Для запобігання травматизму в притулку користуються спеціальною петлею для відлову, переведення собак в інші вольєри, для виконання медичних заходів. Всі працівники працюють у рукавицях, спеціальній формі. До безпривязного утримання допускаються тільки собаки з добрим норовом.
Територія притулку огороджена 2,5-метровим бетонним парканом. При вїзді на територію обладнаний санпропускник. На території розташовані вольєри для собак висотою до 2 м, стінки між вольєрами і задні стінки суцільні, передні сітчасті. Вольєри зачиняються з зовнішньої та внутрішньої сторін. Декілька вольєрів розташовано в приміщенні. Вони мають природну та штучну вентиляцію, штучне освітлення. Є кілька приміщень для персоналу. В приміщенні офісу розташовані: кімната відпочинку, туалет, кабінет. В кухні є дві електричні плити (плити мають заземлення), джерело водопостачання. В клініці розташована операційна, в якій є холодильник, лампа штучного освітлення (для операцій), бактерицидна лампа, автоклав, сейф, кімната для медикаментів, два операційні столи. Також є стаціонар для післяопераційних тварин. Офіс, операційна та стаціонар обладнані аптечками першої допомоги.
Всі приміщення мають природне та штучне освітлення, природну та штучну вентиляцію, штучне опалення. Їжу тваринам розвозять за допомогою візків в кожен вольєр. Агресивних тварин під час годівлі попередньо заганяють у будки, щоб запобігти травматизму працівників. Для заразно хворих тварин існують окремі вольєри, вхід до яких дозволяється тільки в спецодязі.
Трупи тварин переносять в біотермічну яму і знешкоджують на відстані 1 км від притулку і на відстані 3-5 км від населеного пункту.
При транспортуванні трупів тварин з метою попередження зараження людей та зовнішнього середовища трупи тварин запаковують у целофанові мішки, а працівники, які з ними працюють, одягнені в спецодяг (халати, гумові чоботи та рукавиці) та суворо дотримуються правил особистої гігієни.
В притулку дотримуються протипожежного режиму. Він передбачає не загороджувати проходи між вольєрами, підходи до вольєрів, не палити, не користуватися відкритим вогнем. Особлива увага приділяється електромережі і електроосвітленню. На території існує два протипожежних щити з набором протипожежного інвентарю. На покрівлі кожного приміщення є громовідводи. На випадок пожежі є план евакуації.
Фінансування притулку здійснюється за рахунок благодійних внесків від громадян та організацій, та завдяки підтримці керівних установ України і зарубіжних країн (Австрія, Швейцарія). Робітники вчасно отримують заробітну платню. Притулок добре забезпечений медикаментами і кормом для тварин.
Рекомендації по покращенню охорони праці:
- бажано, щоб притулок був розширений, адже багато бездомних тварин. Іноді їх розташовують по 7-8 у вольєрах при нормі 5-6;
- оскільки притулок не обладнаний водопроводом, воду доводиться привозити з с. Пирогово. Бажано, щоб питання власного водопроводу було вирішено;
- бажано, щоб працюючі проходили медичні огляди.
5. ВИСНОВКИ І ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ5. ВИСНОВКИ І ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ/l1
ВИСНОВКИ
За останній час демодекоз серед собак у м. Києві набув широкого розповсюдження.
Висока чутливість до демодекозу характерна для таких порід собак: німецька вівчарка, коллі та ротвейлер.
Динаміка захворюваності на демодекоз значно вища у молодому віці.
Наибільш часто зустрічається луската форма обмеженого демодекозу. Пустульозна форма зустрічається рідше.
У тварин, хворих на демодекоз, відмічається наявність супутніх захворювань: бактеріальне і грибкове ураження шкіри, гельмінтозні хвороби.
Застосування препарату івермектин в дозі 600 мкг/кг всередину забезпечує високу ефективність лікування демодекозу.
Собаки порід колі, шелті, бобтейл характеризуються підвищеною чутливістю до івермектину, в звязку з чим для їх лікування слід застосовувати препарати інших груп у вигляді мазей та емульсій.
Застосування емульсії амітразіну на мінеральній олії виявилося більш ефективним ніж на воді.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Результати проведених досліджень можуть бути використані для діагностики, лікування і профілактики демодекозу собак практикуючими лікарями ветеринарної медицини.
2. Для лікування демодекозу собак рекомендується застосовувати препарати івермектину в дозі 600 мкг/кг щоденно всередину.
6. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ6. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ/l1
1. Абуладзе К.И., Никоявский С.Н. Демодекоз животных // Паразитология и инвазионные болезни сельскохозяйственных животных. М.: Колос, 1975. С. 158 -159.
