В обидва роки проведення досліджень для сівби використовувався сорт Клітинний 1 створений селекціонерами Українського національного аграрного університету. Основні напрямки використання сорту - олія на харчові цілі та макуха на корм тваринам. Введений до реєстру сортів рослин України в 1999 році і є перспективним для ріпакосіючих регіонів. Відповідає вимогам стандартів сортів (вміст ерукової кислоти 0%, вміст глюкозинонатів до 1,3 % та вмістом олії в насінні - 42,3 %).

Сорт середньостиглий (вегетаційний період 100 днів). За період станційного випробування в умовах Лісостепу даний сорт характеризувався урожайністю насіння 19 ц/га.

Сорт стійкий до вилягання (4,6 балів), осипання (4,2 бали) і посухи (4,2 бали). Хворобами і шкідниками пошкоджується на рівні стандарту: пероноспорозом на 14 %, ріпаковим квіткоїдом 8,1 %.

Розділ 4

Результати досліджень

4.1. Водний режим грунту

Для одержання високих врожаїв сільськогосподарських культур необхідно забезпечити їх життєву потребу у воді, тому одним з головних завдань є створення такого водного режиму грунту, який би найбільш повно відповідав більшим запитам культурних рослин.

Ярий ріпак має дрібне насіння, яке заробляється на невелику глибину (до 5 см), тому для проростання потребує наявності вологи у верхньому шарі грунту. Особливо чутливий до нестачі вологи у перший період росту.

Як склалися умови водного забезпечення рослин залежно від глибини плоскорізного обробітку в різні періоди вегетації в нашому досліді видно з аналізу таблиці 3.

Таблиця 3

Вміст доступної вологи в метровому шарі грунту під посівами ярого ріпаку на фоні плоскорізного розпушування, мм

Так, на час сівби ріпаку запаси доступної вологи в метровому шарі грунту в 2004 році складали 170,5-172,9 мм, а в 2005 році коливалися від 190,0 до 194,6 мм. В обидва роки досліджень спостерігається тенденція до збільшення запасів доступної вологи в метровому шарі грунту при збільшенні глибини обробітку.

На початку вегетації різниця за вмістом доступної вологи між варіантами з обробітком на 20-22 та 10-12 см була невеликою і становила в 2004 році лише 1,5 мм, а в 2005 році - 3,8 мм. При збільшенні глибини плоскорізного обробітку з 20-22 до 25-27 см збільшення запасів ґрунтової вологи було також невеликим - 0,9 мм в 2004 році та 0,8 мм в 2005.

До середини вегетації деяка перевага у запасах вологи зберігалась за глибшими обробітками. Але різниця в кількості доступної вологи між варіантами з наймілкішим та найглибшим обробітком складала в 2004 році лише 3,8 мм, а в 2005 р. - 8,0 мм.

До кінця вегетації запаси ґрунтової вологи залишались більшими уже при мілкіших обробітках: в 2004 і в 2005 році різниця між варіантами з обробітком на 10-12 см та 25-27 см складала відповідно 2,0 і 6,8 мм на користь мільчого обробітку.

Отже, можна зробити висновок, що впродовж вегетації варіанти з різними за глибиною обробітку мало різнилися між собою за запасами доступної для рослин вологи в метровому гарі грунту.

4.2. Щільність грунту

Відомо, що рослини погано реагують як на надмірно пухке складення, так і на високу щільність грунту. Встановлено також, що обробіток грунту без обертання скиби в більшій мірі забезпечує стабільність фізичного стану грунтів, особливо під культурами звичайного рядкового способу сівби.

Таблиця 4

Щільність грунту перед сівбою ярого ріпаку при різних глибинах плоскорізного розпушування, г/см3

В нашому досліді, як видно з даних таблиці 4, перед сівбою ярого ріпаку щільність грунту у верхньому шарі 0-10 см на всіх варіантах не виходила за межі оптимальної, хоч дещо вищі показники щільності впродовж обох років досліджень були все ж таки у варіантах з мільчими обробітками. Це ж стосувалось і глибших шарів: 10-20 та 20-30 см і 30-сантиметрового шару в цілому, де щільність грунту з поглибленнями обробітку на 5 см знижувалась на 0,01-0,02 г/см3.

В цілому орному шарі щільність по варіантах змінювалась незначно і була в межах 1,18-1,23 г/см3. В 2005 році ці показники були дещо вищими і складали 1,23-1,27 г/см3. дещо нижчі показники щільності в 2004 році можна пояснити більшою кількістю стерні, яка залишалася на полі після збору попередника, яка в процесі розкладу до періоду визначення щільності перепрівала, збільшуючи кількість вільних прошарків між ґрунтовими часточками, що і зменшувало показник щільності. Більш сприятливим також були погодні умови при виході грунту із зими, а саме поступове, а не різке розмерзання грунту та таке ж наростання позитивних температур, що сприяло кращому його доспіванню. Але і в 2005 році залежність щільності орного шару від глибини плоскорізного розпушування залишалась такою ж, як і в 2004 році. Тому і в середньому за два роки досліджень щільність грунту за всіх глибин обробітку була сприятливою для початкового росту і розвитку рослин, хоч і дещо зростала при зменшенні глибини плоскорізного розпушування.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7