- проведення тренінгів, лекцій та бесід з призовниками (комунікативні, інформаційні, емоційні) з метою стимулювання адаптаційних можливостей призовників та зняття психологічної напруги;
- проведення соціологічних досліджень з метою вивчення ставлення, рівня сподівань та підготовленості призовників до військовім служби;
- організація постійного листування з військовослужбовцями, які стоять на обліку в консультпункти з метою психологічної підтримки і надання їм інформаційної допомоги ("Пошта довіри").
Робота соціальних працівників консультативних пунктів, що діючі, при військових частинах, спрямована на надання соціально-медичної, психолого-педагогічної, правової, інформаційної допомоги, як військовослужбовцям строкової служби, так і офіцерам та членам їх сімей.
Соціальна робота консультативних пунктів при військових частинах здійснюється за такими напрямами:
- соціально-психологічна адаптація військовослужбовців строкової служби до умов проходження служби в Збройних силах, від цього стану роботи залежить проходження подальшої служби призовника;
- соціальна профілактика негативної поведінки військовослужбовців, передбачає попередження аморальної, протиправної поведінки;
- соціально-психологічна реабілітація юнаків, які звільняються з лав Збройних сил;
- профілактика алкоголізму, куріння, наркоманії, ВІЛ/СНІДу під час проходження служби;
правова освіта щодо висвітлення юридичних та соціальних пільг військовослужбовців під час служби і після її завершення.
У роботі консультпунктів наявна як індивідуальна, так і групова форми роботи, в яких практикується проведення бесід, тестів, рольових ігор, аутотренінгів, тренінгових занять, опитувань. При цьому слід зазначити, що проведення такої діяльності має бути систематичним.
Формою соціальної роботи з військово зобов'язаною молоддю є проведення "Психологічного десанту" - виїзду психологів ЦССМ у військові частини та їх підрозділи з метою на дання комплексу соціальних послуг військовослужбовцям та членами їхніх сімей.
Варто відзначити, що, зазвичай, робота у військових частинах проводиться поетапно. Спочатку психологами розробляється загальний психологічний портрет частини, проводиться діагностична частина роботи із застосуванням психологічних методик, далі, відповідно до потреби, профілактично-корекційна робота, спрямована на покращання морально-психологічного клімату у військових підрозділах, гармонізації міжособистісних стосунків, сприяння психологічному комфорту військовослужбовців, згуртуванню військових колективів, зміцнення зв'язку з родинами, попередження прояву негативних явищ, станів, зняття психологічної напруги.
Аналіз результатів психологічних десантів, як основних форм соціальної роботи з військовослужбовцями, засвідчує, що робота психологів у військових частинах сприяє позитивним морально-психо-логічним змінам у військових колективах.
Клуб роботи з допризовною молоддю - це також одна із форм со-ціальної роботи з допризовною молоддю. Досвід такої діяльності ЦСССДМ у різних областях (у 2001-2002 роках) засвідчує позитивні ре-зультати.
Основними завданнями функціонування клубу по роботі з допри-зовною молоддю є:
* формування у молоді почуття любові до України, українського народу;
* підвищення зацікавленості та готовності юнаків до служби в ар-мії;
* наповнення корисним змістом дозвілля і відпочинку молоді, профілактика негативних явищ;
* моральний і інтелектуальний розвиток, фізичний гарт юнаків;
* правова освіта молоді.
Проблемним питанням діяльності клубу є матеріально-технічне забезпечення. Це питання вирішується на підставі угод між військовою частиною і ЦСССДМ, що дозволяє використовувати у роботі клубу технічну базу військової частини, залучати офіцерів до роботи з молодими військовослужбовцями. Тому до роботи з допризовною молоддю залу-чаються також спеціалісти ЦСССДМ, військкомату, тренери спортивної ніколи.
Форми роботи з допризовною молоддю добираються залежно від актуальних проблем:
· фізична підготовка юнаків під керівництвом тренера спортивної школи;
· психологічна підготовка юнаків до служби в армії, що здійснюється психологом ЦСССДМ у формі тестів, тренінгів, рольових ігор, бесід, лекцій;
· бесіди про особливості військової служби, що проводяться офіцерами військової частини;
· заняття по вивченню законодавства про військову службу, забезпечення правового захисту і підтримки допризовної, призовної молоді, військовослужбовців та членів їх сімей, проводяться спеціалісті) ми центру, військкомату;
· попереджу вально-профілактична робота з молодими людьми (профілактика СНІДу, ВІЛ-інфекції, наркоманії, алкоголізму, суїциду).
Окрім спеціалістів, до зустрічей з молоддю залучаються юнаки, які проходили або проходять військову службу, що дозволяє окреслю-вати переваги та труднощі військового життя.
