Майже всю площу земельних угідь ЗАТ «Інтерагросистема» займають сільськогосподарські угіддя. Ця тенденція зберігається на протязі 2002 - 2004 років. Це свідчить про інтенсивне використання землі в господарстві, а також необхідність проведення відповідних заходів щодо захисту земель від водної та вітрової ерозії.
З таблиці 1 видно, що в господарстві відбулися зміни площі сіножатих у 2003 році вони збільшилися в порівнянні з 2002 майже на 69.9% у зв'язку з розширенням виробництва. Проте в наступному році площа залишилась незмінною. Найбільшу питому вагу в структурі сільськогосподарських угідь за три роки займає рілля, яка тримається на високому рівні.
Важливим також є визначення землезабезпеченості господарства. Вона визначається забезпеченням ріллі та сільськогосподарських угідь на 1-го середньорічного працівника.
Таблиця 2.
Землезабезпеченість господарства ЗАТ «Інтерагросистема» Менського району Чернігівської області
Роки
Площа, га
Припадає на 1-го середньорічного працівника, га.
Середньорічна
кількість працівників, чол..
сільськогосподарських угідь
ріллі
2002
3621
3505
21,81
21,11
166
2003
19,36
18,74
187
2004
18,47
17,88
196
Аналізуючи землезабезпеченість ЗАТ «Інтерагросистема» ми бачимо, що навантаження сільськогосподарських угідь на 1-го працівника по роках коливається. Так, за 2002 - 2003 роки цей показник зменшився на 11,23%. В 2003 році він зменшився на 0.89га. Ці коливання пов'язані передусім з коливанням чисельності працівників в господарстві.
У сільському господарстві поряд із засобами виробництва і землею, необхідним виробничим фактором є праця. Носіями здатності працювати є трудові ресурси. Трудові ресурси - це сукупність здатних до праці людей, що безпосередньо беруть участь у матеріальному виробництві. До них віднесене і та частина населення, яка не бере, але може брати участь у виробництві продукції або наданні послуг. Рівень забезпеченості сільського господарства трудовими ресурсами, рівномірне і раціональне їх використання значною мірою впливає на ефективність галузі.
Основними показниками наявності і використання трудових ресурсів в господарстві є:
- трудозабезпеченість господарства. Визначається відношенням кількості працівників до площі сільськогосподарських угідь;
- відсоткове співвідношення працівників рослинництва і тваринництва;
- коефіцієнт запасу праці. Обчислюється як відношення фактичної кількості відпрацьованих людино-годин до нормативного запасу праці.
Фактична кількість відпрацьованих людино-годин визначається сумою затрат праці по рослинництву і тваринництву.
Нормативний запас праці визначають множенням середньорічної кількості працівників на ефективний річний фонд робочого часу одного працівника, який становить 1885 людино-годин.
- трудова активність працівників по господарству визначають відношенням фактичної кількості відпрацьованих людино-днів до чисельності працівників у господарстві. Також цей показник розраховують окремо по галузях.
Розглянемо наведені вище показники в таблиці 3.
Таблиця 3.
Наявність і використання трудових ресурсів в ЗАТ «Інтерагросистема»
Показники
2002рік
2003рік
2004рік
2004 р. в % до 2002р.
Середньорічна чисельність працівників чол.:
в тому числі: в рослинництві
тваринництві
205
145
21
227
167
20
241
174
22
117
120
105
Фактична кількість відпрацьованих тис. люд-год.
1 працівником люд-год.
в тому числі в рослинництві
606,2
2957,1
1480,6
613,3
2938,3
3672,5
667
2544,8
3833
110
86
259
Коефіцієнт використання трудових ресурсів
2.0
1.8
1.9
95
Провівши аналіз наявності і використання трудових ресурсів в ЗАТ «Інтерагросистема», ми бачимо, що трудозабезпеченість господарства зросла порівняно 2002рік з 2004 роком на 15.3%
Отже, фактична кількість відпрацьованих люд-год 1 працівником в порівнянні 2002 року з 2004 роком, має тенденцію до зменшення, тобто кількість відпрацьованих 1 працівником люд-год в порівнянні 2002 року з 2004 роком зменшилась на 5.8%.
А коефіцієнт використання трудових ресурсів порівнюючи 2002 рік з 2004 рік зменшився у 0.14 разів, про що і свідчить зменшення забезпеченості господарства ЗАТ «Інтерагросистема» трудовими ресурсами.
Для нормального розвитку сільського господарства необхідна достатня забезпеченість господарства основними виробничими фондами. До них належать засоби виробництва, які безпосередньо пов'язані з виробничими процесами.
Основними показниками економічної ефективності використання основних виробничих фондів є такі:
- фондовіддача визначається як відношенні вартості валової продукції до середньорічної вартості основних виробничих фондів;
- фондомісткість - обернений показник до фондовіддачі ;
- норма прибутку - відношення прибутку до суми основних і оборотних фондів.
Наведемо ці показники в таблиці 4.
Таблиця 4.
Економічна ефективність використання основних виробничих фондів та забезпеченість ними ЗАТ «Інтерагросистема»
2002р.
2003р.
2004р.
2004р. в % до 2002р.
Вартість основних виробничих фондів, тис. грн.
На 1 сільськогосподарських угідь
На 1 середньорічного працівника
4508,7
1,21
21,9
5106,6
1,41
22,5
5702,3
1,57
23,7
126,5
129,8
108,2
Фондовіддача, тис. грн.
0.94
1,17
1,31
139,4
Фондомісткість, тис. грн.
1,06
0,85
0,78
73,6
Норма прибутку, %
49,7
50,2
38,6
Ч
Аналізуючи дані та економічну ефективність використання основних виробничих фондів в ЗАТ «Інтерагросистема» ми можемо побачити, що в динаміці за два роки забезпеченість фондами зросла на 20,9% за рахунок збільшення середньорічної вартості основних виробничих фондів.
Фондовіддача збільшилась на 28%. Це означає, що одиниця вартості основних виробничих фондів стала виробляти більше валової продукції на 28%. На це вплинуло збільшення вартості валової продукції через зниження цін реалізації на деякі види продукції.
Фондомісткість навпаки знизилась, тобто на одиницю вартості продукції потрібно менше затрат вартості основних виробничих фондів.
Норма прибутку зменшилася в 1.3 рази. Тобто одиниця вартості фондів стала приносити менш прибутку в 1.3 рази.
Важливе значення для розвитку підприємства також має спеціалізація, яка дозволяє:
- більш ефективно використовувати природно - кліматичні та економічні умови господарства;
- концентрувати матеріальні та фінансові ресурси на виробництво продукції більш вигіднішої з економічної точки зору;
- покращувати технології виробництва процесів шляхом комплексної механізації та автоматизації.
Спеціалізація сільського господарства - це переважний розвиток виробництва одного або кількох видів продукції в окремих регіонах, підприємствах чи їх підрозділах. Відповідно до цього спеціалізація характеризується переважним розвитком тих галузей сільського господарства, які забезпечують виробництво даних видів продукції. У свою чергу вона вимагає зосередження засобів виробництва та робочої сили для організації розвитку цих галузей і виробництва певних видів продукції.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7