3. Через споживчу кооперацію. Необхідно вжити заходів для її відновлення та розвитку, для цього: організувати для сільських жителів-продавців худоби зустрічну торгівлю товарами на пільгових умовах; більш широко організувати торгівлю засобами малої механізації, інвентарем, комбікормами; вирішити питання щодо створення в кожному районі площадок відгодівлі та дорощування худоби, закупленої в населення споживчою кооперацією; здійснювати фінансову підтримку об'єднанням особистих селянських господарств через місцеві кредитні кооперативи.

4. Через сільські адміністрації. Необхідно перейти до організації заготівель сільгосппродукції в ОСГ шляхом створення заготівельних контор або закупівельних кооперативів, які повинні, минаючи посередників, реалізувати цю продукцію на комісійних засадах.

Як першочергові заходи сприяння розвитку ОСГ і зростанню товарної частини виробленої ними продукції необхідно: як на обласному, так і на районному рівнях створити бюджетні фонди підтримки особистих селянських господарств, джерелом яких є частина додаткових надходжень доходів від реалізації сільськогосподарської продукції в регіональний фонд з особистих селянських господарств; з метою координації закупівель сільськогосподарської продукції в особистих селянських господарствах створити міжвідомчу комісію на чолі із заступником голови адміністрації області, що курирує сферу АПК; розробити й прийняти пакет документів, що визначають порядок закупівлі продукції присадибних господарств; розширити публікації в пресі, повідомлення по радіо й телебаченню про закупівлю тваринницької продукції; за розпорядженнями главам адміністрацій міст і районів доцільно організувати спеціальні торговельні площадки з умовами звільнення власників ОСГ від платежів за торговельне місце, надання інвентарю, охорону, організацію санітарного контролю, порядок доставки товарів тощо.

Однією з характерних рис здійснення аграрної реформи і переходу до ринку є відродження сільськогосподарської кооперації, що безпосередньо в найбільш вираженій формі характеризує дійсний розвиток господарської демократії, економічної свободи і справжнього самоврядування.

За умов, коли підприємства з переробки сільськогосподарської продукції, а також торгівлі є своєрідними монополістами, які забезпечують собі більш вигідні економічні умови порівняно з товаровиробниками, великі перспективи має створення збутових кооперативів.

Членами збутових кооперативів можуть бути виробники продукції - колективні і приватні підприємства, а також фізичні особи, які мають свій пай у кооперативі і беруть участь у його діяльності. Обов'язковою умовою членства є продаж сільськогосподарської продукції тільки даному кооперативу і жодному іншому підприємству.

Збутові кооперативи в агропромисловому виробництві, по-перше, дають змогу протидіяти переробним підприємствам у монопольному встановленні закупівельних цін. По-друге, дадуть можливість заощаджувати на транспортних витратах, оскільки, спеціалізуючись на певному виді діяльності, вони зможуть розробляти раціональні схеми і маршрути збирання продукції і максимально повно використовувати транспортні засоби. По-третє, будуть сприяти розвитку переробних підприємств, оскільки кооперативи зможуть більш ефективно контролювати якість сировини, забезпечувати її надходження на переробку великими партіями жорстко за графіком, раціонально завантажувати потужності переробних підприємств, яким буде більш вигідно мати справу з кооперативами, ніж займатися організацією системи збирання і транспортування сільськогосподарської сировини та створювати первинні пункти її переробки.

Створення збутових кооперативів буде стимулювати зростання виробництва і спеціалізації, позбавить сільських товаровиробників від обтяжливої функції збуту і спрямує їх діяльність на вдосконалення технологій виробництва самої сировини - підвищення продуктивності худоби і родючості землі, технічної оснащеності тваринництва і рослинництва, а також якості сільськогосподарської продукції.

У практичній діяльності доцільним є створення багатопрофільних кооперативів, що мають замкнутий цикл: виробництво-переробка-збут сільськогосподарської продукції. Рекомендована базова структура багатопрофільного кооперативу за технологічним принципом наведена на рис. 1.

Рис. 1. Організаційна структура багатопрофільного кооперативу

Як реалії стану АПК України слід зазначити наявну розосередженість функціонування фінансового капіталу, що знаходиться в банках, виробничого капіталу, зосередженого на виробничих підприємствах, та товарного капіталу, що перебуває в обігу на підприємствах торгівлі, які реалізують вироблену продукцію. Отже, ці три види капіталу не об'єднані загальною метою, що не сприяє підвищенню ефективності виробництва. З метою подолання зазначених недоліків пропонуємо створення кооперативних фінансово-промислово-аграрних спілок, де концентруються всі три види капіталів.

У кооперативних фінансово-промислово-аграрних спілках буде відбуватися в єдиному комплексі відтворення, нагромадження, концентрація й оборот фінансового, виробничого і товарного капіталів, їх інвестування в пріоритетні галузі АПК, що являє собою принципову новизну пропонованих рішень у період переходу до цивілізованих ринкових відносин. Модель взаємозв'язків ОСГ із сільгоспвиробниками, підприємствами переробки і споживачами подана у вигляді схеми на рис. 2.

