Економіка споживання. В ХІХ столітті в Європі відбуваються зміни: вводиться загальна початкова освіта, розвивається промислове виробництво, підвищується платоспроможність населення та споживання нових виробів і продуктів. Транспортні засоби і засоби масової комунікації, предмети домашнього вжитку, їжа та одяг, великий вибір розваг та інформаційна індустрія принесли з собою приписані відносини та звички, стійкі інтелектуальні та емоційні реакції, що прив'язують споживачів до виробників, а через них - до одного цілого. В таких умовах люди шукають засоби самоідентифікації, які надаються їм суспільством масового споживання, що торкається усіх сфер життя людини. Взаємодіючи з партнером, людина використовує його ресурси в своїх цілях, тобто фактично споживає його, а споживаючи в собі суспільство, ототожнюючись із ним, людина витирає в собі статеві відмінності - виникає явище андрогінії (примирення, злиття статей). Таким чином, в «економіці споживання» втрачається інтерес до протилежної статі як до чогось забороненого та прихованого - грані стираються, поширюється гомо- та гетеросексуальність.
Що ж стосується стереотипів «економіки споживання», то їх залишилось не так багато. Настрої масового суспільства поділяє в більшості випадків молодь великих міст - та група, яка найактивніше реагує на телебачення та рекламу - основних виробників масовості.Астафьев Я.У. Экономика любви: формирование гендерных стереотипов.- Социологические исследования, № 11. - с. 127-134
Отже, проаналізувавши теорії походження гендерних стереотипів, можемо зробити висновок, що стереотипи проявляються на всіх стадіях розвитку людини та в різних сферах її діяльності. Соціальні та гендерні ролі, які виконують в суспільстві чоловіки та жінки, зумовлені існуванням гендерних стереотипів, або навпаки; суспільство саме вирішує, які уявлення стосовно гендерних ролей та поведінки потрібні для ефективного функціонування. Тобто можна сказати, що перечислені вище теорії доповнюють одна одну.
1.2 Сутнісні характеристики гендерних стереотипів
Отже, розглянувши теорії походження гендерних стереотипів, перейдемо до більш детальної характеристики самого поняття гендерного стереотипу.
У суспільній свідомості гендерні стереотипи функціонують як стандартизовані уявлення про моделі поведінки та риси характеру відповідно до понять «чоловіче» та «жіноче». Вивчення їх почалося у середині 50-х років XX ст., коли американські соціологи МакКі та Шерріфс визначили типово чоловічий та типово жіночий образи. На їх думку, типово чоловічий образ -- це сукупність рис, пов'язана із соціально необмеженою поведінкою, компетентністю, раціональними здібностями, активністю і результативністю. Жіночий характеризують соціальні комунікативні навички, теплота, емоційна підтримка. При цьому надмірна акцентуація як типово маскулінних, так і типово фемінних рис отримує вже негативний відтінок. Тобто типово негативними рисами мужчин будуть вважатися грубість, авторитаризм, надлишковий раціоналізм і т. п., жінок - формалізм, пасивність, зайва емоційність тощо. Вони формуються віками та закріплюються навіть на підсвідомому ментальному рівні нації. Одним із головних вимірів щодо визначення ролі та місця жінки і чоловіка в сучасному соціумі є опозиція "публічне-приватне". У цьому плані призначення жінки і коло її інтересів тяжіють до суто приватної сфери (сім'я, домашні побутові обов'язки, діти), чоловіку ж належить п'єдестал публічної людини, для якої головним є робота, самореалізація та суспільне визнання.
Виокремлюють декілька груп ґендерних стереотипів. Клецина И.С. Самореализация и гендерные стереотипы // Психологические проблемы самореализации личности. Вып. 2. - СПб.: СПбГУ, 1998., - с.188-202 До першої належать стереотипи маскулінності-фемінності. У стереотипному уявленні маскулінності фіксуються “активно-творчі” характеристики, інструментальні риси особистості, такі як активність, домінантність, впевненність у собі, агресивність, логічне мислення, здатність до лідерства. Фемінність, навпаки, характеризується як “пасивно-відтворююче начало”, що проявляється в експресивних особистісних характеристиках (залежність, піклування, тривожність, низька самооцінка, емоційність). Маскулінні характеристики зазвичай протиставляються фемінним.
Друга група ґендерних стереотипів включає уявлення про розподіл сімейних і професійних ролей між чоловіками і жінками. Для жінок найбільш значущою соціальної роллю вважається роль домогосподарки, матері. Жінці відводиться місце у приватній сфері життя - дім, народження дітей, на неї накладається відповідальність за взаємовідносини у сім'ї. В німецькій мові існує приказка про чотири “К”, яка відображає стереотипне уявлення про соціальну роль жінки, перекладається вона як: “кухня, кирха, дитина, плаття”. Чоловікам передбачається включеність у суспільне життя, професійна успішність, відповідальність за забезпечення сім'ї.
Третя група ґендерних стереотипів, за даними І.С.Кльоциної, визначається специфікою змісту праці. У відповідності з традиційними уявленнями передбачається, що жіноча праця повинна носити виконуючий, обслуговуючий характер, бути частиною експресивної сфери діяльності. Жінки найчастіше працюють у сфері торгівлі, медицини, освіти. Для чоловіків можлива творча та керуюча робота, їх праця визначається в інструментальній сфері діяльності.
