якої характерна недостатність адаптаційних механізмів. В контролі стан незадовільної адаптації, при якому функціональні можливості організму знижені, відзначався в 2,5 рази частіше і сягав 20% від числа спостережень.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8
