Кров беруть з яремної вени добре вгодованих, здорових коней. Перед узяттям крові в пляшки ємністю в дві літри наливають охолоджений стерильний 5%-ний розчин лимоннокислого натрію з розрахунку 1:10.

При обробці поросят цитрованою кров'ю необхідно стежити за повноцінністю раціону підсисних поросят, свиноматок і гігієною приміщень, що підвищує ефективність препарату. Профілактика анемії поросят, у цей час - одна з головних нерозв'язаних проблем у свинарстві, і це зобов'язує фахівців ветеринарної медицини до вивчення зазначеного захворювання та приділяти йому більшу увагу [8].

1.5 Висновок з огляду літератури

Аліментарна анемія - одна з масових і небезпечних хвороб поросят, що наносить значні економічні збитки свинарству.

Дане захворювання характеризується порушенням окислювально-відновних процесів в організмі поросят, яке обумовлене дефіцитом заліза, в результаті чого у тварин знижується вміст гемоглобіну, зменшується кількість еритроцитів. Такі поросята стають більше сприйнятливими до інших захворювань, що приводить до масової їх загибелі.

Воно починає розвиватися з п'ятиденного віку і максимального розвитку досягає у тритижневому віці.

Правильна організація заходів профілактики і лікування дає можливість зменшити економічні збитки. На даний час існує багато препаратів заліза, які виробляють різні фармацевтичні фірми світу.

Ведеться науковий пошук по створенню схем лікування і профілактики анемій.

2. Власні дослідження

2.1 Матеріали та методи дослідження

Дипломна робота виконана на базі свиноферми ПАОП „Промінь" (с. Кобзівка) та науковій лабораторії кафедри терапії ПДАА.

Для дослідження відібрали 10 поросят великої білої породи віком 7 діб. З цих тварин сформували 2-групи (контрольну та дослідну) по 5 гол. Контрольна група поросят отримувало препарат суйферровіт, той який застосовувався в господарстві для профілактики анемій у поросят.

Дослідна група поросят отримувала препарат ферровет з метою простежити порівняння ефективності препаратів.

Для визначення клінічного стану тварин провели клінічний огляд контрольних і дослідних груп поросят. Визначали габітус, стан шкіри, слизових оболонок, стан органів дихання.

Габітус - це зовнішній вигляд тварини. Дає змогу визначити загальний стан тварини, положення тіла в просторі, конституція, вгодованість, тілобудова і темперамент.

Волосяний покрив - визначали стан волосяного покриву, блискучість, прилягання до шкіри, густоту, наявність алопецій, міцність зв'язку із шкірою.

Шкіра - визначали колір, запах, еластичність, вологість, температура і наявність можливих патологічних змін - порушення цілісності (садини, тріщини, рани, гангрена, висипи, везикули, абсцеси, волдирі, чешуйки, кірки, збільшення об'єму, набряки, емфізема, флегмони, гематоми, новоутворення).

Видимі слизові оболонки - колір, вологість, щільність і наявність нашарувань на слизових оболонках.

Лімфатичні вузли - розміри, форму, рухливість, болючість, місцеву температуру.

При дослідженні серцево-судинної системи звертали увагу на наявність набряків. З'ясували силу, ритм, локалізацію серцевого поштовху. У поросят серцевий поштовх найбільш виражений зліва в 4-му міжребер'ї на площі 4-5см2, а справа він прощупується в 4-му міжребер'ї на 7-8 см нижче лопатко - плечового суглобу.

Тони серця прослуховували в місцях: двостулковий клапан розміщений в 4- му міжребер'ї зліва; трьохстулковий в 3-му міжребер'ї справа; півмісяцеві клапани легеневої артерії в 3-му міжребер'ї під лінією, яка розділяє на половину нижню третину грудної клітки, визначили їх силу, тембр, ясність, ритм, якість. Оглядом і пальпацією периферійних вен визначили їх наповнення, характер пульсу.

Досліджування органів дихання проводили за таким планом: дихальні рухи, верхні дихальні шляхи, огляд, пальпація і аускультація грудної клітки в ділянці легень.

Дихальні рухи - частоту, тип, глибину і симетричність.

Верхні дихальні шляхи - слизову оболонку носа, запах видихуваного повітря, додаткові пазухи, гортань, трахея, наявність та характер кашлю (сила, частота, болючість, вологість), патологічні (хрипи, крепітація, шуми тертя, плеску, патологічне бронхіальне дихання, амфоричне) дихальні шуми.

При клінічному огляді тварин було виявлено зниження апетиту, тварини в'ялі, блідість шкіри і видимих слизових оболонок, іноді тахікардію.

Проводили відбір крові для морфологічного і біохімічного дослідження. Визначили стан гемопоезу у поросят за наступними показниками: вміст гемоглобіну, кількість еритроцитів, лейкоцитів.

Кров у піддослідних поросят відбирали на 7-й, 14-й, 21-й день після народження. Відбір крові проводили безпосередньо перед введенням залізовмісних препаратів, для дослідження її відбирали з очного (орбітального) синуса. Для цього поросят - сисунів фіксували у горизонтальному положенні. За допомогою голки проколювали кон'юнктиву шляхом сильного надавлювання і просування голки вперед на 1-2 см доки вона не потрапить у венозний синус, який розташований поряд з кістковою очною впадиною.