Гендерні стереотипи, з огляду на їх суть і період функціонування в мові, можна поділити на традиційні, нові та актуалізовані.
· Традиційні стереотипи мають давню історію вживання і транслюють вікові уявлення народу про характер і призначення чоловіка та жінки у соціумі. Вони формувалися протягом століть, закріплювалися у свідомості не одного покоління мовців і зараз продовжують впливати на світосприйняття сучасників (наприклад, жінка-берегиня домашнього вогнища, чоловік-годувальник сім'ї, номінативи «сильна стать», «слабка стать» тощо);
· Нові з'явилися в мові відносно недавно, під впливом мінливих умов суспільного розвитку, і спираються на сьогоденні реалії життя та нову предметність (наприклад, стереотипи відносно пристрасті жінок до покупок, до фанатичної погоні за модою тощо). Зберігаючи частку традиційних стереотипів, вони формують нові, більш сучасні уявлення про "жіноче" та "чоловіче".
· Актуалізованими називаємо традиційні стереотипні найменування, синхронізовані у сучасний дискурс з урахуванням нових семантичних характеристик (партнерські стосунки між чоловіками та жінками, лексичні пари Самка-Самець, Принц-Принцеса та ін. Слінчук В. В. Соціальна типізація гендерних стереотипів у мові ЗМІ // http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1356)
Такі стереотипи створюються суспільством штучно, формуючись протягом багатьох років, важко піддаються коригуванню або ліквідації. Аналізуючи трансформаційні процеси, що відбуваються в сучасному суспільстві загалом та їхній вплив на гендерну картину, варто зазначити, що гендерну картину сучасного суспільства важко визначити як однорідну та чітко структуровану, вона характеризується полярними гендерними стереотипами, появу і функціонування яких спричинили економічні, політичні, культурні зміни суспільств, що трансформуються. Відповідно, характер функцій цих гендерних стереотипів не завжди можна однозначно визначити як конструктивний чи деструктивний, оскільки їхні вияви можуть бути як позитивними, так і негативними за своїми наслідками для суспільства в цілому та його членів зокрема.
Говорячи про конструктивний вияв гендерного стереотипу варто зазначити наступні аргументи Вілкова О. Ю. Конструктивні та деструктивні вияви гендерних стереотипів // Український соціум. - 2004. - № 3 (5). - C.28-33:
· по-перше, гендерний соціальний стереотип є носієм суспільної традиції, він виступає найважливішим стабілізатором існування людської спільноти, в якому закладається, закріплюється та передається досвід як окремої людини, так і досвід цілих генерацій стосовно взаємовідносин статей. Гендерний стереотип є груповим стереотипом, тобто він виникає в процесі пошуку варіантів реалізації тих способів взаємодії із зовнішнім соціальним середовищем, які перш за все забезпечують існування спільноти в конкретних соціальних умовах. При цьому відбувається усереднення уявлень про те, що є найкращим для вирішення тих чи інших проблем збереження спільноти. Тобто враховуються потреби більшості, оскільки саме її відтворення забезпечує збереження роду. Відповідно штучна руйнація гендерних стереотипів призведе (залежно від інтенсивності руйнування) або до підсилення ентропійних процесів у суспільному житті, або до постійного повернення до старого, до стагнації;
· по-друге, наявність програми в гендерній картині суспільства, яку забезпечує існування гендерних стереотипів, є важливим фактором для відтворення соціального організму, оскільки вона закладає ту внутрішню активність соціального організму, яка забезпечує його збереження. Стереотипи, які покликані сприяти відтворенню соціального організму, мають являти собою чітко визначену систему реакцій як на впливи зовнішнього соціального середовища, так і на соціальні модернізаційні трансформації, що відбуваються всередині конкретного суспільства. Наявність гендерних стереотипів сприяє створенню саме такої соціальної системи, носії якої взаємодіють із всім тим, що забезпечує їх (носіїв) відтворення;
· гендерний стереотип перш за все спрямований на повторення вже відомих моделей співіснування двох статей, оскільки може забезпечити ефективну взаємодію у подібній до колишніх умов ситуації. Звісно, при цьому гендерний стереотип ігнорує ті зміни в об'єкті взаємодії, які в цілому не заважають здійсненню наміченого. Але вирішується основне завдання, пов'язане із забезпеченням можливості самої активності соціального суб'єкта обох гендерів, а не пасивного реагування на різні соціальні зміни;
· по-третє, в гендерному стереотипі фіксується минуле, спрямоване у майбутнє, оскільки він готує соціального суб'єкта до тих умов життя, які були визначальними для буття пращурів. В цьому проявляється особливість гендерного стереотипу - забезпечити повною мірою відтворення всього цінного, що було набуто у процесі становлення конкретного суспільства. Якщо певні гендерні стереотипи існують у сучасному суспільстві, то це може означати, що ті зміни, які не зафіксувались у соціальних нормах і досвіді та не змінили ряд стереотипних уявлень, були не настільки значущими, щоб забезпечити здатність стереотипу до самознищення;
· по-четверте, гендерні стереотипи забезпечують соціальне відтворення гендерної свідомості на рівні індивідів, яка підтримує засновану за ознакою статі соціальну структуру. Втілюючи в своїх діях очікування, які пов'язані з їхнім гендерним статусом, індивіди конституюють гендерні відмінності й одночасно, зумовлені ними системи панування і владарювання, а це в свою чергу дозволяє уникнути гострих соціальних конфліктів між представниками різних гендерів;
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7
