Орієнтовний зимовий раціон для дійних корів живою масою 500-560 кг
Корм
Середньодобовий надій молока від корови, кг
15-18
22-25
Сіно бобово-злакове, кг
4
5
Солома, кг
2
1
Силос кукурудзяний, кг
16
18
Буряк кормовий, кг
Жом кислий, кг
8
10
Морква, кг
3
Комбікорми, кг
3,5
5,6
Сіль кухонна з додаванням мікроелементів, г
90
107
Монокальційфосфат, г
85
100
По першому раціону годівлю проводять близько 110 днів, по зимовому - 255 днів.
Річну потребу в кормах розраховуємо як добуток від множення добової потреби на кількість днів використання корму:
, (кг)
Крік зел. Маса = 53 * 110 = 5830
Крік комбікорм = 2,5 * 110 + 3 * 255 = 1035
Крік динатрійфософ. = 0,055 * 110 = 6,05
Крік сіль = 0,085 * 110 + 0,090 * 255 = 32,3
Крік сіно = 4 * 255 = 1020
Крік солома = 2 * 255 = 510
Крік силос = 16 * 255 = 4080
Крік буряк = 16 * 255 = 4080
Крік жом = 8 * 255 = 2040
Крік морква = 2 * 255 = 510
Крік монокальційфосф. = 0,085 * 255 = 21,7
Розраховані дані щодо потреби в кормах занесемо до таблиці
Кг/рік
Ц/рік
Зелена маса злаково-бобових трав, кг
5830
58,3
Комбікорм, кг
1035
10,35
Динатрійфосфат, кг
6,05
0,06
Сіль кухонна з додаванням мікроелементів, кг
32,3
0, 32
1020
10,2
510
5,1
4080
40,8
2040
20,4
0,51
Монокальційфосфат, кг
21,7
0,21
Площі посівів знаходимо як частку від ділення кількості корму на середню урожайність відповідної культури на корм:
Отримані дані зведені в таблицю
Культура (корм)
Урожайність
Площа посіву на 1 голову
Зелена маса злаково-бобових трав, га
420
0,14
Сіно бобово-злакове, га
0,11
Силос кукурудзяний, га
460
0,09
Буряк кормовий, га
700
Морква, га
320
0,01
Всього, га
-
0,41
Для утримання і інтенсивного використання дійних корів при формуванні середньо продуктивного стада Української чорно-рябої молочної породи ВРХ потрібно при плануванні посівних площ орієнтуватись на 0,41 га. на 1 голову, або - 41 га на стадо із 100 дійних корів.
3.2 Мікрокліматичні вимоги до приміщень для утримання тварин
Приміщення
t, ?C
Вологість,
%
Шв. руху повітря, м/с
СО2,
NH3
H2S
Мікр. забр.
К-ть
пилу
Освітлення в люксах
ВРХ пологове відділення
15
70
0,3-0,5
0,15-0,2
50-70
0,5-3
100-150
Боксове, молодняк
8-10
0,5-1
0,25
20
70-120
1-2
30-75
Безприв'язне на підстилці
5-8
1-4
Телята до 20
днів
17-20
0,1-0,5
20-40
2-4
Телята 20-60
17-15
Телята 60-120
12-15
70-75
0,1-0,2
40-50
1-3
20-50
4-12 місяців
10-12
0,3-1,2
3.3 Видалення, зберігання та утилізація гною
Спосіб видалення гною на молочних фермах має забезпечувати постійну чистоту приміщень і території, яка легко підтримується, бути зручним та економічним в експлуатації, виключати занесення збудників заразних захворювань з однієї секції в іншу, забезпечувати охорону навколишнього середовища.
За добу корова виділяє близько 25-30 кг екскрементів і до 20 кг сечі. Кількість одержуваного гною та його фізико-хімічні властивості більшою мірою залежать від кількості підстилки або води, які додаються. На фермах можуть застосовувати різні способи і засоби механізації прибирання, видалення й транспортування гною. Це залежить, головним чином, від прийнятого способу утримання тварин, виробничої зони ферми, якості та кількості гною. У різних виробничих зонах ферми одержують гній із різними фізико-хімічними властивостями. В зоні відпочинку при безприв'язному утриманні корів на глибокій солом'яній підстилці утворюється твердий гній, у боксах при використанні соломи або тирси - напіврідкий. Такий гній одержують у корівниках з прив'язним утриманням корів, а також на вигульно-кормових майданчиках, на переддоїльиих майданчиках, скотопрогінних дорогах. На переддоїльних майданчиках у разі застосування гідрозмиву утворюється рідкий гній. Кількість гною, що нагромаджується за добу в різних виробничих зонах, залежить від пори року та тривалості перебування тварин у зоні. Так, у місцях відпочинку корів (взимку в корівниках, а влітку - на вигульних майданчиках) нагромаджується 80 -85%, на переддоїльних майданчиках, скотопрогонних дорогах - 15 -20% від добової кількості гною. Це доводиться враховувати при складанні технологічних карт та організації операції по видаленню гною.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5
