Законодавче регулювання діяльності об’єднань підприємств в Україні
|Нормативно-правов|Правови|Порядок|Діяль|Об’єкти |Реорган|Умови |Облік | |ий акт |й |створен|-ніст|права |і-зація|виходу |і | | |статус |ня |ь |власност| |з |звітні| | | |(функці| |і, | |об’єдна|сть | | | |о-нуван| |правовий| |н-ня | | | | |ня) | |режим | | | | |Цивільний кодекс |+ |– |– |– |– |– |– | |України | | | | | | | | |Закони України: | | | | | | | | |про власність |– |– |– |+ |– |– |– | |про підпрємництво|– |+ |– |– |– |– |– | | | | | | | | | | |про підприємства |+ |+ |+ |– |+ |+ |+ | |в Україні | | | | | | | | |про господарські |– |+ |– |– |– |– |– | |товариства | | | | | | | | |про |+ |+ |+ |– |+ |+ |+ | |промислово-фінанс| | | | | | | | |ові групи | | | | | | | | |Положення про |– |+ |+ |– |+ |– |– | |холдінгові | | | | | | | | |компанії, що | | | | | | | | |створюються в | | | | | | | | |процесі | | | | | | | | |корпоратизації і | | | | | | | | |приватизації | | | | | | | |
4.Органи управління об’єднання.
Пошук ефективних форм організації управління об’єднанням підприємств націлений на ствоерння цілістної, ефективної і гнучкої системи управління, що дозволяє найповніше реалізувати переваги об’єднання. Важливим моментом при цьому є виявлення кола питань, які повинні вирішуватися на рівні об’єднання. Залежно від організаційно-технічних і виробничо-господарських факторів можливі різні варіанти структур управління з різнем ступенем центраізації і виконання управлінських функцій (або відсутністю центарлізації управління діяльністю учасників об’єднання), різним числом ступенів та ланцюгів управління. Визначну роль в їх виборі грають цілі і стратегія об’єднання. В результаті створюється організаційна структура об’єднання, яка може бути представлена у вигляді ієрархічної піраміди управління, основу якої сладають органи управління об’єднання. Забезпечення ефективності управлінського процесу в значній мірі визначається раціональністю їх структури і компетенції.
Створючи об’єднання, підприємства самостійно визначають структуру його управління і згодом реалізують свої права по управлінню об’єднанням через уповноважені ними органи. Органи управління здійснюють свою діяльність на основі і у відповідності з установчими документами об’єднання.
Стаття 3 Закону України “Про підприємства в Україні” визначає правовий статус об’єднання підприємств. Питання структури і компетенції органів управління об’єднання в цій статті не зазначені. Не обмежена законодавчою регламентацією свобода діяльності підприємств, що об’єднуються, по організації і здійсненню управління об’єднанням обумовлює різний підхід до визначення структури, органів і їх компетенції.
Так, органами управління об’єднань можуть бути загальні збори членів, рада, дирекція, конференція, правління, виконавча або генеральна дирекція. Прийом в об’єднання нових членів і вирішення питань про зупинення членства, затвердження кошторису об’єднання, створення філіалів, представництв і фірм, наприклад в асоціації, можна віднести до компетенції дирекції, а в багатогалузевій регіональній господарчій корпорації — до компетенції правління.
При існуючому на практиці різноманітті найменувань органів об’єднання і їх компетенції легко виявити загальні для всіх видів доровільних об’єднань підприємств принципи: n колегіальність управління в об’єднанні; n створення представницьких органів і незалежних контрольних органів; n розподілення нормотворчої, виконавчої і контрольної компетенції між різними органами об’єднання.
Таким чином, в зв’язку з необхідністю узгодження інтересів учасників об’єднання структура органів об’єднання виявляється в значній мірі запозиченою із практики організації органів суб’єктів колективного піприємництва, а в об’єднаннях, організованих у формі господарських товариств, органи управління формуються з урахуванням вимог Закону України “Про господарські товариства”,
До таких органів можна віднести: n вищий (представницький) орган - загальні збори, конференція, збори представників, рада членів і т.і. (в подальшому - загальні збори); n спеціальний виборний орган, діючий в проміжках між загальними зборами - правління, рада, рада директорів (в подальшому правління); n виконавчий орган - дирекція, виконавча дирекція, генеральна дирекція, правління (в подальшому дирекція); n контрольний орган - ревізійна комісія.
В результаті такого ділення структура управління об’єднання стає багатоступінчастою, загальна політика визначається на вищому рівні (загальними зборами, правлінням), виконавчі функції здійснюює дирекція через відділи і служби цільового призначення, структура яких переорієнтована в залежності від поточного моменту. Координація діяльності може реалізовуватись через президентів і віце-президентів.
Інші права, що не входять до виключної компетенції, уповноважені органи можуть делегувати іншому органу, що передбачений статутом об’єднання і представляє інтереси учасників об’єднання.
Виключна компетенція загальних зборів господарського товариства - це: n внесення змін і доповнень в установчі документи об’єднання або їх затвердження у випадку повного обновлення; n прийняття нових учасників і виключення з об’єднання; n розгляд фінансових питань, обумовлених в установчих документах; n створення, обрання і відклик складу виконавчих і контрольних органів; n прийняття рішень про припинення діяльності об’єднання; n організаційні питання, зазначені в статуті.
