Особливістю використання в схемі розрахунків зовнішньоторговельного факторингу в цілому є його завжди відкритий характер, а також відсутність права регресу до постачальника на експорт. Останнє обумовлено тим, що ос-новною причиною факторингового обслуговування експортера виступає зви-чайно захист експортера від кредитного ризику. Обслуговування всього товаро-обігу, що передбачається при операціях усередині країни, зустрічається при факторинговому обслуговуванні зовнішньоторговельних операцій набагато рід-ше, факторингові компанії в більшості випадків спеціалізуються на обслугову-ванні ринку однієї країни чи ринку визначеної продукції.
Міжнародний факторинг дозволяє імпортеру на постійній основі одержу-вати товар з відстрочкою платежу (звичайно до трьох місяців). Зобов'язання оп-лати покладається на імпортера після приймання товарного постачання по якос-ті і кількості. Факторинг відкриває унікальні можливості для підприємств, що імпортують товари , будучи не чим іншим, як товарним кредитом.
Відповідно до Конвенції про міжнародний факторинг, прийнятої в 1988 Міжнародним інститутом уніфікації приватного права, операція вважається факторингом у тому випадку, якщо вона задовольняє як мінімум двом з чотирьох ознак [39,c.122]:
1) наявність кредитування у формі попередньої оплати боргових вимог;
2) ведення бухгалтерського обліку постачальника, насамперед обліку реалізації;
3) инкасування його заборгованості;
4) страхування постачальника від кредитного ризику.
Можна виділити головні економічні достоїнства факторингу:
- збільшення ліквідності, рентабельності і прибутку;
- перетворення дебіторської заборгованості в готівку;
- можливість одержувати знижку при негайній оплаті всіх рахунків постачальників;
- незалежність і воля від дотримання термінів платежів з боку дебіторів;
- можливість розширення обсягів обороту;
- підвищення прибутковості;
- економія власного капіталу;
- поліпшення фінансового планування.
Форфейтингові операції [39,c.162] - це покупка боргу, вираженого в оборотному документі, у кредитора на безобіговій основі. Це означає, що покупець боргу (форфейтер) приймає на себе зобов'язання про відмовлення – форфейтінгу - від звертання регресивної вимоги до кредитора при неможливості одержання задоволення в боржника. Купівля оборотного зобов'язання відбувається, природно, зі знижкою.
Механізм форфейтінга використовується в двох видах угод:
- у фінансових угодах - з метою швидкої реалізації довгострокових фінан-сових зобов'язань;
- в експортних угодах - для сприяння надходженню готівки експортеру, що надав кредит іноземному покупцю.
Основними оборотними документами, використовуваними в якості фор-фейтингових інструментів, є векселі [39,c.146].
1) Надання форфейтінгових послуг на основі фіксованої ставки.
2) Фінансування за рахунок форфейтера без права регресу на експортера.
3) Можливість одержання готівки відразу після постачання продукції чи надання послуг, що благотворно відбивається на загальній ліквідності, знижує обсяг банківських позик, дає можливість реінвестування коштів.
4) Відсутність витрат часу і грошей на керування боргом чи на організа-цію його погашення.
5) Відсутність ризиків (усі валютні ризики, ризики зміни процентних ставок, а також ризик банкрутства гаранта несе форфейтер).
6) Простота документації і можливість швидкого оформлення вексельних боргових інструментів.
7) Конфіденційний характер даних операцій.
8) Можливість швидко упевнитися в тім, що форфейтер готовий фінансу-вати угоду, оперативно погодити умови угоди.
9) Можливість заздалегідь одержати від форфейтера опціон на фінансу-вання угоди по фіксованій ставці, що дозволяє експортеру заздалегідь підрахувати свої витрати і включити їх у контрактну ціну, розрахувати інші підсумкові цифри.
1) Необхідність підготувати документи таким чином, щоб на самого експортера не було регресу у випадку банкрутства гаранта, а також необхідність знати законодавство країни імпортера, що визначає форму векселів, гарантій і авалю.
2) Можливість виникнення затруднень у випадку, якщо імпортер пропо-нує гаранта, що не влаштовує форфейтера.
3) Більш висока, чим при звичайному комерційному кредитуванні, маржа форфейтера.
1) Простота і швидкість оформлення документації.
2) Можливість одержання подовженого кредиту по фіксованій процент-ній ставці.
3) Можливість скористатися кредитною лінією в банку.
1) Зменшення можливості одержати банківський кредит при користуванні банківською гарантією.
2) Необхідність платити комісію за гарантію.
3) Більш висока маржа форфейтера.
4) Можливість виникнення труднощів з оплатою векселя як абстрактного зобов'язання у випадку постачання некондиційних товарів чи невиконання експортером яких-небудь інших умов контракту.
