Стадія визначення має на меті оцінити запропоновану ідею, визначити системні параметри. Це стадія має велику значимість, оскільки допущені в процесі підрахунків помилки, які не були виявлені вчасно, можуть коштувати від 50 до 100 разів більше, ніж їх виявлення і виправлення на стадії визначення.
Стадія розробки передбачає процес від прийняття проекту до реальної його розробки. Стадія включає розвиток деталей системи, розробку необхідних програм, планування і виконання. В кінці цього циклу система існує фізично.
Стадія операційного виконання включає оцінку ефективності системи і її підвищення.
Оцінка підходу "життєвого циклу" має свої переваги, такі як фокусування зусиль на стадії розробки (визначення) на необхідних функціях і виходах системи. Цей підхід як загальний курс головних зусиль забезпечує серію етапів розвитку систем, передбачає втручання на стадії визначення потенційних користувачів. Проте є і свої недоліки. Цикл вимагає великих затрат, особливо тому, що потрібно багато часу на дослідження різних аспектів системи. Користувачі часто не розуміють функцій і виходів системи, технічних аспектів комп'ютерів. Недолік полягає і в тому, що після завершення стадії визначення важко вносити зміни в початковий цикл [1, с. 190].
Але підхід життєвого циклу є найкращою альтернативою тоді, коли проекти дуже громіздкі, а вимоги досить структуровані, тобто параметри можуть бути визначені на першій стадії проекту.
В Україні у законодавчому порядку видано нормативні акти, що регулюють інформаційні процеси у суспільстві: Закони України "Про інформацію" (1992 р.), "Про захист інформації в автоматизованих системах" (1994 р.), "Про інформаційні агентства" (1995 р.) та ін.
Нині в Україні створюється інформаційно-консультаційні служби у кожній галузі народного господарства, як складові частини національної інформаційної системи країни. Її основою буде мережа зональних інформаційно-консультаційних центрів, районних інформаційно-консультаційних пунктів і абонентських пунктів спеціального призначення (пункти користувачів).
Економічна комп'ютерна система (ЕКОС) для управління створена в колективному підприємстві "КОНТО" м. Миколаєва. Вона призначена для автоматизації функцій обліку в системі управління середнім і великим багатопрофільним промисловим підприємством.
Програмний комплекс ЕКОС забезпечує повну автоматизацію операцій введення облікових даних у місцях їх виникнення, їх обробку для одержання усіх регламентованих зведених, накопичуваних, порівняльних і звітних документів, що створює усі необхідні умови для удосконалення системи управління. У міру зміни організаційної структури підприємства і перерозподілу посадових обов'язків автоматизовані інформаційні операції "переставляються" з одного робочого місця на інше.
Впровадження ЕКОС дає можливість здійснити максимальну автоматизацію усіх робочих місць, де виникає облікова інформація; повну інтеграцію усіх видів обліку: оперативного, бухгалтерського і статистичного, фінансового і управлінського; перехід до юридичне допустимої безпаперової технології управління; функціонування систем інформування управлінського персоналу обліковими даними в режимі реального часу; багаторівневий захист інформації, що зберігається від некваліфікованого і несанкціонованого доступу; можливість постійного удосконалення системи управління виробництвом [4, с. 84].
Система ЕКОС має модульну ієрархічну структуру. Її програмний комплекс включає шість функціональних компонентів — підсистем автоматизації ("засоби праці", "продукція підприємства", "фінанси", "праця", "предмети праці", "результати діяльності") і один базовий загальносистемний компонент — КОНТО МОНІТОР, який по суті являє собою технологію управління обчислювальним процесом і включає принципи, правила, а також програмне забезпечення, що автоматизує виконання цих правил.
Кожна підсистема автоматизує переробку облікової інформації сукупності господарських процесів відповідно до свого функціонального призначення. Так, підсистема "Результати діяльності" забезпечує автоматизацію: формування собівартості вироблюваної продукції підприємства. Формування усієї звітності (бухгалтерської, статистичної); формування усіх регламентованих бухгалтерських регістрів; формування даних для всестороннього економічного аналізу діяльності підприємства.
Склад робіт по впровадженню ЕКОС включає: 1) розробку організаційної структури підприємства для впровадження систем автоматизації; 2) розробку специфікації обладнання для створення сітки; 3) придбання обладнання відповідно до специфікації; 4) монтаж стенда для навчання персоналу підприємства — замовника для роботи в умовах функціонування системи автоматизації; 5) монтаж ліній комунікацій на території підприємства у відповідності із структурою сітки; 6) навчання персоналу для роботи в умовах системи автоматизації; 7) установка робочих станцій у службових приміщеннях у відповідності із прийнятою структурою сітки; 8) експлуатація системи автоматизації і здійснення авторського нагляду на протязі одного року [1, с. 191].
На черзі автоматизація процесів, що відбувається в офісах і на кожному робочому місці. Спільне італо-російське підприємство "Інтерпроект" (м. Москва) випускає оргтехнічний комплекс "Електронний кабінет". Він призначений для автоматизації рутинних робіт, що виконує менеджер і включає: калькулятор, блокнот-щоденник, який дозволяє планувати робочий час і вести обліки невиконаних справ, телефонну книгу (із автодозвоном), картотеку, реєстр підприємств — партнерів, факс, друкарську машинку, рекламу підприємства. Вся інформація заноситься секретарем із свого робочого місця, тому менеджеру досить натиснути одну кнопку, щоб одержати необхідну справу, а мікрофони і вмонтовані динаміки дозволяють використати в роботі голосові повідомлення.