Крім того, в компетенцію загальних зборів може входити прийняття рішень з інших принципово важливих питань з управління діяльністю об’єднання і його учасників: n затвердження стратегії та програми діяльності об’єднання: n затвердження балансу і бюджету об’єднання; n визначення розміру членських внесків; n створення і змінення розмірів спеціальних та інших фондів об’єднання, а також розмірів внесків, скидок та надбавок по внесках дя окремих учасників об’єднання; n створення банку об’єднання, аудиторських, фінансових, страхових компаній і їх підпорядкування безпосередньо загальним зборам або правлінню; n створення нових підприємств, в тому числі дочірніх, їх реорганізація і ліквідіція, затвердження статутів та положень; n затвердження правил, процедур і других внутрішніх документів по визначенню організаційної структури об’єднання; n визначення умов оплати праці посадових осіб об’єднання.
Наприклад, в компетенцію загальних зборів акціонерного товариства можуть включатися такі питання: придбання об’єднанням акцій, що випускає об’єднання або його учасники; створення чіткого правового режиму з питань страхування; затвердження договорів, укладених на суму, визначену установчими документами і др.
На розгляд вищогооргану об’єднання з ініціативи виконавчих органів можуть вноситися інші питання, що входять в компетенцію останніх.
Для ефективності управління об’єднанням велике значення має раціональне вирішення процедурних аспектів діяльності його органів. В установчих документах, як правило, визначається періодичність скликання загальних зборів, порядок скликання чергових та позачергових загальних зборів, кворум, порядок прийняття рішення по результатам голосування і др.
Так, в статуті виробничо-кооперативної асоціації “Експро” (м.Донецьк) закріплене положення про те, що чергові загальні збори членів асоціації скликаються не рідше одного разу на рік; члени асоціації письмово повідомяються про скликання загальних зборів не менше ніж за один місяць, позачергові збори скликаються радою, дирекцією або ревізійною комісією або з вимоги не менше 1/4 всіх членів асоціації для рішення термінових питань, що виникають в процесі діяльності асоціації і виходять за межі компетенції ради і дирекції; дата позачергових загальних зборів призначається з урахуванням часу, необхідного для їх підготовки. Загальні збори правомочні вирішувати винесені на їх розгляд питання, якщо на них присутні е менше 2/3 членів асоціації. Рішення загальних зборів приймається простою більшістю голосів, а з питань внесення змін і доповнень до статуту, а також припинення діяльності асоціації потрібно не менше 3/4 голосів представлених членів.
На чолі вищого органу об’єднання стоїть голова загальних зборів (президент), головною функцією якого є визначення стратегії об’єднання, яка потім затверджується зборами учасників.
Для постійного керівництва діяльністю об’єднання, а також для нагляду і контролю за роботою його виконавчої дирекції (в період між загальними зборами) в об’єднанні може бути створений спеціальний представницький орган - правління. Воно обирається загальними зборами з числа представників учасників об’єднання. До складу правління можуть входити також так названі зовнішні члени: крупні спеціалісти, вчені, представники інвестиційних компаній, громадських організацій, зацікавлених фірм. Наявність зовнішніх членів робить правління більш незалежним і об’єктивним, що сприяє налогодженню і закріпленню зв’язків об’єднання з іншими фірмами , організаціямиі установами, допомагає краще враховувати вплив зовнішніх факторів кон’юнктури, позиції урядових установ, громадськості та ін.
Правління обирається, як правило, кількістю 11-15 чоловік на визначений термін (до 5 років). Члени правління виконують свої функції в об’єднанні без звільнення від основної роботи. До складу правління за посадою входять президент об’єднання, віце-президент, голова та заступники голови правління, генеральний (виконавчий) директор.
Члени правління можуть бути відкликані в порядку, обумовленому статутом (наприклад, з пропозиції не менше 1/3 членів асоціації). У випадку вибуття члена правління до закінчення терміну його повноважень правління обирає нового члена на термін повноважень правління, що залишився, з наступним затвердженням загальними зборами об’єднання.
Правління скликається головою правління, президентом об’єднаня або дирекцією за необхідністю.
До компетенції правління, передбаченої установчими документами об’єднання, відносяться: n розробка і керівництво реалізацією стратегії і програм діяльності об’єднання, що прийняті його загальними зборами; n затвердження структури і кошторису на утримання штатного апарату дирекції; n розгляд питань про прийом до складу об’єднання нових членів і укладення з ними договорів; n встановлення загального порядку використання фондів, а також інших матеріальних і грошових засобів об’єднання; n прийняття рішень про створення, а також реорганізації створених об’єднанням підприємств, організацій і установ (їх філіалів); n прийняття рішеннь про фінансову допомогу членам об’єднання; n створення при необхідності робочих груп із представників учасників об’єднання для опрацювання окремих питань, пов’язаних з діяльністю об’єднання; n заслуховування звітів про діяльність дирекції; n прийняття актів (розпоряджень), регулюючих діяльність всередені об’єднання, з наступним затвердженням загальними зборами; n попередній розгляд питань, які виносяться на загальні збори; n рішення інших питань, які виносяться на обговорення правління з ініціативи дирекції.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8