Соціально-психологічне вивчення особистості військовослужбовця проводиться спеціалістами ЦСССДМ, які працюють при військкоматах і призовних пунктах, і полягає у вивченні певних якостей особистості:
- морально-вольові якості (почуття громадського обов'язку, відпо-відальність, чесність, мужність, самовладання і витримка, дисципліно-ваність та інші);
- військово-професійна спрямованість (головні мотиви діяльності, професійні інтереси, схильності й захоплення);
- особливості спілкування і поведінки в колективі (колективізм, товариськість, лідерські схильності, організаторські та педагогічні зді-бності, скромність і доброзичливість, ступінь конфліктності та інше).
Робота по вивченню особистості військовослужбовця передбачає вирішення кількох важливих питань. З цією метою використовуються різні методи:
1.Аналіз документів особової справи дозволяє отримати інфор-мацію про біографічні дані, моральні та індивідуально-психологічні якості, військово-професійну спрямованість і загальноосвітню підготов-леність військовослужбовця. Аналіз документів дозволяє визначити го-ловні напрями подальшого, більш ретельного виявлення індивідуаль-них особливостей військовослужбовця за допомогою інших методів соціально-психологічного вивчення і психофізіологічного обстеження.
2.Застосування методу спостереження - це один із найбільш об'єк-тивних та надійних методів психології. Він дозволяє здійснювати ціле-спрямоване і систематичне вивчення дій, вчинків, поведінки особистос-ті в цілому, ставлення до служби і до різноманітних явищ навколиш-ньої дійсності з метою викриття, реєстрації та аналізу тих фактів, які можуть характеризувати спрямованість, характер, здібності та інші індивідуально-психологічні якості молодої людини. Усі дані спостере-ження повинні записуватися, систематизуватися, оброблятися з ураху-ванням інформації, отриманої за допомогою інших методів.
3.З метою більш чіткого визначення основних проблем, з якими стикається допризовна молодь, її ставлення до служби в армії, аналізу напрямів патріотично-військового виховання молоді проводиться ан-кетування молоді допризовного віку. Питання в основному стосуються професійної спрямованості (мотивів, інтересів, захоплень), моральних і психологічних якостей особистості, стилю спілкування і поведінки та характерологічних особливостей.
4.Біографічний метод. Головними джерелами біографічного ме-тоду є: офіційні біографічні документи (характеристики, автобіографії тощо); практичні результати діяльності; автобіографічні дані.
Основними компонентами інтерпретації (обробки) біографічного матеріалу є:
- виявлення факторів розвитку даної людини (середовище розви-тку власної діяльності людини та ін.);
- виявлення індивідуальних фаз життєвого шляху; аналіз структури факторів у кожній фазі;
- виявлення зв'язку між фазами індивідуального розвитку люди-ни.
5.Орієнтовна анкета - опитування, орієнтоване на визначення основних видів спрямованості людини:
- особистої, тобто спрямованості на себе, коли має місце перевага мотивів особистого благополуччя, прагнення до лідерства, престижу;
- колективістської, тобто спрямованості людини на взаємні дії, коли вчинки людини визначаються потребою в спілкуванні, прагненням підтримувати гарні відносини з товаришами по роботі;
- ділової, тобто спрямованості на завдання, відображає перевагу мотивів, породжених самою діяльністю, захопленням процесом діяль-ності, безкорисливе прагнення до знань, до оволодіння новими навичками і вміннями.
6.Психодіагностичні методики, спрямовані на визначення основ-них властивостей особистості людини:
вивчення рівня самоконтролю;
- визначення ціннісних орієнтацій особистості;
- оцінки комунікативних і організаторських схильностей (КОС-КОР);
- визначення типу поведінки особистості в конфліктній ситуації;
- визначення тенденцій поведінки особистості в групі.
7.Індивідуальна співбесіда. Це один із найбільш діючих методів вивчення особистості і, як правило, він є заключним етапом соціально-психологічного вивчення військовослужбовця. Бесіда є цілеспрямова-ним засобом вивчення військовослужбовців і потребує певних умов і відповідної методики проведення. Однією з перших умов високої ефе-ктивності бесіди полягає у ретельній підготовці до її проведення. Бесі-да дає більше користі, якщо до її початку відомі: сімейний стан моло-дої людини, деякі особливості поведінки, схильності й захоплення, найбільш виражені здібності.
Окрім роботи консультаційних пунктів при військкоматах, спеціалісти ЦСССДМ про-водять роботу з допризовною молоддю і при-зовниками в школах, професійно-технічних училищах, технікумах, на збірних пунктах. Напрями та форми такої роботи такі:
Страницы: 1, 2, 3