Рефераты. Доходи сільськогосподарських підприємств






Тривалість обороту кредиторської заборгованості відображає час, за який можна перекрити кредиторську заборгованість.

Оцінюючи ділову активність ПОП “Колос” за 2001-02 роки, відмічаємо зменшення виручки від реалізації на 191 тис.грн. (4,4%, чистого доходу на 97 тис.грн. (2,6%), прибутку на 882 тис.грн.. (78,2%). Проте в цілому ділова активність підприємства покращується. Про свідчать зниження тривалості обороту активів, підвищення продуктивності праці середньо облікового працівника на 18,5%, збільшення коефіцієнту оборотності власного капіталу до 29% в кінці 2002 року та зменшення коефіцієнту оборотності кредиторської заборгованості до 7,94 в 2002.

Оцінка прибутковості підприємства здійснюється за слідуючи ми показниками.

Валова рентабельність (прибутковість) виробничих витрат характеризує, скільки валюти прибутку від реалізації без врахування накладних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат припадає на 1 гривню понесених виробничих витрат. Характеризує ефективність виробничої діяльності.

Рентабельність (прибутковість) основної діяльності показує скільки припадає прибутку на 1 гривню витрат, що складають повну собівартість реалізованої продукції (з врахуванням накладних витрат, витрат на збут).

Рентабельність (прибутковість) операційної діяльності показує, скільки припадає прибутку на 1 гривню всіх витрат операційної діяльності.

Рентабельність активів характеризує величину одержаного прибутку в розрахунку на 1 гривню активів підприємства. Прибутковість всіх активів можна розглядати як показник ефективності управління підприємством.

Рентабельність власного капіталу відображає, скільки грошових одиниць чистого прибутку “заробили” кожна грошова одиниця, інвестована власниками підприємства, тобто дає змогу визначити ефективність використання капітала та порівняти цей показник з можливим прибутком від вкладання цих коштів у інші джерела доходу (наприклад, в цінні папери).

Загальна економічна рентабельність характеризує ефективність господарської діяльності підприємства створеним прибутком і активами, які приймали участь у формування фінансового результату.

Аналізуючи рівень рентабельності ПОП “Колос” за 2001-2002 роки, відмітимо значне його зменшення. Це пояснюється тим, що на кінець 2002року прибуток становив 246 тис.грн.., що на 882 тис.грн. (78,2%) менше за попередній рік. Позитивний фінансовий результат свідчить про прибутковість діяльності підприємства, однак різке зменшення рентабельності носить загрожуючий характер для розширеного відтворення ПОП “Колос”.

Банкрутство - як фінансову неспроможність суб`акта господарювання оплатити пред'явлені фінансові документи - можна передбачити з допомогою “Z- рахунка” Альтмана.

Таблиця 9
Оцінка показників прибутковості ПОП “Колос” Ярмолинецького району Хмельницької області.

п/п

Показники

Роки

2001

2002

1. Рентабельність витрат 43,57 7,29

2. Рентабельність основної діяльності 55,30 5,96

3. Рентабельність продаж 40,11 5,72

4. Рентабельність активів 8,19 1,47

5. Рентабельність власного капіталу 8,67 1,65

6. Загальна економічна рентабельність 8,19 1,47

Z-рахунок = (робочий капітал / всі активи х 1,2) + (чистий прибуток / всі активи х 1,4) + (чистий дохід / всі активи х 3,3) + (ринкова вартість акцій / зобов'язання х 0,6) + обсяги продажу / всі активи) .

Якщо Z-рахунок 1,8 і менше, то ймовірність банкрутства є дуже високою; від 1,81 до 2,7 - висока; від 2,8 до 2,9 - банкрутство можливе; при показнику 3 і вище - ймовірність банкрутства дуже мала. Вважається, що цей показник дає 95% ймовірності точного визначення очікуваного банкрутства.

Визначимо Z-рахунок Альтмана для ПОП “Колос”:

Z-рахунок = 0, 58 х 1,2 + 1,65 х 1,4 + 0,33 х 3,3 + 7,34 х 0,6 + 0, 26 = 0,7 + 2,31 + 1,09 + 4,4 + 0,26 = 8,76

Отже, Z-рахунок = 8, 76 і він більше 3, то ймовірність банкрутства ПОП “Колос” дуже мала.

РОЗДІЛ 3

ПЛАНУВАННЯ ДОХОДІВ ПІДПРИЄМСТВ

3.1. Зміст і завдання фінансового плану

Для об'єктивної оцінки поточних і майбутніх фінансових потреб на підприємстві складається фінансовий план, тобто план формування , розподілу і використання фінансових ресурсів. Основна мета складання фінансового плану полягає у взаємоузгодженні доходів і витрат у плановому періоді . При перевищенні доходів над витратами сума перевищення спрямовується до резервного фонду. Якщо витрати перевищують доходи, визначається сума дефіциту фінансових ресурсів, яку можна одержати за рахунок кредитів, позик, випуску цінних паперів тощо.

