Сільськогосподарські регіони України

2

П Л А Н

Вступ 2

1. Природно-ресурсний потенціал сільського

господарства України 3

2. Центральний регіон 3

3.Донецький регіон 11

4.Придніпровський регіон 12

5.Західний регіон 15

6.Харківський регіон 20

7.Причорноморський регіон 22

Висновки 26

Список використаної літератури 27

Вступ.

Дана робота направлена на вивчення України, як економічного і сільськогосподарського об'єкту.

Також в роботі розглянуті можливості регіонів України щодо сільського господарства, географічне положення і природні умови, і ресурси і їх вплив на економічний розвиток.

Промисловість України поєднується з розвиненим інтенсивним сільським господарством. АПК України дуже значний по своїх масштабах. На півночі вирощують льон, траву для молочної худоби, жито. В степу сіють озиму пшеницю, цукровий буряк, кукурудзу, соняшник, розводять свиней, птаха, м'ясо-молочну худобу. В Закарпатті і на побережжі Чорного моря багато садів і виноградників. На могутню сировинну базу спирається високорозвинута харчова промисловість. Особливо значне виробництво цукру, рослинного і тваринного масла. Потреби сільського господарства в техніці задовольняють численні заводи сільськогосподарських машин.

Українські чорноземи відрізняються родючістю і високим ступенем розораності. Через дефіцит водних ресурсів і значну частину території півдня України відносять до зони "ризикованого " землеробства, що вимагає зрошування земель. Велике значення садівництва і виноградарства.

Серед європейських країн за рівнем забезпеченності сільскогосподарськими угіддями Україна посідає друге місце . В Україні частка сільськогосподарських угідь у загальній структурі земель становить 70%, орних земель - понад 55%. Площа сільскогосподарських угідь на душу населення в середньому по Європі становить 0,43 га, в Україні - 0,84, площа ріллі в Європі становить 0,24 га на душу населення. Отже, Україна належить до найбільш землеобеспеченних країн світу.

1. ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ.

Природно-ресурсний потенціал сільського господарства України представлений земельними,водними кліматичними і біологічними ресурсами. Серед них найважливіше значення має земля, що є основним засобом виробництва в сільському господарстві. Протягом останніх десітиліть розвиток цієї галузі відбувався саме на основі максимального залучення виробництва земельних угідь.

На початок 1997 року площа сільськогосподарських угідь становила 40,7 млн.га, у тому числі 32,2 млн.га ріллі. Впродовж останніх п'яти років площа сільськогосподарських угідь зменшилася на 178 тис га (ріллі - на 285 тис.га), переважно з переведенням у категорію несільськогосподарських угідь, виходячи з екологічних міркувань та завдяки здійсненню землеохоронних заходів. Частково землі відводилися різним землекористувачам для несільськогосподарської діяльності. Ці вилучення зумовили деяке зниження освоєності земельного фонду і сільськогосподарських угідь.

Серед європейських країн за рівнем забезпеченості сільськогосподарськими угіддями Україна посідає друге місце. Україна володіє запасами продуктивних угідь, що приблизно в чотири рази перевищують її сучасні внутрішні потреби. Загальна земельна площа на одну людину в цілому по Україні становить 0,82га сільськогосподарських угідь і 0,67 га ріллі.

На основі дослідження природи, населення і господарства України, вивчення спроб соціально-економічної регіоналізації група вчених Національної Академії наук прийшли до висновку, що макрорегіонів на території України можна виділити шість: Центральний, Донецький, Західний, Придніпровський, Харківський.

В данній роботі я розглядаю сільськогосподарські райони України по принципу ділення їх на макрорайони.

2. ЦЕНТРАЛЬНИЙ РЕГІОН.

До складу Центрального регіону входить м.Київ і шість областей: Вінницька, Житомирська, Київська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська. Його площа 158,7 тис.кв.км. Це найбільший за площею регіон України. Чисельність населення в цьому регіоні становить 12,2 млн.чол., або 23,7 % від загальної чисельності населення України.

На території регіону розташовано 96 міст та 176 селіщ міського типу, або 1/5 від їхньої загальної кількості в Україні.

Вінницька область.

Головне природне богатсво області - це земля з її різноманітними типами грунтів. Сільске господарство є основною сферою агропромислового комплексу області. В регіоні переважає сільське населення - 51,3% (922,1 тис.) Сільське господарство має буряківно-зерновий напрям у поєднанні з м ясо-молочним тваринництвом. Тут вирощують зернові: озиму пшеницю, ячмінь, зернобобові, кукурудза на зерно, овес просо, гречку, соняшник, картоплю, овочі.

Важливе місце належить кормовим культурам - конюшені, люцерні, кукурудзі, кормовим бурякам. В області функціонує 32 комбікормових заводи.

Розвинуте також садівництво, зокрема такі плодові кольтури, як яблуня, груша, абрикос, вишня, черешня.

Питома вага області у валовій продукції сільского господарства в 2000р. становила 6,03% (у 1990р.- 6,1%). Область займає перше місце в державі по валовій продукції господарства і третє місце по валовій продукції його на душу населення, однак по валовій продукції галузі на одного працюючого - лише 16 місце.

Питома вага рослинництва у загальному обсязі сільскогосподарської продукції області у 2000р. збільшилась і становила 65,0 відсоків ( у 1990р.- 55,7). Тваринництва, навпаки. Зменшилась до 37,6 відсотків ( у1990р. - 44,3).

Структурна перебудова у сільскому господарстві призвела в основному до зменшення виробництва в усіх ланках його господарювання (табл.1).

За період 1990-2000 р.р. відбулось абсолютне скорочення валової продукції галузі в усіх категоріях господарств: у 2000р. її рівень становив 52,6% від 1990р. У 2000р. намітилась тенденція до незначного росту, особливо у рослинництві, і регіон за валовою продукцією на одного працюючого перейшов з 17-го на 16-те місце.

Реструктурізація в сільському господарстві внесла суттеві зміни у структуру валової продукції. Так, питома вага господарств населення у загальному обсязі валової продукції зростала і становила: у 1990р. - 31,6%, у 2000 р. - 59,6%. Відповідно зменшувалась частка сільскогосподарських підприємств: продукція рослинництва у 1999р. становила 51,7%, у 2000р. - 47,6%, тваринництва - відповідно 33,2% і 26,9%.

Таблица 1.

Динаміка виробництва валової продукції сільського господарства у Вінницькій області у всіх категоріях господарств.

Однією з важливих причин зниження показників економічної ефективності підприємств сільського господарств є відсутність господарського механізму в його організації, а також непомірно висока вартість услуг. Надзвичайно великий негативний вплив має зменшення виробництва, а отже, й пропозицій промислових засобів виробництва і предметів праці.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7