Рефераты. Сутність концепції прийняття рішень і вирішення проблем та використання її положень в управлінській теорії та практиці






Довгострокові цілі:

-         забезпечення максимально можливого регулювання поверхневого стоку на порушених землях;

-         відновлення природних ландшафтів;

-         Проміжні цілі:

-         рекультивація порушених земель;

-         досягнення протиерозійної стійкості ландшафтів.

запобігання забрудненню підземних вод

Довгострокові цілі:

-         контроль стану підземних вод за якісними та кількісними складовими;

-         використання вод таким чином, щоб забезпечити їх стале та безпечне використання відповідними галузями господарства з гарантуванням сталого розвитку взаємопов'язаних елементів навколишнього природного середовища (рослинності, ландшафту тощо).

Проміжні цілі:

-   запобігання забрудненню підземних вод у найбільш екологічно несприятливих районах;

-   тампонаж маловодних, недіючих, покинутих свердловин.

Заходи щодо охорони підземних вод і ліквідації джерел їх забруднення, у тому числі перших від поверхні водоносних горизонтів, забезпечуються виконанням запланованих заходів за іншими напрямами реалізації ,л^, 3 метою запобігання забрудненню підземних вод передбачається:

-         розроблення і введення в дію системи ідентифікації та удосконалення контролю за всіма існуючими і вірогідними джерелами забруднення підземних вод із створенням відповідної інформаційної бази даних;

-         дослідження та оцінка техногенного навантаження на підземні води, їх захищеності, якісного стану;

-         організація системи моніторингу.

Виняткова суспільна актуальність і доцільність визначаються такими факторами:

- Інгулець відіграє важливу роль у водозабезпеченні значного регіону України;

-         надмірне антропогенне навантаження порушило природну рівновагу, різко знизило якість водноресурсного потенціалу та спричинило кризовий екологічний стан багатьох територій у басейні Інгульця;

-         розв'язання комплексної проблеми екологічного оздоровлення басейну необхідно здійснювати на якісно новому рівні відповідно до радикальних змін характеру природокористування та стратегії розвитку економіки країни;

-         результати позитивного розв'язання проблеми матимуть високу екологічну, економічну та соціальну ефективність;

-         подальше затягування розв'язання проблеми завдає істотної шкоди природному середовищу, здоров'ю населення та суспільству в цілому;

• необхідність концентрації значних сил і ресурсів, довгочасний характер проблеми та її масштабність у зв'язку із значною територією басейну зумовлюють очевидну необхідність участі в її розв'язанні всіх областей, що розміщені в басейні, багатьох галузей господарства та громадськості.

Виконання завдань має бути важливою складовою формування та реалізації екологічної політики України на її шляху до сталого розвитку та інтегрування у світове співтовариство.

ОСНОВНА МЕТА

- це довгостроковий організаційно-економічний документ, що визначає стратегію і шляхи розв'язання однієї з найважливіших загальносуспільних проблем - екологічного оздоровлення водних об'єктів басейну Інгульця та поліпшення якості питної води, яка є важливою складовою екологічної політики суспільства, орієнтованої на створення безпечних умов життя людини та відновлення природного середовища.

Основною метою є відновлення і забезпечення сталого функціонування екосистеми Інгульця, якісного водопостачання, екологічно безпечних умов життєдіяльності населення та захисту водних ресурсів від забруднення та виснаження.

Головними передумовами формування стратегії є усвідомлення того, що:

-         розв'язання проблеми екологічного оздоровлення басейну Інгульця та поліпшення якості питної води є одним із невідкладних суспільно значущих завдань;

-         збереження тенденції до погіршення екологічного стану водних об'єктів басейну в майбутньому може загрожувати біологічно-генетичною деградацією населення, що проживає на території басейну і негативно позначитися на економічних показниках розвитку господарства;

- в умовах напруженого водогосподарського балансу і несприятливого екологічного стану в басейні, що історично склалися внаслідок структурних деформацій господарського комплексу і недосконалої водоохоронної діяльності, неможливе екологічно безпечне використання водних ресурсів без коригування існуючої екологічної політики;

-     структурну перебудову господарського комплексу необхідно провадити з гарантуванням екологічної безпеки населення та відновлення навколишнього середовища;

-незадовільний екологічний стан водних об'єктів поряд з недосконалими технологіями водопідготовки є головною причиною погіршення якості питної води та зумовлює фактори поширення різних захворювань і погіршення здоров'я населення;