Фінансові плани за тривалістю дії поділяються на :

- довгострокові (перспективні) - період 3-5 років із розбивкою по роках;

- поточні - на рік із розбивкою по кварталах;

- оперативні - на квартал із розбивкою по місяцях.

На даному етапі підприємства самостійно визначають, які розділи і показники фінансового плану їм необхідно розробити та в якій формі його скласти. Однак, наказом Фонду державного майна України від 21.02.2002р. № 343 затверджено форму річного фінансового плану господарського товариства, у статутному фонді якого більше 50% акцій належить державі, та Методичні рекомендації щодо порядку його складання і погодження. Затверджено також Положення про порядок складання річного фінансового плану державним підприємством, згідно якого фінансовий план складається з таких розділів:

- джерела формування та надходження коштів,

- приріст активів підприємства,

- повернення залучених коштів,

- витрати, пов'язані з внесенням обов'язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів,

- покриття збитків минулих періодів.

Розробка фінансового плану розпочинається з розрахунку показників дохідної, а потім витратної частини. Фінансовий план є необхідною умовою для раціональної організації роботи на всіх ділянках фінансово- господарської діяльності підприємства.

Фінансове планування - це процес визначення обсягу фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямами їх цільового використання згідно з виробничими та маркетинговими показниками підприємства в плановому періоді.

Процес фінансового планування

Схема 1. Основні етапи фінансового планування на підприємстві.

Принципи фінансового планування:

· наукова обґрунтованість, яка передбачає проведення розрахунків фінансових показників на основі певних методик з урахуванням кращого досвіду, використання засобів обчислювальної техніки, економіко-математичних методів, які передбачають багатоваріантність розрахунків і вибір найоптимальнішого із них;

· єдність фінансових планів полягає в єдності фінансової політики, є диному підході до розподілу фінансових ресурсів, єдиній методології розрахунку фінансових показників та ін;

· безперервність , яка означає взаємозв'язок довгострокових , поточних і оперативних фінансових планів;

· стабільність , тобто незмінність показників фінансових планів.

Основними завданнями фінансового планування на підприємстві є:

- забезпечення необхідними фінансовими ресурсами операційної, інвестиційної і фінансової діяльності,

- врахування інтересів підприємства, акціонерів та інших інвесторів за розподілом прибутку,

- визначення ефективних напрямів вкладення капіталу, оцінка раціональності його використання,

- налагодження раціональних фінансових відносин з іншими суб'єктами господарювання, банками, інвестиційними фондами, страховими компаніями,

- забезпечення виконання зобов'язань підприємств перед бюджетом і державними цільовими фондами, банками та іншими кредиторами,

- виявлення внутрішньогосподарських резервів та мобілізація всіх видів ресурсів для збільшення прибутку від звичайної діяльності , а також збільшення інших доходів, включаючи і позареалізаційні,

- забезпечення контролю за фінансовим станом, платоспроможністю та кредитоспроможністю підприємства.

Умови ринкової економіки передбачають якісне фінансове планування на підприємствах, оскільки останні самі відповідають за всі негативні наслідки і прорахунки своєї діяльності.

Фінансове планування нині в Україні стримується з таких причин:

1) високий рівень невизначеності на ринку, пов'язаний з тривалими глобальними змінами в усіх сферах суспільного життя

2) брак ефективної нормативно-правової бази у сфері внутріфірмового фінансового планування

3) обмеженість фінансових можливостей більшості підприємств для залучення висококваліфікованих спеціалістів, здатних виконувати складні фінансові розрахунки.

Значення фінансового планування для підприємств полягає у відображенні розроблених цілей у формі конкретних фінансових показників, забезпеченні фінансовими ресурсами закладених у виробничому плані економічних пропорцій розвитку, визначенні життєздатності проекту підприємства за умов конкуренції.

Фінансове планування дає змогу підприємству визначити:

- розмір грошових коштів, що їх може отримати підприємство у своє розпорядження,

- джерела надходження коштів,

- відповідність фінансових ресурсів обсягу операційної та інвестиційної діяльності,

- частину коштів, яка має бути переказана в бюджет, державні цільові фонди, банкам та іншим кредиторам,

- напрями розподілу та використання прибутку на підприємстві,

- міру забезпеченості реальної збалансованості планових витрат і доходів підприємства на принципах самоокупності та самофінансування.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.