3. Управління загальними логістичними ваитратами з метою їх мінімізації.
Формування цілісної логістичної системи буде проводитися за таким напрямком: Скоординоване формування структури логістичної системи. Для введення логістики як нової зінтегрованої функції на підприємстві, необхідним є скоординоване формування окремих підсистем і цілісної логістичної системи як у площині фізичної реалізації просування товарів та відповідної інформації, так і в системі процессу управління. У першому випадку процеси і логістичні потенціали повинні бути сформовані таким чином, щоб відокремити або хоча б значно обмежити розбіжності в ланцюгу логістичних процесів. Це стосується як логістичного ланцюга всередині підприємства, так і в системі, яка виходить за межі підприємства. У другому випадку натомість скоординовані й взаємно пристосовані процеси планування й управління в окремих підсистемах дозволять уникнути субоптимальних рішень логістичних витрат. Однією з найважливіших характеристик системи є гнучкість, тобто здатність адаптуватися (при мінімуму витрат) до умов, що змінилися, як прогнозним, так і не передбачуваним [7, с.144]. Планування логістичних систем в умовах невизначеності, що забезпечує їм необхідну гнучкість, виконується на основі аналізу ризику та аналізу чутливості систем. Аналіз чутливості направлений на визначення значень ключових параметрів системи (перш за все - витрат) при зміні умов її функціонування. Метод, використовуваний в рамках даного аналізу, отримав назву "моделювання що - якщо" (what-if modelling). Аналіз чутливості логістичних систем технічно вельми складний - для його здійснення потрібна могутня обчислювальна техніка, що використовує розвинені мови програмування. Процес проектування систем логістики закінчується вибором остаточного варіанту системи, оптимального з погляду планованої стратегії компанії. Проте вибір оптимальної логістичної системи ще не є гарантією успіху компанії на ринку, оскільки багато що залежить від ступеня реалізації на практиці запланованих заходів і проектних схем.
На підприємстві буде спроектована транспортна підсистеми. Такий вибір визначається тим, що доля транспортних витрат складає 51,22%, тобто вони найбільші. Провівши аналіз цих витрат було визначено, що є шляхи зниження транспортних затрат. Логістичний підхід до організації автомобільних перевезень обумовлює новий методологічний зміст, що полягає в тому, що основним складником перевезень повинне стати проектування оптимального (раціонального) перевізного процесу. Під цим розуміється пошук якнайкращих організаційних і технічно можливих рішень, що забезпечують максимальну ефективність перевезення вантажів від місця їх складування до місця споживання. Проектування підсистеми має за ціль організувати такий процес перевезення вантажів, який би дозволив максимально використати рухомий склад підприємства та зменшити при цьому витрати. На даний момент на підприємстві відсутня організована система процесу перевезення вантажів. Цей процес починається при отриманні замовлень, оформленні заявки, оформлення договору, а потім відбувається власне перевезення. Структурована та організована схема такого процесу дозволить раціональніше використовувати ресурси, зменшити порожній пробіг, а відповідно витрати на паливо, та зменшити час виконання замовлення. В подальшому це дозволить скоротити транспортні витрати на підприємстві в цілому. В новій проектованій системі на ТОВ "Промсервіс" пропонується організувати процес перевезення вантажу за такою організованою схемою:
Рис.2.1. Пропонована схема організації перевезення вантажів
На схемі позначені: 1 – вантажестворюючий пункт; 2, 3, 4 – вантажепоглинаючі пункти; W(t) – вантажопотік перевізного комплексу; WQ – транспортна продукція; Wг – потреби вантажоодержувача; О – оператор.
Така схема дозволить збирати інформацію, про потребу споживача в одну, передавати цю інформацію оператору, яким вона буде відправлена до відділку транспортної логістики, де і буде створено консолідований груз, який буде розвезений за кільцевим маршрутом. Усе це знизить витрати, бо не буде потреби оформлювати та виконувати кожне замовлення окремо.
2.4 Узгодження системи й логістичних підсистем з іншими підсистемами на підприємстві
При традиційній організації управління на підприємстві виділяються спеціальні підрозділи, що займаються конкретним видом діяльності, наприклад, постачанням, перевезеннями, складуванням, збутом і ін. Логістичне управління на підприємстві в цьому випадку стає фрагментованим, що породжує безліч проблем. У кожного підрозділу на підприємстві існують власні цілі, об'єктивно обумовлені специфікою і пріоритетами його конкретної діяльності. Наприклад, відділ постачання в структурі підприємства шукає надійних постачальників, транспортний відділ прагне до повного завантаження транспортних засобів, відділ збуту зацікавлений в швидкому реагуванні на попит і так далі.
