12
Міжрегіональна Академія Управління Персоналом
Контрольна робота
з дисципліни:
„Організація діяльності служби зайнятості”
за темою:
„Порядок реєстрації безробітних, пошуку
підходящої для них роботи та
працевлаштування”
Работа была сдана в Киеве в МАУПе --- декабрь 2003
Викладач:
Погарченко Володимир
Анатолійович
Київ, 2003
Зміст
Вступ
1. Реєстрація та ведення обліку громадян, які шукають роботу, державною службою зайнятості...................................................................................4
2. Реєстрація безробітних державною службою зайнятості та умови призначення допомоги по безробіттю.....................................................6
3. Перереєстрація громадян, раніше зареєстрованих як таких, що шукають роботу, і безробітних державною службою зайнятості........................10
4. Місце і роль комерційних посередницьких бюро і агенств у працевлаштуванні громадян....................................................................12
Висновок
Список використаної літератури.................................................................................14
Вступ.
Державна служба зайнятості як автномний орган при Міністерстві праці та соціальної політики України був створений у 1991 році. Вона складається з національного центру, що контролює дорівневу мережу обласних центрів зайнятості, одного Республіканського центру (в Криму), 24 обласних центрів і двох міських центрів у Києві й Севастополі з однаковим статусом, а також 655-ти місцевих центрів, підпорядкованих попереднім.
Отже, Державна служба зайнятості - це централізована структура спеціальних органів, утворена для комплексного вирішення питань регулювання зайнятості населення, професійної орієнтації і соціальної підтримки тимчасово непрацюючих громадян. До 1990 року Державна служба зайнятості була неперебудованою службою працевлаштування, що існувала в системі Міністерства праці.
Також до 90-х років на Україні (та в СРСР) поняття "безробіття" не мало права на існування. Втім, біржі праці були вже й тоді, але їх діяльність зводилася зазвичай до аналізу вакансій на підприємствах. У ті "золоті" для ринку праці часи шукачеві роботи на вибір пропонували 3-4 варіанти.
Сьогодні - все навпаки: на одне вакантне місце - кілька претендентів, та й обов'язки центрів зайнятості набагато ширші.Їм ще далеко до аналогічних структур за кордоном. Проте боротьба з безробіттям існує та прогресує . Узяти хоча б той факт, що існує страхування по безробіттю, яке певною мірою компенсує матеріальні збитки у разі втрати роботи. Цей закон існує закордоном, і в Україні також уже розроблено його проект Державним центром зайнятості. А німецьку модель організації роботи біржі праці запроваджено в одному з районних центрів зайнятості Києва (і варто було, бо досвід в Німеччині по боротьбі з безробіттям вже понад 50 років).
В даній роботі ми розглянемо конкретно порядок реєстрації та ведення обліку державною службою зайнятості безробітних, а також гарантії працевлаштування громадян та їх обов?язки сприяти своєму працевлаштуванню, місце і роль комерційних посередницьких бюро і агенств (у тому числі за кордоном).
Громадяни мають право на безплатне сприяння державної служби зайнятості у працевлаштуванні.
До державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні можуть звертатися всі незайняті громадяни, які бажають працювати, а також зайняті громадяни, які бажають змінити місце роботи, працевлаштуватися за сумісництвом чи у вільний від навчання час.
Незайняті громадяни (в тому числі особи, які доглядають за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду), інваліди та пенсіонери, які звертаються до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, підлягають реєстрації у цій службі. Під час реєстрації кожна особа самостійно або із застосуванням автоматизованої системи за допомогою працівника державної служби зайнятості заповнює картку персонального обліку громадянина, який шукає роботу (безробітного) і особистим підписом підтверджує достовірність внесених до неї даних та ознайомлюється з пам'яткою «Ваші права -- Ваші обов'язки». Форма зазначеної картки персонального обліку (далі -- КПО) затверджується Мінпраці.