2. Бензиор Е., Карлотти Д.Н. Руководство по демодекозу у собак. //Ветеринар. - 2000. - №3. - с. 32-36.
3. Бердыева А. Демодекоз: доктор Айболит. //Домашние любимцы. - 2002. - №6. - с. 8.
4. Берестов В.А. Краткий справочник зверовода. Петрозаводск, Карелия, 1974. С. 437-445.
5. Бирюков А.А. Некоторые биологические свойства соединений амитраз и акарицидной композиции на его основе Демодекоз собак и отодектоз кошек // Сб. науч. тр. / Всерос. НИИ вет. санитарии, гигиены и экологии. 1998. Т.104. С.57-63.
6. Болезни собак и кошек / В.Б. Борисевич, В.Ф. Галат, Г.М. Калиновский и др.; под ред. А. Й. Мазуркевича. К.: Урожай, 1996. 432 с.
7. Бондаренко И.В., Поляков И.Я., Стрелков А.А. Клещи // Вредные нематоды, клещи, грызуны. - М.: Колос, 1969. - С.89-93.
8. Буракова С.О. Безпека праці у тваринництві. - К.: Урожай, 1989. - С.65.
9. Бэкер Э.В., Уартон Г.В. Введение в акарологию; пер. с анг., М.: Иностранная литература, 1955. 476 с.
10. Бэкер Э.В., Уартон Г.В. Морфология и диагностика клещей. Л.: Иностранная литература, 1977. 157 с.
11. Бэне Ф. Демодекоз. //Ветеринар. - 1997- №1- С. 10-14.
12. Ветеринарная лабораторная практика: В 2т. / Издательство сельскохозяйственной литературы, журналов и плакатов. - М.: 1963. - Т.: 2.
13. Ветеринарная энтомология и арахнология: Справочник/ В.А. Поляков, У.А. Узаков, Г.А. Веселкин. М.: Агропромиздат, 1990. 239 с.
14. Галат В.Ф., Дороніна О.Г., Суворов В.Г. Ефективність дектомаксу в боротьбі з акариформними кліщами // Збірник матеріалів ІV Міжнародної науково-практичної конференції Проблеми ветеринарного обслуговування дрібних домашніх тварин. К.: НАУ, 1999. С. 81-83.
15. Головко А. Демодекоз: советы о здоровье. //Мир собаки. - 2002. - №2. - с. 12-13.
16. Головко А.Н. и др. Кожные патологии у собак : этиологические аспекты. //Тезисы 7-й междунар. конференции по проблемам ветеринарной медицины мелких домашних животных, март 1999 - г.Москва. - С.168-169.
17. Головко А.Н.,УшкаловВ.А и др. Заболлеваемость демодекозом собак разных пород. // Материалы 2-й междунар. конференции «Проблемы ветеринарного обслуживания мелких домашних животных» октябрь1997г - г.Киев.- С.67-68.
18. Гордиенко Л.Н., Пильщик Е.В. Этиологическая структура заболеваний кожи, содержащихся в условиях муниципального приюта. //Тезисы 7-й междунар. конференции по проблемам ветеринарной медицины мелких домашних животных, март 1999 - г. Москва. - С.266-268.
19. Гряних Г.М., Лехман С.Д., Будко Т.А. Охорона праці. - К.: Урожай, 1994. - С. 78-95.
20. Демодекоз собак. //Ветеринария. - 2000. - №4, февраль. - с. 6-7.
21. Дубинин В.Б. Чесоточные клещи, их биология, вред в сельском хозяйстве, методы профилактики и борьбы с ними. - М.: Сов. Наука, 1954. - 172-244 с.
22. Дьяконов Л.П. Паразитарные болезни сельскохозяйственных животных. - М.: Агропромиздат, 1985. - 383с.
23. Карпецкая Н.Л. Синдромный подход в диагностике поражений кожи у собак. //Тезисы 7-й междунар. конференции по проблемам ветеринарной медицины мелких домашних животных, март 1999 - г.Москва. - С. 92-93.
24. Кучеренко І.А. Діагностика та профілактика харчових алергій у собак і котів // Збірник матеріалів V Міжнородної науково-практичної конференції Проблеми ветеринарного обслуговування дрібних домашніх тварин. - К.: НАУ, 2000. - С.96-98.
25. Любащенко С.Я. Арахно-энтомозы // Болезни пушных зверей. М.: Колос, 1973. С. 205-218.
26. Майборода Е.А. Арахноэнтомозы домашних животных Украины и Юга России // Матер. Наук.-пр. конф. молодих вчених “Науковы досягнення в галузі ветеринарної медицини”. Харків, 1997. С. 32-33.