Визначення вмісту гемоглобіну проводили за допомогою геміглобінцианідного методу. Гемоглобін при взаємодії з залізосинеродистим калієм окислюється в геміглобін, інтенсивність пофарбування якого пропорційна вмісту гемоглобіну.

Концентрація геміглобінцианіду в стандартному розчині набору фірми "Реагент" відповідає концентрації гемоглобіну в крові 120 г/л при розведенні крові в 251 раз.

У пробірку вносили 5мл трансформуючого розчину і 0,02мл крові, добре перемішували, залишали на 10 хв., після чого суміш фотоелектро- колориметрували при довжині хвилі 500-600нм у кюветі з товщиною шару 1см проти холостої проби (трансформуючий розчин). Стандартний розчин виміряли при тих умовах, що і дослідну пробу.

Визначення кількості лейкоцитів, еритроцитів проводили за допомогою камери Горяєва.

Для визначення кількості лейкоцитів брали ретельно висушені звичайні лабораторні пробірки. За допомогою піпетки в пробірки вносили по 0,4 мл 3%-го розчину оцтової кислоти, підфарбований метиленовою синькою (рідина Тюрка). Потім капіляром додавали до вмісту кожної пробірки по 0,02мл крові. Одержали розведення крові 1:20. Краплею розбавленої крові заповнювали лічильну камеру Горяєва і підраховували клітини у 100 великих квадратах.

Кількість лейкоцитів розраховували за формулою:

, де

X - кількість лейкоцитів (Г/л);

? - кількість клітин у 100 великих квадратах;

250 - об'єм одного великого квадрата дорівнює 1/250 мм;

20 - ступінь розведення крові;

100 - кількість великих квадратів.

Для визначення кількості еритроцитів брали ретельно висушені лабораторні пробірки. За допомогою піпеток в пробірки наливали по 3,98 мл фізіологічного розчину. Потім капіляром додавали до вмістимого кожної пробірки по 0,02 мл крові. Змішавши вміст пробірки краплею розбавленої крові заповнюють камеру Горєва. Підрахунок клітин проводили в 5 великих квадратах або 80 малих.

Кількість еритроцитів розраховують за формулою:

, де

X - кількість еритроцитів (Т/л);

? - кількість клітин в 5 великих квадратах;

4000 - об'єм одного малого квадрата;

200 - ступінь розведення крові;

80 - кількість малих квадратів.

Для визначення співвідношення між кількістю еритроцитів і насиченістю їх гемоглобіном ми визначали кольоровий показник.

Визначення кольорового показника проводили за формулою:

, де:

Нв1,Е1- середня кількість еритроцитів і гемоглобіну у даного виду тварин;

Нв2,Е2- знайдена кількість еритроцитів і гемоглобіну у досліджуваних тварин.

Середній уміст гемоглобіну в одному еритроциті (ВГЕ) визначають діленням вмісту його в 1 л крові на кількість еритроцитів у тому ж об'ємі. ВГЕ виражають у піктограмах.

Білок є основною і найбільш важливою структурною частиною живих організмів. Визначали вміст загального білка в сироватці крові, за допомогою рефрактометра RL-2. В основу цього метода покладено визначення показника (коефіцієнта) заломлення світла дослідною речовиною. В сироватці крові величина рефракції залежить від кількості білка.

Визначення білка за допомогою рефрактометра RL-2 проводили наступним чином. Спочатку прилад встановили на нуль по дистильованій воді, при температурі 20°С. Перед цим верхню і нижню камеру протирають марлевою серветкою, змоченою сумішшю спирту з ефіром і насухо витирають марлевим тампоном. На призму наносять 2-3 краплі дистильованої води. Камеру закривають. Дисперсію в окулярі зорової труби видаляють прокручуванням гвинта лімба дисперсії. Лінію шкали встановлюємо на цифру 1,333 (показник заломлення дистильованої води), в зорову трубу спостерігаємо кордон світлотіней по відношенню до точки перетину двох візирних ліній. Після чого поверхню призми насухо витираємо м'якою марлевою серветкою і ватним тампоном. Наносимо на нижню призму 2-3 краплі досліджуваної сироватки. Дзеркалом направляємо світло в вікно камери і повертаємо гвинт до тих пір, поки межа світлотіні не досягне перетину двох візирних ліній.

Вміст білка визначали в г/% по таблиці урахування величин показника заломлення з рефрактометра.

Результати досліджень оброблені статистично за допомогою комп'ютера з використанням програми “Ехсеl”.

2.2 Економічна характеристика господарства

Господарство ПАОП “Промінь” розташовано в селі Кобзівка Красноградського району Харківської області, в 30-ти кілометрах від міста Краснограда, яке є районним центром. До найближчої залізничної станції 25 км.

Розміщений в північно-західній частині Красноградського району, в лісостеповій зоні з помірно-континентальним кліматом.

Багаторічна середня температура повітря по місяцях

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10