-забруднення водних джерел не повинно становити загрозу для здоров'я людини;

-необхідне поетапне впровадження (замість принципу реагування) превентивних заходів до охорони та відновлення водних ресурсів. Забезпечення постійного і стабільного економічного розвитку території басейну, збалансованості процесів використання і відтворення водних ресурсів можливо досягти за рахунок:

-         реалізації природоохоронної політики, спрямованої на зменшення антропогенного навантаження на природні, у тому числі й на водні, об'єкти;

-         впровадження екологічно безпечного використання водотоків та водоймищ;

-         забезпечення пріоритету екологічних критеріїв, показників та вимог над економічними;

-         застосування басейнового, комплексного та програмно-цільового підходів до раціонального використання водних ресурсів на засадах визнання факту їх обмеженості і забрудненості внаслідок діяльності людини.


5. Розрахунки та фінансування заходів


Розв'язання проблем екологічного оздоровлення басейну та поліпшення якості питної води в умовах дефіциту бюджетних асигнувань і формування в країні ринкової економіки можливе за умов:

-         удосконалення механізму екологічного регулювання на засадах раціонального поєднання ринкових і адміністративних важелів та механізму реалізації заходів

-         впровадження поетапного реалістичного підходу до розв'язання проблем з визначенням пріоритетних дій та їх цільової спрямованості;

-         мобілізації місцевих ресурсів та ініціатив;

посилення ролі громадської думки у прийнятті рішень з важливих екологічних питань.

 МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ ТА ФІНАНСУВАННЯ ПРОГРАМИ І КОНТРОЛЬ ЗА її ВИКОНАННЯМ

Реалізація                 забезпечується за допомогою цілеспрямованої державної системи, яка включає в себе:

а) законодавчо-правову базу;

б)       економічний механізм;

в) організаційний механізм;

г) контроль за виконанням Програми.

1. Законодавчо-правова база

Для удосконалення законодавчо-правової бази необхідно:

-         забезпечити впровадження прийнятих та підготувати нормативно-правові акти щодо:

-         здійснення державного моніторингу вод;

-         стимулювання працівників спеціально уповноважених державних органів та громадських інспекторів, які здійснюють охорону і контроль у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;

-         розробки і затвердження нормативів гранично допустимого скиду та переліку забруднюючих речовин, що нормуються;

-         визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них;

-         режиму зон санітарної охорони водних об'єктів;

- видачі дозволів на будівельні, днопоглиблювальні, вибухові роботи, видобування піску, гравію, прокладання кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду;

-         відшкодування збитків водокористувачам, завданих припиненням права або зміною умов спеціального водокористування;

-         переліку промислових ділянок рибогосподарських водних об'єктів (їх частин);

користування землями водного фонду;

-    складання паспортів басейнів річок;

-справляння платежів за спеціальне водокористування;

-         погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування;

-         фінансування природоохоронних заходів з оздоровлення басейну Інгульця та поліпшення якості питної води за рахунок державного бюджету, місцевих бюджетів в межах коштів, передбачених у відповідних бюджетах, та позабюджетних фондів охорони навколишнього природного середовища.

Економічний механізм

В Україні у процесі проведення еколого-економічних реформ встановлено ціни за використання природних ресурсів, запроваджено економічну відповідальність за забруднення навколишнього природного середовища, у тому числі водних об'єктів. Здійснюєнться цільове бюджетне фінансування природоохоронних заходів з Державого бюджету України по спеціальному розділу "Охорона навколишнього природного середовища". Сформовано систему позабюджетних фондів. Створено умови для мобілізації і акумулювання на добровільній основі фінансових ресурсів для здійснення природоохоронних заходів щодо забезпечення якості водних ресурсів в екосистемі басейну Інгульця, залучення інвестицій для організації фінансового забезпечення розроблення і реалізації басейнових еколого-інвестиційних програм і проектів.

Тобто йдеться про створення основ економічного механізму, здатного забезпечити акумулювання коштів і цільове фінансування заходів Програми за раціональною організаційною схемою, взаємозв'язок усієї управлінської, науково-технічної та господарської діяльності підприємств, установ та організацій, спрямованої на раціональне використання природних ресурсів та ефективну охорону навколишнього природного середовища.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.