Рефераты. Аналіз рибоохоронних заходів в ставовому господарстві Уляновського районного товариства мисливців та рибалок Кіровоградської області






В квітні, перед викльовуванням молодих рачків, на ікринках з'являються, так звані «вічка», після чого в травні відбувається викльовування. Новонароджені рачки розміром 7 - 8мм. Тримаючись своїми клешнями за черевні ніжки, самки живляться зоопланктоном. Через 5 - 7 днів у них відбувається перше линяння, після якого вони залишають самку та переходять таким чином до самостійного життя.

У водосховищі досліджуваного господарства в цілому існують всі необхідні фізико-хімічні, фізіологічні умови, кормова база, ветеринарно-санітарні умови, щоб забезпечити живлення та розмноження місцевої популяції річкового рака.

4.12 Вороги і шкідники риб

Значну шкоду ставовому рибництву приносять вороги із представників мешканців у воді безхребетних, плазунів , птахів і ссавців. Вони можуть знищувати личинок, мальків та статевозрілу рибу.

У досліджуваному господарстві (водосховищі) в названому аспекті заслуговують на увагу такі вороги як річкова видра та ондатра.

Річкова видра пристосована до водного способу життя. Живиться рибою. Поширена в нашій кліматичній зоні, залежно від кількості цього звіра може знищити всю рибу водойми.

Варто зазначити, що живиться видра не тільки рибою. Вона може активно живитися водяними щурами, ондатрою, птахами, качками та їх яйцями, жабами; з особливим задоволенням вона поїдає раків.

Видра досить спритно плаває та пірнає в пошуках та переслідуванні здобичі. Нори свої вона риє в береговій стіні. Перебуваючи під водою, вона кожні 6-8 хвилин виниряє з води для дихання. Живиться, як правило, вночі далеко від свого гнізда.

Цей представник із роду куничих може сягати довжини тіла 60-90 см, має певні морфологічні пристосування до водяного середовища. Слухові проходи та ніздрі у неї закриваються спеціальними клапанами, маються шкірні перетинки між пальцями для плавання уводі. Хвіст довжиною 25-50 см, трохи сплющений. За рік може народити два приплоди по 2-4 малят.

Має цінне хутро, що не змочується у воді.

4.12.1 Ондатра (мускусний пацюк)

Належить до ссавців із роду полівок. Тіло довжиною до 35 см, хвіст 28 см, масою до 1,5 кг. Пристосована до напівводяного способу життя, мешкає й на покритих кригою водоймах. Хвіст сплющений з боків, лускатий, на задніх ногах шкірні перетинки між пальцями.

Хутро густе, темно-коричневе, що не змочується. Пахві залози самців під час гону виділяють мускусний секрет. Переселена з Північної Америки та і акліматизована в 1927 році. Риє нори або будує «хатки». За рік самка ондатри може народити 3-4 приплоди по 7-8 малят у кожному. Сама є об'єктом промислу та розведення.

Може наносити ушкодження греблям. Може бути природним резервом та переносником збудників туляремії та паратифу. Під водою може не дихати 7-12 хвилин. Про її присутність на водоймі можуть свідчити перекушені частини рослин та молодих пагонів, що плавають на воді.

Потрапивши в став, ондатра оточує скупчення риб і розпочинає активне полювання на них, знищуючи не тільки дорослу рибу але й цьоголіток.

Щоб запобігти суттєвим втратам риби з водосховища кількість видри та ондатри обмежується плановими відловами ондатри та відстрілами видри місцевими мисливцями.

4.12.2 Водяна полівка (водяний пацюк)

Гризун пересічних розмірів 15-20 см, хвіст 10-13 см (більше половини довжини тіла). Вуха невеличкі, ледь виступають над рівнем густого і м'якого хутра. Забарвлення майже чорне. Літом поселяється на березі водосховища серед купин, порослих осокою, де й будує свої гнізда. Восени вона переселяється на сухі підвищення, де риє свої складні і довгі нори.

Основу її раціону складають соковиті і м'які частини рослин: молоді пагони очерету, рогозу, стрілолисту, коріння осоки.

Спостереження свідчать, що водяна полівка живиться також дрібною рибою, серед якої часто зустрічаються цьоголітки крупної риби.

Розмножується в теплу пору року, народжуючи в приплодах по 6-8 малят.

4.12.3 Інші шкідливі гідробіонти

Жаби (ставкова, озерна, трав'яна, гостроморда). Ці безхвості земноводні, що живляться комахами здатні приносити певні збитки рибництву. Залежно від їх кількості у водоймах, можуть суттєво негативно впливати на рибопродуктивність водойми, живлячись ікрою, личинками та мальками риб. Здатні на це й пуголовки, які поїдають немало ікри, личинок риб, а також знищують зоопланктон - основну кормову базу личинок і мальків.

Комахи та їх личинки, що населяють водойми є ворогами личинок і мальків риб. Розмножуючись у великих кількостях, комахи нападають на мальків і личинок риб, знищуючи їх.

Жуки (плавунець, полоскун, водолюб). Є справжніми ворогами риб. Вони особливо небезпечні у непроточних водоймах, вони знищують личинок і мальків коропа, карася, товстолобика, білого амура та інших видів риб.

