Організація на двоспрямований вільний потік інформації між покупцем і виробником прийшла пізніше завдяки впровадженню відкритих технологій.
Період від початку 90-х років XX ст. — до початку XXI ст. можна назвати третім етапом у розвитку корпоративних інформаційних систем. Характерною особливістю цього етапу є побудова КIС на базі концепції ERP (Enterprise Recuirements Planning) — планування ресурсів підприємства та перехід на нову технічну платформу (персональні комп’ютери). У цей час проходить прискореними темпами зміна архітектур інформацій-них технологій, перехід від традиційних мейнфреймів і централізованою обробкою інформації до відкритих інформаційних систем з розподіленою обробкою інформації. Концепція ERP стала основною моделлю бізнесу, яку використовують виробники й дотепер для досягнення виробничої ефективності.
Застосування методології ERP стає стандартним. Виробники, що сподіваються на успіх за зростаючої конкуренції на ринку, повинні активно використовувати ERP просто для того, щоб відповідати виробничій ефективності конкурентів. Основним показником для віднесення програмних систем до корпоративних стає відповідність їх методології ERP.
Широкого застосування набувають сучасні корпоративні інформаційні системи R/З, Baau IV, Scala, Галактика і т. ін., промислові СУБД провідних розробників Oracl, Informix, Ingres, Sybase. У зв’язку з розвитком мережевих технологій локальні КIС поступаються місцем клієнт-серверним і web-серверним КIC. Розвиток мереж Internet надає все більше можливостей роботи з віддаленими підрозділами корпорацій, відкриваються широкі перспективи електронної комерції, обслуговування покупців через Internet і багато іншого.
Початок третього тисячоліття ознаменував новий виток (четвертий етап) у розвитку інформаційних технологій. Характерною ознакою його є глобальна комп’ютеризація суспільства. Інформаційні технології охоплюють не лише всі сторони бізнесової діяльності, а й стають невід’ємним атрибутом побутової сфери.
Що стосується розвитку КІС, то в новому тисячолітті основу їхньої архітектури буде визначати нова методологія CSRP (Cusfomer Synchronized Resourse Planning) — планування ресурсів, синхронізоване з покупцем. CSRP пропонує модель бізнесу та набір інструментів, які спроможні зробити партнерство з покупцем і досяжним і підтримуваним. Крім того, CSRP пропонує новий набір бізнес правил, які дають можливість виробникам задовольнити виняткові вимоги кожного унікального покупця, кожного і щодня.
Аналіз загального стану на світовому ринку виробників програмного забезпечення для KIC в останні п’ять років дозволяє зробити висновок, що основною тенденцію є повсюдний перехід на використання Internet / Intranet / — технологій. Практично всі гіганти індустрії прикладного програмного забезпечення, такі як Sap, People Soft, Baan, Oracle, та інші провідні корпорації заявили про вихід Internet-версій своїх програмних комплексів у перші роки XXI ст. [21, 22, 23].
Четвертий етап розвитку КІС перебуває у фазі зародження, але вже й тепер зрозуміло, що характерні риси сучасних ІС, в яких централізоване оброблення і єдине управління ресурсами на верхньому рівні поєднуються з розподіленим обробленням на нижньому, визначаються синтезом рішень, апробованих у системах попередніх поколінь. Подібна побудова ІС є свого роду компромісом між бажанням використовувати комфорт графічного інтерфейсу індивідуальних додатків і вимогами максимальної доступності даних для всіх користувачів системи, підвищення швидкості обробленням, простоти адміністрування і зниження експлуатаційних витрат.
Інформаційні системи четвертого покоління мають акумулювати в собі такі основні особливості:
— максимальне використання потенціалу настільних комп’ютерів і середовища розподіленого оброблення даних;
— модульна побудова системи, що передбачає поєднання множини різних типів архітектурних рішень у рамках єдиного комплексу;
— економія ресурсів системи за рахунок централізації зберігання і оброблення даних на верхніх рівнях ієрархії ІС;
— наявність ефективних централізованих засобів мережевого системного адміністрування, яке дозволить здійснювати наскрізний контроль за функціонуванням мережі та управління даними на всіх рівнях ієрархії. Зазначені засоби системного адміністрування мають забезпечувати необхідну гнучкість і динамічні зміни конфігурації системи.
Крім того, наступне десятиліття буде ознаменоване переходом на нову модель бізнесу. Увагу фокусуватимуть не на тому, «як робити», а на тому, «що» робити і «як» це купуватимуть. Нова модель бізнесу планування ресурсів, синхронізована з покупцем (CSRP), визначатиме діяльність зі створення продукту споживання в наступні десять років і архітектуру КІС.
3 Інструментальні засоби архівації і очистки інформаційних сховищ
Архівації двох головних баз даних — інформаційних сховищ і каталогів — приділяється велика увага як основним елементам надійного збереження інформації та забезпечення відмовостійкості системи.
Існують різні типи архівації та відновлення даних з архіву, виконання яких залежить від програмних продуктів, що налагоджені на виконання тих чи інших типів архівації. Наприклад, програма резервного копіювання NT Backup може виконувати архівацію п’яти типів, які ми розглянемо нижче.
1. Звичайна архівація (Normal). У разі вибору цього типу архівуються всі вибрані файли незалежно від стану їхніх архівних бітів. Архівні біти всіх заархівованих файлів скидаються.