Рис. 2. Модель взаємозв'язків кооперативної фінансово-промислово-аграрної спілки

Одна з основних переваг кооперативної фінансово-промислово-аграрної спілки полягає в тому, що в результаті інтеграції економічного, організаційного, технологічного й інтелектуального потенціалу їх учасників забезпечуються реальні можливості самофінансування, нарощування інвестиційних ресурсів для нових високоефективних виробництв.

Головною проблемою власників ОСГ є висока вартість сільськогосподарської техніки, обладнання, труднощі з кредитуванням при відсутності в них достатніх грошових нагромаджень. Ми пропонуємо такі напрями спільного використання техніки:

- господарська взаємодопомога, заснована на партнерському співробітництві;

- спільне володіння технікою та її використання на основі часткової чи повної спільної власності;

- створення машинно-технологічних станцій.

Пропоновані заходи сприяння розвитку ОСГ і зростання товарної частини виробленої ними продукції можуть бути використані в усіх регіонах із урахуванням їх економічних і зональних особливостей.

На прикладі досліджуваних об'єктів реалізація пропонованих заходів щодо вдосконалення економічної взаємодії ОСГ із сільськогосподарськими підприємствами, залежно від природно-кліматичних умов господарств, дасть змогу підвищити сукупний дохід родини з розрахунку на одне особисте селянське господарство на 2,8-2,9 тис. грн., або на 31-43%. Пропоновані шляхи й форми поліпшення реалізації продукції можуть забезпечити по Запорізькій області зростання обсягів заготівлі молока на 14%, м'яса - на 24%.

У сільському господарстві, де на формування кінцевих результатів впливає безліч показників, застосування багатофакторних економіко-статистичних моделей може дати велику користь. Такі моделі насамперед призначені для опису різноманітних причинно-наслідкових зв'язків, їх дослідження і раціонального регулювання.

На сьогодні, у період переходу до нових економічних відносин в аграрному секторі, подібні моделі є інтелектуальним інструментарієм, необхідним для вирішення актуальних питань, пов'язаних з оцінкою рівня розвитку та розробкою конкретних пропозицій щодо зміни структури сільськогосподарських підприємств.

У дисертації, в рамках даної теми, з використанням методів кореляційно-регресійного аналізу, математичної статистики, факторного аналізу пропонується методика визначення раціональних розмірів землекористування особистими селянськими господарствами, а також іншими суб'єктами сільськогосподарської діяльності різних організаційно-правових форм з урахуванням природно-економічних умов сільськогосподарського виробництва досліджуваної зони.

Економіко-статистична модель розмірів господарства визначається за формулою такої залежності результативної величини від декількох незалежних змінних:

,

де y - розміри господарства; хi - значення i-го об'єктивного фактора умов виробництва (i=1,2,…, n); - вірогідна помилка опису форми зв'язку.

Для проведення серії розрахунків у рамках моделі була розроблена програма AGROSTAT мовою Visual Basic, що дає змогу автоматизувати процес статистичного моделювання, починаючи з уведення вхідної інформації і закінчуючи одержанням конкретного результату, побудови ряду різних діаграм і графіків, що мають необхідну наочність. До переваг програми можна зарахувати простоту у використанні і невибагливість до апаратного забезпечення, що значно впливає на широке впровадження цієї програми у виробничу практику.

Для проведення досліджень був зібраний матеріал з 20 районів Запорізької області. Як показники, що характеризують розміри підприємств, використовувалася площа ріллі на одне господарство у гектарах для таких організаційно-правових форм: у1 - особисті селянські господарства; у2 - фермерські господарства; у3 - підприємства колективних форм господарювання.

Агрокліматичні, природноекономічні, техніко-економічні умови визначені такими факторами:

а) спеціалізація виробництва: х1 - питома вага зернових у структурі товарної продукції, %; х2 - питома вага картоплі в структурі товарної продукції, %; х3 - питома вага молока в структурі товарної продукції, %; х4 - питома вага м'яса свиней у структурі товарної продукції, %; х5 - питома вага м'яса ВРХ у структурі товарної продукції, %;

б) комплекс природно-кліматичних умов: х6 - бал бонітету ґрунтів, ц.к.од.;

в) техніко-економічні фактори: х7 - фондоозброєність, тис. грн. на 100 га с.-г. угідь; х8 - забезпеченість робочою силою на 100 га с/г угідь, чол.; х9 - грошово-матеріальні витрати на 100 га с.-г. угідь, тис. грн.

Розглянуті моделі зведені до наступного математичного формулювання:

для особистих селянських господарств;

у1=0,0007х1 - 0,0006х2 + 0,0006х3 + 0,0021х4 - 0,0001х5 + 0,0035х6 +

+0,0001х7 - 0,0016х8 - 0,0002х9 + 0,2564

для фермерських господарств:

у2=0,104х1 + 0,309х2 - 0,09х3 + 0,699х4 - 0,563х5 + 0,948х6 + 0,099х7 +

+ 0,424x8 - 0,023x9 + 23,048

для сільськогосподарських підприємств:

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5