27. Машней И.А., Мищенко А.А. Изучение арахнонтомозов собак и кошек в г. Харькове. //Материалы 2-й междунар. конференции «Проблемы ветеринарного обслуживания мелких домашних животных» октябрь1997г - г.Киев.- С.80-81.
28. Машней И.А. Арахноэнтомозы собак и кошек Украины // Вісник Сумського ДАУ. 1999. № 4. С. 14-16.
29. Машней И.А. Арахноэнтомозы собак и кошек Украины // Збірник матеріалів IV Міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми ветеринарного обслуговування дрібних домашніх тварин”. К.: НАУ, 1999. С. 14-16.
30. Ниманд Х.Г., Сутер П.Ф. Болезни собак. Практическое руководство для ветеринарных врачей / Пер. с нем. М.: Аквариум, 1998. 816 с.
31. Оленев Н.О. Чесоточные клещи. Л.: АН СССР, 1932. 64 с.
32. Орлов И.В., Аргинский Н.И., Никольский С.Н. Ветеринарная акарология // Практикум по ветеринарной паразитологии. М.: Сельхозиздат, 1962. С. 185 -232.
33. Паразитарные болезни человека. - К.: Зздорв'я, 1984. - 160с.
34. Паразитология и инвазионные болезни животных / М.Ш. Акбаев, А.А. Водянов, Н.Е. Космиников и др.; под ред. М.Ш. Акбаева. М.: Колос, 2000. 743 с.
35. Патерсон С. Кожные заболевания собак / Пер. с анг. Е. Осипова. М.: Аквариум, 2000. 176 с.
36. Поживил А.И., Головкина Л.П., Корж А.В. и др. Эффективность аверсектина при клещевых болезнях плотоядных // Материали Першої міської конференції з проблем дрібних домашніх тварин. К.: НАУ, 1996. С. 14 - 116.
37. Поляков В.А., Узаков У.Я., Веселкин Г.А. Ветеринарная энтомология и арахнология. - Мю: Агропромиздат, 1990. - 239с.
38. Пономаренко А.Н., Мельникова М.В., Волкова В.В. и др. Арахнозы кошек: особенности эпизоотологии и лечения в условиях мегаполиса // Збірник матеріалів IV Міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми ветеринарного обслуговування дрібних домашніх тварин”. К.: НАУ, 2001. С. 43-45.
39. Пономаренко В.Я и др. К вопросу о демодекозе собак. //Тезисы докладов 1-й Международной ветеринарной конференции, октябрь 1996 г -г. Киев.- С.37-38.
40. Потоцький М. Демодекоз. //Ветеринарна Медицина України. К., - 2001. - №7 - с. 23-25.
41. Птицина О. Новое в лечении демодекоза. //Ветеринарная газета. - 2000. - №11, июнь. - с. 7.
42. Семенов И.В., Буран С.Н. Демодекоз собак. //Тезисы докладов 1-й Международной ветеринарной конференции октябрь 1996 г -г. Киев. - С. 65-70.
43. Справочник по охране труда и технике безопасности в животноводстве. Изд. 2-е, доп. и перераб. - К.: Урожай, 1985. - 199с.
44. Уркхарт Г.М., Эрмур Д., Дункан Д., Данн А.М. и др. Ветеринарная паразитология / Пер. с анг. Е. Болдырева, С. Минаева. М.: Аквариум, 2000. 552 с.
45. Хайдаров К.М. Новые пестициды для борьбы с иксодидами // Экспресс-информация НИИИТЭК Госплана Туркменской ССР. Ашхабад, 1980. Серия 60. Вып. 4. С. 5-8.
46. Хугаев С.С. Демодекоз. //Зоо-фито биржа. - 2002. - № 1-2. - с 16-17.
47. Чеботарёв Р.С. Справочник по ветеринарной и медицинской паразитологии. - Минск: Наука и техника, 1971. - 373с.
48. Шерешевская Е.Г. Наружные паразиты // Ветеринарная паразитология. М.: Колос, 1965. С. 302-305.
49. Шеховцов В.С., Машкей И.А. и др. Видовой состав паразитов домашних животных. //Материалы 2-й междунар.конференции «Проблемы ветеринарного обслуживания мелких домашних животных» октябрь 1997г - г.Киев.- С.64-65.
50. Щанкина М., Осийчук Ю. Особенности этиопатогенеза болезней кожи собак. //Тезисы 7-й междунар. конференции по проблемам ветеринарной медицины мелких домашних животных, март 1999 - г.Москва. - С. 80-82.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14
