- Від середини блока між пластинами вставляються сепаратори таким чином, щоб ребра були обернені до позитивних пластин.
- Блоки пластин затискаються в пристосуванні як показано на мал. 2 та встановлюються в банки.
-
Мал. 2. Пристосування для стискання блоків пластин акумулятора:
1 – основа пристосування; 2 – нерухомий упор; 3 – блок пластин акумулятора;
4 – рухомий упор; 5 – стяжний гвинт
Кожен акумулятор закривається кришкою. Між кришкою та стінкою банки вкладається асбестовий шнур, який запобігає від попадання розплавленої мастики всередину банки при її заливанні. Електричний ланцюг перевіряється вольтметром на відсутність короткого замикання між пластинами.
Пространство між кришками та банкою акумуляторів заливається мастикою, яка являє собою суміш 75% нафтового бітуму №5 і 25% авіаційного або машинного мастила. Температура нагріву бітуму 170…180˚С.
На штирі, що з’єднують акумулятори, надягаються та приварюються міжелементні з’єднання. Вивідні затискачі батареї наплавлюються розплавленим свинцем за допомогою шаблонів. Співвідношення малого та великого діаметрів конусів затискача повинна відповідати 1:9.
2.5 Підготовка акумуляторних батарей до роботи
Після збірки АКБ підготовлюються до роботи. Підготовка полягає в приготуванні електроліту, заправці його в батареї і зарядці.
Мал.3. Перевірка щільності електроліту в акумуляторній батареї:1 – скляний циліндр для забору електроліта; 2 – заливна горловина кришки акумулятора; 3 – электроліт; 4 – покази щільності електроліту на стрижні поплавка ареометра
Електроліт потрібної щільності для експлуатації автомобілів в різних районах з різним температурним діапазоном виготовляється безпосередньо з кислоти щільністю 1,83 – 1,84 г./см. Враховуючи сильний розігрів розчину (до 80˚С та вище), більш зручно приготувати електроліт потрібної щільності із завчасно підготовленого розчину сірчаної кислоти щільністю 1,83 г./см або її розчину щільністю 1,40 г. /см. Щільність електроліту перевіряється кислотоміром, мал. 3.
Гумова груша кислотоміра стискається, його накінечник опускається в заливний отвір АКБ. При розжиманні у внутрішню порожнину скляного ціліндру набирається необхідна кількість електроліту, до всплиття ареометру, та по поділках визначається щільність електроліту.
Щільність електроліту залежить від температури, тому перед замірами слід визначити його температуру. Для того щоб отримати співставні результати у всіх розрахунках, щільність електроліту прийнято приводити до температури 15˚С.
Поправки при визначенні щільності електроліту в залежності від температури:
Мал. 4. Перевірка рівня электролита в акумуляторі: 1 – кришка акумулятора; 2 – повітряне пространство під кришкою; 3 – рівень електроліту; 4 – верхні краї пластин (запобіжна сітка)
Мал.5. Визначення напруги акумулятора навантажувальною вилкою: а – установка навантажувальної вилки на штирі акумулятора (навантажувальний опір не ввімкнено); б – перевірка напруги акумулятора під навантаженням; 1 – позитивний штирь акумулятора; 2 – негативний штирь акумулятора; 3 – контакт ланцюга вольтметра; 4 – пружина; 5 – вольтметр; 6 – навантажувальна вилка; 7 – напрямок установки навантажувальної вилки; 8 – напрямок дії сили руки при сжтисканні пружин для включення навантажувального опору; 9 – навантажувальний опір; 10 – контакт навантажувального опору зі штирем акумулятора.
Елекроліт повинен дотикатись нижнього кінця тубусу заливної горловини. Рівень електроліту можна перевірити за допомогою скляної трубки діаметром 5 – 6 мм. Для цього потрібно опустити трубку в заливну горловину акумулятора до упору в запобіжну сітку, закрити верхній кінець трубки великим пальцем, потім витягти її та визначити висоту стовпчика електроліта в трубці. Рівень електроліту повинен бути на 10 – 15 мм вище запобіжної сітки.
Якщо рівень буде нижче, то необхідно довести його до норми доливкою дистильованої води за допомогою гумової груши.
Щільність електроліту між банками не повинна відрізнятись більш ніж на 0,02 г./см. За необхідністю рівень електроліту вирівнюють доливкою електроліту щільністю 1,4 г/см або дистильованою водою. Стан АКБ можна перевірити за напругою акумуляторів під навантаженням. Для цього необхідно встановити навантажувальну вилку на штирі акумулятора, мал. 5. Після цього натиснути на рукоятку навантажувальної вилки та утримувати її в натиснутому станію напругу визначити за показами вольтметра. Так само визначаємо напругу і на інших акумуляторах. У всіх акмуляторів напруга повинна бути не нижче 1,7В.
