2.3 Система удобрення

Кукурудза потребує значно вищих норм добрив, ніж інші зернові культури. З органічних добрив найчастіше використовують підстилковий гній, який вносять під оранку. Норма внесення залежить від зони і родючості грунту. У західному Лісостепу вона становить 30-40т/га, на Поліссі - 40-60 т/га. Рідкий гній слід вносити до 80-100 т/га і негайно заробляти в грунті.

У світовому рослинництві і, зокрема, найширше у країнах Західної Європи, використовується зелене добриво. Для сидерації слід використовувати люпин, суріпицю, ріпак, гірчицю білу, редьку олійну та ін. Приорювання зеленої маси післяукісного люпину можна прирівняти до внесення 20-30 т/га гною.

Залежно від рівня врожайності засвоюється різна кількість поживних речовин При нестачі азоту формуються низькорослі рослини з дрібними світло-зеленими листками. Критичний період засвоєння азоту-цвітіння і формування зерна.

Гостру потребу у фосфорі кукурудза має у початковій фазі росту. При його нестачі листки набувають фіолетово-вишневого кольору, затримуються фази цвітіння і достигання. Важливо враховувати, що нестачу фосфору в ранні фази росту не можливо компенсувати внесенням його у пізніші строки.

Якщо в грунті не вистачає калію, то молоді рослини сповільнюють ріст, листки спочатку стають жовтувато-зеленими по краях, а потім жовтими. Верхівки і краї листків засихають, ніби від опіків. Калій підвищує стійкість до вилягання і до стеблової гнилі, важливий для формування качанів.

Норма мінеральних добрив розраховується на запланований урожай і змінюється залежно від типу грунту, попередника, наявності органічних добрив. Норма добрив становить вона становить N80-140Р80-120К70-120. Всю норму фосфорних і калійних добрив необхідно внести восени під оранку, азотні вносять під весняну культивацію (80-90%), решту використовують для підживлення під час вегетації. Кукурудзу за інтенсивної технології вирощування здебільшого не підживлюють. Для забезпечення рослин кукурудзи магнієм рекомендується використовувати калійне добриво калімагнезію, в якому міститься 6-8% магнію і 28% калію. Складні добрива (нітроамофоска) вносять навесні під культивацію.

Рослини кукурудзи потребують для свого живлення мікроелементи. У процесі вегетації вони поглинають до 800 г/га марганцю, 350-400 г/га цинку, 70 г/га бору, 50-60 г/га міді. Найкраще застосовувати мікроелементи при проведенні інкрустації насіння. [1]В даному господарстві із азотних добрив використовується: аміачна селітра (NН4NО3) - 34% вміст діючої речовини. Із фосфорних суперфосфат гранульований (Са (НРО4) 2+СаSО4) - 20% вміст діючої речовини, із калійних сульфат калію (К2SО4) - 50% вміст діючої речовини. Фосфорні і калійні добрива вносяться як основне з осені під оранку. В ТОВ „ Агро-Нордік " внесення органічних добрив з кожним роком зменшується. Це відбувається в зв'язку з тим, що галузь тваринництва дещо занепадає, і не вистачає коштів на їх внесення, і застаріла техніки, для їх внесення. [2]

Таблиця 5

Розрахунки норм добрив для отримання 60 т/га кукурудзи на силос

2.4 Сорти, гібриди та посівні якості насіння

В Україні переважають посіви гібридів кукурудзи, які за врожайністю зерна й зеленої маси значно перевищують сортові. Це пов'язано з явищем гетерозису, яке виявляється у високій життєздатності гібридних рослин у першому поколінні. Розрізняють гібриди: сортолінійні - отримані схрещуванням сорту та самозапильної лінії; прості лінійні - схрещуванням двох самозапильних ліній; подвійні міжлінійні - схрещуванням двох простих міжлінійних гідридів; трилінійні - схрещуванням простого міжлінійного гібрида й лінії; п'ятилінійні - схрещуванням трилінійного і простого міжлінійного гібридів.

