Поверхня самої ділянки будівництва низинна, плоска, сильно заболочена з висотами порядку 0,9 - 3,2 м, захаращена будівельними залізобетонними відходами. Значні площі залиті водою чергуються з невеликими підвищеннями, що складаються з піску й насипного ґрунту на середніх, напівтвердих, неоднорідних суглинках із гравієм, галькою й валунами до 20%, перекритими ґрунтово-рослинним шаром .

У цілому, з геологічної й геоморфологічної точок зору район можна оцінити як сприятливий для будівництва.

Територія Санкт - Петербурга і його околиць, включаючи район селища Горянська, у гідрогеологічному плані розміщається на північно-західному крилі Ленінградського артезіанського басейну. По своїй структурі артезіанський басейн ділиться на три водоносних обрії: кристалічний фундамент, вендско-палеозойський осадовий чохол і четвертинний покрив.

Підземні води фундаменту в районі селища Горянська не використовуються через високий мінерализованності (1-3 г/л сухого залишку). Практичний інтерес представляє водоносний обрій із прісною водою в піщаних шарах нижньої частини гдовского комплексу венда, потужністю 50-80 м. На території Курортного району глибина залягання комплексу становить від 60 м і більше. Підземні води високонапорні, по хімічному складі гідрокарбонатно-натрієві, використовуються для господарсько-питного водопостачання.

За даними інженерно-геологічних вишукувань, проведених в 1972-1989 роках Державним підприємством “Трест ГРИИ “ на території проектованої транспортної розв'язки, постійний обрій ґрунтових вод присвячений до насипних ґрунтів, болотним відкладенням, а також до позднеледниковым і післялдниковым пісків пилуватим, середньої крупності й гравійним ґрунтам. Поверхня вод зафіксована на глибині від 0,0 до 2,9 м з утворенням відкритого дзеркала води на знижених ділянках. Ґрунтові води мають гідрокарбонатно-калієво-натрієва сполука при мінералізації, що не перевищує 0,5 г/л. Вони неагресивні або мають слабкий ступінь агресивності стосовно бетонних і залізобетонних конструкцій [2].

Клімат даного району помірно-холодний, вологий, перехідний від морського до континентального. Провідної кліматообразуючим фактором є циркуляція повітряних мас. Найбільш характерний західний перенос, внаслідок якого тут протягом усього року переважають вітри, що надходять із Атлантики. Це обумовлює тривалу м'яку зиму й коротке прохолодне літо. Поряд із цим у значній мірі проявляється й вплив Арктики.

Північні вітри викликають різке й, у деяких випадках, тривале похолодання взимку. Зрідка на територію вторгається континентальне повітря, що приносить узимку мороз, а влітку жару.

У холодну пору року вітри найбільш стійкі по напрямку й найбільші по силі. Улітку вітри слабшають і стають менш стійкими по напрямку.

Найбільша швидкість спостерігається в зимовий час, улітку вона трохи нижче, а середньорічна - становить 4,6 м/с.

У цілому, клімат можна охарактеризувати в такий спосіб: тривала зима з більшою кількістю відлиг (у середньому триває 104 дня), коротке прохолодне літо (74 дня), затяжні осінь і весна.

У районі селища Горянська на ділянках будівництва автомагістралі й транспортної розв'язки переважають ґрунту підзолистого типу. По трасі КАД на території житлової забудови, під садами й городами ґрунту дерено-підзолисті, родючі, удобрені. На деяких ділянках, особливо на пустищах, ґрунту часто перезволожені, подзолисто-глеевые, місцями заболочені, по механічній сполуці суглинні. Що підстилають почвообразующими породами служать озерно-льодовикові суглинки й супеси.

Територія будівництва кільцевої транспортної розв'язки заболочена. Тут поширені подзолісто-глєєві й торф'яно-болотні ґрунти на бідних безкарбонатних породах глинах і суглинках або на за торфованих ґрунтах і плавунах. Будь-яке будівництво на таких ґрунтах вимагає особливих технологій: дренажних робіт, підсипання піску, гравію й т.п.

Площа від границі болота до Фінської затоки засипана потужним шаром піску.