Різниця в показах вольтметра під навантаженням дозволяється не більше 0,1В.
Табл. 2. Ступінь розрядженності акумуляторної батареї в залежності від навантаження
Напруга одного акумулятора, В
1,7 – 1,8
1,6 – 1,7
1,5 – 1,6
1,4 – 1,5
1,3 – 1,4
Ступінь розрядженності, %
0
25
50
75
100
2.6 Зарядка акумуляторних батарей
Зарядка акумуляторних батарей може проводитись при постійному струмі, постійній напрузі або комбінованим способом.
Способи з’єднання акумуляторних батарей при зарядці джерела показані на мал. 6.
Мал.6. Способ з’єднання акумуляторных батарей при їх зарядці: а – зарядка однієї акумуляторної батареї: 1,2 – клемми; б–з’єднання акумуляторних батарей при постійній напрузі; а – з’єднаня акумуляторних батарей при постійному зарядному струмі; г – з’єднання акумуляторних батарей при зарядці групами; А – амперметр; V – вольтметр; АКБ,…, АКБ п • – акумуляторі батареї; ВАК-12–15 – зарядний агрегат; п – кількість акумуляторных батарей в групі; т – кількість груп
При постійній напрузі U=const сила зарядного струму дорівнює: I=I1 + I2 +…In, де n – кількість акумуляторних батарей; I1, I2,…, In – сила зарядного струму 1, 2, …, n-й акумуляторної батареї.
При постійній силі зарядного струму напруга джерела струму повинна бути: Uз = U1 + U2 + … + Un.
При зарядці акумуляторних батарей групами визначаються:
- кількість АКБ в зарядній групі m: m = Uагр/Uз, де Uагр – напруга зарядного агрегата, В, Uз – напруга зарядки однієї акумуляторної батареї, В (14,4В);
- кількість зарядних груп nгр: nгр = Iагр/Iак. б, де Iагр – максимальна сила струму, віддаваєма генератором, А; Iак. б – сила зарядного струму акумуляторної батареї, А (1,75А);
- кількість одночасно заряджаємих акумуляторних батарей N: N = mn.
Акумуляторні батареї заряджаються від джерела постійного струму. Позитивний вивід акумуляторної батареї під’єднується до додатнього полюсу джерела струму, а негативний – до негативного. Зарядний струм встановлюється і підтримується на одному рівні реостатом. Величина зарядного струму складає 1/10 емності акумуляторної батареї. При емності акумуляторної батареї 170 А*год величина зарядного струму встановлюеться 17 А. Проходження електричного струму в зарядному ланцюгу контролюється амперметром.
Під час заряду щільнсть електроліту в акумуляторах поступово підвищується і тільки до кінця зарядки приймає постійне значення. Зарядка акумуляторної батареї продовжується до тих пір, доки щільність електроліту та напруга на виводах кожного акумулятору не буде постійною на протязі 2 – 3 годин при одночасному виділенні газу зі всіх акумуляторів.
Температура електроліту під час заряджання зростає, тому її необхідно контролювати. Якщо температура електроліту перевищує 45˚С, то величина зарядного струму зменшується наполовину або зарядка взагалі припиняється до охолодження електроліту до температури нижче 30 ˚С.
Щільність електроліту та напруга на акумуляторах вимірюється на початку зарядки через 2 – 3 години, а в кінці зарядки – через кожну годину.
Якщо щільність електроліту в кінці зарядки відрізняється від норми, то при підвищеній щільності в банки акумуляторів заливається дистильована вода, а при пониженій – розчин сірчаної кислоти, який повинен мати щільність 1,40 г. /см. У відремонтованої акумуляторної батареї напруга кожного акумулятора, виміряна навантажувальною вилкою Е – 107 із увімкненим опором на протязі 5 сек., повинно бути не менше 1,78 В.
Ремонтне підприємство гарантує строк роботи АКБ після ремонту для акумуляторів із сепараторами з міпласту або міпору 12 місяців при напрацюванні автомобіля не більше 25 тис. км., а для АКБ із подвійними сепараторами (із скловойлоку) – 16 місяців при напрацюванні автомобіля до 40 тис. км.
3. Ремонт та перевірка генераторів
3.1 Технічна характеристика генераторів
На автомобілях КамАЗ встановлений трьохфазний синхронний генератор змінного струму Г272 з незалежним електромагнітним збудженням та вмонтованим в кришку зі сторони контактних кілець кремнієвим випрямлячем. З 1980 року на автомобілях КамАЗ всіх моделей встановлюється генераторна установка Г273А.
Страницы: 1, 2, 3, 4
