За порушення вимог режиму відбування покарання до засуджених можуть застосовуватись слідуючі міри стягнення:
10. попередження або догана;
11. позачергове чергування по прибиранню приміщень і території місця позбавлення волі;
0.
0. позбавлення права на одержання чергової посилки або передачі і заборона на строк до одного місяця купувати продукти харчування;
0. скасування покращених умов утримання, передбачених статтями 38,
39 і 391 цього кодексу;
0. поміщення засуджених, що утримуються в установах по виконанню покарань, в штрафний ізолятор з виводом або без виводу на роботу на строк до п’ятнадцяти діб;
0. переведення засуджених, що утримуються в установах по виконанню покарань загального, посиленого та суворого режиму, в приміщення камерного типу на строк до шести місяців.
Виправно-трудовий кодекс України, статті 65, 67
Закон України «Про внесення змін і доповнень...» від 27.07.94
ПОРЯДОК НАДАННЯ ЗАСУДЖЕНИМ ПОБАЧЕНЬ
Стаття 39. Побачення і телефонні розмови засуджених до позбавлення волі з рідними.
Засудженим надаються побачення: короткострокові тривалістю до чотирьох годин і довгострокові до трьох діб.
Засудженим один раз на три місяці за наявності технічних можливостей надається право на одні платні телефонні розмови тривалістю п’ятнадцять хвилин під контролем адміністрації.
Засудженим за їх бажанням дозволяється заміняти тривалі побачення короткостроковими, а також тривалі та короткострокові – телефонними розмовами.
( 34. Побачення засуджених з родичами і іншими особами.
1. Засудженим згідно з нормами, встановленими Виправно-трудовим кодексом України, надаються короткострокові і тривалі побачення.
Побачення із засудженими, які тримаються у різних виправно-трудових установах, не дозволяються.
2. Короткострокові побачення надаються з рідними та іншими особами в присутності представників адміністрації виправно-трудових установ. З іншими особами побачення надаються тільки у тих випадках, коли, на думку адміністрації, вони не будуть негативно впливати на засудженого.
У разі відмови у наданні побачень на заяві засудженого або особи, яка бажає з ним зустрітися, робиться відмітка про причини відмови.
За бажанням засудженого побачення може бути замінено правом міжміської телефонної розмови під контролем адміністрації за наявністю технічної можливості.
Особам, засудженим до позбавлення волі у виправно-трудових колоніях загального режиму два тривалих побачення замінюється на шість короткострокових. Начальник виправно-трудової установи у винятковому випадку з метою виховання може надати короткострокове побачення рідним і засудженим, якого утримують у приміщенні камерного типу, штрафному або дисциплінарному ізоляторі.
3. Тривалі побачення надаються з правом спільного проживання і тільки з близькими родичами, коло яких встановлене Виправно-трудовим кодексом України.
4. Адміністрація виправно-трудової установи, як правило, звільнює засуджених від роботи на період тривалих побачень з наступним або попереднім відпрацюванням цього часу.
5. У разі епідемії, стихійного лиха або інших надзвичайних обставин, що перешкоджають нормальній діяльності виправно-трудових установ, побачення можуть бути тимчасово відмінені.
6. Поєднання побачень або роз’єднання одного побачення на декілька періодів не дозволяється.
( 35. Порядок надання і проведення побачень та телефонних розмов.
1. Дозвіл на побачення надається начальником виправно-трудової установи або особою, яка його заміщає, згідно заяви засудженого або особи, яка прибула на побачення. Документами, які засвідчують особу, що прибула на побачення, а також її родинні зв’язки, можуть бути паспорти, посвідчення особи, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб.
2. Особи, які прибули на побачення, приймаються начальником установи або його заступником, начальником загону або черговим помічником начальника установи. Вони інформуються про поведінку засудженого і попереджуються про обов’язкове дотримання правил поведінки під час побачення, заборону нелегальних передач та про негайне припинення побачень, якщо буде виявлено порушення цих правил.
Гроші, цінні речі, а також предмети, заборонені для використання у виправно-трудових установах, здаються на збереження контролеру по проведенню побачень під розпис у спеціальному журналі (додаток 2).
При наявності достатніх підстав вбачати, що особа, яка прибула на побачення, умисно передає засудженому предмети, вироби та речовини, збереження яких в умовах місць позбавлення волі заборонено, або одержує від засудженого нелегальним шляхом заборонені речі, начальник виправно-трудової установи оголошує такій особі про те, що побачення їй буде надано тільки у випадку й згоди на огляд її речей і одягу до і після побачення. Такий огляд проводиться в порядку, встановленому цими Правилами. У випадку виявлення замаскованих від огляду заборонених предметів і виявлення особи, яка намагалась передати їх засудженому, вступають в дію правила законів про адміністративні правопорушення.
Якщо особа, яка прибула на побачення, відмовиться від огляду речей і одягу, тривале побачення із засудженим їй не дозволяється, але може бути надане короткострокове побачення у випадку, коли засуджений на це має право.
3. Побачення засудженому дозволяється не більше як з двома дорослими особами, разом з якими можуть бути неповнолітні діти засудженого.