Район передбачуваного будівництва транспортної розв'язки розташований у межах південної тайги. Характерні для тайги густі змішано-хвойні листяні ліси, що колись покривали всю територію, під впливом антропогенної діяльності повністю змінили свій характер. Корінна рослинність у районі збереглася тільки на заболочених ділянках, зокрема на площі будівництва і являє собою заросли багна, кассандри, подбала, пухівки, сфагнових мохів, осоки й інших вологолюбних рослин з рідким хирлявими сосонками, березами й вербовими кущами.

На території будівництва рідких, зникаючих і охоронюваних видів рослин немає.

Донедавна лісу й водойми регіону буяли різноманітними типово тайговими тваринами. Освоєння території Карельського перешийка поклало початок зміні тваринного миру. У лісах, що оточують район ст. Горянська, звичайними в цей час є ссавці: з хижаків - лиса, норка, тхір, видра; з копитних особливо розповсюджений лось, плямистий олень. Повсюдно живуть їжак, заєць-біляк, землерийки. Численні гризуни - білка, пацюк, миші. Багато птахів. Ліси й луги населяють дрозди, дятли, горобині, тетерев. На водоймах гніздяться качки, чайки, а під час сезонних перельотів зупиняються лебеді, гусаки, казарки, кулики, качки.

Різноманітна фауна рік і озер: звичайними є щука, плотва, лящ, окунь, йорж, минь, корюшка, салака.

На території будівництва рідких, зникаючих і охоронюваних видів тварин немає.

Рішенням міської Ради народних депутатів від 20.07.90 р. № 21, у безпосередній близькості від сел. Горянська утворений “ Юнтоловский заказник “, площею 2015 га. Заказник створений з метою збереження приморських ландшафтів північно-східної частини Фінської затоки, місць перебування рідких видів рослин; траси прольоту, гніздування й зупинок на прольоті рідких видів птахів; нерестовищ риб. Природний комплекс заказника має досить високу здатність до самовідновлення. Будь-яке будівництво поблизу його території небажано. Однак транспортна розв'язка перебуває на значному видаленні від заказника (близько 10 км).

2. Вплив транспортної розв'язки на навколишнє середовище

2.1. Забруднення ґрунту свинцем

Фонові рівні забруднення ґрунту

У ході підготовки дипломної роботи для визначення вихідного стану ґрунтів був проведений хімічний аналіз і радіаційний контроль, виконані спеціалізованою акредитованою фірмою - « Пкти-Стройтрест».

У таблиці 2 представлені результати хімічного аналізу ґрунту, що відводиться під будівництво транспортної розв'язки (протокол № 215 від 6.12.99).

Отримано наступний санітарно-епідеміологічний висновок:

«У Центрі Госсанэпиднадзора в Санкт-Петербурзі були розглянуті результати дослідження 5-ти об'єднаних проб ґрунту, відібраної на території, що відводиться під будівництво транспортної розв'язки за адресою: Спб, селище Горянська, S=4,0 га (протокол № 215 результатів хімічного аналізу від 6 грудня 1999 року).

Відповідно до протоколу випробувань концентрації нафтопродуктів, свинцю, цинку, міді, кадмію, марганцю, кобальту, ртуті, хрому й нікелю в дослідженому ґрунті не перевищують ПДК для будь-яких типів ґрунтів селитебних територій.

Сумарний показник забруднення (Zc) менше 16, що відповідає припустимій категорії забруднення ґрунту. (Показник Zc визначається в такий спосіб: Zc= Kci, де Ксi - коефіцієнт концентрації i-го хімічної речовини, що визначається віднесенням його реального змісту в ґрунті (З) до фонового (Сф): Кс=З/Сф.)

Додаткових заходів щодо рекультивації ґрунту не потрібно».

Відповідно до протоколу радіаційного обстеження (№ 99-ПКТИ від 30.11.99): потужність еквівалентної дози дорівнює 0,10 - 0,14 мкзв/ч. На обстеженій території поверхневих радіоактивних забруднень не виявлено.

Отримано наступний санітарно-епідеміологічний висновок:

«За результатами радіаційного обстеження території, що відводиться під будівництво транспортної розв'язки (S=4 га), за адресою: Спб, сел. Горянська, радіаційних аномалій і поверхневих радіоактивних забруднень не виявлено. Потужність еквівалентної дози гамма-випромінювання відповідає вимогам «Норм радіаційної безпеки» (НРБ-96). (Протокол № 99-ПКТИ від 30.11.99).

