Допомога соціального працівника

Допомога соціального працівника (його поради і конкретні пропозиції) по таким розділам:

Вступ.`````````````````````````````````````````````````````````````````````````````````````````````````````````````````````````

Традиційним для української культури є етичне, гуманне, милосердне, толерантне ставлення до людей, які потребують особливої уваги внаслідок інвалідності або відхилень у фізичному чи розумовому розвитку. На жаль, в Україні історично склалася ситуація, за якої ця категорія людей протягом довготривалого часу залишалася соціально незахищеною і, навіть, певною мірою ізольованою від соціуму, а відкрите обговорення проблем стосовно інвалідності було непопулярним у суспільстві. Люди, що потребують соціального захисту, деякою мірою ізольовані від суспільства і позбавлені можливості вести повноцінний спосіб життя у відкритому середовищі, яке аж ніяк не відповідає їхнім особливим потребам, зокрема у створенні безбар'єрної інфраструктури, забезпеченні без перешкод доступу до інформації, професійного навчання, комунікації. Одним із важливих завдань у роботі з цією категорією осіб є формування життєвого досвіду людей з обмеженими психофізичними можливостями, задоволення їх особливих потреб у соціальних взаємовідносинах і спілкуванні, доступі до інформації і об'єктів оточення, та матеріальних цінностей. Основні проблеми соціально-педагогічної роботи з інвалідами розв'язуються через соціальні служби, сім'ю, з/о школи, спеціалізовані школи-інтернати, Міністерство освіти, будинки-інтернати, Міністерство соціальної політики і праці, альтернативні навчально-виховні заклади. Зміст роботи визначається особливостями конкретного регіону, що диктується функціонуванням спеціальних закладів і служб, організацій інвалідів чи благодійних фондів, рівнем інвалідизації населення, специфікою альтернативних навчальних закладів.

Соціально-побутова реабілітація

Соціально-побутова реабілітація - система медичних, професійних, соціальних заходів, спрямованих на надання особам, які перебувають у складних життєвих обставинах, допомоги у відновленні ними порушених функцій організму, компенсації обмежень життєдіяльності та підтриманні оптимального фізичного, інтелектуального, психічного, соціального рівнів та якості для досягнення соціальної і матеріальної незалежності, соціально-професійної адаптації та інтеграції в суспільство. Велику роль у цьому процесі відіграє реабілітаційна педагогіка. Зусилля педагогів перед усім спрямовується на створення комфортних умов, сприятливого психологічного клімату в стаціонарних інтернатних установах та закладах, у реабілітаційних установах, в установах та закладах денного перебування, в установах та закладах тимчасового або постійного перебування, у територіальних центрах соціального обслуговування, в інших закладах соціальної підтримки (догляду) організацію гуманістичних взаємовідносин, забезпечення оптимального режиму навчання, праці, дозвілля і відпочинку. Як приклад можна навести роботу київського Центру соціальної служби - це робота і з умовно засудженими, і з неповнолітніми правопорушниками. Соціальні працівники центру листуються з адміністраціями Прилуцької і Мелітопольської колоній, відвідують ув'язнених, організовують для них культурно-просвітницькі заходи, тим, хто повернувся, надають всіляку допомогу: співпрацюють з Центром зайнятості, створили банк одягу, допомагають отримати документи і адаптуватися - звикнути до цивільного життя. Центр надає послуги з професійної реабілітації осіб з обмеженими фізичними можливостями - комплекс медичних, психологічних, інформаційних заходів, спрямованих на створення сприятливих умов для реалізації права на професійну орієнтацію та підготовку, освіту, зайнятість. Працівники центру і його структур залучені до 123 соціальних програм.

Соціально-побутова адаптація

Проблема соціальної адаптації, інтеграції у суспільство та можливість самореалізації є проблемою не лише дітей та молоді з обмеженими функціональними можливостями, а всіх без винятку людей з особливими потребами. Так розв'язання цієї проблеми стало і метою, і головним завданням роботи соціальних працівників. Процес активного пристосування дітей та підлітків-інвалідів до соціального середовища став відправною точкою при прийнятті будь-яких рішень. Досвід деяких навчальних закладів, наприклад школи Славія доводить, що унікальний характер міжособистісних стосунків, нетрадиційний характер екологічного й культурного середовища, що складається в колективі, в якому одночасно працюють та просто живуть люди здорові та з вадами у здоров'ї допомагає дітям та підліткам-інвалідам інтегруватись у сучасне суспільство, навчитись “орієнтуватись” у житті. У Києві створено десять денних кризових центрів. Вони створені для того, щоб дитині було куди прийти після школи, зробити уроки, відпочити, поспілкуватися зі своїми однолітками, отримати моральну підтримку і почути пораду. Соціальні працівники сприймають кожну дитину такою, якою вона є. І діти відповідають їм взаємністю, оскільки бачать в них не "дорослих і вчителів", а партнерів і старших за віком товаришів, яких не мають у родині, у школі і на вулиці.

