Для розрахунків з населенням складають приймально-розрахункову відомість на видачу грошей за закуплене молоко.
Облік вовни. На вівчарських фермах обліковують настрижену вовну у щоденнику надходження і відправлення вовни (форма № 116) та актах настригу і приймання вовни (форма № 115). Перший веде завідувач вівчарської ферми або спеціально призначений завідувач пункту стриження овець в одному примірнику на кожну статево-вікову групу овець, які закріпленні за чабанами.
Настрижену вовну приймають за масою окремо від кожного стригаля. При цьому в щоденнику напроти його прізвища до першого рядка заносять кількість стрижених овець, а до другого -- кількість зданої вовни. Кількість настриженої вовни зазначають у натуральній масі. В сільськогосподарських підприємствах, де овець перед стриженням переганяють через водойму, настрижену гру-бу перегінну та напівперегінну вовну вказують також у натуральній масі, тобто в перерахунку на немиту вовну. Правильність записів у щоденнику стригалі підтверджу-ють своїми підписами.
У другому розділі щоденника зазначають масу брутто, тари і нетто кожного виду вовни за рунами, забарвленням, класом, станом. Коли вовну відправляють з місць стрижен-ня на заготівельні пункти або склади господарства, в цьому розділі записують,, куди і за якими документами її відправ-лено. Також складають товарно-транспортну накладну на відправку-приймання вовни (форма № 1 с.-г. (вовна)).
В кінці робочого дня (зміни) завідувач ферми або пункту стриження підсумовує надходження вовни, кількість стрижених овець кожним стригалем всього за день та залишки вовни. Записи у щоденнику скріпляють своїми підписами зоотехнік сільськогосподарського підприємства, завідувач пункту стриження овець, класирувальники вовни, чабан та особа, яка прийняла вовну.
Згодом на підставі даних щоденника складають акт настригу і приймання вовни| (форма № 115). Він потрібен для документального оформлення вовни, яка надходить при острижені овець як вручну, так і спеціальними стри-гальними апаратами. В ньому вказують породу, вікову групу, кількість і якість отриманої вовни, а також показни-ки настригу вовни з однієї вівці за планом і фактично. Акт складають у трьох примірниках, з яких перший додають до щоденника надходження і відправлення вовни. Він є підставою для оприбуткування вовни на складі. Другий -- залишається у бригадира чи старшого чабана і є підста-вою для нарахування заробітної плати чабанам, а третій примірник акта передають зоотехніку для складання підсумкового Звіту про стриження овець. Акт підписують зоотехнік, чабан, за яким закріплені вівці, завідувач фер-ми та пункту стриження овець.
При відвантаженні вовни для переробки складають до-кумент -- покіпний опис (форма № 115-а). У ньому вка-зують масу (брутто) відвантаженої вовни по кіпам, сорти-менту і якості (із відсотком виходу чистого волокна). Опис видають у трьох примірниках, із яких перший залишаєть-ся в пункті відправки вовни, другий -- у переробного підприємства, третій -- з відміткою про приймання повер-тається сільськогосподарському підприємству для звіряння прийнято маси вовни з відправленою і для проведення відповідних записів у регістрах обліку.
Облік яєць. У сільському господарстві зібрані яйця обліковує зав-ідувач ферми у щоденнику надходження сільськогоспо-дарської продукції (форма № 81). Щоденник заповню-ють щодня в одному примірнику. У ньому зазначають кількість курок-несучок, закріплених за кожною пташни-цею, кількість зібраних цілих та битих яєць. В окремий щоденник заносять кількість яєць, одержаних від молод-няку птиці.
Правильність записів у щоденнику пташниці підтверджують своїми підписами. В кінці кожного дня завідувач ферми підраховує в щоденнику данні про надходження яєць, наявність курок-несучок і підписує його. У встановлені планом документообороту дні щоденник разом з документами на відправлення яєць здають до бухгалтерії.
У спеціалізованих птахівничих господарствах облік одержаних яєць веде начальник цеху чи бригадир у картці обліку руху дорослої птиці (форма № 108). Її ведуть у двох примірниках протягом місяця на кожну вікову групу дорослої птиці, закріпленої за окремими пташницями. Щоденне надходження яєць реєструють в окремій графі картки, аналогічно оприбутковують яйця, одержані від молодняку птиці. В картці також відображають щоденний рух поголів'я курок-несучок, визначають середньомісячну їх кількість і несучість. Наприкінці місяця один примірник картки разом з іншими документами здають до бухгалтерії, другий залишають у справах цеху чи ферми.
Яйця щодня здають за накладними (внутрішньогосподарського призначення) (форма № 87) на склад, де їх сортують відповідно до затверджених стандартів за масою і категоріями. Відсортовані яйця пакують у спеціальні стандартні ящики, на які наклеюють ярлики. На них зазначають категорію яєць, прізвище пакувальника та дату випуску. Результати сортування яєць, що надходять на склад, оформлюють актом на сортування яєць.
Деякі особливості має облік яєць у цехах інкубації. У такий цех яйця передають за накладною, де кожну їх партію сортують і записують результати в акті на сортування яєць у цеху інкубації (форма № 109). Непридатні для інкубації яйця здають на склад за накладною з поміткою "Брак від інкубації”. Партії яєць, яку закладають в інкубатор, присвоюють поряд-ковий номер, який зберігається за нею до кінця інкубації та після виведення молодняку до певного віку.