Всі ці цілі самі по собі поза сумнівом важливі для ефективного функціонування кожного підрозділу окремо, але по об'єктивних причинах вони, як правило, конфліктують між собою. Наприклад, відділ постачання може прагнути скоротити свої витрати шляхом рідкіснішого розміщення замовлень, але в крупніших розмірах, для відділу транспортування це невигідно. В результаті кожна логістична сфера підприємства підвищує ефективність власної діяльності в збиток ефективності інших сфер і, найголовніше, у збиток загальної ефективності роботи підприємства.
Основні недоліки фрагментованої логістики усередині підприємства:
1) конфлікт цілей різних підрозділів одного підприємства;
2) важко і сповільнюється обмін інформацією між підрозділами;
3) погана координація діяльності різних підрозділів;
4) зайві запаси всіх видів;
5) відсутність інформації по загальних логістичних витратах і як наслідок відсутність можливості управління ними;
6) зниження ефективності діяльності підприємства.
На практиці інтегрувати всю логістику в рамках підприємства досить важко з кількох причин:
1) велика різноманітність різних видів логістичної діяльності, логістичних операцій;
2) географічний розкид різних підрозділів підприємства;
3) відсутність фахівця, що має потрібні знання, ентузіазм, здібності і авторитет;
4) відсутність загальних систем контролю і недоступність інтегрованої інформації.
Загальним підходом до об'єднання логістики в рамках підприємства (внутрішня інтеграція) є поступова інтеграція, що нарощується з часом. Прикладом такого нарощування служать етапи історичного розвитку логістичного підходу до управління на підприємстві, а саме: інтеграція транспортно-складського процесу для розподілу готової продукції; інтеграція виробничих, складських і транспортних процесів з готовою продукцією; інтеграція виробничих, складських і транспортних процесів, що включають роботу з сировиною і готовою продукцією.
Конкретні дії з інтеграції логістики на підприємстві пов'язані з подоланням кожного з перерахованих вище труднощів. Зокрема, фахівцеві з логістики необхідно мати автоматизовану систему збору, зберігання, аналізу, розподілу і представлення інформації інтегровану базу логістичного підприємства. Для цього необхідно використовувати мережі передачі даних і спеціалізоване програмне забезпечення для роботи з інформацією, аналізу і ухвалення рішень необхідного керівництву логістичних підприємств [8, с. 256]. За наявності загальних систем контролю за логістичними процесами необхідно проводити аналіз взаємозалежності між окремими видами діяльності. Існують ситуації, коли скорочення витрат на один вид діяльності вабить збільшення витрат на іншій, але при цьому загальні логістичні витрати скорочуються, що важливе для будь-якого логістичного підприємства. Цілеспрямоване використання ефекту зниження загальних логістичних витрат можливо тільки в інтегрованій логістиці, до чого і повинне прагнути логістичне підприємство.
3. Упровадження логістичної системи
3.1 Формування стратегічного плану впровадження логістичної системи
В даний час логістика компаній не має чіткої стратегії розвитку і обмежена лише виконанням поточних завдань. За оцінкою фахівців, близько 3% вітчизняних компаній мають в даний час логістичну стратегію, що чітко пропрацьована. Саме цим і пояснюється те, що в США і Західній Європі частка логістичних витрат в ціні товару складає всього 11 - 12%, тоді як в наших компаніях – до 24 - 30%. Різниця в цих показниках – це і є та ціна, яку ми платимо за відсутність фокусу на розвитку логістики.
До найбільш загальних логістичних стратегій відносять "худу" логістичну стратегію, динамічну логістичну стратегію і логістичну стратегію, засновану на стратегічних союзах [9, с. 642].
Для реалізації обраного плану для підприємства ТОВ "Промсервіс" я обираю логістичну стратегію, засновану на стратегічних союзах.
Мета стратегії - формування союзів з постачальниками і замовниками, досягнення збільшення ефективності ланцюга постачань, коли всі її члени працюють спільно і спільно отримують вигоди від довгострокової кооперації.
Причинами використання цієї стратегії є прагнення до досконалішого обслуговування споживачів, вищій гнучкості, до зниження витрат, прагнення уникнути інвестицій в споруди, відсутність досвіду у організацій.
Також ця стратегія буде скоординована із стратегією мінімізації логістичних витрат, яка буде реалізована через скорочення логістичних витрат в окремих логістичних функціях та оптимізації рішень в окремих функціональних областях і/або логістичних функціях по критерію мінімуму логістичних витрат.
Для ТОВ "Промсервіс" значна частина логістичних операцій на шляху руху матеріального потоку від постачальників товарної продукції до кінцевого споживача здійснюється із застосуванням різних транспортних засобів. Витрати на виконання цих операцій складають до 51,22 % від суми загальних витрат на логістику.
Завдання транспортної логістики на підприємстві:
- вибір виду транспортних засобів;
- вибір типу транспортних засобів;
- сумісне планування транспортного процесу зі складським і виробничим;
- сумісне планування транспортних процесів на різних видах транспорту (у разі змішаних перевезень);
- визначення раціональних маршрутів доставки.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8