Ключовою ланкою інтегрованої комп'ютерної інформаційної системи стає створення автоматизованих робочих місць (АРМ) керівників та спеціалістів будь-якого ієрархічного рівня.
Автоматизоване робоче місце (АРМ) — робочий простір, оснащений окремими технічними засобами автоматизації і допоміжним обладнанням, де здійснюється професійна діяльність оператора або спеціаліста.
До складу АРМ входять: засоби відображення інформації індивідуального користування (блоки відображення дисплеїв, табло, мнемосхеми і. т.п.), а також панелі і засоби сигналізації, засоби управління (пульти, різні клавіатури та ін. пристосування); засоби зв'язку (пульти зв'язку, телефонні і телеграфні апарати і ін.); засоби розмноження інформації (принтери, друкарські машинки ін.); стіл оператора з конструктивними елементами або приставками для розміщення окремих технічних засобів; крісло оператора з допоміжним обладнанням (засоби оргтехніки, світильники і т. ін.).
В склад обладнання АРМ входять також засоби логічної обробки інформації, а в АРМ, що побудоване на базі персональних ЕОМ, додаткові засоби пам'яті на касетах, гнучких дисках і ін.
За функціональним призначенням виділяють такі основні типи АРМ: оперативного управління, інформаційно-довідкові, введення інформації, функціонально-технічного контролю, комбіновані, управління об'єктами, що рухаються [5, с. 170].
АРМ керівника, наприклад, виконує такі основні функції (перша черга): облік і оцінка кадрів; розрахунок основних показників господарської діяльності; аналіз виробництва по галузях; підготовка оперативної інформації по періодах виконуваних робіт; аналіз соціального розвитку колективу і одержання рекомендації з удосконалення соціальної інфраструктури; автоматизація діловодства; користування довідковим матеріалом по господарській діяльності.
Очікується, що в двадцять першому столітті наступить суцільна комп'ютеризація і суперінформаційна технологія.
Революційним кроком у розвитку комп'ютерних систем стало створення обладнання, що одержало назву магнітооптичних накопичувачів (або скорочено МО-накопичувачів). Це обладнання одержано в результаті об'єднання в одному записуючому обладнанні лазера і магнітної головки. Одержане обладнання стало прямим конкурентом жорстких магнітних дисків або вінчестерів, що є складовими компонентами кожного нинішнього комп'ютера. Дискова пам'ять комп'ютера, обладнаного магнітооптичними накопичувачами, стає необмеженою, оскільки в МО-накопичувачах використовуються змінні диски, які вставляються в МО-накопичувач так же просто, як звичайні дискети у відповідний накопичувач.
Вчені багатьох країн світу працюють над тим, щоб випускати комп'ютерну продукцію, яка б "розмовляла однією мовою", і розробляють стандарти, які при їх впровадженні приведуть до сумісності будь-яких комп'ютерів.
Висновки
Становлення і розвиток СППР стало можливим завдяки досягненням сучасних комп'ютерних технологій протягом 80-90-х років XX ст. Найбільш відчутним є вплив таких досягнень у сфері комп'ютерних технологій. Інтенсивний розвиток набувають комп'ютерні технології автоматичного інтелектуального аналізу даних КВВ — виявлення знань у БД. Автоматичне оброблення й аналіз даних стають невід'ємною складовою електронних сховищ даних. Аналітики підприємств повинні не тільки аналізувати дані для вироблення раціональних рішень, а й відбирати початковий матеріал для проведення аналізу.
Управлінську інформацію фіксують на паперових та машинних носіях. Машинні носії називають дисками, вони бувають жорсткі, вмонтовані в ПК і м'які (дискети, компакт-диски). До машинних належать різноманітні магнітні стрічки, на яких можна фіксувати аудіальну, візуальну чи аудіовізуальну інформацію.
Управлінська інформація піддається низці операцій: передавання, перетворення, оброблення, зберігання, оцінювання, використання, а в деяких випадках і знищення.
Системи інформаційного забезпечення менеджменту (СІЗМ) — сукупність елементів забезпечення менеджменту, які дають змогу організувати своєчасне надходження необхідної кількості інформації відповідної якості на всі рівні й ланки менеджменту.
Елементами СІЗМ є сукупність ланок накопичення інформації, каналів її циркулювання, технічних засобів збирання, оброблення, зберігання, а також її носіїв.
Список використаних джерел
1. Бебик В.М. Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві: психологія, технології, техніка паблік рилейшнз. — К.: МАУП, 2005. — 440 с.
2. Глівенко С.В., Лапін Є.В., Павленко О.О., Лебідь В.М., Слабко С. С. Інформаційні системи в менеджменті. — Суми: ТОВ "ВДТ "Університетська книга", 2005. — 408с
3. Каранфілов М.С. Інформаційні системи в державному менеджменті. — К.: КНЕУ, 2005. — 455 с.
4. Мінаєв Ю.М., Бочарников В.П., Філімонова О.Ю., Гузій М.М. Інформаційні системи в менеджменті. — К.: Видавництво Європейського університету, 2004. — 191 с.
5. Щербаков П.А., Ульянченко О.В. Інформаційні системи в менеджменті. — Х.: Гриф, 2004. — 336 с.
Страницы: 1, 2
