Рефераты. Основи стратегічного менеджменту






Основи стратегічного менеджменту

Зміст


Вступ

1. Корпоративна культура: сутність, процес створення, значення в організації

2. Метод стратегічного аналізу середовища PIMS

3. Практичне завдання

4. Тести

Висновки

Список використаної літератури


Вступ


Метою цією контрольної роботи полягає у повному розкритті питань даного варіанту У першому питанні я визначив поняття "корпоративна культура", її сутність, процес створення, значення в організації. У другому питанні розкриті особливості методу аналізу впливу ринкової стратегії на прибуток (Метод PIMS). На практичнім завданні проведено за матеріалами ЗАТ "Світ електроніки" комплексний аналіз зовнішнього і внутрішнього середовища його діяльності методом SWOT- аналізу. Далі в роботі були дані відповіді на тести для поточного контролю засвоєння вивченого матеріалу У висновку підведені підсумки на основі матеріалу, викладеного в контрольній роботі.


1. Корпоративна культура: сутність, процес створення, значення в організації


Останнім часом в Україні почали користуватися популярністю заходи, спрямовані на підтримку корпоративної культури. Для більшості компаній, особливо великих, налагодити систему внутрішніх комунікацій, відпрацювати принципи корпоративної культури - принципове завдання. Саме тому вивчення сутності корпоративної культури є актуальним на сьогоднішній день.

Відсутнє єдине тлумачення щодо визначення поняття "корпоративна культура ", але смислове значення його зберігається не дивлячись на різне трактування. Визначення поняття представлено у таблиці 1.


Таблиця 1 – Визначення поняття "корпоративна культура"

Автор

Визначення

Д. Елдрідж і А. Кромбі

Корпоративна культура - це унікальні характеристики сприйняти особливостей організації, того, що вирізняє її серед інших у галузі.

К. Голд

Корпоративна культура – це унікальні характеристики особливостей організації, того, що вирізняє її серед інших галузей.

Г. Морган

Визначає культуру у метафізичному розумінні як один із засобів здійснення організаційної діяльності за допомогою використання мови, фольклору, традицій та інших способів передачі основних цінностей, переконань, ідеологій, які спрямовують діяльність підприємств.

М. Мескон

Трактує культуру як клімат в організації; вона відображає звичаї, притаманні організації.

Є. Уткін

Характеризує корпоративну культуру як систему цінностей та переконань, що поділяються усіма працівниками фірми і зумовлюють їх поведінку, характер життєдіяльності організації [1]

О. С. Віханській і О. І.. Наумов

Корпоративна культура - набір найважливіших спрямованих на членів колективу припущень, що набувають вираження у цінностях, декларованих організацією, і задають людям орієнтири їхньої поведінки та дій [2].



На нашу думку, "корпоративна культура " - це система матеріальних і духовних цінностей, проявів, що взаємодіють між собою, властивих цій компанії, що відображають її індивідуальність і сприйняття себе та інших у соціальній та речової середовищі, що проявляється в поведінці, взаємодії, сприйнятті себе і навколишнього середовища.

Для глибокого вивчення сутності корпоративної культури потрібно розрізняти її види, які представлено на рисунку 1.


Рисунок 1 – Види корпоративної культури


Відповідно до особливостей всіх видів фактори, які впливають на формування корпоративної культури можна систематизувати таким чином:

1) структура - взаємодія органів і осіб, діючих правил, прямого керівництва та контролю;

2) напрямок - ступінь формування цілей та перспектив діяльності організації;

3) інтеграція - ступінь, в якій частини (суб’єкти) в рамках організації користуються підтримкою на користь здійснення скоординованої діяльності;

4) управлінське забезпечення - ступінь, щодо якої менеджери забезпечують чіткі комунікаційні зв'язки, допомогу і підтримку своїм підлеглим;

5) підтримка - рівень допомоги, яка надається керівниками своїм підлеглим;

6) стимулювання - ступінь залежності винагороди від результатів роботи;

7) ідентифіковані - ступінь ототожнення працівників з організацією в цілому;

8) управління конфліктами - ступінь разрешаемості конфліктів;

9) управління ризиками - ступінь, в якому працівники заохочуються в інноваціях;

10) індивідуальна автономність - ступінь відповідальності, незалежності та можливостей вираження ініціативи в організації.

Нерідко в українських компаніях почуття корпоративної солідарності у співробітників культивується шляхом організації розважальних заходів, суспільно-корисних суботників і спільними походами в кінотеатри. Достеменно відомо, що керівництво одного з найбільших лікеро-горілчаних заводів, розташованого в Дніпропетровській області, заохочує вивчення співробітниками класичної літератури. На думку управлінців, суботні "хати-читальні", де збираються шанувальники Булгакова і Хемінгуея, здатні впливати на світоглядні установки співробітників. І хоча в тому, щоб виховувати прагнення персоналу до саморозвитку, нічого поганого немає, часто співробітники (особливо сімейні) просто не готові до того, що їх особистим часом розпоряджається компанія. У результаті компанії, що встановлюють жорсткі норми корпоративної поведінки, змушені постійно збільшувати матеріальну винагороду співробітникам. В іншому випадку, на думку експертів, в організаціях може початися кадрова плинність.

