5. ЗАКОНОДАВЧА БАЗА ІНФОРМАТИЗАЦІЇ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ

Галузь інформатизації на Україні регламентується наступними законодавчими актами:

Top of Form 1
[pic]
1993

1. Про державну політику інформатизації України , 186/93

,31/05/1993 , 3 Kб
1994

1. Питання інформатизації , 605-94-п ,31/08/1994 , 16 Kб
1995

1. Про Національне агентство з питань інформатизації при

Президентові України , 505-95-п ,10/07/1995 , 7 Kб

2. Про утворення Національного агентства з питань інформатизації ,

206/95 ,13/03/1995 , 3 Kб

3. Про заходи щодо забезпечення діяльності Національного агентства з питань інформатизації , 390/95 ,27/05/1995 , 14 Kб

4. Про призначення заступників Голови Національного агентства з питань інформатизації , 438/95 ,12/06/1995 , 4 Kб

5. Про передачу деяких організацій до сфери управління

Національного агентства з питань інформатизації при Президентові

України , 778-95-р ,18/12/1995 , 2 Kб

6. Про асигнування на утримання Національного агенства з питань інформатизації , 105/95-рп ,23/06/1995 , 2 Kб
1996

1. Про передачу Науково-дослідного інституту автоматизації управління і виробництва до сфери управління Національного агентства з питань інформатизації при Президентові України , 314-

96-п ,12/03/1996 , 2 Kб

2. Про запровадження Єдиного державного реєстру нормативних актів та здійснення правової інформатизації України , 1504-96-п

,11/12/1996 , 12 Kб

3. Про укладення Угоди між Урядом України та Урядом Російської

Федерації про співробітництво у сфері інформатизації , 1513-96-п

,16/12/1996 , 4 Kб

4. Про увільнення І.Єфімова з посади заступника Голови

Національного агентства з питань інформатизації , 421/96

,12/06/1996 , 3 Kб

5. Про призначення О.Баранова заступником Голови Національного агентства з питань інформатизації , 1100/96 ,19/11/1996 , 3 Kб

6. Про призначення С.Дріжчаного Керівником Управління документального забезпечення та інформатизації Адміністрації

Президента України , 684/96-рп ,28/12/1996

7. Про вдосконалення організації діяльності Агентства щодо експертизи у галузі інформатизації , z0131-96 ,21/03/1996 , 42

Kб
1997

1. Про першочергові заходи інформатизації , 789-97-п ,15/07/1997 ,

20 Kб

2. Про проект Закону України про Національну програму інформатизації , 656/97-ВР ,20/11/1997 , 2 Kб

3. Про проект Закону України про Концепцію Національної програми інформатизації , 657/97-ВР ,20/11/1997 , 2 Kб

4. Про проект Закону України про завдання Національної програми інформатизації на 1998 рік , 658/97-ВР ,20/11/1997 , 2 Kб
1998

1. Про Національну програму інформатизації , 74/98-ВР ,04/02/1998 ,

35 Kб

2. Про Концепцію Національної програми інформатизації , 75/98-ВР

,04/02/1998 , 54 Kб

3. Про затвердження Завдань Національної програми інформатизації на

1998-2000 роки , 76/98-ВР ,04/02/1998 , 37 Kб

4. Про заходи щодо посилення контролю за обгрунтованістю проектів інформатизації діяльності центральних органів виконавчої влади ,

160-98-п ,16/02/1998 , 3 Kб

5. Про Генерального державного замовника Національної програми інформатизації , 470-98-п ,07/04/1998 , 2 Kб

6. Про Керівника Національної програми інформатизації , 560-98-п

,27/04/1998 , 2 Kб

7. Про Консультативну раду з питань інформатизації при Верховній

Раді України , 77/98-ВР ,04/02/1998 , 5 Kб

8. Про затвердження Положення про формування та виконання

Національної програми інформатизації , 1352-98-п ,31/08/1998 ,

118 Kб

9. Про утворення Експертно-консультаційної ради з питань інформатизації при Кабінеті Міністрів України , 1632-98-п