4. Тривалість побачень встановлюється адміністрацією виправно-трудових установ. У всіх випадках короткострокові побачення не можуть тривати менше двох годин, а тривалі – менше доби, якщо на менш коротких строках не наполягають особи, які знаходяться на побаченні.
5. На побачення засуджені повинні прибувати в охайному вигляді. На період тривалих побачень видається одяг, білизна і взуття зі змінного фонду, який постійно зберігається у контролера по проведенню побачень, або одяг цивільного зразку, який принесли рідні. Засуджені до і після побачень підлягають повному обшуку. Їм надається можливість проносити в кімнати тривалих побачень туалетні і курильні речі.
6. Пронос особам, які прибули на побачення з засудженими, в кімнату короткострокових побачень будь-яких продуктів або речей не дозволяється.
До кімнат тривалих побачень дозволяється проносити продукти харчування (за винятком вино-горілчаних виробів і пива) та одяг цивільного зразку для перевдягання засуджених на період проведення побачень, а також предмети і вироби, зберігання яких засудженим не заборонено.
Винесення продуктів і речей засудженими із приміщень тривалих побачень забороняється.
Родичам засуджених, які перебувають на тривалих побаченнях, дозволяється виходити за межі установи для придбання продуктів харчування та предметів першої потреби.*
7. Під час побачень не дозволяється передавати засудженим або засудженими будь-які предмети, документи, записки, креслення тощо.
Розмова на короткострокових побаченнях ведеться мовою, вибраною особами, які прибули на побачення. Якщо ніхто з представників адміністрації виправно-трудової установи або військовослужбовців не знають цієї мови, то для контролю за змістом розмови може бути запрошений перекладач або інша особа (за винятком), яка володіє цією мовою.
8. У разі порушення встановленого порядку поведінки на побаченні, воно негайно припиняється, про що контролер доповідає особі, яка дозволила побачення, а у разі її відсутності – черговому помічнику начальника установи, який приймає остаточне рішення.
*) Наказ МВС України № 865 від 22.12.97 р. ( 38. Вирахування строків надання засудженим побачень, вручення посилок, передач, бандеролей, і відправлення ними листів.
1. Перше побачення може бути надане засудженому при прибутті до виправно-трудової установи, незалежно від того, коли він мав останнє побачення у місцях попереднього ув’язнення. При наявності права на короткострокове і тривале побачення вид першого визначає засуджений.
Наступне побачення надається по закінченню періоду, рівного діленню дванадцяти місяців на кількість побачень даного виду, які надаються засудженому протягом року.
2. Час, протягом якого побачення, телефонні розмови, посилки (передачі), бандеролі засудженим не видавались у зв’язку з карантином, стихійним лихом або переведенням виправно-трудових установ на особливий режим, зараховується у строк, по закінченні якого засудженим можуть бути надані ці пільги.
3. Засудженим дозволяється одержувати посилки (передачі) при прибутті до виправно-трудової установи, незалежно від того, коли вони одержували посилки (передачі) у місцях попереднього ув’язнення. Між попередньою і черговою посилками (передачами) витримується термін, рівний діленню дванадцяти місяців на загальну кількість посилок (передач), які дозволяється отримувати засудженому протягом року на даному виді режиму.
Засудженим дозволяється у рахунок чергової посилки або передачі виносити після тривалих побачень продукти харчування та предмети першої потреби у кількості і асортименті, встановленими для посилок і передач.
4. Засудженим дозволяється одержувати бандеролі при прибутті до виправно-трудової установи. Між попередньою і черговою бандеролями витримується строк не менше шести місяців.
5. Засудженим дозволяється відправляти листи при прибутті до виправно- трудової установи.
Примітка: близькими рідними являються мати, батько, чоловік, жінка, діти, рідні брати та сестри, онуки, дід і баба, усиновлювачі, усиновлені.
Виправно-трудовий кодекс України, стаття 39
Правила внутрішнього розпорядку, 1997 р.
( 34, 35, сторінки 19–21; ( 38, сторінки 22–23
ПОРЯДОК ОДЕРЖАННЯ ЗАСУДЖЕНИМИ БАНДЕРОЛЕЙ
( 27. Порядок прийому та вручення засудженим бандеролей.
1. Засудженим, незалежно від призначеного їм виду режиму, дозволяється одержання не більше двох бандеролей на рік. При цоьму бандеролі, одержані з книготорговельної мережі за заявами засуджених, в рахунок чергових не зараховуються.
З бандеролями, що надійшли на адресу засуджених, які вибули до інших виправно-трудових установ, а також тим, що не мають права на їх отримання (крім випадків, передбачених пунктом 3 цього параграфу), адміністрація поступає в порядку, визначеному ( 26 цих Правил.
2. З урахуванням того, що із продуктів харчування згідно з Поштовими правилами, у бандеролях можуть пересилатись тільки сухі кондитерські вироби, вони підлягають врученню засудженим у повному асортименті. Із предметів культурно-побутового вжитку, що надійшли в бандеролях, засудженим видаються такі предмети, зберігання яких їм не заборонено.
У разі виявлення у бандеролях заборонених вкладів або у випадку перевищення ваги такі бандеролі повертаються відправникам накладною платнею.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7
