доби.
Можна прийняти час на ТО: для швидких поїздів в пунктах формування – 10 годин, в пунктах оберту - 8 годин; для пасажирських, які знаходяться на шляху прямування в один кінець від 3 до 5 діб, в пунктах формування – 8 годин, а в пунктах обороту – 6 годин; для пасажирських, які знаходяться на шляху прямування до 3 діб – в пунктах формування – 8 годин, в пунктах обороту – 4 годин; для місцевих – в пунктах формування – 6 годин, в пунктах обороту – 3 години.
На підставі початкових даних завдання для кожної пари поїздів за відстанню від пункту відправлення до пункту обороту та маршрутній швидкості прямування поїздів, визначаються значення t1 та t2.
Отримані за формулою (2.1) підсумки розрахунків часу обороту кожної пари поїздів заносимо у таблицю 2.1.
Таблиця 2.1 – Отримані результати розрахунків
Назва даних
Номери пар поїздів
1/2
3/4
5/6
177/178
179/180
181/182
183/184
разом
Оборот состава
3
3,1
2,1
2
3,4
3,2
2,4
-
Потрібна кількість составів
1
14
Потрібна кількість вагонів за типами:
М’яких
6
4
22
Ресторанів
Багажних
Поштових
8
Купейних
18
12
5
10
78
Плацкартних
16
80
Всього
222
3. Розрахунок потрібної кількості пасажирських составів для кожної пари поїздів
Потрібну кількість составів для обслуговування однієї пари поїздів можна визначити за формулою
, (3.1)
де Кпас – коефіцієнт, що ураховує регулярність відправлення пасажирського поїзда, Кпас=1 для швидких поїздів, Кпас=0,5т для пасажирських поїздів.
состави.
состав.
4. Визначення інвентарного та робочого парків пасажирських вагонів депо (дільниці)
Для визначення робочого та інвентарного парків вагонів депо (дільниці), спочатку визначається число вагонів за типами, що знаходяться у составах, для кожної пари поїздів за формулою:
, (4.1)
де nвi – число вагонів i-го типу, що знаходяться у складі поїзда. Приймається за вихідними даними до самостійної (контрольної) роботи.
ваг.
Отримані розрахунком величини зводяться до таблиці 2.1.
Пасажирські вагони призначаються для обслуговування визначених напрямків і тому приписуються не тільки до залізниці, але й до конкретного вагонного підрозділу. Інвентарний парк пасажирських вагонів поділяється на робочий та неробочий. Робочий парк пасажирських вагонів складається з вагонів для перевезення пасажирів, поштових, багажних та вагонів-ресторанів. У його число включають також усі справні вагони, що знаходяться у резерві, який створюється для поповнення пасажирських поїздів у випадку вилучення вагонів із состава в ремонт чи за інших причин.
Неробочий парк складають пасажирські вагони, які знаходяться в ремонті або очікуванні його, а також вагони, що використовуються для різних службово-технічних потреб.
Вагонний парк залізниць ураховується у фізичних одиницях.
На підставі підсумкових величин таблиці 2.1, визначається робочий парк пасажирських вагонів за формулою:
, (4.2)
де Nв – загальне число вагонів, що знаходяться у поїздах (з таблиці 2.1);
αпас– коефіцієнт, що ураховує резерв пасажирських вагонів, αпас = 0,08…0,01.
Інвентарний парк пасажирських вагонів визначається за формулою:
(4.3)
Де – коефіцієнт, що ураховує вагони, які знаходяться у ремонті та очікуванні його, =0,05;
– коефіцієнт, що ураховує наявність вагонів спеціального призначення, =0,01…0,02.
5. Розрахунок потреби в поїзних бригадах та чисельності робітників, які виконують ТО, ремонт і екіпірування пасажирських поїздів
Потреба в поїзних бригадах та чисельність робітників, які виконують ТО, ремонт і екіпірування пасажирських поїздів, розраховується окремо для кожної пари поїздів; отримані результати підсумовуються.
Визначаємо середню тривалість робочого часу, який припадає на одного провідника за рейс за формулою:
, (5.1)
де t1 – час знаходження состава в пункті обороту, год.;
t2 – середня норма часу на приймання й підготовку вагона у рейс в пункті формування перед відправленням поїзда, t2=1,4год.;
t3 – cередня норма часу на підготовку та здавання вагона по закінченні рейса у пункті формування состава, t3=0,8год.
год.
Далі визначається число бригад, необхідне для обслуговування кожної пари поїздів
, (5.2)
де Дк – число днів за календарем у поточному році;
Фн – річний номінальний фонд робочого часу, Фн =2020 год.
бригад.
бригади.
Отримані результати заносяться у таблицю 5.1.
Кількість начальників поїздів та поїзних електромеханіків приймається за розрахованим числом бригад.
Явочна чисельність провідників, що необхідні для обслуговування пари поїздів, які розраховуються, визначається за формулою
Rяв = Nбр rс , (5.3)
де rс – число провідників у составі (приймається по кількості вагонів у составі та нормі обслуговування вагонів провідниками).
чол.
Облікова чисельність робітників розраховується за формулою:
Rоб = Rсп αоб, (5.4)
де αоб – коефіцієнт приведення явочної чисельності робітників до облікової, що ураховує не виходи на роботу по поважним причинам, αоб= 0,9…1,11.
Загальну кількість бригад і загальну чисельність провідників, начальників поїздів та поїзних електромеханіків у цілому по резерву провідників можна визначити шляхом підсумовування відповідних величин по усім парам поїздів, що розглядаються. Результати розрахунків зводяться до таблиці 5.1.
Таблиця 5.1 – Результати розрахунків
Тривалість робочого часу на одного провідника за рейс
35,14
3747
25,23
23,33
40,04
38,03
27,91
227,15
Число бригад, для обслуговування поїздів
7
30
Число начальників поїздів (ЛНП)
Число поїзних електромеханіків(ПЕМ)
Число провідників
84
98
70
32
64
48
444
Всього явочна чисельність
96
112
36
72
54
504
Облікова чисельність (ЛНП)
Облікова чисельність (ПЕМ)
Облікова чисельність провідників
92
108
77
35
53
488
облікова чисельність
104
122
87
39
59
548
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8
