3.3. Схема досліду
Для вивчення взято п'ять варіантів з такими попередниками кукурудзи:
1. Ячмінь ярий (контроль);
2. Горох;
3. Цукрові буряки;
4. Кукурудза;
5. Кукурудза повторно
Ланки з кукурудзою взято з п'ятипільних сівозмін.
Повторність досліду - трикратна. Площа посівної ділянки - 168 м2, облікової - 80 м2. розміщення варіантів у досліді - систематичний.
3.4. Агротехніка вирощування кукурудзи в досліді
Після збирання гороху і ячменю поле оброблялось дисковими лущильниками на глибинку 6-8 см, а після кукурудзи - дисковими боронами на глибину 10-1 см в два сліди.
Зяблевий обробіток після всіх попередників здійснювався плугом з передплужниками на глибину 20-22 см.
Допосівний обробіток включав ранньовесняне вирівнювання поля боронами, допосівну культивацію і передпосівну культивацію на глибину 5-6 см. Сівбу проводили сівалкою СПУ-6.
Догляд за міжряддями кукурудзи здійснювався культиватором КРН-4,2 починаючи з глибини 8-10 см і закінчуючи глибиною 5-6 см. При вирощуванні кукурудзи гербіцидів і інших засобів захисту рослин не застосовували. Мінеральні добрива вносились під основний обробіток в дозі N60P60K60.
3.5. Методика проведення досліджень
1. Вологість грунту визначалась термостатно-ваговим методом з подальшим перерахунком на доступні запаси вологи в грунті.
2. Забур'яненість посівів на початку та в кінці вегетації кукурудзи визначалась кількісним методом рамкою 70х70 см в чотирикратній повторності.
3. Ураженість кукурудзи пухирчастою сажкою та пошкодження рослин кукурудзяним метеликом визначалась під час огляду 100 облікових рослин на ділянці.
4. Урожайність кукурудзи визначалась суцільним методом - збиранням і зважуванням качанів з облікової площі, визначенням виходу зерна і його вологості з перерахунком до 16%-ної вологості.
5. Статистична обробка даних урожайності кукурудзи проводилась методом дисперсійного аналізу [33].
Розділ 4. Результати досліджень
4.1. Запаси доступної вологи в грунті після різних попередників
На урожайність всіх сільськогосподарських культур, в тому числі і на урожайність кукурудзи впливають запаси доступної для рослин вологи, які накопичуються в період від збирання попередника до сівби культури. Можна передбачити, що більше вологи на час сівби кукурудзи буде спостерігатись на полях, де вирощуються культури з невисоким водоспоживанням та де від збирання попередника до сівби культури залишається більший проміжок часу.
З попередників кукурудзи, які вивчаються в досліді, найраніше збирається горох на основну продукцію, за ним ячмінь ярий, потім кукурудза і найпізніше - цукрові буряки.
Які запаси доступної вологи формуються після цих попередників в метровій товщі грунту на час сівби кукурудзи свідчать дані таблиці 4.1.
Таблиця 4.1
Запаси доступної вологи під кукурудзою після різних попередників в 2005 році, мм
Варіант
Попередник
Шар грунту, см
Строк визначення
сівба
викидання мітелок
повна стиглість
1
Ячмінь ярий (контроль)
0-20
36,2
4,8
8,6
0-100
198,3
47,7
64,9
2
Горох
34,4
7,5
8,8
193,8
58,2
84,4
3
Цукрові буряки
29,9
6,8
9,7
135,3
66,7
58,7
4
Кукурудза
32,9
4,4
10,6
164,8
71,6
76,5
5
Кукурудза повторна
33,4
8,9
12,8
161,4
70,6
80,4
Якщо взяти верхній 20-сантиметровий шар грунту, то найвищий запас доступної вологи на час сівби кукурудзи спостерігається після ячменю ярого, гороху, повторної кукурудзи і кукурудзи - відповідно 36,2, 34,4, 33,4 і 32,9 мм. Після цукрових буряків цей показник був найнижчим і склав 29,9 мм. Слід відмітити, що цих запасів вологи в шарі 0-20 см було цілком достатньо для одержання дружних сходів кукурудзи.
Але якщо взяти всю товщу метрового шару грунту, то запаси доступної вологи в ній теж були найнижчими після цукрових буряків.
Так, якщо після ячменю ярого запаси доступної вологи в метровому шарі грунту прийняти за 100%, то після гороху їх було 97,7%, цукрових буряків - 68,2%, кукурудзи і кукурудзи повторної відповідно 83,1 і 81,4%. Таким чином, проти контрольного варіанту запаси доступної вологи після цукрових буряків були нижчими на 31,8%. Можна також відзначити, що запаси доступної вологи при розміщенні кукурудзи після кукурудзи і повторної кукурудзи (коли кукурудза на одному місці вирощується третій рік) практично не відрізнялися між собою, що свідчить про можливість розміщувати цю культуру повторно.
В процесі росту і розвитку не дивлячись на невисокий коефіцієнт транспірації кукурудза на час викидання мітелок використала значну частину вологи. Так, на контрольному варіанті в метровому шарі грунту залишилось вологи порівняно з весняними її запасами лише 24,1%, після гороху - 30,0%, після цукрових буряків - 49,3%, після кукурудзи і повторної кукурудзи - відповідно 43,4 і 43,7%. Таким чином, більше води використала кукурудза, розміщена в сівозміні після ячменю ярого і гороху і майже однаково після просапних попередників.
На час повної стиглості запаси доступної вологи в метровій товщі грунту завдяки атмосферним опадам і меншому споживанню вологи в останній фазі органогенезу навіть підвищились, але найнижчими були після кукурудзи розміщеної після цукрових буряків.
Кількість спожитої кукурудзою води залежить не лише від її запасів у грунті, а і від наявності в грунті поживних речовин. Там, де їх більше, то і використання вологи ефективніше. Про це свідчать розрахунки, результати яких приведені в таблиці 4.2.
Таблиця 4.2
Сумарне водоспоживання кукурудзи в 5-пільних сівозмінах після різних попередників у 2005 р.
За період вегетації, тонн
На 1 ц урожаю, тон
3792
72,9
3552
57,4
3224
60,4
3341
65,3
3268
64,5
З них видно, що найменшим сумарним водоспоживанням відзначається кукурудза, яка висівалась в сівозміні після гороху і цукрових буряків, де на кожний центнер урожаю витрачено відповідно 57,4 і 60,4 тонн води. На нашу думку, це пов'язано з тим, що після гороху створюється для кукурудзи краще азотне живлення, а після цукрових буряків - впливає післядія внесених під них добрив. У всіх інших варіантах для задоволення потреб у живленні кукурудза використовувала води більше.
4.2. Забур'яненість посівів кукурудзи залежно від попередників
По мірі інтенсифікації землеробства і зростання можливостей регулювання водного і поживного режимів грунту зростає значення біологічних факторів чергування культур. Серед таких, які стимулюють збільшення виробництва зерна, бур'яни залишаються одним із найбільш негативних факторів. Так, втрати врожаю від бур'янів в середньому досягають 10,3% від валового збору сільськогосподарських культур [34].
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6