Зайняті громадяни, які бажають змінити професію або місце роботи, працевлаштуватися за сумісництвом чи у вільний від навчання час і звернулися до державної служби зайнятості, підлягають обліку. Під час прийому таких громадян працівник державної служби зайнятості проводить консультацію з цих питань і робить відповідні записи у картці консультації. Форма зазначеної картки затверджується Мінпраці.
Реєстрація та облік громадян, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні, здійснюється державною службою зайнятості за місцем постійного проживання (постійної або тимчасової прописки) за умови пред'явлення паспорта і трудової книжки, а у разі потреби -- військового квитка, документа про освіту або документів, які їх замінюють, а іноземних громадян і осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні, -- тільки за наявності постійної прописки.
У разі відсутності у громадянина паспорта його може замінити довідка, яка видається житлово-експлуатаційною конторою або місцевим органом внутрішніх справ із зазначенням місця постійного проживання (постійної або тимчасової прописки) особи, якщо паспорт перебуває в органах внутрішніх справ на оформленні, переоформленні, а також свідоцтво про народження та довідка з житлово-експлуатаційної контори або органів місцевого самоврядування із зазначенням місця проживання (постійної або тимчасової прописки) для громадян до 16 років.
У разі відсутності трудової книжки громадянин, який вперше шукає роботу, повинен пред'явити паспорт, диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку, а звільнені військовослужбовці -- військовий
квиток.
Крім зазначених вище документів окремі категорії громадян під час реєстрації повинні пред'явити також окремі документи (що зазначені у Затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1998 р. №578 Положенні про порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, виплати допомоги по безробіттю, а також умови подання матеріальної допомоги в період професійної підготовки та перепідготовки)
У разі коли громадяни без поважних причин своєчасно не зареєструвалися у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, вони втрачають пільги, передбачені пунктом 1 статті 26 Закону України «Про зайнятість населення», а умови виплати допомоги по безробіттю та її розмір встановлюються на підставі статей 28 і 29 зазначеного закону.
Поважними причинами вважаються хвороба громадянина, смерть близьких родичів (чоловіка, дружини, батьків, дітей, братів, сестер, онуків, дідів і бабусь), догляд за хворою дитиною віком до 14 років відповідно до медичного висновку, переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість, переїзд на інше місце проживання тощо. Поважні причини підтверджуються відповідними документами.
Громадяни, які протягом семи календарних днів не зареєструвались у державній службі зайнятості через хворобу та з інших поважних причин, повинні звернутися до центру зайнятості на наступний день після хвороби чи іншої поважної причини і зареєструватися як такі, що шукають роботу. У разі порушення цього строку вони втрачають особливі гарантії, передбачені пунктом 1 статті 26 Закону України «Про зайнятість населення», а умови виплати допомоги по безробіттю та її розмір встановлюються на підставі статей 28 і 29 зазначеного закону.
Семиденний строк підбору підходящої роботи розпочинається з дня реєстрації громадянина як такого, що шукає роботу.
Якщо громадянин в період пошуку роботи не відвідував центр зайнятості у призначені дні через хворобу або з інших поважних причин, що підтверджуються документами, то строк підбору підходящої роботи відповідно продовжується на цей строк, а він повинен звернутися до державної служби зайнятості на наступний день після хвороби чи іншої поважної причини.
Громадяни, зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, і безробітні зобов'язані сприяти своєму працевлаштуванню, виконувати всі рекомендації центру зайнятості, відвідувати центр зайнятості в строки, встановлені працівником цієї служби.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
У разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних з одночасним призначенням допомоги по безробіттю приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу, і оформляється наказом центру зайнятості, номер і дата якого заноситься до КПО. З наказом про надання чи ненадання статусу безробітного, розмір і строки виплати допомоги по безробіттю, відкладення чи припинення її виплати громадянин повинен ознайомитися під розписку в картці обліку прийнятих рішень керівництва центру зайнятості.
Страницы: 1, 2, 3
