Забур'яненість посівів є одним із факторів, що знижують продуктивність рослин. Втрати врожаю культурними рослинами при середній і сильній забур'яненості полів досягають 30% і більше [37].

При проведенні досліджень в ланці сівозміни В.Б.Павловський та Т.В.Павловська [38] встановили, що найменша кількість бур'янів відмічається на варіантах з різноглибинною оранкою, а найбільша - з поверхневим обробітком дисковою бороною. Відмічено також, що при безполицевому обробітку підвищувалася кількість ярих односім'ядольних бур'янів, таких як плоскуха, мишій, а при поверхневому обробітку дисковою бороною почали прогресувати коренепаросткові.

Забур'яненість посівів ярого ячменю, яка була на початок і кінець вегетації можна бачити в табл. 4.3.

Таблиця 4.3.

Забур'яненість посівів ярого ячменю

після різних способів основного обробітку ґрунту

На початок вегетації ярого ячменю загальна кількість бур'янів найбільшою була після нульового обробітку - 67,9 шт./м2 (табл. 4.3), в той час як на варіанті з поверхневим обробітком в 1,1 рази менше, а на варіанті з оранкою в 1,9 рази менше. Кількість багаторічних бур'янів також залежала від способу обробітку. Із зменшенням інтенсивності обробітку кількість їх збільшувалася. Маса бур'янів найбільшою була на варіанті з нульовим обробітком і становила 7,5 г/м?, що в 1,1 рази більше порівняно з поверхневим та в 2 рази порівняно з оранкою.

Наявність більшої кількості бур'янів після застосування нульового обробітку можна пояснити тим, що бур'яни не зрізуються під час обробітку. А на фоні глибокої полицевої оранки маса насіння рівномірно розподіляється по всій глибині обробітку і тим самим зменшується їх кількість в шарі 0-10 см, з якого воно може прорости.

Вплив способів обробітку на кількість багаторічних бур'янів мав пряму залежність. Так, кількість їх і маса були меншими після полицевої оранки. Зменшення глибини обробітку призводить до незначного зростання забур'яненості посівів малорічними бур'янами та майже дворазового зростання багаторічними бур'янами, що безумовно є значним недоліком зазначених обробітків.

На кінець вегетації кількість бур'янів зменшилась на всіх варіантах досліду. Маса сирих та сухих бур'янів на кінець вегетації збільшилась і була найбільшою після нульового обробітку, дещо меншою після поверхневого,а найменшою після традиційного обробітку.

Загалом забур'яненість посівів ярого ячменю протягом вегетації була не дуже високою, лише на кінець вегетації їх маса зросла, але істотного впливу на формування врожаю не здійснила.

4.4 Формування врожаю і продуктивність ярого ячменю залежно від способу основного обробітку ґрунту

4.4.1 Схожість насіння та густота стояння рослин

Згідно літературних даних польова схожість насіння сильно коливається, що обумовлюється багатьма факторами. Це насамперед погодні умови, якість насіннєвого матеріалу, глибина та рівномірність заробки насіння в ґрунт, належний контакт насінини з ґрунтом тощо. Якщо на погодні умови людина не може вплинути, то на деякі з цих факторів можна вплинути способом та глибиною основного обробітку ґрунту оскільки він впливає на агрофізичний стан ґрунту.

Так, аналіз схожості насіння ярого ячменю (табл.4.4) показав, що на фоні нульового обробітку вона була найвищою і становила 85,6 %, що на 0,5 та 2,9 % відповідно більше порівняно з поверхневим обробітком та оранкою.

Таблиця 4.4

Польова схожість насіння та густота рослин ярого

ячменю залежно від способів основного обробітку ґрунту

На нашу думку підвищення схожості насіння при зменшенні глибини обробітку зумовлювалось підвищенням щільності та зволоженістю у верхньому шарі ґрунту, в результаті чого поліпшувався контакт насінини з ґрунтом, покращувався розподіл насіння за глибиною, тобто насінина розміщувалась на ущільненому насіннєвому ложі.

На початку вегетації густота рослин ярого ячменю залежала від польової схожості насіння і була найбільшою на фоні нульового обробітку ґрунту. Перед збиранням кількість рослин була найбільшою після поверхневого обробітку і становила 294 шт./м2, на фоні нульового обробітку 280 шт./м2, а після оранки вона становила лише 278 шт./м?.

4.4.2 Урожайність ярого ячменю та елементи структури врожаю

Деякі зміни водного режиму, а також зміни в кількості бур'янів, які відбуваються при заміні одного способу основного обробітку ґрунту іншим не можуть не вплинути також і на формування врожаю рослин.

Як свідчать результати наших досліджень (табл. 4.5), вплив способу основного обробітку на врожайність ярого ячменю мав свою особливість. Найбільша кількість продуктивних стебел формувалася після поверхневого обробітку - 240 шт./м2, що на 13 і 7 шт./м2 більше, ніж після оранки та нульового обробітку. Кількість зерен і маса зерен з колоса також були більшими після поверхневого способу обробітку. Що стосується маси 1000 зерен то найбільша їх маса була при оранці 47,2 г.

В рік досліджень (табл. 4.5) врожайність зерна ярого ячменю була досить низькою в залежності від варіанту досліду коливалась в межах 6,40 - 8,17 ц/га.

Найвищою врожайність була після поверхневого обробітку і становила 8,17 ц/га, що на 1,77 ц/га більше ніж на контролі (оранка на 20-22 см) та на 0,7 ц/га більше ніж при нульовому обробітку.

Заміна зяблевої оранки на поверхневий обробіток та без обробітку супроводжувалась істотним підвищенням врожайності зерна ячменю ярого відповідно на 1,77 і 1,07 ц/га, що більше за НІР0,95=0,91 (додаток А).

Таблиця 4.5

Елементи структури врожаю та урожайність ярого

ячменю залежно від способів основного обробітку ґрунту

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6