Досліджуючи вплив характеру українців на формування корпоративної культури, варто враховувати, що для нашого народу характерне надання пріоритету не формальному розуму, а нормам морального життя суспільства, які базуються на принципах індивідуальності й людяності, гармонії з природою. У національному характері українців, ментальності, вкорінена низка рис, пов'язаних із властивим для значної частини населення економічним нігілізмом.

Подвійну роль у побудові організаційної культури вітчизняних комерційних структур відіграє індивідуалізм українців, обумовлений специфікою громадського життя. Оскільки утворення акціонерного капіталу здійснюється за принципом "через індивідуальне до колективного ", з опосередкованим володінням власністю, ця риса національного характеру сприяє формуванню норм корпоративної філософії. З іншого боку, індивідуалізм (який має прогресивний історичний зміст як наслідок прагнення до свободи) призводить до самоізоляції, руйнування організаційних форм упорядкування суспільного, до невміння створювати й утримувати владу, що нині є гальмуючим чинником.

Негативно позначаються й психологічні фактори, пов’язані з недавнім тоталітарним минулим: безініціативність, безпорадність, подвійна мораль, звичка покладатися на опіку держави й водночас не довіряти їй (порушувати закони); так само впливає втрата почуття відповідальності, ірраціональна віра у всесилля "вождів ", очікування на прихід "месії ", який вирішить усі проблеми .

Усе вищенаведене пояснює важливість порушеної теми для вітчизняного підприємництва, а також те, чому закордонні маркетингові технології найчастіше не приживаються. "Сліпе впровадження західних норм і методів призводить до жалюгідних наслідків. Глибоке дослідження елементів корпоративної культури потрібне як для сучасної управлінської науки, так і для практики використання цих ідей у діяльності. Світовий досвід ведення господарства переконує, що впровадження в корпоративні відносини норм, дотримання яких створило б атмосферу єдності цілей кожного учасника управління, дає змогу досягати високих рівнів організації діяльності корпорації. Чим сильніша корпоративна культура, тим сильніша компанія, а потужна корпорація є важливою складовою стабільності економічного й громадського життя держави.

Підводячи підсумки слід зазначити, що корпоративна культура існує в організації незалежно від того, чи займається хтось цими питаннями, чи ні. Але якщо хочете, щоб корпоративна культура була позитивною, працювала на створення конкурентоспроможного іміджу організації, залучала потенційних клієнтів і високопрофесійні кадри, була стабільним механізмом мотивації всіх співробітників, - її формуванням необхідно займатися планомірно і цілеспрямовано.


2. Метод стратегічного аналізу середовища PIMS


Метод PIMS (Profit Impact of Market Strategy) — метод аналізу впливу ринкової стратеги на прибуток. Був розроблений у середині 60-х років у компанії "General Electric". PIMS являє собою спробу узагальнити всі змінні, які впливають на довгострокову прибутковість компанії. Вважають, що за цією моделлю, яка використовує майже ЗО змінних, можна виявити близько 67% факторів успіху компанії. Модель складається з бази даних, що охоплюють майже 3000 підприємств, головним чином північноамериканських та європейських компаній

Можна порівняти дані, що характеризують діяльність підприємств, які функціонують у відповідній галузі, з даними емпіричного матеріалу моделі. Використання емпіричного матеріалу є її величезною перевагою, тому що при цьому можна скоротити розрив між абстрактним (теоретичним) і конкретним (практичним).

Ці фактори поділяються на три групи: конкурентна ситуація, виробнича структура, ринкова ситуація. Найбільший вплив на норму прибутку, в порядку убування, мають:

капіталоємність;

відносна якість продукту;

відносна частка компанії на ринку;

продуктивність праці.

Велика перевага моделі PIMS полягає в тому, що її автори намагаються виміряти відносну якість продукту, тому що вирішальною умовою успіху в бізнесі є задоволення потреб споживачів. У цій моделі робиться спроба оцінити відповідність структури виробництва структурі потреб. Метод вивчення профілю об'єкта найчастіше використовується для комплексного вивчення характеристик об'єкта. Профілем називається сума характеристик об'єкта аналізу, завдяки яким він відомий цільовій групі споживачів. Корпоративний профіль — це образ компанії або її продукція в очах цільової групи. У табл. 2 подано приклад набору характеристик для аналізу якості консультаційних послуг у сфері менеджменту.



Споживач або будь-яка інша (галузева, муніципальна, суспільна і т.д.) організація може за затвердженою методикою проаналізувати й оцінити будь-яку фірму, у будь-якій сфері діяльності й т.д.

Страницы: 1, 2, 3



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.