У процесі інкубації яйця ще двічі сортують (перший і другий міражі). Ці операції також оформлюють актом, де зазначають номер партії та кількість відходів, виявлених після міражів (незапліднені яйця, кров'яні кільця, завмерлі та розбиті).
У встановлені строки начальник цеху на підставі доку-ментів (накладні, акти про рух і сортування яєць, акти виве-дення молодняку) складає і подає до бухгалтери Звіт про процеси інкубації (форма № 105). В кінці місяця бухгалтерія отримує зведений звіт про процеси інкубації тієї ж форми.
Облік меду. Одержаний на пасіці мед відображають у щоденнику надходження сільськогосподарської продукції (форма №81). Записи у ньому робить завідувач пасіки. Він запи-сує прізвища осіб, зайнятих на викачуванні меду, кількість вуликів, із сот яких викачано мед, та масу меду, визначе-ну зважуванням. Записи у щоденнику підтверджують підписами збирачі меду.
Мед завідувач пасіки відправляє на склад за накладни-ми внутрішньогосподарського призначення (форма № 87). У них зазначають кількість і масу тари (бідонів, діжок тощо) та меду (нетто).
До кожної одиниці тари прикріпляють біржу із зазначенням маси брутто, тари і нетто. У вста-новлені строки завідувач пасіки підсумовує за-писи в щоденнику, підписує його і разом з на-кладними на відправлення меду до комори здає до бухгалтерії господарства.
Розділ 3. Організація синтетичного і аналітичного обліку тварин на вирощуванні та відгодівлі.
3.1 Характеристика рахунку 21 „Тварини на вирощуванні та відгодівлі”.
Рахунок 21 „Тварини на вирощуванні ті відгодівлі” призначений для обліку і узагальнення інформації про наявність та рух: тварин, що перебувають на вирощуванні та відгодівлі, птиці, звірів, кролів, сімей бджіл, а також худоби, вибракуваної з основного стада й реалізованої без ставлення на відгодівлю, тварин, прийнятих від населення для реалізації.
За дебетом рахунка 21 „Тварини на вирощуванні та відгодівлі” відображається надходження (придбання, приплід молодняку продуктивної й робочої худоби, вибракувана з основного стада худоба для подальшої відгодівлі або для реалізації
без відгодівлі) тварин на вирощуванні, які обліковуються за первісною вартістю; приріст живої маси молодняку тварин, за кредитом - вибуття тварин на вирощуванні та відгодівлі внаслідок продажу, безоплатної передачі тощо.
Рахунок 21 „Тварини на вирощуванні та відгодівлі” має такі субрахунки:
211 „Молодняк тварин на вирощуванні”;
212 „Тварини на відгодівлі”;
213 „Птиця”;
214 „Звірі”;
215 „Кролі”;
216 „Сім'ї бджіл”;
217 „Доросла худоба, що вибракувана з основного стада”;
218 „Худоба, що прийнята від населення для реалізації”.
На субрахунку 211 „Молодняк тварин на вирощуванні” ведеться облік наявності, надходження й вибуття молодняку великої рогатої худоби, свиней, овець, кіз та коней. Аналітичний облік ведеться в розрізі матеріально відповідальних осіб (ферм, відділків тощо) за такими виробничими й віковими групами:
1. Велика рогата худоба: телички на випоюванні; бички на дорощуванні; телиці для ремонту стада; нетелі, корови-первістки для реалізації; корови - донори ембріонів.
2. Свині; підсосні свинки під матками; підсобні кабанчики під матками; свинки на дорощуванні; ремонтні свинки; ремонтні кабанчики; свинки, що перевіряються.
3. Вівці: ярки народження поточного року; баранчики народження поточного року; ярки народження минулих років; баранчики народження минулих років; переярки. Облік за кожною групою ведеться окремо за рунами: тонкорунні, напівтонкорунні, напівгрубововнянні, грубововняні.
4. Кози: молодняк народження поточного року; молодняк народження минулого року.
5. Коні: молодняк робочих коней (за роками народження і статтю) і молодняк племінних коней (за роками народження і статтю).
Молодняк племінних тварин усіх видів обліковують також за породами.
На субрахунку 212 „Тварини на відгодівлі” ведеться облік наявності та руху: дорослої худоби, переведеної з основного стада на відгодівлю й нагул. Аналітичний облік ведеться за видами худоби: велика рогата худоба на відгодівлі й нагулі; свині на відгодівлі, вівці на нагулі та відгодівлі; кози на нагулі та відгодівлі. М'ясокомбінати на цьому субрахунку обліковують худобу, що перебуває на промисловій відгодівлі.
На субрахунку 213 „Птиця” ведеться облік наявності та руху птиці, як молодняку, так і дорослої. Аналітичний облік ведеться за такими обліковими групами:
1. Кури яєчного напряму: молодняк; маточне стадо несучок; промислове стадо несучок; ремонтний молодняк.
2. Кури м'ясного напряму: молодняк; м'ясні курчата (бройлери); маточне стадо;
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7