Принципи роботи Центру соціальної служби формуються на наступних засадах: суспільна спрямованість; розвиток особистості інваліда в діяльності і спілкуванні; стимулювання внутрішньої активності особистості; гуманізм у поєднанні з високою вимогливістю;оптимістичне прогнозування; опора на позитивні якості особистості; врахування вікових індивідуальних особливостей; виховання в колективі; єдність і погодженість вимог, зусиль і дій Центру, родини, громадськості; законність і забезпечення прав людини;
відповідальність за дотримання правил і норм у стосунках із індивідом; доступність; опора на потенційні можливості людини та максимізація соціальних ресурсів; поєднання допомоги із самодопомогою; добровільність у прийнятті допомоги; відповідальність суб'єктів соціальної роботи за збереження етнічних та правових норм.

Соціально-побутове облаштування.

Соціально-побутові послуги - забезпечення продуктами харчування, м'яким та твердим інвентарем, гарячим харчуванням, транспортними послугами, засобами малої механізації, здійснення соціально-побутового патронажу, виклик лікаря, придбання та доставка медикаментів тощо - надають, як правило, волонтери. Основні підходи і принципи роботи соціальних працівників із людьми з особливими потребами полягають в
індивідуальному, особистісно-гуманістичному підході, дослідженні особливостей інтелектуального розвитку, пізнавальних здібностей, ціннісних ставлень, мотивів і потреб спрямованості особистості, функціональному підході, основою якого виступає бажання змін на краще індивіда, його здатності до сприйняття допомоги. Соціально-психологічний підхід працівників соціальної служби грунтується на таких принципах,
як сприйняття особистості з особливими потребами; визнання, інтерес і повага на основі ціннісного ставлення до людини;
повага прав людини з особливими потребами на прийняття власного рішення. Матеріальне, соціально-побутове і медичне забезпечення інвалідів здійснюється у вигляді грошових виплат (пенсій, допомог, одноразових виплат), забезпечення медикаментами, технічними й іншими засобами, включаючи автомобілі, крісла-коляски, протезно-ортопедичні вироби, друковані видання із спеціальним шрифтом, звукопідсилюючу апаратуру та аналізатори, а також шляхом надання послуг по медичній, соціальній, трудовій і професійній реабілітації, побутовому та торговельному обслуговуванню. Види необхідної матеріальної, соціально-побутової і медичної допомоги інвалідам визначаються органами медико-соціальної експертизи в індивідуальній програмі реабілітації. Допомога подається за рахунок коштів фонду України соціального захисту інвалідів.

Навчання та перепідготовка

Навчання та перепідготовка людей з особливими потребами проходить як у вищих закладах освіти нашої держави, що становить за статистикою сьогодні 0,4 відсотка від загального контингенту студентів, так і у спеціалізованих закладах освіти. Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" - єдиний вищий навчальний заклад інтегрованого типу, відкритий для молоді неоднакового рівня підготовки, диференційованих соціальних можливостей і різного стану здоров'я. В університеті "Україна" цей відсоток разом з регіональними представництвами (а їх створено у 26 містах України) становить приблизно 16,7%, у Києві перевищує 37%. Університет "Україна" за словами Президента Вузу , академіка АПН України Петра Таланчука: "Це спеціальний соціально спрямований експериментальний комплекс, де по-перше створено умови для вивчення запитів, актуальних та потенційних можливостей, перспектив особистісної реалізації молоді з особливими потребами; по-друге, в інтегрованих групах ефективним є вивчення ціннісних морально-етичних орієнтирів здорових студентів, про які вони говорять відвертіше з огляду на об'єктивні труднощі інвалідів; по-третє, навчання інвалідів у спільних групах зі здоровими студентами можна розглядати як мікромодель соціального середовища". Такий триєдиний підхід до розв'язання суспільних проблем, є самовартісним, так і суспільно значущим, оскільки уможливлює розбудову політики сучасних суспільних відносин, їх гармонізацію, впливає на наукове розуміння гуманістичного виховання на основі ціннісного ставлення до людини. Принципи навчання і виховання інвалідів - це вихідні положення, ідеї, що випливають із закономірностей навчання і виховання і визначають загальне спрямування навчально-виховного процесу, основні вимоги до його змісту, методики та організації, тобто це система вимог, що охоплює всі сторони процесу виховання й відображає результати узагальнення досвіду навчально-виховної практики. Перспективною є модульно-рейтингова система навчання та оцінки знань, що дає змогу суттєво підвищити освітні послуги за рахунок формування високоякісних навчальних програм курсів для різних освітньо-кваліфікаційних рівнів та спеціальностей, враховує особисту мотивацію і самостійність студентів у їх освоєнні, створює добрий психологічний клімат у студентському колективі. Приблизні спеціальності: менеджмент організацій,   управління трудовими ресурсами,   менеджмент зовнішньоекономічної діяльності,   фінанси,   банківська справа,   облік і аудит,   маркетинг,   соціологія,   соціальна робота,   психологія,   політологія,  правознавство. На черзі розробка новітніх технологій для відкритої і дистанційної форм навчання. Важливим напрямком виступає організація систематичних наукових досліджень проблем розвитку, навчання і виховання студентів з особливими потребами (наукова робота викладачів і студентів згідно розробленої комплексної програми). Створення наукових студентських осередків з вивчення проблем мотивації, ціннісних орієнтацій, спрямованості особистості молодої людини з особливими потребами. Організація систематичної наукової, самостійної роботи студентів з різним рівнем розвитку. Підготовка кращих студентських праць до звітних міжвузівських наукових конференцій.

Страницы: 1, 2