Тому що імідж результат психічної діяльності матеріальна уява, що прийняла, і нужденний у переведенні його знову в психічну сферу (доведення до адресата), те дуже важливим стають комунікаційні процеси. Основною моделлю комунікаційного процесу є: формування повідомлення, вибір каналу і самого адресата.

Від правильного вибору й організації комунікації залежить досягнення цілі взагалі. Необхідно враховувати ще такі чинники як “шуми” і
“перешкоди”. “Шуми” - це природні перекручування утримання повідомлення, частіше усього через проблеми семантики або істотних розходжень сприйняття адресата й адресанта. “Перешкоди” - це спрямовані, спеціально створені перешкоди (створені супротивниками, конкурентами).

Створення іміджу України

У сучасних умовах, із проголошенням незалежності, перед нашою державою підвелася велика кількість проблем. Нашій державі прийшлося почати будувати відношення з іншими державами із самого початку (не маючи достатнього досвіду). У зв'язку з цим, проблема іміджу України має велике значення.
Відсутність устояного іміджу має як позитивні так і негативні сторони. У якості позитивних моментів — можливість конструювання сприятливого і зручного для держави іміджу; Україна, за часи перебування в складі СРСР, не має негативних в історичному плані дій. До негативних моментів можна віднести те, що уявлення про нашу державу мають суперечливий і стихійний характер.

Внутрішні перемінні

Основні напрямки зовнішньої політики України. У декларації про державний суверенітет України 16.07.1990 проголошуються 3 основних принципи: o Без'ядеpність, o Нейтралітет, o Вніблоковість.

Що стосується без'ядеpність, те Україна уже вивела (1.06.1996) усі ядерні боєголовки на територію Росії, як і передбачало тристоронню угоду
України, Росії і США. Це є позитивним і можливо ключовим моментом у новому іміджі України. Цим можна підкреслити миролюбство і політику відмови від сили.

Що стосується нейтральності і вніблоковість, те тут питання трохи складної. Співробітництво з НАТО (“Хартія про особливе партнерство”) не рахується як приналежність до блока, але у свою чергу така вніблоковість істотно впливає на безпеку.

Концептуальні основи зовнішньої політики України викладені в постанові
Веpховной Ради України "про основні напрямки зовнішньої політики України"
2.07.93. Основні пункти:

Україна засуджує війну як знаряддя зовнішньої політики;

Україна не пред'являє територіальні претензії до інших країн і не визнає територіальних претензій від інших держав;

Україна виступає проти присутності іноземних збройних сил на своїй території.

Пріоритети зовнішньої політики. Двосторонні відношення: o Прикордонні держави — стратегічні партнери, o Домінанта двосторонніх відношень із Росією, o Відношення зі США (стратегічно важливі), o Відношення з державами членами ЄС.

Зовнішні перемінні

Стратегічні напрямки можна розділити на чотирьох групи:

1. Країни Європейської Співдружності,

2. США,

3. Росія,

4. Держави колишнього соц. табору.

Наше прагнення в Європейські структури підтримуються державами учасниками. Важливими чинниками впливающіми на відношення цих держав до
Україні є: демократія, стабільне політичне положення, економічний розвиток, розвиток правосвідомості.

Відповідно до стратегії національної безпеки США можна виділити такі пріоритети: демократія, ринкова економіка, правова держава, права людини, скорочення і співробітництво у військовій сфері.

Нижче приведені ключові положення з доповіді про стратегію національної безпеки США.

“Всі американські стратегічні цілі — від забезпечення процвітання нації до подолання глобальних погроз нашій країні ззовні служать інтересам розширення числа демократичних держав із ринковою економікою. Тому політика стосовно нових демократичних держав в інтересах зберігання їх як демократій, прихильних ідеям ринкової економіки і дотриманню прав людини, є найважливішою частиною стратегії національної безпеки.

Більш ніж 20 країн у Східної Європі, що був Радянському Союзі,
Латинської Америці і Східної Азії за минулі 10 років провели вільні вибори і створили демократичне товариство на конституційній основі.

Першим і найбільше важливим елементом нашої стратегії в Європі повинне бути забезпечення безпеки шляхом підтримки на належному рівні військового потенціалу і здійснення співробітництва. Холодна війна закінчилася, але небезпека війни зберігається.

У той час як ми проводимо роботу з зміцненню нашої економіки, ми повинні одночасно розуміти, що, допомагаючи проведенню ринкових реформ у молодих демократичних державах Східної Європи, ми сприяємо тим самим нашому власному процвітанню і безпеці. Це допоможе послабити етнічні протиріччя і буде сприяти становленню нових демократичних режимів.

Ще одним імперативом нашої політики безпеки є підтримка демократії й особистих свобод у Росії, державах, утворених на території колишнього СРСР, і країнах Східної Європи. Успіх цих демократичних перетворень підвищує нашу безпеку. Він є кращою відповіддю агресивному націоналізму й етнічної ненависті, що проявилися після закінчення холодної війни. Ніде успіх демократичних перетворень не є для США більш важливим, чим у цих країнах.”[4]

Цільова уява

На підставі вищезгаданих чекань стратегічних партнерів України можна виділити такі компоненти цільової уяви: o Становлення і розвиток демократії, o Прагнення до правової держави, o Підвищення правосвідомості, o Дотримання прав людини, o Економічні реформи (проходження принципам ринкової економіки), o Без'ядерний статус, o Співробітництво у військовій області, o Сприяння миротворчим пресам (через ООН).

