Таблиця 1

Рибницько-біологічні норми при сумісному вирощуванні товарних дволіток коропа і рослиноїдних риб

Нагульні стави слід зарибляти якісними річняками (цього річками - восени) з середньою масою 25-30 г. Це має велике значення при ущільнених посадках, оскільки дрібний рибопосадковий матеріал не досягає товарної стандартної маси 0,4-0,5 кг. Знижується рибопродуктивність, збільшуються витрати кормів на одиницю приросту, а також витрати річняків (цього річок) на 1 ц вирощеної продукції.

Для виробництва 1 ц товарної риби діючими нормативами передбачається витрата 250-280 річняків стандартної маси. Посадка в нагульні стави нестандартних річняків масою 15 г і менше призводить до низького виходу дволіток (60% і менше) і перевитрат на 1 ц вирощеної риби (до 400-500 шт.). Витрати рибопосадкового матеріалу можна зменшити, якщо запланувати одержання більшої за масою порівняно зі стандартом риби. Наприклад, при рибопродуктивності 300 кг/га і виході дволіток 80% посадка при масі товарної риби 500 г становитиме 750 шт., при масі 600 г - 627 шт., а при масі 700 г - 534 шт. на 1 га.

1.3 Полікультура

Спільне вирощування кількох видів риб, які розрізняються за об'єктами живлення, - один із дієвих засобів підвищення рибопродуктивності ставів, зниження собівартості продукції і підвищення продуктивності праці. Полі- культура - це порівняно нова система ведення господарства, що дає змогу за рахунок максимального використання біологічних ніш водойми одержати таку кількість рибної продукції, яка дорівнює чи більша у порівнянні з коропом.

Із збільшенням питомої ваги і абсолютної кількості вирощуваної рослиноїдної риби знижуються трудомісткість, трудові затрати за рахунок скорочення кормових витрат і робіт, пов'язаних з годівлею риби, транспортуванням кормів.

Для кожного господарства (дільниці, ставу) з метою оптимального вирішення виконання планового завдання виробництва товарної продукції вибирають найбільш доцільний варіант вирощування риби в моно- чи полікультурі при певному наборі компонентів. Розрахунок здійснюють виходячи із заданої рибопродуктивності, заданого плану виробництва риби, рекомендованих щільностей зариблення. Вихідними величинами для розрахунку є планові показники: рибницько-біологічні норми маси посадкового матеріалу, товарних дволіток, виживаності. При зарибленні враховується штучний приріст одного екземпляра риби за плановою продуктивністю.

При розрахунках використовують таку формулу:

Х=(Г: П0*100)/(В-в),

де Х - кількість річняків коропа (товстолобика та інших риб), тис. шт.;

П0 - рибопродуктивність ставу за коропом (товстолобиком та іншою рибою), кг/га;

Г - площа ставу, га;

В - середня маса коропа (товстолобика та інших риб), кг;

в - середня маса річняків (цьогорічок при осінньому зарибленні) коропа (товстолобика) та інших риб, кг.

Але найчастіше господарствам і окремим його підрозділам доводиться складати план виробництва товарної риби, під виконання якого слід здійснити зариблення. Наприклад, є став площею 100 га, необхідно виробити риби 1000 ц, у тому числі 600 ц коропа і 400 ц товстолобика. Вихід з нагулу дволіток від кількості посаджених річняків - 80%, середня маса коропа - 0,5 кг, товстолобика - 0,4 кг. Визначаємо такі показники:

1) кількість дволіток коропа, яку необхідно виростити- 60000: 0,5=120000шт.

2) кількість річняків коропа для зариблення- 120000: 800*100=150000шт.;

3) кількість дволіток білого товстолобика, яку необхідно виростити - 40000: 0,4=100000шт.;

4) кількість річняків товстолобика для зариблення- 100000: 80*100=125000

Значить, для забезпечення плану вирощування 1000 ц товарної риби треба закупити 150 тис. річняків коропа і 125 тис. річняків білого товстолобика.

При цьому загальна рибопродуктивність становитиме: маса річняків коропа 150000*30=45 ц, маса річняків товстолобика 125000*20=25 ц, приріст риби 1000-70=930 ц, загальна рибопродуктивність 930: 100=9,3 ц/га, в тому числі по коропу (600 - 45): 100=5,55 ц/га, по товстолобику (400 - 25): 100=3,75 ц/га.