2. Копіювальна архівація (Copy). Архівуються всі вибрані файли незалежно від стану архівних бітів. Архівні біти всіх заархівованих файлів залишаються в попередньому стані.
3. Додаткова архівація (Incremental). Архівуються всі файли з встановленим бітом архівації. Як і за звичайної архівації, архівні біти всіх заархівованих файлів скидаються.
4. Диференціальна (Differential). У цьому разі архівуються всі файли з установленим бітом архівації. Архівні біти всіх заархівованих файлів залишаються в попередньому стані.
5. Кожноденна архівація (Daily). Архівуються всі файли, що зазнали зміну в день архівації. Архівні біти всіх заархівованих файлів залишаються в попередньому стані.
Загальна стратегія архівації полягає в тому, що необхідно щодня проводити звичайну архівацію і додаткову або диференціальну. Оскільки в разі диференціальної архівації стан архівного біта не змінюється, у кожну диференціальну архівацію включаються всі нові файли, а також файли, що змінилися з останньої звичайної архівації. Щоб поновити стан сервера в разі диференційованої архівації, необхідно відновити лише останній звичайний і останній диференціальний архіви. Тому більшість адміністраторів БД віддають перевагу диференціальній архівації, а не додатковій.
Якщо замість диференціальної архівації використовується додаткова, то для поновлення сервера необхідно буде відновити останній звичайний архів, а потім послідовно відновити всі додаткові архіви з часу останньої звичайної архівації. Це не лише додає роботи, але й підвищує ймовірність помилок навіть у разі незначного порушення послідовності додаткових архівів.
Незважаючи на те, що диференціальні архіви займають більше місця на магнітному носії (наприклад, магнітній стрічці), оскільки вони щодня зберігають великий обсяг інформації, витрати на носій значно менші порівняно з витратами часу на поновлення сервера в разі додаткової архівації, не кажучи вже про можливі помилки, викликані додатковою архівацією.
Архівні магнітні носії зберігають у вогнестійких сейфах або за межами обчислювального центру. Крім того, необхідно також розробити план архівації компонентів сервера БД.
Сучасні сервери баз даних автоматично підтримують копію свого каталогу на кожному сервері вузла. Відповідний процес називається реплікацією каталогів (directory replication). Розглянемо цей процес на прикладі Exchange Server.
У процесі копіювання каталогу сервери Exchange вузла звертаються один до одного й переконуються в актуальності їх каталогів. Якщо сервер визначає, що його копія каталогу не синхронізована з іншими, він оновлює її за допомогою одного або кількох серверів вузла. Тому під час відновлення сервера не на стільки важливо, чи містить архів найсвіжішу копію каталогу. Після того, як відновлення буде завершене, інші сервери вузла швидко поновлять відновлений каталог у процесі реплікації.
Практика роботи зі сховищами даних показує, що звичайна архівація каталогів на всіх серверах здійснюється раз на тиждень у вихідні дні, а диференціальна архівація каталогу на всіх серверах здійснюється щодня в робочі дні тижня. У річному архіві зберігають магнітний носій, як правило останнього тижня місяця.
Зауважимо, що в серверах БД для підвищення мовостійкості системи використовуються журнали транзакцій. Усі зміни в каталозі сервера, а також в особистих і загальних інформаційних сховищах попередньо записуються у файли, які називаються журналами транзакцій (transaction log files). Для каталогу та інформаційного сховища використовуються різні набори журналів транзакцій.
Попередньо служба каталогу або інформаційного сховища записує дані з пам’яті в журнал транзакцій, а потім у саму базу даних. Запис у базу даних потребує виконання багатьох допоміжних операцій, зокрема й індексування. Для запису в журнал трансакцій такі операції не потрібні, тому дані швидко переносяться з пам’яті в журнал. Це зменшує ймовірність втрат трансакцій у разі аварійних ситуацій на сервері. У випадку збою за журналами трансакцій можна швидко поновити поточний стан бази.
Під час використання утиліти Backup для архівації каталогу або інформаційного сховища, розміщених на Microsoft Exchange Server, допускається використання будь-яких типів архівації, окрім щоденної. За звичайної архівації створюються резервні копії баз даних і пов’язаних з ними журналів трансакцій, а після завершення архівації Backup вилучає заархівовані файли журналів.
Під час виконання додаткової архівації каталогу або інформаційного сховища архівуються лише журнали трансакцій.
Техніка архівації за допомогою сучасних інструментальних засобів серверів досить проста. Наприклад, для вибору об’єктів для архівації за умов Microsoft Exchange Server необхідно перейти на праву панель вікна, на якій можна їх вибрати.
Під час першого відкриття вікна Microsoft Exchange на правій панелі виводиться ім’я вашого вузла (або вузлів) Exchange. Для відкриття вузла необхідно двічі клацнути мишкою на його імені. Тепер на панелі з’являться імена серверів (чи сервера) вузла. Після того, як ви двічі клацнете на сервері, що вас цікавить, на правій панелі з’являться два значки, що відповідають каталогу (Directоry) та інформаційному сховищу (Information Store) цього сервера. Вам надається можливість заархівувати каталог чи інформаційне сховище (або і те, і інше). Із заархівованого сховища можна відновити будь-який сегмент (особистий і загальний) або обидва відразу.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8
