План.
Вступ...........................................3
1. Розвиток та історія менеджменту.............4 1.1. Екскурс в історію менеджменту..............4 1.2. Школи та принципи управління...............6 2. Сутність та зміст менеджменту...............10 1. Загальні поняття..........................10 2. Задачі і цілі управління..................11 2.3. Методі і моделі управління................12 1. Сучасні проблеми управління.............13 2. Основні категорії теорії управління.....15 3. Технологія управління...................16 4. Наукові підходи до менеджменту..........16 5. Управлінські рішення....................19 6. Види менеджменту..........................20 7. Менеджмент в мікро- і макроекономіці......22 8. Принципи менеджменту......................23 9. Функції менеджменту.......................24 10. Планування..............................24 11. Організація.............................28 12. Мотивація...............................33 13. Контроль................................37 3. Менеджмент по-японські або як це роблять в «Мацусіта денкі»...............................40 Висновок.......................................47 Список використаної літератури.................48
Вступ.
У наш час важко назвати більш важливу і багатогранну сферу діяльності, чим управління, або менеджмент, від якого в значній мірі залежать і ефективність виробництва, і якість обслуговування населення.
У зарубіжних країнах накопичений значний досвід управління в області промисловості, торгівлі, кооперації, сільського господарства і т.п. внаслідок безпосередньої участі людей в управлінській діяльності. Він збагачується за рахунок знань основ науки управління, світових досягнень в практичній організації економічних і соціальних процесів.
У Українi поки ще не досягнуті значні успіхи в теоретичному і практичному освоєнні менеджменту.
Реорганізовуються старі структури управління і влади в російській економіці, при цьому використовуються західні моделі управління. Однак механічне перенесення концепції управління з однієї соцiокультурної середи в іншу, сліпе копіювання досвіду тієї або іншої держави практичне неможливе і веде до важких економічних і соціальних наслідків. Менеджмент зумовлений такими базисними чинниками, як тип власності, форма державного устрою, міра розвитку ринкових відносин. Тому розвиток сучасного менеджменту в умовах переходу Україні до ринкової економіки в значній мірі залежить від цих чинників.
1. Розвиток та історія менеджменту.
1.1. Екскурс в історію менеджменту.
Поняття бізнесу зародилося разом з поняттям товарно-грошових відносин, тобто на громадському етапі розвитку людства. Коли основною формою "торгівлі" між общинами був натуральний обмін, з'явилися міняйла-кочовики, що кочували з однієї общини в іншу і різні товари, що вимінювали з вигодою для собі. Це і можна вважати одним з перших виявів духа підприємництва. Поступово з розвитком товарно-грошових відносин розвивався і бізнес. У часи рабоволодіння процвітала торгівля; пізніше, у часи феодалізму і процвітання натурального господарства значення торгівлі в селі трохи поменшало, але з розвитком міст і ремесла вона знову придбала своє первинне значення. У часи становлення капіталізму і первинного накопичення капіталу процвітало фінансове підприємництво, а пізніше - промислове. У середині Х1Х століття бізнес придбав нові форми. Якщо до цього одноосібним управлінцем був господар, то у часи бурхливого промислового зростання структура значно змінилася. Саме на цьому етапі і почав розвиватися менеджмент в тому вигляді, в якому мі звикли сприймати це слово. Не можна сказати, що він з'явився раптово саме з розвитком капіталізму, він існував і раніше. У часи рабоволодіння були керівники на плантаціях, які стежили за правильністю виконання робіт, але це правильніше було б назвати наглядом, чим управлінням. У часи феодалізму і процвітання натурального господарства, також існували керівники, помічники господаря, це, співуче, можна вважати одним з перших виявів саме управління, а не тільки нагляду над працюючими, оскільки у керівника була можливість маневру: він міг замінити вигляд робіт у вигляді заохочення або покарання селян, міг знизити податок (правда, лише за рахунок підвищення податку для інших). Це було убоге, але все ж вияв управління. Але по-справжньому менеджмент почав розвиватися тільки з розвитком капіталізму, саме тоді з'явилася потреба в талановитих управлінцях, які могли б виробити свою стратегію управління фірмою і розвитку бізнесу і привести фірму до Успіху, або в крайньому випадку, врятувати її від банкрутства. Яскравим прикладом є Америка: безліч контор, працюючих в різних областях. Кожна з них має свою управлінську структуру, де крім президента (господаря) є ще і керівник, фінансисти і аналітики, що займається розробкою політики фірми. Ті з них, чиї фахівці виявилися найбільш талановитими, досвідченими і грамотними вижили в морі дикої конкуренції. Всі самі знамениті американські бізнесмени: Генрі Форд, Рокфеллер і інші починали з малого, але швидко зорієнтувавшись в ситуації, що склалася на ринку, сморіду змогли набрати команду і зробити свою роботу максимально ефективної; працюючи швидше і краще інших, сморіду змогли статі лідерами в своїй області. Основна мета існування будь-якого бізнесу і створення будь-якої фірми - привести фірму до вершини Успіху, закріпити її там і дати їй можливість сміливо дивитися в майбутнє, бачачи там нові перспективи її розвитку. Суть бізнесу складається в постійному вдосконаленні самої фірми, її стратегії і тактики в боротьбі за місце на ринку, в прагненні до досконалості. Примноження капіталу, отримання прибутку і розвиток фірми, надія на майбутнє - вісь ті складові, без яких бізнес немислимий. Так саме він немислимий без талановитих менеджерів, які можуть повісті за собою людей і реалізувати все задумане.
1.2. Школи та принципи управління.