2) Можливість легко реалізувати куплені активи на вторинному ринку.
3) Більш висока маржа, ніж при операціях кредитування.
1.3 Новітні напрямки в організації ЗЕД підприємств після вступу України у Світову Організацію Торгівлі (СОТ)
«Концепція трансформації митного тарифу України на 1996-2005 роки відповідно до системи ГАТТ/СОТ» (Указ Президента України № 255/96 від 6 квітня 1996 року) визначала основні засади та загальні напрямки трансформа-ції ставок ввізного мита митного тарифу України для їх реалізації Українсь-кою Стороною у переговорному процесі щодо забезпечення гарантованого взаємного доступу до товарних ринків у рамках приєднання України до «Ге-неральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ)» та вступу до Світової орга-нізації торгівлі (СОТ).
Згідно “Концепції” трансформація митного тарифу України мала на меті реалізацію таких завдань:
- інтеграція економіки України у світову ринкову систему;
- забезпечення доступу товарів, що експортуються з України, до зовнішніх ринків;
- забезпечення стабільного та передбачуваного розвитку економіки України, залучення іноземних інвестицій;
- приведення товарної номенклатури, а також рівня ставок ввізного мита митного тарифу України у відповідність з вимогами Гармонізованої системи опису та кодування товарів 1996 року Світової Ради митного співробітництва (далі - ГС 1996 СРМС) та рішень Уругвайського раунду переговорів у рамках ГАТТ;
- запровадження режиму найбільшого сприяння у сфері зовнішньої торгівлі з країнами-членами СОТ.
Кінцевою метою трансформації митного тарифу України є досягнення після закінчення перехідного періоду рівня середньозваженої ставки ввіз-ного мита* не більш як 14 відсотків (* Середньозважена ставка ввізного мита - це відношення ставки на певний вид товару, помноженої на обсяг його імпорту, до загального обсягу імпорту всіх товарів).
Трансформація митного тарифу України включає заходи щодо пос-тупового запровадження в установленому порядку ставок ввізного мита, які відповідають вимогам ГС 1996 РМС та рішень Уругвайського раунду перего-ворів у рамках ГАТТ, захисту інтересів вітчизняних товаровиробників та забезпечення необхідних надходжень до державного бюджету і здійсню-ватиметься за Схемою трансформації митного тарифу України на 1996-2005 роки.
При цьому мають встановлюватися:
- ставки ввізного мита на промислові товари, граничний рівень яких не перевищує 30 відсотків, а на сільськогосподарську продукцію - 70 відсотків від їхньої митної вартості;
- низькі ставки ввізного мита на сировину, середні - на напівфаб-рикати та високі - на готову продукцію;
- високі ставки ввізного мита на хімічні товари, які включено до гар-монізованого тарифу ГАТТ/СОТ, якщо аналогічні товари виробляються або можуть вироблятися в Україні, з поступовим зниженням таких ставок протягом перехідного періоду до рівня, визначеного гармонізова-ним тарифом ГАТТ/СОТ на відповідні товари.
- високі ставки не повинні встановлюватися на напівфабрикати, що використовуються для виробництва в Україні хімічних товарів;
- високі ставки ввізного мита на товари, виготовлені з чорних металів, якщо аналогічні товари виробляються або можуть вироблятися в Україні;
- високі ставки ввізного мита на літаки цивільної авіації та запчасти-ни до них з дальшим зменшенням протягом перехідного періоду до рівня, передбаченого рішенням Уругвайського раунду переговорів у рамках ГАТТ;
- високі ставки ввізного мита на сільськогосподарські машини та об-ладнання, якщо аналогічні машини та обладнання виробляються в Україні, з одночасним встановленням низьких ставок мита на ті види машин, облад-нання, що не виробляються в Україні й потрібні для розвитку агропро-мислового комплексу;
- високі ставки ввізного мита на предмети розкоші й автомобілі.
При цьому передбачається, що ставки ввізного мита на підакцизні то-вари не можуть перевищувати 70 відсотків від їхньої митної вартості;
- середні ставки ввізного мита на текстиль, одяг та іншу продукцію легкої промисловості з поступовим переходом протягом перехідного періоду до низьких ставок мита.
На переговорах Робочої групи з питань вступу до СОТ у 2006 -2007 роках Україна прийняла на себе наступні «Зобов'язання щодо зниження та зв'язування тарифних ставок» ( Зв’язування тарифних ставок (ставок ввізно-го/ або імпортного мита) означає, що чинні ставки не повинні перевищувати рівень, на якому їх було «зв’язано»):
Примітка. Ключові документи щодо вступу України до СОТ знаходяться на веб-сайті СОТ за адресою:
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12