За тривалістю вегетаційного періоду гібриди й сорти кукурудзи поділяються на ранньостиглі, середньоранні, середньостиглі, середньопізні та пізньостиглі з вегетаційним періодом відповідно 90 - 100, 105 - 115, 115 - 120, 120 - 130 і 135 - 140 днів. [4]В даному господарстві висівають такі гібриди: Дніпровський 310 МВ, Дніпровський 345 МВ.

Дніпровський 310 МВТрилінійний. ФАО 330. Зерно крем'янисто-зубоподібне, жовте. Маса 1000 зерен - 280-300 г. Висота рослин - 250-270 см. Стійкість проти вилягання і ураження хворобами висока. Занесений до Державного Реєстру сортів рослин України, рекомендований для вирощування на зерно і силос в зонах Степу і Лісостепу.

Батьківські форми на ділянках гібридизації висівають за схемою 6:2. На зрошенні - 12:4. Оптимальна передзбиральна густота стояння рослин батьківських форм 35-40, на зрошенні - 55-60, гібрида на товарних посівах - 35-40 тис. на 1га.Дніпровський 345 МВТрилінійний. ФАО 330. Зерно крем'янисто-зубоподібне, жовте. Маса 1000 зерен - 255 г. Висота рослин - 250-270 см. Стійкість проти вилягання і ураження хворобами висока. Занесений до Державного Реєстру сортів рослин України, рекомендований для вирощування на зерно і силос в зоні Степу.

На ділянках гібридизації батьківські форми висівають за схемою 6: 2, в умовах зрошення - 12: 4. Оптимальна передзбиральна густота стояння рослин батьківських форм 35-40, при зрошенні - 55-60, гібрида на товарних посівах - 55-60 тис. на 1га.

2.5 Сівба

Насіння кукурудзи готують до сівби на спеціалізованих калібрувальних заводах, де його доводять до високих посівних кондицій: висушують до вологості 13-14%, калібрують (за товщиною, шириною та довжиною) на фракції, інкрустують, протруюють вітаваксом 200 (2 кг/т), максимом 025 (1 кг/т) та іншими препаратами. Відповідно до державного стандарту, насіння товарних гібридів (F1) має задовольняти таким нормам якості: мати типовість мінімум 98%, схожість не менше 92%, чистоту не менше 98%, насіння сортів (рН 1-3) не менше 87% та чистоту не менше 98%. Особливо високої якості має бути насіння при сівбі кукурудзи в допустимо ранні строки.

Строки сівби кукурудзи залежать від біологічних особливостей гібриду або сорту, ґрунтово-кліматичних і погодних умов. Кукурудзу на силос висівають, коли ґрунт прогріється на глибині 10 см до 10 - 12°С, а холодостійкі гібриди і сорти - до 7-9°С, використовуючи сівалки СПЧ-6М, СУПН-8. Основний спосіб сівби пунктирний з міжряддям 70 см. Вища продуктивність посівів кукурудзи забезпечується при дотриманні густоти середньостиглих гібридів і сортів: у південних посушливих районах Степу 25-30 тис. рослин на 1 га, у центральних більш вологих степових районах 35-40 тис, в північних 40-45 тис. рослин на 1 га. При вирощуванні скоростиглих гібридів та сортів кількість рослин на 1 га збільшують на 20-25%, а високорослих пізньостиглих - зменшують на 15-20% порівняно із середньостиглими. Кукурудзу на силос вирощують з більшою густотою рослин, ніж на зерно, приблизно на 15 - 20%.Норми висіву насіння встановлюють з урахуванням рекомендованої густоти рослин (шт. /га), маси 1000 зерен (г), посівної придатності (%).

Для отримання рекомендованої густоти рослин на час збирання норму висіву насіння збільшують: у районах Степу на 30%. У степових районах з дефіцитом вологи у верхньому шарі ґрунту насіння загортають на глибину від 6 - 8 до 10 см. [4]

2.6 Догляд за посівами

Зразу ж після сівби поле необхідно закоткувати. Це покращує контакт насіння з грунтом, підвищує польову схожість кукурудзи і забезпечує дружне проростання насіння бур'янів.