Для повноцінного і гармонійного розвитку фірми і її бізнесу необхідний системний підхід до управління її персоналом і діяльністю. Менеджмент, як система управління і теорія менеджменту зародилися в тому вигляді, в якому сморіді функціонують зараз, в XIX віці. Зараз існують різні школи управління зі своїми принципами і тактикою управління, вісь деякі з них:
|№ |Школа |Внесок в |Відатні | | | |розвиток науки |представники | |1 |Класична |1. Наукове |Гант - 1900 | | |школа |управління. |Давіс - 1935 | | |1860-по |2. Хронометраж.|Тейлор - 1911 | | |нинішній | |Гилберт -1911 | | |годину |3. Функції |Урвік - 1943 | | | |управління. |Черч - 1914 | | | |4. |Файоль - 1916 | | | |Адміністратівне|Рейлі - 1931 | | | |управління. | | |2 |Поведінчеськ|1. Прікладна |Мойо - 1945 | | |а школа |мотивація. |Барнард- 1940 | | |(біхевіотрис|2. Професійні |Пітер | | |тська). |менеджери. |Друкер-1954 | | |Японія 1940 |3. Управління |Макгренер - 1960| | |- по н. |загалом. | | | |година. | |Чермен - 1957 | | | | |Форрестор - 1961| |3 |Школа |1. Дослідження |Райфа - 1911 | | |управлінсько|операцій. |Маслоу - 1965 | | |ї науки. |2. Моделювання.|Тейлор - 1911 | | |Європа. | | | | | |3. Теорія Грі. | | | | |4. Теорія | | | | |рішень. | | | | |5. Математика | | | | |моделей. | |
У кожній з вищеперелічених шкіл існують свої підходи до управління і менеджменту як системи управління, кожна з них дає своє визначення менеджменту і стоячим перед ним задачам. У кожної з них свої принципи управління. Мені показалися особливо цікавими принципи управління Анрі Файоля.
1. Розподіл праці або спеціалізація. Є природним порядком мов. Метою розподілу праці є виконання роботи, більшої по об'єму і кращої за якістю при тихий же умовах.
2. Повноваження і відповідальність. Повноваження - правіше віддавати накази. Відповідальність - її складова протилежність. Де даються повноваження, там неодмінно виникає відповідальність.
3. Дісципліна. Передбачає слухняність і повагу до досягнутих догоди між фірмою і її співробітниками.
4. Єдиноначальність. Працівник повинен виконувати наказ тільки однієї людини.
5. Єдність напряму. Кожна група працівників, діюча в рамках однієї мети, повинна бути об'єднана єдиним планом і мати єдиного керівника.
6. Підлеглість особистих інтересів загальним. Інтереси одного працівника або групи працівників не повинні переважати над інтересами компанії або організації більшого масштабу.
7. Винагорода персоналу. Щоб забезпечити вірність і підтримку персоналу, сморіду повинні отримувати гідну винагороду за свою роботу.
8. Централізація. Як і розподіл праці, централізація є природним порядком мов, однак міра централізації буде варіюватися в залежності від конкретних розумів труда. З'являється необхідність визначення міри, що забезпечує кращі можливі результати.
9. Скалярній ланцюг. Скалярний ланцюг - ряд осіб, що стояти на керівних посадах, починаючи від імені, що займає саме високе положення до керівника низової ланки.
10. Порядок. Повинне бути місце для всього і все на своєму місці.
11. Справедлівість. Поєднання доброти і правосуддя.
12. Стабільність робочого місця для персоналу.
13. Ініціатива. Означає розробку плану і забезпечення його успішної реалізації. Це додає Компанії силу і енергію.
14. Корпоративний дух. Будь-яка команда повинна працювати разом. Кожний повинен вносити стільки, скільки він може.
Для чого ж створював Файоль свої принципи, якій меті сморіду покликані служити? Як неважко помітити з коментарів, які я навмисно привів, сморіду направлені на поліпшення взаємовідносин керуючого персоналу і працівників. Для чого ж, в свою чергу, необхідна ефективна взаємодія верхньої і нижньої частин Компанії, адже існує думка, що легше вигнати неугодного працівника, оскільки незамінних людей не буває і на його місце прийдуть інші. Праворуч в тому, що практика показує, що наявність взаєморозуміння і стабільність колективу завжди позитивне позначається на продуктивності труда, а наявність корпоративного духа і виплата гідної винагороди персоналу запобігають промисловому шпигунству, що приносити набагато великі збитки. Все це сприяє гармонійному розвитку фірми і максимальній ефективності її роботи, а, отже, вона швидше за інших позиці "нішу ринку і знайде своє місце під сонцем", вона прийде до вершини успіху і зможе втримати утриматися на ній, що є мета існування будь-якої фірми.
Існує також безліч інших принципів управління, я думаю, що не варто перелічувати їх все, хотілося б торкнутися тільки ще одного аспекту управлінської діяльності. У принципах управління Анрі Файоля відображені не тільки економічні принципи управління, але і психологічні принципи впливу на персонал і взаємодії з ним. У цьому аспекті мені показалися найбільш цікавими 6 основних заповідей Харві Мак Кея, що визначають вимоги до самого управлінця, при наявності яких він може продуктивне управляти фірмою. 1. Бізнесмен повинен завжди бути в формі. 2. Ділове життя не терпить зупинки. 3. Знання не стає силою, якщо його не застосовувати. 4. Вір в собі, і Успіх прийде до тобі. 5. Не вірте тому, хто скаже, що дрібниці для менеджера нічого не означають. Дрібніці - це все. Ви будете байдужі людям доти, поки не виявите турботу про них.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6