,14/10/1998 , 8 Kб

10. Про затвердження Порядку локалізації програмних продуктів

(програмних засобів) для виконання Національної програми інформатизації , 1815-98-п ,16/11/1998 , 13 Kб

11. Про звільнення О. Баранова з посади заступника Голови

Національного агентства з питань інформатизації при Президентові

України , 1320/98 ,01/12/1998 , 2 Kб

12. Про призначення О.Баранова заступником Міністра інформації

України - генеральним директором Державного агентства інформатизації України , 1321/98 ,01/12/1998 , 2 Kб

13. Про розміщення Національного агентства з питань інформатизації при Президентові України , 215-98-р ,31/03/1998 , 2 Kб

14. Про утворення ліквідаційної комісії Національного агентства з питань інформатизації при Президентові України , 1075-98-р

,25/12/1998 , 3 Kб

Державна політика інформатизації була визначена 13.03.95 таким чином:

1. Визначається Кібернетичний центр Академії наук України головною державною організацією з проблем інформатизації, поклавши на нього функції міжвідомчого координування.

2. Кібернетичному центру Академії наук України за участю
Державного комітету України з питань науки і технологій,
Міністерства економіки України, Міністерства машинобування, військово-промислового комплексу і конверсії України,
Міністерства зв'язку України, Міністерства освіти України,
Міністерства оборони України, Міністерства статистики України, інших центральних органів державної виконавчої влади, Національного банку України до 1 грудня 1993 року розробити Концепцію державної політики інформатизації України та Основні напрями Національної програми інформатизації України.

3. Кабінет Міністрів України :

- затверджує до 1 січня 1994 року Концепції державної політики інформатизації України і Основні напрями Національної програми інформатизації України;

- передбачається на 1994 рік фінансування необхідних наукових розробок і видів робіт згідно з Основними напрямами Національної програми інформатизації України.

Також було визначено основні терміни в цій галузі: база даних - іменована сукупність даних, що відображає стан об'єктів та їх відношень у визначеній предметній області;

база знань - масив інформації у формі, придатній до логічної і смислової обробки відповідними програмними засобами;

геоінформаційні системи - сучасні комп'ютерні технології, що дають можливість поєднати модельне зображення території (електронне відображення карт, схем, космо-, аерозображень земної поверхні) з інформацією табличного типу (різноманітні статистичні дані, списки, економічні показники тощо);

засоби інформатизації - електронні обчислювальні машини, програмне, математичне, лінгвістичне та інше забезпечення, інформаційні системи або їх окремі елементи, інформаційні мережі і мережі зв'язку, що використовуються для реалізації інформаційних технологій;

інформатизація - сукупність взаємопов'язаних організаційних, правових, політичних, соціально-економічних, науково-технічних, виробничих процесів, що спрямовані на створення умов для задоволення інформаційних потреб громадян та суспільства на основі створення, розвитку і використання інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій, які побудовані на основі застосування сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки;

інформаційна послуга - дії суб'єктів щодо забезпечення споживачів інформаційними продуктами; інформаційна технологія - цілеспрямована організована сукупність інформаційних процесів з використанням засобів обчислювальної техніки, що забезпечують високу швидкість обробки даних, швидкий пошук інформації, розосередження даних, доступ до джерел інформації незалежно від місця їх розташування;

інформаційний продукт (продукція) - документована інформація, яка підготовлена і призначена для задоволення потреб користувачів;

інформаційний ресурс - сукупність документів у інформаційних системах
(бібліотеках, архівах, банках даних тощо);

інформаційний суверенітет держави - здатність держави контролювати і регулювати потоки інформації з-поза меж держави з метою додержання законів України, прав і свобод громадян, гарантування національної безпеки держави;

локалізація програмних продуктів - приведення програмних продуктів, які використовуються в Україні, у відповідність із законами України та іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, що діють в Україні;

нерезиденти - юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням за межами України, які створені й діють відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі юридичні особи та інші суб'єкти підприємницької діяльності, створені за участю юридичних і фізичних осіб;

окреме завдання - комплекс проектів інформатизації, взаємопов'язаних і взаємопогоджених за термінами реалізації, складом виконавців та спрямованих на досягнення конкретних цілей;

проект інформатизації - комплекс взаємопов'язаних заходів, як правило, інвестиційного характеру, що узгоджені за часом, використанням певних матеріально-технічних, інформаційних, людських, фінансових та інших ресурсів і мають на меті створення заздалегідь визначених інформаційних і телекомунікаційних систем, засобів інформатизації та інформаційних ресурсів, які відповідають певним технічним умовам і показникам якості;

резиденти - юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України.

6. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Родіонов І.І. Інформаційні ресурси для підприємців. Москва, Росія 1994 р.
2. Родіонов І.І. Світовий ринок інформаційних послуг: основні риси ціни та методи маркетингу. Москва, Росія 1994 р.
3. Родіонов І.І. Світовий ринок електронної інформації для підприемців.

Москва, Росія 1993 р.
4. Ладиженський Г.М. Сучасні технології електроних комунікацій в фінансовій галузі. Москва, Росія 1993 р.
5. Електронний автоматизований довідник з зовнішньої торгівлі (АСВТ)

“Перший помічник”.

ДОДАТОК А. СЛОВНИК ТЕРМІНІВ ТА ВИЗНАЧЕНЬ

(*) Кліринговий центр. Кліринг [англ. clearing] – система безготівкових розрахунків за товари, послуги, цінні папери, що базуються на взаємозаліку зустрічних вимог та зобов”язань. Розрізняють внутрішній – міжбанківський кліринг та міжнародний – валютний кліринг.

Валютний кліринг – міжурядова угода про взаємозалік зустрічних вимог та зобов’язань, який випливає з вартісної рівності товарних поставок та послуг, які надаються. Валютний кліринг вміщує набір обов’язкових елементів, які пердбачаються у міжурядовій вимозі: систему клірингових рахунків, які відкриваються в уповноважених банках; об’єм кліринга (всі платежі по товарообігу чи їх частина); валюту кліринга – узгоджену валюту розрахунків; об’єм технічного кредиту – гранично допустиме сальдо заборгованності, необхідне для безперебійності розрахунків та які звичайно вимірюється у вигляді відсотка від об’єма поставок чи у вигляді абсолютної величини; систему вирівнювання платежів ( за способом погашення сальдо заборгованності по кліринговому рахунку розрізняють валютний кліринг без права конверсії, тобто обміну валюти, з обмеженою чи повною конверсією); схему остаточного погашення сальдо до закінчення строку міжурядової угоди.

(**) S.W.I.F.T. [англ. Society for Worldwide Interbank Finansial
Telecommunication] – СВІФТ, Міжнародна міжбанківська організація по валютним та фінанасовим розрахункам по телексу.

(***) Ф’ючерсний контракт – контракт, який оговорює вид операцій на товарній чи фондовій біржі. Ф’ючерсна операція припускає сплату грошової суми за товар чи акції через певний строк після заключення угоди за ціною, яка встановлена у контракті. Основною метою ф’ючерсної угоди є отримання різниці в цінах чи курсах акцій, які виникають до ликвідаційного строку
(строку завершення угоди).

(****) Форвардний контракт – позабіржевий контракт про термінову валютну угоду, яка здийснюється банками, промислово-торгівельними корпораціями по телефону чи факсу на договірній основі.

(*****) Дилерська система. Дилер [англ. dealer] – загальне поняття особи чи фірми, котрі займаються перепродажем товарів, найчастіше від свого ім’я та за свій рахунок. Прибуток дилера звичайно утворюється за рахунок різниці цін, по котрій він продає чи придбає товари. В системах збуту товарів дилери звичайно займають положення, найбільш близьке до споживачів. У відповідності до угод ,які з ними заключаються вони можуть також виконувати доручення продавців у частині інформації їх про ринок, а також про рекламу та технічне обслуговування збуваємої продукції. Дилерами також називаються біржеві посередники, які являються членами фондових бірж чи які займаються препродажем цінних паперів.

Страницы: 1, 2, 3, 4