При розрахунках зариблення ставів доцільно виходити з рекомендованих норм щільності посадки річняків. Так, необхідно зарибити став площею 150 га. Якщо спрогнозувати напівінтенсивну форму ведення господарства, то щільність посадки коропа може бути доведена до 3 тис. шт./га, білого товстолобика - до 1 тис. шт../га, білого амура - до 100 шт./га; відповідно загальна потреба по видах становитиме 450, 150, 15 тис. штук.

У великих спеціалізованих господарствах, які вирощують власний рибопосадковий матеріал, розрахунок зариблення ставів більш складний. Наприклад, підприємству площею 4200 га необхідно виробити 70000 ц товарної риби, в тому числі 42000 ц коропа, 17500 ц білого товстолобика, 7000 ц строкатого товстолобика, 3500 ц білого амура. Розрахунок рибопосадкового матеріалу здійснюють окремо по кожному виду риби:

1) по коропу: кількість дволіток коропа, яку необхідно виростити при штучній масі 450 г 4200000: 0,45=9300000шт.;

кількість річняків, посаджених на нагул (при виході 80% дволіток від кількості посадженого рибо посадкового матеріалу) 9300000: 800*100==11625000 шт.

2) по білому товстолобику: кількість товарних дволіток (при середній штучній масі 400 г) 1750000: 0,4=4375000 шт.;

кількість річняків (при виході з нагулу 80%) 4375000: 80*100=5470000 шт.

3) по строкатому товстолобику: кількість товарних дволіток (при середній товарній масі 700 г) 700000: 0,7=1000000 шт.;

кількість річняків (при виході з нагулу 90%) 1000000: 90*100=1110000 шт.

4) по білому амуру:

кількість дволіток (при середній масі 250 г) 35000: 0,25=1400000 шт.;

кількість річняків, необхідна для зариблення (при виході з нагулу 85%) 1400000: 85*100=1750000 шт.

Після розрахунку зариблення нагульних ставів розробляють план цільового вирощування рибопосадкового матеріалу, визначають необхідне стадо плідників, кількість кормів і добрив. При неможливості цілеспрямованого вирощування рибопосадкового матеріалу робочу ситуацію по зарибленню можна визначити наявністю того чи іншого виду риби. У цьому випадку розраховують загальну потребу в річняках, а після закінчення зариблення оцінюють стан, що склався, коригують інтенсифікаційні заходи.

1.4 Розрахунок кормів і добрив для нагульних ставів

Необхідну кількість кормів (добрив) визначають, виходячи із кормового (удобрювального) коефіцієнта і частки рибо продукції, одержуваної за рахунок цих заходів. Наприклад, у ставі площею 95 га, побудованому на піщаних грунтах (природна продуктивність 1,5 ц/га), планується одержати загальну рибопродуктивність 23 ц/га при вирощуванні риби в полікультурі, в тому числі коропа - 15 ц/га, товстолобиків - 8 ц/га. Враховуючи, що оптимальне співвідношення природних і штучних кормів у раціоні коропа 20-30%, розраховують необхідну кількість добрив. Якщо прийняти, що третю частину раціону коропа становить природний корм, тобто 5 ц/га, то за рахунок добрив слід одержати 5-1,5=3,5 ц/га,в тому числі за рахунок органічних - 1 ц і за рахунок мінеральних - 2,5 ц. Знаючи удобрювальний коефіцієнт, можна розрахувати необхідну кількість мінеральних добрив 2,5*3=7,5 ц/га і органічних 100 ц/га. За рахунок кормів, таким чином, залишається одержати 15-5=10 ц/га. При кормовому коефіцієнті комбікорму становитиме 10*4,7=47 ц/га.

Виконаний розрахунок добрив коригують протягом усього вегетаційного сезону з урахуванням потреб ставу в окремих біогенах. При відсутності в колгоспах і радгоспах гідрохімічних лабораторій можна користуватись орієнтовними нормами внесення мінеральних добрив при інтенсивному вирощуванні риби (табл. 2).

Таблиця 2

Орієнтовний графік внесення мінеральних добрив у нагульні стави, кг/га

Страницы: 1, 2, 3, 4