Виконавці

Для такої специфічної діяльності як створення і керування іміджем держави, необхідно створити відповідну структуру. Важливою характеристикою якої буде можливість притягнення широкого кола спеціалістів.

Цільові групи

У якості цільових груп впливу можна виділити такі: o Уряди, o Політичні агенти, o Фінансово- промислові кола, o Населення (середній клас, більшість).

Комунікаційні процеси

Комунікаційні процеси можна розділити на: o Оригінальні — єдино разові ефективні й ефектні дії (візити на вищому рівні, заяви, декларації), o Тимчасові — обмежені за часом і задачами заходу (культурні, просвітні програми), o Постійні — спеціально створені інститути (представництва, комітети, товариства, кружки).

До відзначеного вище потрібно додати періодичні повідомлення в ЗМІ у виді оглядів, інтерв'ю, репортажів, заміток, а так само роботу через співтовариство Internet, що одержує особливе значення в сучасному світі.

Висновки

В даний час є широкі можливості по створенню і просуванню іміджу
України. Для цього необхідна спеціальна структура і злагоджена робота спеціалістів із різних областей знань. Для впровадження ж необхідна узгодженість дій гілок влади в цій області. Створення і просування іміджу повинно бути частиною ще більшої програми по розвитку України, потрібно не тільки здаватися цивілізованим і “позитивним” державою але і ринутися їм стати. У будь-якому випадку подолання наших хиб тільки зміцнить наша уява.
Так у світлі останніх політичних подій можна уявити зняття депутатської недоторканності з екс- прем’єр міністра П.И.Лазаренко як досягнення демократії і ролі права, що підвищується, в Україні. Позитивні наслідки сприятливого іміджу не тільки поліпшать положення України у світі, але і значно змінять внутрішньо положення.

Покажчики

I

internet 8

P

public relation 2

А

адаптивна структура 5 альтернативи 5 альтернативні рішення 4 архетип 3

Б

бюджет 4

В

відкрита система 3 внутрішні перемінні 7

Г

географічний чинник 6

Д

демократія 7

Е

екстравертивний тип 3 етнічні протиріччя 8

З

ЗМІ 8

І

інкапсуляція 4 інтровертивний тип 3 історичний чинник 6

К

комунікаційні процеси 6, 8 контроль 4 культурний чинник 6

М

мотивація 4

Н

НАТО 7

О

організація 4

П

перетасування 5 перешкоди 6 підсвідомость 3 планування 4 поліморфізм 4 політичний маркетинг 2 політичні агенти 8 порівняльно- типологічний підхід 5 права людини 8 приклеювання ярликів 5 просування іміджу 9

Р

ринкова економіка 8

С

свідчення 5 сила на виході 5 сила на вході 5 символ 3 соціальний чинник 6 спадкування 4 співробітництво 8 стратегічна ціль 4 стратегічний чинник 6 стратегічні партнери 7 стратегія національної безпеки 7 сяюче узагальнення 5

Т

тактична ціль 4 тип 3 трансфер 5

У

уряди 8

Ф

фінансово- промислові кола 8

Ц

цільова уява 8 цільови групи 5, 6

Ш

шаблон 3 шуми 6

Література

1. Дао дэ цзин. “Книга Пути и Добродетели”, Пер.Ян Хин Шуна. К.:

“Амрита”, 1996. - 44 с.

2. Символы в политической рекламе. Г. Почепцов. К.: “Принт сервис”,

1997. – 331 с.

3. Тайные пружины человеческой психики, или как расширить сферу своего влияния. Э. Цветков., М.: “Центр 2000”, 1993. –80 с.

4. “Человек и его символы”, К.Г. Юнг. М.: “Университетская книга”,

1998. –368 с.

5. Соционика. А. Аугустинавичюте. Санкт- Петербург.: Акт 1998. - 416 с.

6. Основы менеджмента. М.Х. Мескон. М.: “Дело” 1992. – 700 с.

7. “Я верю в древность”. Конфуций. М.: Терра, 1998. –382 с.

8. Письма мастера Дзен мастеру фехтования. Такуан Сохо. Санкт-

Петербург.: Евразия, 1998. –186 с.

Зміст

Введення 2

Теоретичні і методологічні основи 3

Методологія побудови моделі 4

Процес прийняття рішень 4

Створення образу 4

Дослідження 5

Формулювання обмежень і критеріїв 5

Виявлення альтернатив 5

Оцінка альтернатив 5

Вибір 5

Виконавці 5

Цільові групи 6

Комунікаційні процеси 6

Створення іміджу України 7

Внутрішні перемінні 7

Зовнішні перемінні 7

Цільова уява 8

Виконавці 8

Цільові групи 8

Комунікаційні процеси 8

Висновки 9

Покажчики 10

Література 11

Зміст 12

1999 © Alexander Hara

2:465/164@FidoNet niten@xoomail.com

-----------------------

[1] Дао — всеобіймаючий принцип, Всесвіт.

[2] А. Аугустинавичюте. Соционика. с. 285.

[3] К.Г. Юнг. Человек и его символы. с. 65.

[4] A National Security Strategy of Engagement and Enlargement. Wash.,
1994.

-----------------------

Планування

Організація

Мотивація

Контроль

Страницы: 1, 2