Личинки жуків теж нападають на молодь риб. В квітні-травні самка жука-плавунця відкладає на стеблах або листі рослин яйця розміром 2,2 мм, з яких через 2-3 тижні виходять личинки, котрі ц нападають на молодь риб.

Клопи (плавт, водомірка, водяний скорпіон, ранатра, гладиш, корикса). Самки цих клопів відкладають свої яйця на водних рослинах або на воду. Вже в травні з них викупляються личинки, які швидко ростуть, спритно і швидко плавають, нападаючи на молодь риб.

Варто зазначити, що водяні клопи, піймавши личинку або малька, не з'їдають його а всмоктують їх.

Личинки бабок. Вони є небезпечними хижаками для молоді риб. У личинки бабки є так звана «маска». Нижня щелепа раптом витягується і захоплює личинку або малька, після чого хижак подрібнює здобич ротовим апаратом і проковтує її. Оскільки личинки бабок є бентосними гідробіонтами, то це значно ускладнює боротьбу з ними. Ефект дають вапнування і осушування водойм, видалення із них рослин, на яких бабки відкладають свої яйця.

4.13 Природна кормова база

Нами було проведено дослідження видового складу зоопланктону, зообентосу, фітопланктону та вищих рослин водосховища, що належить Уляновській РО УТМР.

Видовий склад зоопланктону:

I.Гілястовусі ракоподібні - Cladocera

1. Дафнія магна - Daphnia magna

2. Дафнія пулюкс - Daphnia pulux

3. Дафнія лонгіспена - Daphnia Longispina

4. Церідафнія - Ceriodaphnia sp.

5. Дафнія галірова - Daphnia gialina

6. Моїна - Moina mocrura

7. Босміна - Bosmina longirostris

8. Лаптодера - Laptodera kintii

9. Хідорус - Ciidoros sphalcirus

II.Веслоногі ракоподібні

1. Циклоп - Cuclops strenuus

2. Діаптомус - Diaptomus

III.Тип коловертки - Rotatoria

1. Брахіонус - Brachionus polea

2. Кератела - Keratella cochlearis

3. Кератела - Keratella duadrata

Видовий склад зообентосу:

I.Клас малощетинкові черви

1. Трубочник - Tubifex

2. Дощовий черв'як - Lumbricus terrecmris

II.Тип молюски - Mollusca

1. IIIapвкa - Spharium lozneum

2. Горошина - Pisidium amnicum

3. Дрейсена - Dreissena polymorpha

4. Катушка - Planorbis plarbic

5. Ставковик - Linmea ovata

6. Перлівниця - Unio tumides

7. Беззубка - Anodonta cygnea

8. Живородка - Vivipara vivipara

9. Бітінія - Bithynia tentaculata

III.Клас комахи - Insecta

1. Личинка комара - Chironomus

2. Личинка комара звичайного - Culecs

3. Личинка малярійного комара - Anopheles

4. Личинка жука плавунця - Dytiscus

5. Личинка водолюба великого - Hydrous

6. Личинка бабки коромисло - Aeschna

Видовий склад вищих водоростей

Водорості є хорошим кормом для зоопланктонних, бентосних організмів, молоді і дорослих особин деяких видів риб.

Нашими дослідженнями визначено наступні види нижчих і вищих рослин.

Нижчі рослини

1. Вольвокс - Volvox globator

2. Педіаструм - Oediastrum diplox

3. Спірогіра - Spirogira spirogira

4. Клостерія - Closterium moniliferum

5. Афанізомона - Aphanizomona flosaquae

6. Евглена - Euglena viridis

Вищі рослини

1. Очерет - Phragmites communis

2. Рогіз - Typha angustifolia

3. Лепешняк - Yliceria aguatica

4. Стрілолист - Sagittaria sagitifolia

5. Латаття - Nymphaea alba

6. Глечик жовтий - Nuphas luteum

7. Кушир - Ceratophillum

8. Рдесник - Potamogeton perpholiatus

9. Різак водний - Stratiotes aloideas

10. Рдесник плавучий - Potamogeton natanus

11. Гірчак земноводний - Poligonum anphibium

12. Елодея - Elodea canadensis

13. Осока рання - Carex praecox

14. Осока лисяча - Carex vulpina

15. Ряска мала - Zemna minor

16. Водяний жовтець - Betrachium foeniculaneum

Розділ 5 Охорона праці

Охорона праці як система законодавчих, соціально-економічних, технічних, санітарно-гігієнічних і організаційних заходів спрямована на гарантування безпеки, збереження здоров'я і працездатності людини.

Охорона праці в рибництві -- це комплекс заходів зі збереження здоров'я і підтримання оптимальної працездатності робітників галузі в умовах виробництва.

Оскільки значна частина технологічних операцій в рибництві проводиться безпосередньо на водоймах із застосуванням плавзасобів, треба чітко дотримувати правила техніки безпеки щодо їх експлуатації.

Техніка безпеки при експлуатації маломірних суден і вилові риби у внутрішніх водоймах України. Для вилову риби у внутрішніх водоймах використовують маломірні судна, які бувають самохідні й несамохідні, різних типорозмірів та з різними технічними характеристиками. Рибалки, які користуються ними для вилову риби й виконання інших технологічних процесів, мають добре знати їх будову, властивості, правила експлуатації на воді.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.