По радіаційному факторі використання зазначеної території заперечень не зустрічає».

Розрахунок забруднення ґрунту свинцем

Свинець осідає на пришляховій смузі при роботі двигунів, заправлених етілірованним бензином. Уважається, що близько 20% загальної кількості свинцю розноситься з газами у вигляді аерозолів, 80% випадає у вигляді твердих часток розміром до 25 напівтемних і водо-розчинних сполук на землю. Небезпека таких викидів полягає в тім, що свинець накопичується в ґрунті на глибині орного шару або на глибині фільтрації води атмосферних опадів. Далі нагромадження свинцю може відбуватися при передачі його по трофічних ланцюгах, що може являти загрозу стану екосистем, а також здоров'ю людини при споживанні продуктів харчування.

Гранично припустима концентрація сполук свинцю в ґрунті по загально санітарному показнику становить 32 мг/кг.

У найбільших містах Росії, у тому числі в Санкт-Петербурзі, а також у Ленінградській області, заборонене застосування етілірованного бензину. У принципі це дозволяє не виконувати спеціальних розрахункових оцінок. Однак, варто враховувати можливість використання етілірованного бензину транзитним транспортом. Як відомо, у цей час у країні виробляється не більше 40% етілірованних бензинів. З огляду на ці обставини, далі для розрахунків приймається експертна оцінка, відповідно до якої на розглянутій ділянці частка автомобілів, що використовують етілірованний бензин, не перевищує величини 10%. Таке припущення підкріплюється й іншими обставинами. Так, останнім часом спостерігається стійка тенденція подальшого зниження виробництва етилірованого бензину. Крім того, слід зазначити, що зміною №5 у ДЕРЖСТАНДАРТ 2048-77 виключені виробництво й продаж етилірованого бензину АИ - 93 (зміст свинцю 0,37 г(л) і уведений не етілірованний бензин із припустимим змістом свинцю менш 0,013 г/л. Про цілком благополучний стан справ свідчать і прямі виміри концентрацій свинцю в ґрунті, проведені в районі будівництва. Як зазначено в розділі 2, концентрації свинцю в ґрунті не перевищують гранично припустимих.

При виконанні справжньої оцінки враховувалося, що прогнозний період нагромадження свинцю в ґрунті становить 20 років. У той же час, можна думати, що в перспективі частка використання этилированного бензину на автомобільному транспорті буде неухильно знижуватися, і тому отримані оцінки будуть завищеними, даючи погрішність у безпечну сторону.

Розрахунок викидів свинцю і його сполук проведений за методикою, запропонованої в [1].

Потужність емісії свинцю при даній середньодобовій інтенсивності руху автомобілів визначається формулою [1]:

Рэ =КпДоmpКт(GiPiNi) (1)

де Pэ - виміряється в мг/м у добу,

Кп = 0,74 - коефіцієнт перерахування одиниць виміру,

mp - коефіцієнт, що враховує дорожні й автотранспортні умови, приймається за графіком на мал. 4.2.1. «Рекомендацій...» [1] в залежності від швидкості руху, у нашім випадку для розрахункової

швидкості 60 км/година mp =1,27, для 80 кмгод (на КАД) - mp =1,0.

До = 0,8 - коефіцієнт, що враховує осідання свинцю в системі випуску газів, що відробили,

КТ = 0,8 - коефіцієнт, що враховує частку свинцю, що викидається, в виді твердих часток у загальному об'ємі викидів,

Gi - середня експлуатаційна витрата палива для відповідної марки автомобіля,

Ni - середньодобова інтенсивність руху автомобілів відповідної марки,

Pi - зміст добавки свинцю в паливі, застосовуваному на автомобілі розглянутого типу.

В етілірованном бензині марки А-76 розрахунковий зміст свинцю приймається в кількості 0,17 г на кг палива й для А-93 у кількості 0,37 г на кг палива відповідно до «Рекомендацій...» [1].

Рівень забруднення свинцем поверхневого шару ґрунту на різних відстанях від проїзної частини визначається по формулі:

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6