Досходове боронування проводять через 5-6 днів після сівби, коли бур'яни проросли і знаходяться у фазі "білої ниточки". Боронують впоперек рядків легкими (ЗБГІ-0,6) або середніми боронами (БЗСС-1). При проведенні 2-3 досходових боронувань можна знищити 70-80% проростків бур'янів. Післясходове боронування проводять у фазах 2-3-х і 4-5 листків у кукурудзи. Швидкість руху агрегату 4,5-5,5 км/год. Інтенсивне боронуваня (3-4 рази) на чистих мало забур'янених полях дає змогу обійтись без внесення гербіцидів. Бур'яни знищують також міжрядними обробітками з допомогою культиваторів КРН-4,2; КРН-5,6. Для першого міжрядного розпушування використовують лапи-бритви і стрільчасту лапу. Глибина першого міжрядного обробітку становить 4-5 см.

Друге і третє розпушування (6-8 см) проводять з лапами підгортальниками для присипання бур'янів у рядках.

При цьому швидкість руху агрегату має бути не менша 8-9 км/год, інакше не буде присипання бур'янів у рядках грунтом. Підгортання стимулює утворення додаткових коренів, знищує бур'яни у захисній зоні рядка. На сильнозабур'янених полях, де не завжди агротехнічними методами досягається очищення посівів від бур'янів, застосовують гербіциди.

2.7 Збирання врожаю

Наприкінці молочно-воскової стиглості, коли вологість зеленої маси не перевищує 65-70%, а вміст сухих речовин становить 25-30%, кукурудзу збирають на силос комбайнами КС-2,6; КСК-100, Полісся-250, Е-281, Марал, Ягуар. Подрібнену до 2-3 мм (не більше 4 мм) масу силосують з наступним інтенсивним трамбуванням у траншеях та вкривають плівкою, соломою. При якісному трамбуванні зменшується вміст повітря і відбувається кисломолочне бродіння, якщо є більше повітря - у силосній масі проходить оцтове бродіння, якість силосу низька. Важливо також подрібнити зерно для кращого його засвоєння організмом тварин. Вологість силосу не повинна перевищувати 75%.

Для стабільного виробництва зерна слід усю силосну кукурудзу (2 млн. га) вирощувати за зерновою технологією. У світі немає посівів кукурудзи на силос, вся вона вирощується на зерно і різниться лише за характером використання врожаю. [1]

2.8 Економічна ефективність виробництва кукурудзи на силос в ТОВ „Агро-Нордік”

В ТОВ „ Агро-Нордік ” існують великі резерви підвищення врожайності, якості і економічної ефективності.

Аналіз розрахунків економічної ефективності виробництва кукурудзи на силос свідчить проте, що валовий збір залежить від урожайності і площі посіву культури. Реалізаційна ціна за останні роки зростає. В даному році ціна на кукурудзу на силос становить 160 грн. /т.

Виручка від реалізації змінюється залежно від кількості реалізованої продукції та від ціни реалізації.

Сума затрат на 1 га та загальна сума витрат на кукурудзу на силос, а також собівартість 1 ц зерна зростає в зв'язку з підвищенням цін на нафтопродукти, мінеральні добрива, засоби захисту, техніку, посадковий матеріал. Важливий показник є рівень рентабельності, який відображає рівень ефективності виробництва.

Отже вирощування кукурудзи на силос в даному господарстві є економічно вигідно, тому, що рослинницька продукція вимагає менші витрати на її виробництво і дає високі врожаї, який реалізується і приносить значний прибуток.

Економічна ефективність виробництва культури показано в таблиці 6.

Таблиця 6

Економічна ефективність виробництва кукурудзи на силос в ТОВ „Агро-Нордік ”

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5