3.3.3 Розміщення і впорядкування лісополос

Позитивний вплив лісополос на врожай сільськогосподарських культур полягає в тому, що на ділянках, які захищені лісополосами, створюються більш сприятливі умови для росту культур в порівнянні з відкритою місцевістю:

- зменшується сухість повітря і швидкість вітру;

- знижується випаровуваність грунту;

- затримується більше снігу, що захищає від замерзання посіви озимої пшениці.

Лісополоси затримують стік поверхневих вод, зменшують водну і вітрову ерозію. Застосування лісополос на полях збільшує врожайність на 25 - 30 %.

Види лісополос:

1. полезахисні, які розміщуються на рівнинній території і складаються з основних і додаткових лісополос;

2. водо роздільні, які розміщуються на водо розділі;

3. водо регулюючі, які розміщуються в поперек схилів, для затримання поверхневих вод;

4. прияружні, які захищають від розповзань.

Для правильного розміщення лісополос потрібна план або карту населеного пункту, рельєфу, грунту.

Основними видами захисних лісополос є поздовжні лісополоси. При цьому встановлюють їх напрямок, відстань між ними (500-1000м), ширину (від 6 до 9 м). якщо на території господарства є схил крутизною 3є- 4є, то лісо полоси розміщують на ширині 350 м.

Розміщення лісополос проводять одночасно і узгоджено розміщенням інших елементів. Спочатку складають загальну схему розміщення основних лісополос в тих місцях, де вони найбільш необхідні. Відповідно до цих поміток проводять розміщення полів та інших елементів. При такому порядку вдається уникнути механічного розміщення лісополос.

Лісополоси суміщають з межами полів, при цьому вся їхня площа повина входити повністю в те чи інше поле, а не ділиться між ними. З іншої сторони межі при необхідності розміщується дорога. Характеристика впорядкування лісо полос подана в таблиці 3.3.3.1.

Таблиця 3.3.3.1 Характеристика лісополос

З таблиці видно, що на території фермерського господарства лісополоси - ажурні. Їхня ширина становить 8 м. Ажурні лісосмуги мають малі просвіти, які розміщуються рівномірно по всьому профілю, через просвіти частина променів проникає, а інші обминають. Для закладки лісополос було використано дерева таких порід як дуб і ясен.

3.4 Організація угідь і сівозмін

Створення оптимальних умов для росту сільськогосподарських культур, раціональне використання, зберігання та підвищення родючості ґрунту - основне завдання землеробства.

Освоєння сівозмін і їх запровадження підвищує ефективність боротьби з шкідниками, бур'янами, хворобами сільськогосподарських культур без збільшення матеріальних затрат. Правильне розміщення культур у сівозміні сприяє раціональному використанню вологи і елементів живлення з різних шарів грунту, що в свою чергу забезпечує ефективн6іше використання добрив і пестицидів.

Сівозміни сприяють правильному використанню земель, поліпшенню організації праці і ефективному використанню засобів праці.

Сівозміна - це науково-обґрунтоване чергування сільськогосподарських культур і пару в часі та на території.

Основою сівозміни є раціональна структура посівних площ. При встановлені якої виходять з конкретних економічних господарсько-організаційних і природних умов господарства.

Сівозміни складаються на основі структури посівних площ. Схема сівозміни - це перелік сільськогосподарських культур і парів в порядку їх чергування в ній.

Різні культури вбирають з грунту різні поживні речовини у певних співвідношеннях. Одні використовують більше фосфору, інші - калію або кальцію. За умов правильного чергування у сівозміні культур, грунт краще забезпечуються поживними речовинами порівняно з беззмінним їх вирощуванням.

Під угіддями розуміють певні земельні ділянки, які планомірно і систематично використовуються для певних виробничих цілей і мають характерні природні відмінності.

Угіддя поділяються на сільськогосподарські і не сільськогосподарські. В свою чергу кожна група ділиться на види і підвиди.

До сільськогосподарських угідь відносять землі, які використовують для виробництва продуктів харчування і окремих видів сировини для промисловості. Це рілля, пасовища, сінокоси, залежи.

До угідь, які не використовуються у виробництві рільничої продукції - ліс, чагарник, болото, землі під водою, дорогами, прогонами, забудовою, піски, кам'янисті місця, ями, яри та інші.

Організація сільськогосподарських угідь і сівозмін полягає у вирішені слідуючих пов'язаних між собою питань:

- встановлення складу і площі угідь; типів, видів і кількості сівозмін;

- визначення об'єму і строків трансформації і покращення угідь;

- доцільність розміщення угідь і сівозмін.

Головним завданням організації угідь і сівозмін є створення умов для інтенсифікації сільського господарства, отримання великої кількості продукції з кожного гектара з мінімальними затратами.

Вимогами до організації угідь і сівозмін є:

- забезпечення найбільш повного, раціонального і ефективного використання всієї землі у відповідності з планом розвитку і природними умовами, шляхом становлення правильної структури угідь і посівних площ;

- створення сприятливих умов для освоєння передових методів агротехніки підвищення родючості ґрунтів;

- створення умов для:

o спеціалізації і концентрації виробництва;

o високої ефективності капіталовкладень;

o максимальних скорочень транспортних витрат.

Щодо мого господарства, то воно спеціалізується на вирощувані овочів, отже під овочеву сівозміну надано 15,52 га від усієї площі. Схема чергування культур в сівозміні наведена в таблиці 3.4.1. і 3.4.2.

Таблиця 3.4.1 Схема чергування культур в сівозміні

Таблиця 3.4.2 Схема чергування культур

При розміщені посівів я дотримувалася основної ланки сівозміни. Старалася забезпечити: повне, раціональне і ефективне використання всієї землі у відповідності з планом розвитку і природними умовами, сприятливі умови для освоєння передових методів агротехніки, підвищення родючості ґрунтів.

Створення умов для: спеціалізації і концентрації виробництва, високої ефективності капіталовкладень, максимальне скорочення транспортних витрат.

3.5 Розміщення господарського двору та його елементів

Садиби фермерського господарства формують за рахунок:

- існуючої у населеному пункті присадибної ділянки та її розташування в результаті приєднання вільних земель, розташованих у межах фермерського господарства;

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8